Постановление суда № 106933144, 25.10.2022, Запорізький районний суд Запорізької області

УХВАЛА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

Справа № 317/2485/22

Провадження № 2-а/317/36/2022

25 жовтня 2022 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області, Начальника відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Романенко А.Ю., про визнання незаконною та скасування постанови у справі про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить: 1) визнати незаконними дії Державної служби України з безпеки на транспорті про притягнення позивача до адміністративної відповідальності; 2) скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №308719 від 10.10.2022 р., а справу про адміністративне правопорушення щодо позивача закрити.

Як вбачається з позовної заяви, предметом спору є оскарження постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Тобто, в даному випадку, спір виник у зв`язку із винесенням постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу у справі про порушення законодавства про автомобільний транспорт (господарсько-правова відповідальність), а не у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.

Застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу не є притягненням до адміністративної відповідальності, передбаченої нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки адміністративно-господарський штраф є одним із видів адміністративно-господарських санкцій, передбачених нормами Господарського кодексу України, який може встановлюватися виключно законами.

При цьому, суд виходить із положень ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», якою передбачено відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно зазначеної норми, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Згідно ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 238 ГК України також передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Зі змісту позовної заяви та долученої постанови вбачається, що предметом спору, згідно заявленого адміністративного позову, є оскарження позивачем дій суб`єкта владних повноважень щодо застосування господарського-фінансових санкцій, передбачених ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а не рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності та не накладено адміністративного стягнення відповідно до положень КУпАП.

Частиною 1 ст. 20 КАС України визначено вичерпний перелік адміністративних справ, що підлягають розгляду загальними судами як адміністративними.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України, усі справи, крім визначених частиною першою статті 20 КАС України, підсудні окружним адміністративним судам.

Таким чином, оскільки спір виник з приводу застосування до суб`єкта господарювання господарсько-фінансових санкцій за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а не щодо рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення фізичної особи до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що зазначений спір, відповідно до предметної юрисдикції адміністративних судів, має розглядатись відповідним окружним адміністративним судом.

Згідно ч. 1 ст. 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25 - 28 цього Кодексу.

Діюче процесуальне законодавство не передбачає можливості повернення позовної заяви у разі її предметної непідсудності суду чи відмови у відкритті провадження за такою заявою.

Пунктом 2 частини 1 ст. 29 КАС України встановлено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Таким чином, у контексті з приписами ст. 20 КАС України, за характером спірних правовідносин заявлений позов не підсудний Запорізькому районному суду Запорізької області, а підлягає вирішенню окружним адміністративним судом.

Керуючись ст.ст.20, 29, 248, 293, 294 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області, Начальника відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Романенко А.Ю., про визнання незаконною та скасування постанови у справі про застосування адміністративно-господарського штрафу передати за підсудністю на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду (69061, м. Запоріжжя, вулиця Сергія Синенка, 65В).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без участі особи, яка її оскаржує, протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.О. Каряка