Решение № 106907794, 24.10.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2022 року Справа № 160/12995/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового значення розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 88% до 70% сум грошового забезпечення та обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, під час її перерахунку з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-3424 від 23.07.2021 року, складеної Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-3424 від 23.07.2021 року, складеної Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» у розмірі 88% сум грошового забезпечення та без обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», якою включено додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, та з урахуванням 88% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, позивач у вказаній заяві посилався, зокрема, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі № 160/26876/21.

При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що перерахунок пенсії здійснено на підставі оновленої довідки, але у розмірі 70% від грошового забезпечення, оскільки, зокрема, рішенням суду від 31.01.2022 року у справі № 160/26876/21 відповідача не було зобов`язано застосувати саме 88% відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач, вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області протиправними, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.08.2022 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позову, відповідач надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року № 1522 та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-XII від 09.04.1992 року.

Відповідач стверджує, що відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Також, відповідач посилається на приписи ст. 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», правові позиції Конституційного Суду України, викладені у рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 та зазначає про те, що розміри соціальних виплат залежать від фінансово-економічних можливостей держави, а соціально-економічні права не є абсолютними.

Зважаючи на викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми законодавства України, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі № 160/26876/21 було частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, яке оформлене листом Відділу розгляду звернень Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Про розгляд звернення від 10.09.2021 №31939-25227/Д-01/8-0400/21; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про грошове забезпечення від 23.07.2021 року №33/24/С-3424, наданої Державною установою «Територіального медичного об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», з урахуванням виплачених сум; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; стягнено на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 681,00 грн. (шістсот вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив здійснити перерахунок пенсії з 01.12.2019 року на підставі оновленої довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», якою включено додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, виходячи з 88% відповідних сум грошового забезпечення.

Своїм листом, зокрема, від 15.08.2022 року № 0400-010202-8/83320 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило про те, що на виконання рішення суду від 31.01.2022 року у справі № 160/26876/21 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 23.07.2021 року №33/24/С-3424, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області». При цьому, відповідач зазначив про відсутність підстав для застосування при перерахунку пенсії, виходячи саме з 88% відповідних сум грошового забезпечення, оскільки означеним судовим рішенням не було зобов`язано пенсійний орган щодо вчинення дій для проведення відповідного перерахунку із застосуванням вказаного відсотку.

Не погодившись з такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановалено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 6 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначається Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ.

Цей Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законами України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року та «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VII від 27.03.2014 року внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, якими встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Верховний Суд у рішенні від 04.02.2019 року у зразковій справі № 240/5401/18 зазначив, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років, є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка не зазнала змін у зв`язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII.

Так, з матеріалів справи слідує, що звернення позивача до суду з даним позовом зумовлено протиправними діями пенсійного органу, які полягать в ігноруванні останнім при проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 правових норм, що визначають розмір грошового забезпечення у відсотках, які діяли на момент призначення пенсії, тобто з урахуванням максимального розміру пенсії, який не повинен перевищувати 88% відповідних сум грошового забезпечення, призначеного позивачу.

Судом встановлено, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, а відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислюється при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.04.2018 року, справа № 686/12623/17, адміністративне провадження № К/9901/849/17, від 04.02.2019 року, справа № 240/5401/18, адміністративне провадження № Пз/9901/58/18, справа № 564/2288/16-а, адміністративне оскарження № К/9901/23573/18.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії з 88% до 70% сум грошового забезпечення підлягає задоволенню.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16.12.1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином.

Означена позиція Суду була також підтверджена в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996 року, у якому Суд встановив, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Також у рішенні Європейського суду у справі «Кечко проти України» від 08.09.2005року встановлено, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вказану норму, право позивача на перерахунок та виплату пенсії з урахуванням усіх видів грошового забезпечення, надбавками, доплатами, підвищеннями та премії з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-3424 від 23.07.2021 року, виданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області», підтверджене рішенням суду від 31.01.2022 року у справі № 160/26876/21, а відтак не є предметом доказування при розгляді цієї справи.

