Решение № 106908922, 21.10.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3995/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Агенство місцевих автомобільних доріг" до Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 05 липня 2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-02-04-013906-а державного підприємства "Агентство місцевих автомобільних доріг".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при проведенні закупівель не було допущено правопорушень, зазначених у висновку про результати моніторингу закупівлі, вважає його необґрунтованим та таким, що порушує права та інтереси підприємства. Зазначав, що на титульній сторінці тендерної пропозиції вказані відомості про те, яким документом затверджено тендерну документацію, та вказано, що ОСОБА_1 є головою тендерного комітету. Тому, на думку позивача, ним не порушено вимоги пункту 17 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі". Крім того, вважає, що висновок відповідача про порушення вимог п.9 ч.2 ст.21 Закону про те, що в оприлюдненому Замовником оголошенні про проведення відкритих торгів відсутня інформація про вид та умови забезпечення тендерних пропозицій, є неправомірним, оскільки в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначено відомості про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій шляхом посилання на тендерну документацію. Також, зазначав, що тендерна документація в розділі V «Оцінка тендерної пропозиції» містить приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Вказує, що тендерна пропозиція переможця ТОВ "Містобудівельний загін №112" містить удосконалений електронний підпис директора ОСОБА_2 , що на його думку не є порушенням вимог п.1 розділу 3 тендерної документації. Крім того, позивач не погоджується з доводами відповідача в частині вимоги про усунення порушення шляхом припинення зобов`язання за договором, оскільки це суперечить положенням ст.651 Цивільного кодексу України та може призвести до порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Ухвалою судді від 02.09.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи (а.с.109).

Згідно наданого до суду відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем висновку, оскільки за результатами моніторингу встановлено, що всупереч до пункту 17 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація не містить посад посадових осіб Замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками. Крім того, зазначає, що на порушення вимог п.9 ч.2 ст.21 Закону України "Про публічні закупівлі", в оприлюдненому Замовником оголошенні про проведення відкритих торгів відсутня інформація про вид та умови забезпечення тендерних пропозицій. Також вказує, що у тендерній документації позивача відсутні приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій, що на думку відповідача є порушенням вимог п.19 ч.2 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, зазначав, що тендерна пропозиція учасника ТОВ "Містобудівельний загін №112" не відповідає вимогам тендерної документації, а саме не містить накладений кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, а містить лише удосконалений електронний підпис директора ОСОБА_2 на не захищеному носію. Отже, вважає, що на порушення вимог п.1 ч.1 ст.31 Закону, позивач не відхилив тендерну пропозицію ТОВ "Містобудівельний загін №112", як таку що не відповідала встановленим абз.1 ч.3 ст.22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства. Отже, стверджував, що управлінням повністю дотримано вимоги розділу ІІІ Порядку №552 та чітко зазначено, які заходи необхідно вжити замовнику, як того вимагає частина 7 статті 8 Закону. (а.с.114-128).

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій останнім зазначено, що достатньою підставою для оскарження висновку Держаудитслужби є незгода Замовника з інформацією, викладеною у відповідному висновку, незалежно від того чи зобов`язує такий висновок вчинити Замовника певні дії чи ні. Також, вказує, що Законом №922 не встановлено, яку саме посаду необхідно зазначати у тендерній документації (посаду в тендерному комітеті чи відповідно до штатного розпису Замовника закупівлі). Крім того, стверджує, що Замовник відображає в електронній системі ту інформацію, щодо розміщення якої наявна технічна можливість. Позивач, як Замовник, згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону №922 здійснює проведення процедур публічних закупівель за допомогою авторизованого електронного майданчика Zakupki.Prom.ua. Також вважає, що вимоги п.19 ч.2 ст.22 Закону дотримано позивачем, а висновок відповідача є безпідставним. Крім того, вважає, що директор ТОВ "Мостобудівельний загін №112" мав право використовувати удосконалений електронний підпис, який базується на кваліфікаційному сертифікаті відкритого ключа, а у позивача відсутні законні підстави для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівель - "Мостобудівельний загін №112". Також, зауважував, що жодним нормативно-правовим документом не визначено право Держаудитслужби визначати особі, щодо якої здійснюється перевірка, спосіб усунення, встановленого в ході проведення моніторингу закупівель, порушення - шляхом припинення зобов`язання за договором, оскільки такі дії можуть чинити лише сторони договору в межах вирішення господарських взаємовідносин, або за угодою сторін чи на підставі відповідного рішення суду. (а.с.173-186).

