Решение № 106908918, 24.10.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3028/20

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

позивач: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" (28414, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Червоновершка, код ЄДРПОУ 03758016)

відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" (надалі - СТОВ "Надія") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДПС у Кіровоградській області), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №00000040501 від 03.02.2020 року, яким СТОВ "Надія" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 30 335 239 грн.;

- форми "Р" №00000010501 від 03.02.2020 року, яким СТОВ "Надія" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 7 280 683 грн.;

- форми "В4" №00000020501 від 03.02.2020 року, яким СТОВ "Надія" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 140 827 грн.;

- форми "Н" №00000030501 від 03.02.2020 року, яким до СТОВ "Надія" застосовано штраф у розмірі 2 664 400 грн. за відсутність реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- форми "ПС" №00000050501 від 03.02.2020 року, яким до СТОВ "Надія" застосовано штраф у розмірі 174 948 грн. за реалізацію пального без реєстрації платником акцизного податку;

- форми "ПС" №00000070501 від 03.02.2020 року, яким до СТОВ "Надія" застосовано штраф у розмірі 510 грн. за ненадання контролюючому органу копій документів при здійсненні податкового контролю;

- форми "ПС" №0000193305 від 03.02.2020 року, яким до СТОВ "Надія" застосовано штраф у розмірі 510 грн. за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків.

Ухвалою судді від 12.05.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі №340/1438/20 за цим позовом та призначено її до розгляду у підготовчому засіданні.

Від представника позивача 12.06.2020 року до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій він просить суд також визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області, винесені за наслідками процедури адміністративного оскарження у зв`язку зі зменшенням нарахованих сум грошових зобов`язань:

- форми "Д" №0000793305 від 07.05.2020 року, яким СТОВ "Надія" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 259 529, 15 грн.;

- форми "Д" №0000803305 від 07.05.2020 року, яким СТОВ "Надія" збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 6 132, 14 грн.

У підготовчому засіданні 15.06.2020 року суд прийняв до розгляду подану позивачем заяву як заяву про зміну предмету позову.

Ухвалою від 29.07.2020 року суд на підставі статті 172 КАС України роз`єднав позовні вимоги СТОВ "Надія" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, виділивши у самостійне провадження, зокрема, позовні вимоги СТОВ "Надія" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- форми "Д" №0000793305 від 07.05.2020 року, яким СТОВ "Надія" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 259 529, 15 грн.;

-форми "Д" №0000803305 від 07.05.2020 року, яким СТОВ "Надія" збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 6132, 14 грн.,

- форми "ПС" №0000193305 від 03.02.2020 року, яким до СТОВ "Надія" застосовано штраф у розмірі 510 грн. за порушення порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків.

Цій адміністративній справі присвоєно №340/3028/20 та передано на розгляд судді Черниш О.А.

Ухвалою судді від 04.08.2022 року адміністративну справу №340/3028/20 прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що за результатами документальної планової виїзної перевірки встановлено, що СТОВ "Надія" виплачувало орендну плату власникам земельних паїв не у грошовій формі (сільгосппродукцією), проте за цінами, нижче встановлених, і не застосовувало коефіцієнт, передбачений пунктом 164.5 статті 164 ПК України, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Крім того, позивач подавав податкову звітність форми №1-ДФ не у повному обсязі та з недостовірними відомостями, що стало підставою для накладення на нього штрафу, передбаченого пунктом 119.2 статті 119 ПК України. Доводячи правомірність висновків акту перевірки та спірних податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" з 25.02.2000 року зареєстроване як юридична особа. Основним видом його економічної діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

У 2017 2019 роках позивач перебував на обліку як платник єдиного податку четвертої групи.

Посадовими особами ГУ ДПС у Кіровоградській області у грудні 2019 року - січні 2020 року проведено документальну планову виїзну перевірку СТОВ "Надія" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року, з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 року по 30.09.2019 року, іншого законодавства за період з 01.10.2016 року по 30.09.2019 року, про що складено акт №3/11-28-05-01/03758016 від 13.01.2020 року.

