Приговор № 106921549, 25.10.2022, Вишгородський районний суд Київської області

25.10.2022 363/5175/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25жовтня 2022року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 ,

розглянувши в м. Вишгороді у відкритому судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 24.10.2022 року в кримінальному провадженні №12021110000000235 щодо

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ровеньки Луганської області, громадянина України, одруженого, проживаючого у АДРЕСА_1 , несудимого,

обвинуваченого за ст. 287 КК України,

встановив:

27.02.2021 близько 00 год. 20 хв. ОСОБА_4 , під час перебування біля автомобіля марки «CHERYM11», реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходячись біля будинку № 28 вулиці Гагаріна в с. Залишани Вишгородського району Київської області, в порушення вимог п. 2.9г Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі Правила дорожнього руху) відповідно до якого«Водієвізабороняєтьсяпередаватикеруваннятранспортнимзасобом особам, які не мають при собі посвідчення на право керування ним, якщо це не стосується навчанню водінню у відповідності з вимогамирозділу24 даних Правил, будучи обізнаним про відсутність у ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , права на керування транспортними засобами, допустив неповнолітню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка не має посвідчення водія відповідної категорії, до керування автомобілем марки «CHERYM11», який належить йому на праві власності, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Того ж дня, близько 00 год. 50 хв. неповнолітня ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «CHERYM11», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалася по автомобільній дорозі Київ-Овруч у Вишгородському районі Київської області, в напрямку м. Овруч. В цей час проїжджаючи на 127 км + 500 м даної автодороги, по території Вишгородського району Київської області, ОСОБА_7 , порушуючи вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху відповідно якого «водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії», не маючи посвідчення водія категорії «В», в порушення вимог п. 2.3б Правил дорожнього руху, відповідно до якого «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, слідкувати за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, слідкувати за правильністю розташування і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі» не була уважна, не слідкувала за дорожньою обстановкою, відволіклася від керування транспортним засобом, у зв`язку із чим перетнула переривчасту лінію дорожньої розмітки, яка розділяє протилежні смуги руху, виїхала на зустрічну смугу руху та допустила з`їзд в кювет з лівої сторони відносно її напрямку руху, де відбулося зіткнення з деревом, чим порушила вимоги пункту 12.1 Правил дорожнього руху, згідно з яким «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобілю

«CHERYM11», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_7 від отриманих тілесних ушкоджень загинула на місці пригоди.

Смерть ОСОБА_7 наступила від забою головного мозку, після отриманої закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток основи черепа, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Грубе порушення водієм ОСОБА_4 вимог п.2.9г Правил дорожнього руху, що виразилося у допуску до керування транспортним засобом особи, яка не має права на керування транспортним засобом перебуває у прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення смерті ОСОБА_7 .

24.10.2022 року між прокурором та обвинуваченим за участю захисника укладено угоду про визнання винуватості, згідно якої обвинувачений повністю визнав свою винуватість у вчиненні зазначеного вище діяння.

Потерпіла в порядку ч. 4 ст. 469 КПК України надала прокурору письмову згоду на укладання цієї угоди.

Сторони визначили призначення ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

За змістом угоди обвинувачений усвідомлює і розуміє, що відповідно до ст.473 КПК України наслідком укладання та затвердження даної угоди для її сторін є:

-обмеження прав прокурора, обвинуваченого на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України;

-відмова обвинуваченого від здійснення прав, передбачених абзацами 1 та 4 п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлює, що в разі невиконання ним угоди про визнання винуватості, прокурор відповідно до ст. 476 КПК України упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності має право звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку та здійснення судового розгляду у межах кримінального провадження в загальному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_4 усвідомлює, що умисне невиконання даної угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

У суді обвинувачений ОСОБА_4 , цілком розуміючи свої процесуальні права, наслідки укладання та затвердження цієї угоди, а також характер висунутого обвинувачення, погоджуючись з його кваліфікуючими ознаками та визнаючи вину, підтримав умови вказаної угоди і просив про її затвердження. Прокурор, захисник та потерпіла висловилися про затвердження цієї угоди. Суд переконався в добровільності позиції сторін.

Таким чином, суд визнає доведеною вину ОСОБА_4 в допуску до керування транспортним засобом особи, яка не має права керування транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілої ОСОБА_7 , тобто у вчиненні злочину, передбаченого ст. 287КК України.

Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання є щире каяття,.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Суд при затвердженні погодженої міри покарання враховує характер та ступінь вчиненого ОСОБА_4 злочину невеликої тяжкості, конкретні обставини його вчинення, те, що він визнав свою вину, характеризується позитивно, злочин вчинив уперше.

Визначене в угоді покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Отже укладена між сторонами угода про визнання винуватості відповідає положенням статей 53, 65, 287 КК України і має бути затверджена.

Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст. 100 КПК України і арешт накладений на автомобіль ухвалою слідчого судді згідно вимог ч. 4 ст. 174 КПК України скасувати. Процесуальні витрати за проведені експертизи згідно ст. 124 КПК України покласти на обвинуваченого.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 374, 468-476, 484-488 КПК України,

ухвалив:

угоду про визнання винуватості укладену 24 жовтня 2022 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_5 затвердити.

Визнати винним ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ст. 287 КК України і за цим законом призначити йому узгоджене сторонами покарання штраф в розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 (двадцять тисяч чотириста) грн.

Речові докази по справі:

-диск двд-р з відеозаписом залишити в матеріалах кримінального провадження;

-автомобіль «Чері М11» р.н. НОМЕР_1 залишити власнику ОСОБА_4 , передню пасажирську подушку безпеки, подушку безпеки з рульового колеса та рульове колесо із вказаного автомобіля знищити, і арешт накладений на ці речі ухвалами слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04.03.2021 року відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України скасувати.

За проведення судових експертиз по справі на підставі ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 накористь держави процесуальні витрати в розмірі 1716 грн. 20 коп., 817 грн. 25 коп., 1716 грн. 20 коп. та 33191 грн. 32., а всього 37440 (тридцять сім тисяч чотириста сорок ) грн., 97 (дев`яносто сім) коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд Київської області.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя