Постановление суда № 106922420, 20.10.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27118/22-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2022 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1,

за участю секретаря ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах ТОВ «Євро-Реконструкція» про встановлення стороні обвинувачення процесуального строку у кримінальному провадженні № 42020000000002246 від 18.11.2020, -

Учасники судового провадження:

особа, яка звернулась із клопотанням - адвокат ОСОБА_3, прокурор ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

04.10.2022 адвокат ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Євро-Реконструкція» звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням, вимоги якого зводяться до встановлення в порядку ст.ст. 28, 114 КПК України, процесуального строку для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002246 від 18.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Мотивуючи подане клопотання заявник зазначає, що недотримання органом досудового розслідування розумного строку досудового розслідування порушує права ТОВ «Євро-Реконструкція», що може призвести до негативних наслідків.

На думку заявника, саме встановлення процесуального строку для проведення слідчим певних слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій під час досудового розслідування може запобігти настанню негативних наслідків. Заявник вважає, що процесуальний строк 30 (десять) днів, з урахуванням обставин встановлених під час відповідного кримінального провадження, буде достатнім для виконання обсягу слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій для завершення досудового розслідування.

Особа, яка звернулась з клопотання в судовому засіданні його вимоги підтримав та доводів викладених у клопотанні просив задовольнити.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, вказав, що досудове розслідування триває, вчиняється ряд слідчих та процесуальних дій, проведення яких потребує значного часу.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, які надані в його обґрунтування, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Положення ст. 55 Конституції України визначають, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК України є законність, що передбачає обов`язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Так, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.

Таким чином, законодавець чітко визначив роль слідчого судді у системі кримінального судочинства: забезпечити, аби правоохоронні органи під час здійснення наданих їм повноважень, не порушували права, свободи і інтереси особи.

Верховний Суд в ухвалі від 06.03.2018 у справі № 243/6674/17-к зазначив, що кримінальне процесуальне законодавство за своєю суттю складає корпус положень, які обмежують свободу дій держави при розслідувані злочинів. Сенс кримінального процесуального законодавства у демократичній країні полягає в тому, щоб збалансувати цей легітимний інтерес у розслідуванні злочинів з іншими - не менш важливими - цінностями і інтересами суспільства: захистом від надмірного втручання держави в приватну сферу, захистом від свавілля, цінністю особистої свободи, запобіганню приниженню гідності, цінністю сімейних зв`язків, свободою підприємницької діяльності тощо.

Разом з цим, важко навіть перерахувати всі цінності і легітимні інтереси, які захищає кримінальне процесуальне законодавство від бажання розслідувати злочини за будь-яку ціну. Саме через складність визначення цього балансу, він визначається законом. З огляду на це, саме на судову систему покладено обов`язок забезпечення дотримання визначеного законом балансу між потребами розслідування і іншими суспільними цінностями.

Відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.

Ця норма кореспондує із положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 114 КПК України, які передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Отже, передбачений ч. 2 ст. 28 КПК України обов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції, не виключає можливості розгляду ним клопотань, поданих на підставі ч. 6 ст. 28 КПК України, та встановлення для сторін кримінального провадження процесуальних строків відповідно до положень ст. 114 КПК України.

Викладене вище кореспондується з позиціями, викладеними Другою судовою палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 18.10.2019 у справі № 757/37346/18-к (провадження 51-1329кмп19) та Третьою судовою палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 25.03.2020 у справі № 757/5607/19-к (провадження 51-4094км19), які беруться слідчим суддею до уваги в силу вимог ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на це, слідчий суддя приходить до висновку що вказане клопотання подано уповноваженою особою та у спосіб, визначений КПК України, а відтак підлягає розгляду в судовому засіданні.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002246, відомості про яке було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.11.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205-1 КК України.

З клопотання вбачається, що обставинами кримінального провадження є те, що службові особи ТОВ «Євро- Реконструкція» (код ЄДРПОУ 37739041) зловживаючи службовим становищем, в період 2018-2020 років документально відображали закупку вугілля по необґрунтовано завищеним цінам у підконтрольного підприємства ТОВ «Нью Арк Ист», яке в подальшому документально відображало придбання страхових послуг у підприємства з ознаками ризиковості ТДВ «СК «АКС Кепітал».