Згідно з висновками цього акту у ході перевірки встановлено зокрема такі порушення:

- пп.168.1.4, п.168.1 ст.168, пп.164.2.17 п.164.2, пп. "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині заниження податку на доходи фізичних осіб при наданні безоплатного харчування працівникам підприємства, у розмірі 185292,98 грн.;

- пп.164.2.5 п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.170.1.1 та 170.1.4 п.170.1 ст.170, пп. "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині заниження податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки (паї) у розмірі 266 864,17 грн.;

- п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення", пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, пп.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині заниження військового збору при наданні безоплатного харчування, у розмірі 10951,96 грн.;

- п.16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення", пп.164.2.5 п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.170.1.1, пп. 170.1.4 п.170.1 ст.170, пп. "а" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України в частині заниження військового збору з орендної плати за земельні ділянки (паї) у розмірі 12686,16 грн.;

- п.51.1 ст.51, п.70.16 ст.70, пп. "б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України - подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) з недостовірними відомостями, а саме невключення до податкового розрахунку оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага, виплаченого в натуральній формі (харчування працівників) за II - IV квартали 2017 року, І - ІV квартали 2018 року, І - III квартали 2019 року; у податковому розрахунку за IV квартал 2016 року по платнику РНОКПП 2373202810 (157 ознака) помилково відображено РНОКПП 2373202028, у податкових розрахунках за III, IV квартали 2018 року по платнику РНОКПП 3384318536 (157 ознака) помилково відображено РНОКПП НОМЕР_1 , у податковому розрахунку за І квартал 2019 року по платнику РНОКПП НОМЕР_2 (157 ознака) помилково відображено РНОКПП НОМЕР_3 , у податковому розрахунку за III квартал 2019 року по платнику РНОКПП НОМЕР_4 (157 ознака) помилково відображено РНОКПП НОМЕР_5 ;

На підставі цього акту ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено зокрема такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "Д" №0000163305 від 03.02.2020 року, яким СТОВ "Надія" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 186 948,31 грн., застосовано штрафну санкцію в сумі 137 386,79 грн. та нараховано пеню 44 615,43 грн.

- форми "Д" №0000173305 від 03.02.2020 року, яким СТОВ "Надія" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 266 864,17 грн., застосовано штрафну санкцію в сумі 129 092,90 грн. та нараховано пеню в сумі 89 353,77 грн.;

- форми "Д" №0000183305 від 03.02.2020 року, яким СТОВ "Надія" визначено суму грошового зобов`язання з військовою збору в сумі 23 638,12 грн., застосовано штрафну санкцію в сумі 14 150,03 грн. та нараховано пеню в сумі 6 763,20 грн.

- форми "ПС" №0000193305 від 03.02.2020 року, яким до СТОВ "Надія" на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України, за порушення пп. "а", "б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 510 грн.

Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС України №13633/6/99-00-08-06-01-06 від 16.04.2020 року скаргу СТОВ "Надія" задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення форми "Д" №0000163305 від 03.02.2020 року. Податкове повідомлення-рішення форми "Д" №0000173305 від 03.02.2020 року скасовано в частині нарахованого податку на доходи фізичних осіб у сумі 124183,64 грн. та у відповідній частині штрафні санкції та пеню, в іншій частині - залишено без змін. Податкове повідомлення-рішення форми "Д" №0000183305 від 03.02.2020 року скасовано в частині нарахованого військового збору у сумі 19437,77 грн. та у відповідній частині штрафні санкції та пеню, в іншій частині - залишено без змін.

Зміст цього рішення свідчить, що ДПС України не погодилася з висновками акту перевірки №3/11-28-05-01/03758016 від 13.01.2020 року про заниження позивачем оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага, виплаченого у натуральній формі (вартість харчування, безоплатно наданого працівникам), вказавши, що необхідною умовою утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб є ідентифікація платника податку та визначення у конкретній сумі розміру його доходу як бази оподаткування. Крім того, перевіркою невірно визначена сума податку на доходи фізичних осіб та військового збору при нарахуванні та виплаті орендної плати за земельні частки (паї) у не грошовій формі (сільськогосподарська продукція), а саме: сума податку на доходи фізичних осіб має становити 142 680, 53 грн., а військового збору 4200, 35 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження у зв`язку зі зменшенням нарахованих сум грошових зобов`язань ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "Д" №0000793305 від 07.05.2020 року, яким СТОВ "Надія" згідно з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58, п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України за порушення пп.164.2.5 п.164.2, п.164.5 ст.164, пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп. 168.1.4, пп.168.1.5 п.168.1, ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 259 529,15 грн., із яких 142 680,53 грн. - податкове зобов`язання, 68 865,99 грн. - штрафна санкція, 47 982,63 грн. - пеня. (а.с. 222, т.1);

- форми "Д" №0000803305 від 07.05.2020 року, яким СТОВ "Надія" згідно з пп.54.3.5 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, за порушення пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.164.1, п.164.3, ст.164, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1, ст.168, п.176.2 ст.176, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на 6132, 14 грн., із яких 4200,35 грн. податкове зобов`язання, 1614,91 грн. - штрафна санкція, 316,88 грн. - пеня. (а.с. 222, т.1).