Відповідачем подано до суду заперечення на відповідь на відзив (а.с.204-211).

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що Західним офісом Держаудитслужби у зв`язку з виявленням ознак порушення (порушень) позивачем законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель, відповідно до наказу від 23 червня 2021 року №410 "Про початок моніторингу закупівель" (а.с.132) та частини 2 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" проведено моніторинг процедури закупівлі UА-2021-02-04-013906-а Державного підприємства "Агентство місцевих автомобільних доріг": "Капітальний ремонт водопропускної труби на км 8+688 автомобільної дороги загального користування місцевого значення С122102 Інгульське - (Устинівка - Березівка), 5418154, 45230000-8, ДК021, 1, роботи".

05 липня 2021 року Західним офісом Держаудитслужби сформовано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-02-04-013906-а Державного підприємства "Агентство місцевих автомобільних доріг" (а.с.135-138).

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, розміщення та оприлюднення інформації про закупівлю відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", відповідності тендерної документації вимогам Закону України "Про публічні закупівлі", розгляду тендерних пропозицій, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця.

Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель на 2021 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію Державного підприємства "Агентство місцевих автомобільних доріг" (далі - Замовник), реєстр отриманих тендерних пропозицій, протокол розкриття тендерних пропозицій, тендерну пропозицію ТОВ "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН №112", протокол засідання тендерного комітету, повідомлення про намір укласти договір, оприлюднення переможцем тендеру ТОВ "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН №112" після аукціону документи та інформацію, договір підряду від 17.03.2021 №34/21.

За результатами моніторингу встановлено, що на порушення вимог п.9 ч.2 ст.21 Закону в оприлюдненому оголошенні про проведення відкритих торгів відсутня інформація про вид та умови забезпечення тендерних пропозицій.

Також, моніторингом установлено, що на порушення вимог пункту 17 частини 2 статті 22 Закону, тендерна документація не містить посад посадових осіб Замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками.

Крім того, проведеним моніторингом встановлено, що на порушення п.19 ч.2 ст.22 Закону тендерна документація Замовника не містить прикладів формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

Згідно оскаржуваного висновку за результатами проведеного моніторингу установлено, що на порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 31 Закону, Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ "МОСТОБУДІВЕЛЬНИИ ЗАГІН № 112", як таку, що не відповідала встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства. Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 32 Закону встановлено імперативну умову, що у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути, замовник відміняє тендер.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Західний офіс Держаудитслужби зобов`язало позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, а саме вжити заходи щодо розірвання укладеного за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ "МОСТОБУДІВЕЛЬНИИ ЗАГІН № 112" щодо розірвання договору, а також в подальшому дотримуватись вимог Закону. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Не погодившись з висновком про результати моніторингу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенцію Держаудитслужби та її міжрегіональних територіальних органів визначено Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 року №2939-ХІІ (далі Закон №2939-ХІІ) та Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі - Положення № 43).

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2939-ХІІ орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно зі статтею 2 Закону №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування установлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 5 Закону №2939-ХІІ передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 року № 43 (далі - Положення №43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, відповідно до п.п.3 п.4 Положення №43, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до п.п.9 п.4 Положення №43 відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Пунктом 7 Положення №43 встановлено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

В даному випадку - через Західний офіс Держаудитслужби.

Статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922 -VIII (далі - Закон №922-VIII) моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель визначені в ч.2 ст.8 Закону №922-VIII, а саме: дані автоматичних індикаторів ризиків; інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

За наявності однієї або декількох таких підстав, як визначено ч.2 ст.8 Закону №922-VIII, керівник органу державного фінансового контролю або його заступник приймає рішення про початок моніторингу закупівлі та відповідно до ч.3 ст.8 Закону №922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Відповідно до ч.4 ст.8 Закону №922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до частин 6, 7 статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Відповідно до пунктів 10, 11 статті 8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Пунктом 15 статті 10 цього ж Закону передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

З наведених законодавчих положень вбачається, що складений за результатами моніторингу закупівлі висновок про результати моніторингу закупівлі є актом індивідуальної дії, який містить обов`язкові для виконання заходи, направлені на усунення виявлених порушень, і такий висновок в зобов`язальній частині може бути оскаржений як в адміністративному, так і в судовому порядку.