З доводів клопотання вбачається, що органом досудового розслідування вже перевірялись факти, що інкримінуються в рамках кримінального провадження № 42020000000002246 від 18.11.2020 та за наслідком проведеного досудового розслідування не було встановлено будь-яких обставин, які в вказували на наявність складів кримінальних правопорушень.

Так, слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020200000000050 від 05.02.2020 за аналогічними фактами та обставинами, а за результатами досудового розслідування кримінальне провадження було закрите за відсутності складу кримінального правопорушення в діях посадових осіб ТОВ «Євро-Реконструкція», що підтверджується постановою про закриття кримінального провадження від 28.12.2021.

Органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020200000000050 від 05.02.2020 перевірялись такі факти: службові особи підприємств ТОВ «Євро-Реконструкція» систематично завищують тарифи на відпуск електричної та теплової енергії, що завдає збитків Державному бюджету у особливо великих розмірах. Різниця ціни вугілля, яка закладалася в тариф на виробництво електричної і теплової енергії та фактичної ціни за якої здійснювалася закупівля вугілля привласнювалася службовими особами вказаних вище суб`єктів господарювання. Службовими особами ТОВ «Євро-Реконструкція», ТОВ «Сумитеплоенерго», ТОВ «Технова», ПрАТ «Черкаське Хімволокно» вчиняється заволодіння майном громадян внаслідок внесення до структури тарифів на виробництво електричної та теплової енергії необґрунтованих витрат щодо закупівлі товарів, робіт та послуг.

З наслідком проведення оглядів первинних документів в рамках кримінального провадження № 42020200000000050 на поставки вугілля вказаним підприємствам за період 2018-2021 років було встановлено, що вилучені первинні господарські документи належним чином оформлені та мають всі визначені законом реквізити, а також повністю підтверджують взаємовідносини між контрагентами.

Також було проведено огляди інших вилучених документів, а саме звітність № 1- НКРЕ місячна) за період 2018-2019 роки, звітність № 6 - НКРЕ-енерговиробництво (квартальна) за період 2018-2019 роки, фінансова звітність за 2018-2021 роки, акти проведення перевірок НКРЕКП. За наслідками огляду було встановлено відсутність внесення будь-яких неправдивих відомостей до вказаних документів.

У мотивувальній частині постанови про закриття вказаного кримінального провадження зазначено, що проведеними процесуальними діями установити в діях службових осіб ТОВ «Євро- Реконструкція» факти вчинення вищезазначених діянь не виявилось можливим, у зв`язку з тим, що викладені обставини не знайшли свого підтвердження.

Таким чином, за наслідками повного, неупередженого та всебічно дослідження всіх зібраних у кримінальному провадженні доказів той же орган досудового розслідування зробив висновок про відсутність фактів встановлення необґрунтовано високих цін у договорах купівлі-продажу вугільної продукції, безпідставно завищеного тарифу шляхом включення до витрат робіт які нібито не проводились та штучного завищення обсягів використання вугілля службовими особами ТЕЦ.

В ході досудового розслідування кримінального провадження № 42020000000002246 слідчими ГСУ НП України вилучено документи на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 06.06.2022 у справі № 757/12906/22 про надання тимчасового доступу до документів, що містять комерційну таємницю та виїмку документів на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.04.2021 по справі № 757/18120/21-к про надання на проведення обшуку нежитлових приміщень розташованих за адресою: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20, що належать та використовуються (перебувають в оренді) ТОВ «Євро- Реконструкція» з метою вилучення документів, що також мають комерційну таємницю.

Вказане підтверджується протоколом тимчасового доступу до речей і документів та їх огляду від 03.07.2022, описом вилучених документів від 03.07.2022.

Досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 42020000000002246 проводиться вже майже 2 роки, жодній особі не повідомлено про підозру, хоча здійснено ряд слідчих та процесуальних дій, які обмежують права та інтереси ТОВ «Євро-Реконструкція», не дивлячись на те, що в рамках кримінального провадження № 42020200000000050 від 05.02.2020, досудове розслідування в якому здійснювалось тим же органом, досліджувались ті ж обставини та встановлено відсутність будь-якого складу кримінального правопорушення в діях службових осіб ТОВ «Євро-Реконструкція».