Не погоджуючись з цими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до статті 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов`язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків. Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов`язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи (ст. 38 ПК України).

Порядок адміністрування податку на доходи фізичних осіб врегульований розділом IV ПК України.

Згідно з пунктом 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є: 163.1.1. загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; 163.1.2. доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); 163.1.3. іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктами 164.1.1, 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 ПК України передбачено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно з підпунктом 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.

Пунктом 164.3 статті 164 ПК України передбачено, що при визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах.

Згідно з пунктом 164.5 статті 164 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Пунктом 168.1 статті 168 ПК України установлено порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

Відповідно до підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 186 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з підпунктом 168.1.4 пункту 168.1 статті 186 ПК України якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 186 ПК України передбачено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з пунктом 168.3 статті 168 ПК України розрахунок податкових зобов`язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем, органами Пенсійного фонду України).

Відповідно до підпункту 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 ПК України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Згідно з підпунктом 170.1.4 пункту 170.1 статті 170 ПК України доходи, зазначені у підпунктах 170.1.1-170.1.3 цього пункту, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 171.1 статті 171 ПК України передбачено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до абзацу 2 пункту 57.1 статті 57 ПК України податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач протягом 2017-2018 років орендував земельні ділянки у власників земельних часток (паїв) на території Червоновершківської сільської ради. У ході документальної перевірки контролюючий орган установив, що СТОВ "Надія" у березні, жовтні, листопаді 2017 року, жовтні 2018 року виплачувало фізичним особам-орендодавцям оренду плату за земельні ділянки (паї), надані в користування, як у грошовій формі, так і власновирощеною сільгосппродукцією. При нарахуванні (утриманні) податку на доходи фізичних осіб з сум виплат орендної плати не в грошовій формі СТОВ "Надія" не застосовувало коефіцієнт, передбачений пунктом 164.5 статті 164 ПК України. Крім того, при виплаті орендної плати в натуральній формі застосовувалися ціни, які є нижчими за звичайні (ринкові) ціни на зерно пшениці, ячменя, кукурудзи, соняшника. Внаслідок цього позивач занизив базу оподаткування (загальний оподатковуваний дохід), а також податок на доходи фізичних осіб та військовий збір (стор. 110 114, 118 120 акту).

Позивач, заперечуючи такі висновки, стверджував, що він не здійснював нарахування та виплату орендної плати в натуральній формі. Вказував, що спочатку дохід (орендна плата) був нарахований в грошовій формі, з подальшим оподаткуванням і перерахуванням ПДФО та військового збору до бюджету, а вже потім, після узгодження з орендодавцем, вирішено видати власну продукцію на суму нарахованого доходу.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 22 Закону України "Про оренду землі" орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Отже орендна плата від надання в користування земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) є доходом, а база оподаткування орендної плати в натуральній формі обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 статті 164 ПК України.

Як свідчать відомості про видачу паїв за березень, жовтень, листопад 2017 року, жовтень 2018 року, підприємством здійснювалася як грошова, так і натуральна форма виплати орендної плати.

З огляду на виплату орендодавцям орендної плати у негрошовій (натуральній) формі базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є вартість одержаної фізичними особами продукції у рахунок орендної плати, помножена на відповідний коефіцієнт (у 2017 - 2018 роках - 1,219512).

Позивач при визначенні бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб не застосовував коефіцієнт, передбачений пунктом 164.5 статті 164 ПК України.

Позивач не надав доказів того, що між ним та орендодавцями було досягнуто домовленості щодо заміни форми виплати орендної плати із грошової на натуральну або того, що ним здійснено продаж продукції в рахунок орендної плати.

Тож у ході судового розгляду підтверджено висновки контролюючого органу про надання платникам податку орендодавцям оподатковуваного доходу у негрошовій формі (натуральна форма орендної плати) без застосування коефіцієнта до оподатковуваного доходу, передбаченого пунктом 164.5 статті 164 ПК України, що призвело до заниження об`єкта та бази оподаткування та заниження податку на доходи фізичних осіб.

За правилами підпункту 170.1.1 пункту 170.1 статті 170 ПК України об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі. Тому суд визнає безпідставним застосування для визначення розміру доходу від надання в оренду земельної ділянки ринкових цін на зерно пшениці, ячменя, кукурудзи, соняшника, наведених відповідачем в акті перевірки (стор. 112 акту)

За розрахунками ДПС України, виконаними за наслідками процедури адміністративного оскарження, сума заниженого податкового зобов`язання з доходів фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку від надання земельної частки (паю) в оренду, склала 142 680, 53 грн.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 року у справі №820/11382/15 зробила правовий висновок, що несплата (неперерахування) податковим агентом до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків є підставою для накладення штрафу згідно зі статтею 127 ПК України. Розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки.