При цьому, викладені у висновку про результати моніторингу закупівлі порушення, можуть бути підставою для притягнення службових (посадових) осіб підконтрольних суб`єктів господарювання як до дисциплінарної, так і до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що в оскарженому висновку вказується про порушення позивачем законодавства про закупівлі, - на підставі вищенаведених законодавчих положень такий висновок у зобов`язальній частині має негативні наслідки для позивача.

З огляду на вищевикладене суд констатує, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UА-2021-02-04-013906-а від 05.07.2021 року має безпосередні наслідки та негативний вплив для позивача як замовника послуги, що обумовлює необхідність забезпечення права на його судове оскарження з метою захисту права та інтересів позивача.

Надаючи оцінку зазначеним у висновку твердженням відповідача про порушення позивачем, зокрема вимог п.9 ч.2 ст.21 Закону №922-VIII, а саме в оприлюдненому оголошенні про проведення відкритих торгів відсутня інформація про вид та умови забезпечення тендерних пропозицій, суд зазначає.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 21 Закону №922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11 червня 2020 року №1082 затверджено Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок №1082), який визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок), яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупівель (далі - веб-портал), подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупівель.

Згідно п.2 Порядку №1082, автоматизоване робоче місце замовника / централізованої закупівельної організації (далі - ЦЗО) / учасника / постачальника - електронний сервіс на авторизованому електронному майданчику, який забезпечує створення, подання, обробку, оприлюднення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі та створення, подання, зміну інформації та документів для участі в публічних закупівлях, одержання інформації та повідомлень про публічні закупівлі, подання скарг до органу оскарження в публічних закупівлях, одержання інформації та обмін інформацією між замовником і ЦЗО, одержання і передання інформації та документів під час проведення моніторингу публічних закупівель в електронній системі закупівель через мережу Інтернет; інформація про публічні закупівлі (далі - інформація) - це інформація, яка формується, розміщується, оприлюднюється та обмін якою здійснюється в електронній системі закупівель відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон).

Відповідно до п.3 Порядку №1082 розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником / ЦЗО / учасником / постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника / ЦЗО / учасника / постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю.

У разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.

Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку.

Оприлюднення інформації на веб-порталі здійснюється електронною системою закупівель автоматично.

Таким чином, приписами чинного законодавства чітко визначено, що розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце.

При цьому, згідно листа ДП "ПРОЗОРРО" від 16.07.2021 року №206/01/1684/11 інформація про тендерне забезпечення відображається в оголошеннях, які створені після 16.04.2021 року, в розділі "тендерна документація" (вимоги до тендерної пропозиції) та в друкованій формі оголошення. В інших оголошеннях інформація відображається лише в друкованих формах. В екранних формах на Веб-порталі дана інформація буде виводитись після завершення технічних доопрацювань.

В листі ТОВ "ЗАКУПКИ.ПРОМ.УА" від 17.08.2021 року №871/08 зазначено, що функціонал майданчика Zakupki.Prom розроблений у відповідності до технічного завдання Адміністратора системи ДП «ПРОЗОРРО». Починаючи з 16.04.2021 в Замовника на сторінці створення закупівлі реалізовані спеціальні поля, де зазначається інформація про вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій. Відповідно до вищезазначеної дати у Замовника була можливість вказувати лише суму забезпечення. (а.с.188).

Так, у п.2 розділу III "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації позивача зазначено, що замовник вимагає надання Учасниками забезпечення тендерних пропозицій у формі гарантії. Гарантії надаються у вигляді електронного документа, скріпленого електронним цифровим підписом або кваліфікованим електронним підписом установи-гаранта. Розмір забезпечення тендерної пропозиції 26000 грн. (а.с.16-17)

При цьому, суд зазначає, що інформація про умови надання забезпечення пропозицій учасників закупівлі була доступною для ознайомлення й використання всіма учасниками закупівлі, оскільки разом з оголошенням про проведення відкритих торгів була оприлюднена тендерна документація, у якій відомості про вид та умови надання забезпечення пропозицій учасників закупівлі були наведені та доступні для ознайомлення учасникам процедури закупівлі.

За таких підстав, не зазначення в оголошенні про проведення відкритих торгів інформації про вид та умови надання забезпечення пропозицій учасників закупівлі за умови наявності такої інформації в тендерній документації, на думку суду, не може бути підставою для застосування наслідків у вигляді припинення зобов`язань за укладеним договором з переможцем закупівлі.

Необхідно враховувати також і те, що учасники торгів при ознайомленні з тендерною документацією перебували у рівних умовах та відсутні заяви про її незрозумілість чи необхідність роз`яснення, про наявність дискримінації.

Крім того, суд зазначає, що чинним законодавством передбачено проведення державних закупівель відповідним чином із застосуванням електронної системи Прозоро. Під час застосування вказаної системи користувач має правомірні очікування, що електрона система працюватиме належним чином, а також щодо безпроблемного користування та застосування такої системи. Користувач не повинен докладати самостійних значних зусиль для подолання недоліків вказаної системи.

Правомірне очікування виникає у тому випадку, коли внаслідок заяв чи обіцянок від імені органу публічної влади, або внаслідок усталеної практики в особи сформувалося розумне сподівання, що стосовно неї орган публічної влади діятиме саме так, а не інакше.

Суд зазначає, що уповноваженими особами позивача були вчинені всі можливі з їх сторони дії щодо дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі. Не заповнення ж відповідних полів відбулось через об`єктивні незалежні від них обставини. Будь-які технічні несправності електронної системи публічних закупівель не можуть ставитись у провину позивачеві та констатації факту вчинення ним порушення законодавства.

Щодо порушення позивачем вимог пункту 17 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", суд зазначає.

Відповідно до п.17 ч.2 ст.22 Закону №922-VIII у тендерній документації зазначаються, зокрема, прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками.

В пункті 2.3. тендерної документації (посадова особа замовника, уповноважена здійснювати зв`язок з учасниками) Розділу 1. Загальні положення Тендерної документації вказано наступне: " ОСОБА_3 - по технічним питанням. АДРЕСА_1 , е-mаі1: office_dp - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 - з питань організації процедури закупівлі. 25006, м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2, е-mаі1: office_dp - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

На титульній сторінці Тендерної документації вказані відомості про те, яким документом затверджено Тендерну документацію, та вказано, що ОСОБА_1 є Головою тендерного комітету ( а.с.13).

Суд погоджується з твердженням позивача, що титульна сторінка є частиною Тендерної документації, де вказано посаду ОСОБА_1 у складі тендерного комітету.

Таким чином, суд приходить до висновку що за своїм змістом така тендерна документація відповідає вимогам законодавства, а позивачем не порушено вимоги пункту 17 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі".

Щодо порушення п.19 ч.2 ст.2 Закону - тендерна документація Замовника не містить прикладів формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

Відповідно до п.19 ч.2 ст.22 Закону №922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 №710, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.07.2020 року №715/34998, затверджено Перелік формальних помилок (далі - Перелік).

Відповідно до п.п.1 - 12 Переліку інформація/документ, подана учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, містить помилку (помилки) у частині: уживання великої літери; уживання розділових знаків та відмінювання слів у реченні; використання слова або мовного звороту, запозичених з іншої мови; зазначення унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю - помилка в цифрах; застосування правил переносу частини слова з рядка в рядок; написання слів разом та/або окремо, та/або через дефіс; нумерації сторінок/аркушів (у тому числі кілька сторінок/аркушів мають однаковий номер, пропущені номери окремих сторінок/аркушів, немає нумерації сторінок/аркушів, нумерація сторінок/аркушів не відповідає переліку, зазначеному в документі).

Помилка, зроблена учасником процедури закупівлі під час оформлення тексту документа/унесення інформації в окремі поля електронної форми тендерної пропозиції (у тому числі комп`ютерна коректура, заміна літери (літер) та/або цифри (цифр), переставлення літер (цифр) місцями, пропуск літер (цифр), повторення слів, немає пропуску між словами, заокруглення числа), що не впливає на ціну тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та не призводить до її спотворення та/або не стосується характеристики предмета закупівлі, кваліфікаційних критеріїв до учасника процедури закупівлі.

Невірна назва документа (документів), що подається учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, зміст якого відповідає вимогам, визначеним замовником у тендерній документації.

Окрема сторінка (сторінки) копії документа (документів) не завірена підписом та/або печаткою учасника процедури закупівлі (у разі її використання).

У складі тендерної пропозиції немає документа (документів), на який посилається учасник процедури закупівлі у своїй тендерній пропозиції, при цьому замовником не вимагається подання такого документа в тендерній документації.

Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що не містить власноручного підпису уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, якщо на цей документ (документи) накладено її кваліфікований електронний підпис.

Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що складений у довільній формі та не містить вихідного номера.

Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що є сканованою копією оригіналу документа/електронного документа.

Подання документа учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, який засвідчений підписом уповноваженої особи учасника процедури закупівлі та додатково містить підпис (візу) особи, повноваження якої учасником процедури закупівлі не підтверджені (наприклад, переклад документа завізований перекладачем тощо).

Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, що містить (містять) застарілу інформацію про назву вулиці, міста, найменування юридичної особи тощо, у зв`язку з тим, що такі назва, найменування були змінені відповідно до законодавства після того, як відповідний документ (документи) був (були) поданий (подані).

Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції, в якому позиція цифри (цифр) у сумі є некоректною, при цьому сума, що зазначена прописом, є правильною.

Подання документа (документів) учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції в форматі, що відрізняється від формату, який вимагається замовником у тендерній документації, при цьому такий формат документа забезпечує можливість його перегляду.

Так, у частині 2 «Опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій» розділу V «Оцінка тендерної пропозиції» тендерної документації позивача містить опис та приклади таких помилок (а.с.23-24) та цей опис є ідентичним вищевказаному Переліку формальних помилок.

Тобто, в даному випадку, тендерна документація на виконання пункту 19 частини другої статті 22 Закону №922-VIII містить опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

Суд звертає увагу, що Перелік формальних помилок, затверджений наказом №710, згідно частиною першою статті 9 Закону №922-VIII є нормативно-правовим актом, розробленим і затвердженим Уповноваженим органом, як необхідний для виконання Закону №922-VIII, та регулювання державної політики у сфері закупівель, тож має обов`язково враховуватися тендерним комітетом замовника при прийнятті рішення про віднесення допущенної учасником помилки до формальної (несуттєвої).

Отже, доводи відповідача про те, що тендерна документація містить опис та приклад формальних помилок Замовника ідентичний Наказу, суд вважає проявом надмірного формалізму з боку останнього, оскільки визначені у ч.2 розділу V тендерної документації формальні (несуттєві) помилки відповідають цьому Переліку формальних помилок, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 року №710, та не пов`язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Щодо невідповідності тендерної пропозиції учасника ТОВ "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН №112" вимогам тендерної документації позивача, суд зазначає.

Так, відповідач посилався на те, що моніторингом установлено, що згідно з інформацією, розміщеною в системі закупівель, на пропозицію учасника пропозиція учасника ТОВ "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН №112" накладено удосконалений електронний підпис відповідної уповноваженої особи вказаного учасника, який з врахуванням норм Закону України "Про електронні довірчі послуги" не є кваліфікованим електронним підписом (сертифікат - кваліфікований, тип носія особистого ключа - незахищений, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня), чим не дотримано вимоги частини 1 розділу ІІІ тендерної документації. У зв`язку з чим, відповідач вважав, що позивач зобов`язаний був у відповідності до п.1 ч.1 статті 31 Закону відхилити тендерну пропозицію такого учасника, якщо такий учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абз.1 частини 3 статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Так, у п.1 розділу ІІІ тендерної документації позивача зазначено, що відповідно до ч.3 ст.12 Закону України "Про публічні закупівлі" створення та подання учасником документів Тендерної пропозиції повинно бути здійснено з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги", тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений кваліфікований електронний підпис учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджується відповідно до поданих документів, що вимагаються згідно цієї документації.

Відповідно до ч.3 ст.12 Закону №922-VIII під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Згідно з ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року № 851-IV (далі - Закон №851-IV), електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Частинами 1 - 3 статті 6 Закону №851-IV передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до п.23 та п.44 ч.1 ст.1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа; удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов`язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов`язаний цей електронний підпис.

Частинами 1, 2 статті 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях не повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в інформаційних системах, в яких здійснюється обробка таких електронних даних, можуть здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без отримання таких послуг, за умови попередньої домовленості між учасниками взаємодії щодо порядку електронної ідентифікації учасників таких правових відносин.

Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб`єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Згідно з пп.1 п.3 постанови Кабінету Міністрів України "Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів" від 03.03.2020 №193 установлено, що удосконалені електронні підписи чи печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, що відповідають затвердженим пунктом 2 цієї постанови вимогам, можуть використовуватися користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у разі, коли законодавством передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім: використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток для реалізації органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності, державними реєстраторами, нотаріусами та іншими суб`єктами, уповноваженими державою на здійснення функцій державного реєстратора, повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону; використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг і центральним засвідчувальним органом; застосування виключно засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання (захищених носіїв особистих ключів); використання кваліфікованих електронних підписів чи печаток на об`єктах критичної інформаційної інфраструктури для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб, якщо використання електронних довірчих послуг для таких цілей пов`язане з високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем; вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законом.