Разом з тим, строк досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 42020000000002246 від 18.11.2020 з урахуванням тяжкості покарання за ч. 2 ст. 364 КК України, вимог ст. 12 КК України та ч. 2 ст. 219 КК України становить 18 місяців з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому ст. 615 цього Кодексу, до дня повідомлення особі про підозру.

Таким чином, строк досудового розслідування до дня повідомлення особі про підозру мав би закінчитись 19.05.2022.

Проте, на підставі Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 14.04.2022 внесено зміни, та набула чинності норма ч. 8 ст. 615 КПК України, відповідно до якої у разі введення воєнного стану у кримінальних провадженнях, в яких жодній особі не було повідомлено про підозру на дату введення воєнного стану, строк від зазначеної дати до дати припинення чи скасування воєнного стану не зараховується до загальних строків, передбачених ст. 219 цього Кодексу.

Тобто внаслідок збройної агресії рф досудове розслідування вже триває майже понад 6 місяців після того, як строки в ньому повинні були закінчитись.

Отже, до завершення воєнного стану на території України досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002246 і надалі триває, з порушенням принципу розумності строків, що дозволяє слідчим проводити слідчі та процесуальні дії, чим обмежувати права і законні інтереси ТОВ «Євро-Реконструкція».

Враховуючи що заявником у клопотанні порушується питання щодо недотримання стороною обвинувачення розумних строків у кримінальному провадженні, слідчий суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини з питань застосування ст. 6 Конвенції в частині оцінки розумності строку проведення досудового слідства.

Строки досудового розслідування та судового розгляду, відповідно до міжнародних договорів України, повинні бути розумними. Статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року передбачено, що кожен має право при розгляді будь-якого пред`явленого йому кримінального обвинувачення бути судимим без невиправданої затримки (п.п. «с» п. 3).

Відповідно до ст. 7 КПК України розумність строків є однією із загальних засад кримінального провадження.

В контексті «розумного» строку судового розгляду, у своєму рішенні «Поліщук проти України» від 15.10.2009 ЄСПЛ визнав порушення ст. 6 параграф 1 Конвенції і зазначив, що «Відповідно ст. 6 параграфу 1 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і стороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення (п. 19).

З аналізу практики ЄСПЛ щодо тлумачення положення «розумний строк» вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один строк у конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» від 29.11.1988).

В контексті кримінального провадження, Конституційний Суд України, у своєму рішенні від 30.01.2003 (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) відзначив, що «поняття розумний строк досудового слідства є оціночним, тобто таким, що визначається у кожному конкретному випадку з огляду на сукупність усіх обставин вчинення і розслідування злочину». Визначення розумного строку досудового слідства залежить від багатьох факторів, включаючи обсяг і складність справи, кількість слідчих дій, число потерпілих та свідків, необхідність проведення експертиз та отримання висновків тощо. Але за будь-яких обставин строк досудового слідства не повинен перевищувати меж необхідності. Досудове слідство повинно бути закінчене у кожній справі без порушення права на справедливий судовий розгляд і права на ефективний засіб захисту, що передбачено ст.ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 253 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 йдеться: «Суд зазначає, що момент, з якого ст. 6 починає застосовуватись до «кримінальних» питань, залежить від обставин справи. Провідне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий судовий розгляд, спонукає Суд віддавати перевагу «сутнісній», а не «формальній» концепції «обвинувачення», про яке йдеться у п. 1 ст. 6» ( п. 62 рішення ЄСПЛ у справі «Шубінський проти Словенії» від 18.01.2007).

У справі «Антоненков проти України» Європейський суд наголосив, що «розумність тривалості провадження має бути оцінена в світлі конкретних обставин справи з врахуванням критеріїв, напрацьованих Європейським судом, зокрема складності справи та поведінки заявника і відповідних державних органів. Крім того, також має прийматись до уваги характер процесу та значення, яке він мав для заявника (рішення у справі «Антоненков та інші про України» від 22.11.2005, остаточне).

Обов`язковість урахування цілої низки конкретних обставин справи при визначенні розумності строку у кримінальному провадженні зумовила також необхідність вироблення ЄСПЛ переліку взаємопов`язаних критеріїв, які сформовано, зокрема, у рішення ЄСПЛ у справі «Кениг проти Федеративної республіки Німеччини». Відповідно до п. 99 цього Рішення: «розумний строк розгляду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод оцінюється з огляду на обставини справи. Вивчаючи розумність строків кримінального процесу, суд звертає увагу inter alia (поміж іншим) на складність справи, поведінку заявника та рух справи в адміністративних органах і судах. Однак, затримки, викликані труднощами справи й поведінкою заявника, самі по собі не виправдовують тривалість судового розгляду. Головна причина полягає в процесі ведення справи, тобто саме способі реалізації уповноваженими суб`єктами своїх повноважень». Аналогічна позиція висловлена і у п. 116 рішення ЄСПЛ у справі «Вергельський проти України» від 12.03.2009, рішення у справі «Фрідленд проти Франції» від 27.06.2000, п. 67 рішення у справі «Пелісьє і Сассі проти Франції» від 25.03.1999, рішення у справі «Філіс проти Греції» від 27.08.1991.

В пункті 39 рішення «Антоненков та інші проти України», Суд вказав, що період часу, який має бути взятий до уваги для визначення тривалості кримінального провадження, починається з дня, коли особу «обвинувачено» в автономному або матеріальному розумінні цього терміна. Він закінчується у день, коли обвинувачення остаточно визначено або провадження припинено (п. 81 рішення у справі «Рохліна проти Росії» від 07.04.2005).

ЄСПЛ у своїх рішеннях зазначає, що обвинувачений у кримінальній справі повинен мати право розраховувати на здійснення провадження в його справі з особливою ретельністю і що положення ст. 6 покликані не допускати в кримінальних справах надто тривалого перебування обвинувачуваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі. «Це означає, що період, який слід брати до уваги, триває до тих пір, поки висунуті звинувачення більш не впливають на стан конкретної особи і усунена невизначеність щодо його правового статусу...» (рішення у справі «Стогмюллер проти Австрії» від 10.11.1969, п. 89 рішення у справі «Нахманович проти Росії» від 02.03.2006 та п. 71 рішення у справі «Іванов проти України» від 07.12.2006).

Відповідно до позиції ЄСПЛ щодо питання про взаємозв`язок між гарантією, закріпленою у ч. 1 ст. 6 Конвенції, та положенням ст. 13 Конвенції, викладеної у згаданому рішенні у справі «Кудла проти Польщі», право особи на судовий розгляд протягом розумного строку буде менш ефективним, якщо відсутня можливість направити скаргу про порушення прав, передбачених Конвенцією, спочатку до національних органів. У цій справі Суд констатував порушення ст. 13 Конвенції, оскільки заявник не мав у своєму розпорядженні ефективного національного засобу правового захисту, за допомогою якого він зміг би реалізувати своє право на «судовий розгляд упродовж розумного строку» відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції (п. 160 рішення). Зокрема, Суд вказав на відсутність у національному праві будь-яких спеціальних правових засобів, за допомогою яких заявник міг би оскаржити тривалість провадження та прискорити його (п. 159 рішення).

Поряд з вищевикладеним, слідчий суддя приймає до уваги і критерії для визначення розумності строків кримінального провадження, передбачені ч. 3 ст. 28 КПК України, якими є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Стороною обвинувачення не підтверджено і не наведено жодних аргументів, які б свідчили про особливу складність провадження, так само, не наведено жодних відомостей, які б свідчили про наявність перешкод або труднощів, які б перешкоджали прогресу у розслідуванні цього кримінального провадження.

Викладені вище обставини свідчать про необхідність встановлення органу досудового розслідування процесуальних строків для вчинення всіх необхідних слідчих (розшукових) дій та вжиття заходів забезпечення кримінального провадження у розумні строки, оскільки досудове розслідування здійснюється повільно без достатньо вагомих аргументів, статус ТОВ «Євро-Реконструкція» органом досудового розслідування так і не визначений, що може призвести до порушення прав сторони кримінального провадження.

За викладених обставин, слідчий суддя, здійснюючи в порядку, передбаченому КПК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні, дійшов висновку про задоволення клопотання та встановлення строку для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002246 від 18.11.2020.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 55, 64, 68, 124 Конституції України, ст.ст. 1-35, 113, 114, 116, 303-309 КПК України, ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання задовольнити.

Встановити слідчому та прокурору у кримінальному провадженні № 42020000000002246 від 18.11.2020 - строк 30 (тридцять) днів для проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020000000002246 від 18.11.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 205-1 КК України.

Визначений ухвалою слідчого судді строк слід обраховувати з моменту її отримання.

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена і набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1