Решение № 106907866, 21.10.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2022 року Справа№200/18269/21

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення №053130007841 від 11.10.2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язання повторно заяву про призначення пенсії, із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 18.02.1992 по 06.07.1996 рік у Шахта «ЄНАКІЄВСЬКА» Виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля» та до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 16.09.2003 по 15.03.2017 рік на шахті ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №200/18269/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року залучено Головне об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до участі у справі в якості другого відповідача. Витребувано у відповідача 2 довідку форми ОК-5 стосовно ОСОБА_1 .

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Законом України від 24 лютого 2022року N2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022"Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого2022року строком на 30 діб.

Указом Президента України №573/2022«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, Законом України«Про затвердженняУказу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", Законом України«Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України«Про правовий режим воєнного стану»від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначеніКонституцією Українита законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції Українипро те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022року, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м. Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого2022року прийнято наказ № 14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи». Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Враховуючи те, що станом на 21 жовтня2022 року в Україні продовжує діяти воєнний стан, суд продовжує розгляд справи в письмовому провадженні.

Так, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідача 2 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідачем 1 розглянуто заяву про призначення пенсії та прийнято рішення №053130007841 від 11.10.2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. До страхового стажу не зараховано період роботи з 18.02.1992 по 06.07.1996 року, оскільки в наказі відсутня дата звільнення, що суперечить «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» №58 від 29.07.1993 року. Крім того, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу не зараховано період роботи з 16.09.2003 по 15.03.2017 року, оскільки до підприємство знаходиться на території віднесеної до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Рішення відповідача №053130007841 від 11.10.2021 року про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах вважає протиправним, просив задовольнити позов.

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача 1 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що до пільгового стажу згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з 07.09.2000 по 31.12.2002 року зараховано весь період роботи, з 16.09.2003 по 15.03.2017 року не зараховано, оскільки до ЕДР Міністерства юстиції підприємство ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» м. Кіровське зареєстроване в м. Добропілля, Донецької області, яка знаходиться на території, яка згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р, віднесена до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. За доданими документами не зараховано період з 18.02.1992 по 06.07.1996 року, оскільки в наказі про звільнення відсутня дата. Позивачем не подано належні документи, визначені Порядком, згідно яких можливо підтвердити стаж за періоди трудової діяльності з 18.02.1992 по 06.07.1996 року. Пільговий стаж на роботах за Списком №1 становить 2 роки 03 місяці 25 днів; страховий стаж особи з урахуванням пільгового обчислення становить 27 років 1 місяць 11 днів. Враховуючи викладене, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача 2 надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що до страхового стажу не зараховано період роботи з 18.02.1992 по 06.07.1996 року, оскільки в наказі відсутня дата звільнення, що суперечить вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.2003 року. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 16.09.2003 по 15.03.2017 року, оскільки відсутні довідки, які підтверджують пільговий стаж роботи позивача. Враховуючи викладене, рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_2 від 11.10.2021 року прийнято згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд звертає увагу, що відповідачем 2 не надано суду, витребувану ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року довідку форми ОК-5 стосовно позивача.

Враховуючи невиконання відповідачем ухвали суду та триваючий розгляд справи, суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 ), є внутрішньо переміщеною особою (довідка від 05.10.2021 року №1426-5000402465) та особою, що претендує на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідач 1, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341) та відповідач 2, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб`єктами владних повноважень органом виконавчої влади, основним завданням яких, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

11 жовтня 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення №053130007841 про відмову у призначенні пенсії. Рішенням обґрунтоване тим, що датою звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України є 05.10.2021 року. Вік заявника 51 рік. До страхового стажу не зараховано період роботи з 18.02.1992 по 06.07.1996 року, оскільки в наказі відсутня дата на звільнення, що суперечить вимогам «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» №58 від 29.07.2003 року. Для зарахування вищевказаних періодів необхідно надати уточнюючі довідки, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637. До пільгового стажу згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з 07.09.2000 по 31.12.2002 року до пільгового стажу зараховано весь період, період роботи згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу з 16.09.2003 по 15.03.2017 рік на шахті ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» м. Кіровське не зараховано, оскільки до ЕДР Міністерства юстиції підприємство ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» м. Кіровське зареєстроване на підконтрольній території м. Добропілля Донецької області, який знаходиться на території, яка згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р віднесена до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Пільгові довідки відсутні. Страховий стаж становить 27 років 1 місяць 11 днів в тому числі пільговий стаж - 2 роки 03 місяці 25 днів. Враховуючи викладене, відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 19 липня 1988 року, що ОСОБА_1 працював на Шахті «Єнакіївській» виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля» у період з 18.02.1992 по 06.07.1996 року, а саме:

- на підставі наказу №22к від 18.02.1992 року прийнято учнем гірника підземного 1 розряду;

- на підставі наказу №565 від 24.03.1992 року переведено гірником підземним;

- на підставі наказу №91к від 10.10.1992 року переведено учнем електрослюсаря підземного;

- на підставі наказу №119к від 01.12.1992 року переведено електрослюсарем підземним;

- на підставі наказу №722 переведено електрослюсарем підземним V розряду;

- відповідно до наказу №26/к звільнено на підставі ст. 36 КЗпП за переводом.

Крім того, судом встановлено на підставі відомостей трудової книжки серії НОМЕР_3 від 19 липня 1988 року, що ОСОБА_1 працював у ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» у період з 16.09.2003 по 15.03.2017 року, а саме:

- на підставі наказу №1515/к від 18.09.2003 року прийнято електрослюсарем підземним 3 розряду з повним робочим днем під землею;

- на підставі наказу №2748к від 27.12.2007 року переведено електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем під землею;

- на підставі наказу №290к від 01.02.2008 року переведено учнем гірника очисного вибою підземного з повним робочим днем під землею;

- на підставі наказу №292к від 01.02.2008 року направлено на 3,5 місячні курси за професією гірника очисного вибою з відривом від виробництва;

- на підставі наказу №1700к від 01.07.2008 року переведено гірником очисного вибою 5 розряду з повним робочим днем під землею;

- на підставі наказу №1211к від 15.03.2017 року звільнено за згодою сторін п. 1 ст. 36 КЗпП України.

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством «Шахта «Комсомолець Донбасу» 23.09.2021 року за №03-4628, відповідно до якої позивач працював у періоди з 16.09.2003 по 27.12.2007 року, з 28.12.2007 по 31.01.2008 року, з 11.03.2008 по 17.03.2008 року, з 01.04.2008 по 30.06.2008 року, з 01.07.2008 по 15.03.2017 року на посадах, віднесених до Списку 1. Стосовно періоду з 01.02.2008 по 30.06.2008 року зазначено, що позивач проходив курси за професією «гірник очисного вибою» з відривом від виробництва.

Отже, спірною обставиною у даній справі є наявність правових підстав для відмови у призначенні пенсії позивачу у зв`язку з не зарахуванням до страхового та пільгового стажу спірних періодів роботи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Нормамистатті 46 Конституції Українипередбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон УкраїниЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-1V.

Відповідно до положеньстатті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV(надалі- Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсіїмає бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 06 грудня 2015 року у справі № 686/19687/14а.

Більше того, суд наголошує, що з вищевикладеного вбачається, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладеною в постанові від 07.03.2018р. у справі № 233/2084/17 провадження № К/9901/2399/17.

Судом встановлено, що підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 18.02.1992 по 06.07.1996 року стала відсутність в наказі дати на звільнення, на що суд зазначає наступне.

Порядок ведення трудових книжок визначається наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, яким затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція №58).

Так, згідно з п.п. 2.3, 2.4 Інструкції № 58 записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується «05.01.1993». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п.п. 2.6.-2.9 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу. У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м.Києва, держархівом м.Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму. Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

Відповідно до абз. 2 п. 6.1 Інструкції №58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» (чинної на час звільнення позивача у вказаному періоді) відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком, на загальних підставах.

Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відтак, суд вважає, що позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, нечитабельність печатки тощо, а тому невірне заповнення трудової книжки посадовими особами підприємства, на якому позивач працював, не може бути підставою для не зарахування органом Пенсійного фонду України трудового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту позивача.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) зазначив, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року у справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Враховуючи вище викладене, а також беручи до уваги те, що трудова книжка містить усі необхідні відомості про роботу позивача у спірний період, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави його не зараховувати до страхового стажу.

Крім того, судом встановлено, що підставою для відмови у зарахуванні до пільгового стажу позивача періоду роботи з 16.09.2003 по 15.03.2017 року стала відсутність пільгових довідок, виданих на території, на якій органи державної влади здійснюють свої повноваження, на що суд зазначає наступне.

Записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58.

Суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача щодо спірних періодів його роботи містять повну інформацію про роботу на пільгових умовах, також містять повні відомості про характер виконуваних позивачем робіт, оскільки зазначеними записами чітко визначено, що у спірні періоди позивач виконував роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, занятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Суд зазначає, що позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 Справа № 275/615/17 (К/9901/768/17).

Крім того, позивачем до матеріалів справи була надана копія довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23.09.2021 року №03-4628, в якій зазначено, що ОСОБА_1 працював на «Шахті «Комсомолець Донбасу» у періоди з 16.09.2003 по 27.12.2007 року, з 28.12.2007 по 31.01.2008 року, з 11.03.2008 по 17.03.2008 року, з 01.04.2008 по 30.06.2008 року, з 01.07.2008 по 15.03.2017 року на посадах, віднесених до Списку 1 розділом 1 підрозділом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 та Списку 1 розділу 1 підрозділу 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461.

Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 р. № 1085 "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасового не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" м. Хрестівка Донецької області (раніше м. Кіровське), віднесено до населеного пункту, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Верховний Суд сформував правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 02 жовтня 2018 року (справа № 569/14531/16-а) проаналізував положення статті 19 Конституції України, статей 3, 4, 9, 17, 18 Закону № 1207-VІІ, у розрізі міжнародних принципів закладених у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" в якому у 1971 році Міжнародний суд Організацій Об`єднаних Націй (далі - ООН) зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів", у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) згідно з якими: "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".

Верховний Суд зазначив, що у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що можливо застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово не контрольованій владою території України, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень і обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення в належному розмірі.

Таким чином, суд не погоджується з висновком відповідача щодо неможливості врахувати вказані вище довідки, оскільки підприємство знаходиться на непідконтрольній українській владі території, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, з огляду на те, що надання нових довідок, виправлення недоліків у наявних та можливість перевірки не залежить від волі позивача, оскільки підприємство розташоване на тимчасово непідконтрольній території України, де наразі відбуваються бойові дії.

Крім того, суд звертає увагу, що в даному випадку, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Системний аналіз наведених вище положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Порядку № 637 дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17.

В той час, зазначений вище спірний стаж роботи позивача за Списом №1 підтверджено самою трудовою книжкою.

Водночас, судом встановлено, що у період з 01.02.2008 по 10.03.2008 року та з 18.04.2008 по 31.03.2008 року позивач проходив курси за професією «гірник очисного вибою» з відривом від виробництва, тобто, не передбаченої Списком 1.

Відтак, пенсійним органом протиправно не зараховано до пільгового стажу позивача періоди роботи з 16.09.2003 по 27.12.2007 року, з 28.12.2007 по 31.01.2008 року, з 11.03.2008 по 17.03.2008 року, з 01.04.2008 по 30.06.2008 року, з 01.07.2008 по 15.03.2017 року. Належних підстав для такого незарахування до пільгового стажу позивача за Списком №1 не зазначено та судовим розглядом не встановлено.

Суд зауважує, що відповідач користуючись наданими широкими межами розсуду та можливістю вибору різними способами та засобами для дотримання своїх зобов`язань, взагалі не врахував ступінь втрати однієї сторони, в нашому випадку позивача, його конституційного права на пенсійне забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другоїстатті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятоїстатті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 10 ч. 2ст. 245КАС Українипри вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача 1 від 11 жовтня 2021 року №053130007841 про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання відповідача 2 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 18.02.1992 по 06.07.1996 року у Шахта «ЄНАКІЄВСЬКА» Виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля» та до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 16.09.2003 по 31.01.2008 року включно, з 11.03.2008 по 17.03.2008 року включно та з 01.04.2008 по 15.03.2017 року включно на шахті ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу».

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, судовий збір у розмірі 744,30 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями2-15,19-21,72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,224-228,241-247,255,258,293-295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 11 жовтня 2021 року №053130007841 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 18.02.1992 по 06.07.1996 року у Шахта «ЄНАКІЄВСЬКА» Виробничого об`єднання «Орджонікідзевугілля» та до пільгового стажу за Списком №1 періоду роботи з 16.09.2003 по 31.01.2008 року включно, з 11.03.2008 по 17.03.2008 року включно та з 01.04.2008 по 15.03.2017 року включно на шахті ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу».

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341, юридична адреса: 10003, Донецька область, м. Житомир, вул. Ольжича, буд. 7) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 372 (триста сімдесят дві) гривні 15 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 372 (триста сімдесят дві) гривні 15 коп.

Рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 21 жовтня 2022 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Троянова