Щодо вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату пенсії без обмеження її розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тобто, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зауважує, що наразі відсутні підстави вважати, що перерахунок та виплата пенсії позивача відбудеться із застосуванням обмеження її максимального розміру, а саме, у розмірі десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, оскільки такий перерахунок ще не проводився. Тому, позовні вимоги у вказаній частині є передчасними.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з п. 1 ч.3 та ч.4 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.7 ст. статті 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що між позивачем та адвокатом Піддубцевим В.І. було укладено адвокатську угоду про представництво та захист інтересів у адміністративній справі від 03.08.2022 року.

Відповідно до п.1 цієї угоди ОСОБА_1 надає адвокату доручення бути представником та захисником з метою захисту прав та інтересів, зокрема, в усіх судах з правом підпису документів в суді з питань захисту її інтересів.

Відповідно до додаткової угоди до адвокатської угоди про представництво та захист інтересів в адміністративній справі від 03.08.2022 року адвокат приймає на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 правову допомогу та представляти її інтереси у веденні справи в Дніпропетровському окружному адміністративному суді про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, а саме:

- скласти позовну заяву та додатки до неї, подати до суду;

- в разі потреби змінити предмет та підставу позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог;

- представляти інтереси ОСОБА_1 в загальних судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій з усіма правами, які надані чинним законодавством Клієнту як позивачу відповідачу, третій особі чи іншій особі, що бере участь у справі;

- ознайомлюватись з матеріалами справи, робити з неї витяги та копії, ознайомлюватись з технічними записами фіксування судового процесу, брати участь в судових засіданнях з усіма повноваженнями наданими позивачу, відповідачу, третім особам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення під час слухання справи в судах, замовляти проведення експертиз, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу;

- оскаржувати рішення, ухвали, постанови, шляхом подання апеляційних скарг з відповідним правом підпису на них;

- представляти інтереси ОСОБА_1 в державних виконавчих службах м. Дніпро з приводу виконання судових рішень у вище вказаній справі та подавати виконавчі листи до стягнення або пред`явлення наказу суду до виконання з правом одержання майна, коштів в ході виконання судового рішення, брати участь від імені ОСОБА_1 у виконавчому провадженні з приводу виконання судового рішення у вище вказаній справі;

- давати письмові та усні консультації і роз`яснення у вище вказаній справі;

- засвідчувати копії документів по справі, яку веде адвокат;

- здійснювати на користь ОСОБА_1 , по її вимозі, інші дії незаборонені чинним законодавством у цій справі.

За надання ОСОБА_1 правової (правничої) допомоги останній сплатить адвокатському об`єднанню «Лібертас», в особі, адвоката Піддубцева В.І., фіксований гонорар у розмірі 1000 грн.

На виконання умов означеної угоди позивачем надано акт №1 приймання-передачі послуг (робіт) по адвокатській угоді від 03.08.2022 року та додатковій угоді від 03.08.2022 року та квитанція до прибуткового касового ордера від 15.08.2022 року у сумі 1000,00 грн.

Крім того, у матеріалах справи міститься копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2417 від 19.12.2011 року та ордер на надання правничої (правової) допомоги від 03.08.2022 року.

З огляду на викладене, а також з урахуванням критерію розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих позивачу, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва його інтересів в суді під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку про задоволення таких витрат, а саме, у розмірі 1000,00 грн.

З приводу розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області підлягає сума 496,20 грн., сплата яких підтверджується квитанцією № 8987-0978-8204-8855 від 17.08.2022 року, оригінал якої міститься в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення відсоткового значення розміру призначеної ОСОБА_1 пенсії з 88% до 70% сум грошового забезпечення під час її перерахунку з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-3424 від 23.07.2021 року, складеної Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 33/24/С-3424 від 23.07.2021 року, складеної Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» у розмірі 88% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше проведених виплат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок).

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 24.10.2022 року.

Суддя І.О. Лозицька