Суд вважає, що контролюючий орган у податковому повідомленні-рішенні форми "Д" №0000793305 від 07.05.2020 року правомірно визначив позивачу грошове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, застосував штрафну санкцію на підставі п.127.1 ст.127 ПК України та нарахував пеню на підставі пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України.

Позивач правильність розрахунків грошового зобов`язання, штрафних санкцій та пені не оскаржує.

Відповідачем доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення форми "Д" №0000793305 від 07.05.2020 року, тож у задоволенні позову про його скасування слід відмовити.

Згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX "Інші перехідні положення" ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. 1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. 1.2. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. 1.3. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. 1.4. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. 1.5. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. 1.6. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Отже нормами п.16-1 підрозділу 10 розділу "Інші перехідні положення" ПК України не передбачено застосування для військового збору коефіцієнта, визначеного п.164.5 ст.164 Кодексу.

При виплаті доходів (орендної плати за земельні ділянки (паї)) у натуральній (негрошовій) формі позивач не повинен був враховувати цей коефіцієнт для визначення бази обкладення військовим збором, а застосування для визначення розміру доходу ринкових цін на зерно, наведених в акті, є необґрунтованим.

Тому суд визнає безпідставним нарахування позивачу військового збору та скасовує спірне податкове повідомлення-рішення форми "Д" №0000803305 від 07.05.2020 року.

Перевіряючи правомірність податкового повідомлення-рішення форми "ПС" №0000193305 від 03.02.2020 року, яким до позивача на підставі п.119.2 ст.119 ПК України застосовано штраф у розмірі 510 грн., суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до пункту 3.2.4.10.2.1 акту перевірки (стор. 109 акту) позивач в порушення ст.51, п.70.16 ст.70, пп. "б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України:

- не включив до податкових розрахунків №1-ДФ за II - IV квартали 2017 року, І - ІV квартали 2018 року, І - III квартали 2019 року оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага, виплаченого в натуральній формі (вартість харчування, безоплатно наданого працівникам);

- допустив помилки у зазначенні РНОКПП фізичних осіб підприємців, яким виплачено дохід за ознакою "157" (дохід, виплачений самозайнятій особі), у податкових розрахункам №1-ДФ за IV квартал 2016 року, III, IV квартали 2018 року, І, ІІІ квартали 2019 року.

Пунктом 51.1 статті 51 ПК України передбачено, що платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов`язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Згідно з пунктом 176.2 статті 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Статтею 119 ПК України передбачена відповідальність за порушення платником податків порядку подання інформації про фізичних осіб - платників податків.

Пунктом 119.2 статті 119 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги) виникли у зв`язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 177.8 статті 177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Отже позивач, який виплачував дохід фізичним особам-підприємцям, за надані ними товари/послуги, не виступав щодо таких фізичних осіб податковим агентом, не утримував та не сплачував податок на виплачені їм доходи.

За змістом статті 119 ПК України, умовою притягнення платника до відповідальності за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), є те, що такі неповні, недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку.

Висновки акту перевірки про заниження позивачем оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага, виплаченого у натуральній формі (вартість харчування, безоплатно наданого працівникам), спростовані рішенням ДПС України №13633/6/99-00-08-06-01-06 від 16.04.2020 року.

Тому суд визнає незаконним накладення на позивача штрафу, передбаченого п.119.2 ст.119 ПК України, а податкове повідомлення-рішення форми "ПС" №0000193305 від 03.02.2020 року визнає протиправним та скасовує його.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходив з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач у первісному позові та у пізніше поданих заявах про зміну предмету позову, які прийняті судом, об`єднав вимоги про визнання протиправними та скасування 10 податкових повідомлень-рішень на загальну суму 43 527 178, 29 грн. та сплатив судовий збір за ці вимоги у максимальному розмірі 21020 грн.

Позовні вимоги СТОВ "Надія" вирішені судом у справах №340/1438/20, №340/3027/20, №340/3028/20.

Зокрема у даній справі №340/3028/20 суд задовольнив позовні вимоги майнового характеру на загальну суму 6642,14 грн. (6132, 14 грн. + 510 грн.). Тож з огляду на часткове задоволення позовних вимог, в порядку розподілу судових витрат на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог майнового характеру, що становить 3, 20 грн. ((6642,14 грн. х 21020 грн.): 43 527 178, 29 грн.).

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "Д" №0000803305 від 07.05.2020 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області форми "ПС" №0000193305 від 03.02.2020 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" витрати на сплату судового збору у розмірі 3, 20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш