Решение № 106932855, 25.10.2022, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/4993/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.10.2022 м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді-Надопта А.А.,

секретар судового засідання-Онисько С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Виноградів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Виноградівської міської ради про встановлення юридичного факту,-

В С Т А Н О В И В :

23.09.2022 року заявник звернулася до суду із заявою про встановлення факту , а саме перебування фізичної особи на утриманні.

В обґрунтування вимог заявник посилається на те, що починаючи з січня 2008 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав разом заявницею ОСОБА_1 , відповідно до Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 27.06.2008 року, яким було на той момент позбавлено батьківських прав ОСОБА_3 , 1979 р.н. та ОСОБА_4 , 1997 р.н., щодо неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та передано на виховання його бабі - ОСОБА_1 .

В подальшому 25 липня 2008 року, Рішенням виконавчого комітету Великоком`ятської сільської ради Виноградівського району ОСОБА_1 призначено опікуном над своїм онуком ОСОБА_2 , 1998 року народження.

Так в подальшому малолітній ОСОБА_2 , залишиться проживати з бабою, яка і займалася вихованням та утриманням онука самостійно та в повному обсязі.

З дня виповнення ОСОБА_2 повнолітня, останній залишився проживати зі своєю бабою (заявницею) ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

За час спільного проживання, онук та його баба вели спільне господарство, ОСОБА_2 підробляв сезонними заробітками, отримував дохід, який витрачав для утримання будинку та оплату комунальних послуг, продуктів харчування, тощо за місцем спільного проживання з своєю бабою ОСОБА_1 .

Російська Федерація розпочала війну проти України і ОСОБА_2 було призвано до лав ЗСУ - 15.03.2022р.

ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_2 , загинув при здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській області захищаючи Батьківщину.

Після поховання онука заявниця звернулася з питання отримання соціальних виплат, проте працівники зацікавленої особи їй роз`яснили, що вона повинна надати документи, що вона є членом сім`ї загиблого військовослужбовця, і перебувала на його утриманні, тобто на сьогоднішній день окрім звернення до суду щодо встановлення заявленого факту іншої можливості, в неї не має.

Так, вона є непрацездатною особою, проживала разом з онуком, потребувала його матеріальної допомоги,

З тих підстав, заявниця ОСОБА_1 звернулася із відповідною заявою до суду та просить її задовольнити.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, однак подала до суду письмову заяву про те, що вимог позову підтримує повністю, просить їх задовольнити.

Представник зацікавленої особи до судового засідання не з`явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що починаючи з січня 2008 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав разом заявницею ОСОБА_1 , відповідно до Рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 27.06.2008 року, яким було на той момент позбавлено батьківських прав ОСОБА_3 , 1979 р.н. та ОСОБА_4 , 1997 р.н., щодо неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та передано на виховання його бабі - ОСОБА_1 . В подальшому 25 липня 2008 року, Рішенням виконавчого комітету Великоком`ятської сільської ради Виноградівського району ОСОБА_1 призначено опікуном над своїм онуком ОСОБА_2 , 1998 року народження, який залишився проживати з бабою, яка і займалася вихованням та утриманням онука самостійно та в повному обсязі.

З дня виповнення ОСОБА_2 повнолітня, останній залишився проживати зі своєю бабою (заявницею) ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

За час спільного проживання, онук та його баба вели спільне господарство, ОСОБА_2 підробляв сезонними заробітками, отримував дохід, який витрачав для утримання будинку та оплату комунальних послуг, продуктів харчування, тощо за місцем спільного проживання з своєю бабою ОСОБА_1 .

Російська Федерація розпочала війну проти України і ОСОБА_2 було призвано до лав ЗСУ - 15.03.2022р.

ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_2 , загинув при здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській області захищаючи Батьківщину.

Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно ст. 12 та ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, з урахуванням наданих суду доказів, у суду не виникає сумнівів, що заявниця ОСОБА_1 , та її рідний онук ОСОБА_2 , проживали з 2008 року однією сім`єю, заявник була його опікуном, на теперішній час є непрацездатною особою та перебувала на утриманні онука як член його сім`ї до його загибелі внаслідок виконання обов`язків військової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 5 частин 2 вказаної статті встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Таким чином, від встановлення факту, про який просить заявник ОСОБА_1 залежить можливість отримати одноразову соціальну виплату, яка визначена у разі смерті члена сім`ї, який загинув внаслідок виконання обов`язків військової служби, а отже створення умов для здійснення ним особистих майнових прав заявника.

Відповідно до ст. 16-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Статтею 3 Сімейного кодексу України встановлено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. З цього законодавчо сформульованого поняття сім`ї випливає, що ознаками сім`ї є, зокрема, спільне проживання, спільний побут та ведення спільного господарства.

В пункті 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 зазначено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство, зокрема опікуни та піклувальники.

Враховуючи наведе, суд приходить до висновку, що факт, який просить встановити заявник ОСОБА_1 , є юридичним, оскільки, від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявника, діючим законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, воно не пов`язано з наступним вирішенням спору про право і встановити його іншим шляхом неможливо, у зв`язку із чим, заява підлягає задоволенню.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Вище викладене відповідно до ст.315 ч.2, ст.319 ЦПК України дає підстави суду для задоволення заяви.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до положень частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

З урахуванням викладеного, та керуючись ст., ст.263 - 265, 293, 294, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Виноградівської міської ради про встановлення юридичного факту - задовольнити.

Встановити юридичний факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , та перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 на утриманні онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як члена його сім ї.

Рішення може бути оскаржено учасником справи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення - з моменту складення повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий А. А. Надопта