Відповідно до абз.2 п.1 цієї Постанови експериментальний проект реалізується до дня набрання чинності змінами до Закону України "Про електронні довірчі послуги" щодо врегулювання використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, але не пізніше ніж до 5 березня 2022 року.

Тендерна документація позивача хоча й містила вказівку про те, що тендерна пропозиція повинна містити накладений кваліфікований електронний підпис учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, проте суд вважає, що розміщення тендерної пропозиції із застосуванням удосконаленого електронного підпису є формальною (несуттєвою) помилкою, яка пов`язана лише з оформленням тендерної пропозиції та не впливає на її зміст, що дає підстави стверджувати, що така помилка є технічною. До того ж, відповідачем не надано доказів, що уповноважена особа, яка підписала документи учасника ТОВ "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН №112", не є його уповноваженою особою.

Крім того, суд зауважує, що статтями 17, 31, 32 Закону №922-VIII визначено вичерпний перелік підстав для прийняття замовником рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язання відхилити тендерну пропозицію учасника або відмови в участі у переговорній процедурі закупівлі.

Також, слід зазначити, що нормативна підстава для відхилення тендерної пропозиції, що визначена абзацом 1 частини 3 статті 22 Закону №922-VIII, стосується саме вимог до учасника процедури закупівлі, а не стосовно тендерної пропозиції. Разом з цим, жодних невідповідностей ТОВ "МОСТОБУДІВЕЛЬНИЙ ЗАГІН №112" вимогам до учасника процедури закупівлі відповідачем не виявлено, у зв`язку з чим суд вважає, що підстави для відхилення тендерної пропозиції такого учасника замовником на стадії її подання, у зв`язку із застосуванням удосконаленого електронного підпису, відсутні.

Враховуючи усі обставини, під час проведення закупівлі Замовник, не застосовуючи надмірний формалізм, дотримався принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, а саме: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Крім того, Західний офіс Держаудитслужби не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі (у тому числі щодо внесення змін до тендерної документації), а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 30 листопада 2021 року у справі №160/8403/19.

Пунктом 3 оскаржуваного висновку відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, а саме вжити заходи щодо розірвання укладеного за результатами тендеру договору з дотриманням норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, зокрема, але не виключно, шляхом письмового звернення до ТОВ "МОСТОБУДІВЕЛЬНИИ ЗАГІН № 112" щодо розірвання договору, а також в подальшому дотримуватись вимог Закону.

Суд зазначає, що такий захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

До того ж, судом мають враховуватися принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Статтею 10 п. 7 Закону №2939 передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Крім того, суд зазначає, що у висновку про результати моніторингу закупівлі взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою про розірвання укладеного за результатами публічної закупівлі договору.

З огляду на такі обставини суд вважає, що зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційним.

Критерій "пропорційності" передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога розірвати договір з переможцем публічної закупівлі, який станом на час ухвалення судового рішення у цій справі виконує умови укладеного договору та будь-яких претензій ані позивач, ані відповідач до умов його виконання не висувають, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога про зобов`язання позивача вжити заходів щодо розірвання укладеного договору з переможцем закупівлі у п.3 висновку за встановлених обставин є необґрунтованою.

Суд також звертає увагу на те, що в ході проведення моніторингу закупівель відповідачем не було встановлено порушення, яке має негативний вплив для бюджету, у спірному висновку не зазначено щодо неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів, не встановлено обставин що створюють загрозу корупційним діям та зловживанням з боку учасників торгів.

У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку, що висновок від 05.07.2021 року про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-02-04-013906-а державного підприємства "Агентство місцевих автомобільних доріг", як акт індивідуальної дії, належить скасувати. Що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, здійснені позивачем документально підтверджені витрати на оплату судового збору у сумі 2270,00 грн. (а.с.12), підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Агенство місцевих автомобільних доріг" (25006, м.Кропивницький, вул.Преображенська, 2, ЄДРПОУ 42852223) до Західного офісу Держаудитслужби (79007, м.Львів, вул.Костюшка, 8, ЄДРПОУ 40479801) про визнання протиправним та скасування висновку - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 05 липня 2021 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-02-04-013906-а.

Стягнути на користь Державного підприємства "Агентство місцевих автомобільних доріг" (ЄДРПОУ 42852223) судові витрати на оплату судового збору в сумі 2270 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Західного офісу Держаудитслужби (79007, м.Львів, вул.Костюшка, 8, ЄДРПОУ 40479801).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина