Постановление суда № 106906776, 29.08.2022, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/26824/21

Провадження № 2-а/761/619/2022

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

29 серпня 2022 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності,

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Вимоги до позовної заяви встановлені ст. 122, 160-161, 287 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 168 КАС України, позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

При цьому, відповідно ч. 1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні (ч. 3 ст. 121 КАС України).

Згідно вимог ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Позивач звертається з вказаним позовом, зазначаючи про порушення своїх прав виконавцем своєю бездіяльністю у ВП № 45957225, ВП № 45976293, ВП № 45976295, ВП № 45976297 з виконання виконавчих листів за № 2610/3926/2012 від 23.12.2014, виданих Шевченківським районним судом м. Києва від 27.06.2012.

При цьому, позивач у самому позові вказує, що оскаржує бездіяльність виконавця у вказаних виконавчих провадженнях, яка тривала протягом шести років і до 28.06.2021 та зазначає, що про порушення своїх прав дізналась 13.07.2017.

Водночас, позовна заява направлена до суду за допомогою засобів поштового зв`язку 23.07.2021, тобто з пропуском строку для пред`явлення вказаного позову.

Матеріали справи не містять доказів того, що позивачу саме 13.07.2017 стало відомо про порушення своїх прав одночасно за чотирма виконавчими провадженнями: ВП № 45957225, ВП № 45976293, ВП № 45976295, ВП № 45976297, яке виразилось у бездіяльності виконавця під час виконання вказаних виконавчих проваджень.

Також матеріали справи не містять і належним чином обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду з вказаним позовом, з якого суд міг би зробити висновок про поважність причин пропуску для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

За таких обставин, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху з вказаних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно ч. 1 ст. 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454, 00 грн. (за ставками, які діяли на момент звернення позивача з вказаним позовом до суду).

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Позивач звертається до суду з вказаним позовом, однак не надає доказів сплати судового збору та просить відстрочити йому сплату судового збору, оскільки він є пенсіонером.

Суд, розглянувши вищевказане клопотання, вважає його необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Отже, умовою звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати є такий майновий стан сторони, який не дозволяє його сплатити.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з пунктом 11 Рекомендацій щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, прийняття до судочинства не повинно обумовлюватися сплатою стороною державі будь-якої грошової суми, розміри якої нерозумні стосовно до даної справи; у тій мірі, в якій судові витрати є явною перешкодою для доступу до правосуддя, їх слід, по можливості, скоротити або анулювати.

Водночас, практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

Тобто, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Однак, обґрунтованих доказів, які б підтверджували неспроможність позивача сплатити судовий збір позивачем не додано.

Тому, з урахуванням недоведеності позивачем та не надання належних і відповідних доказів фінансової неспроможності сплатити судовий збір, суд дійшов висновку про відмову у відстроченні позивачу оплати судового збору через необґрунтованість заявленої вимоги.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 454, 00 грн. та надати докази сплати судового збору (оригінали квитанцій) або надати до суду клопотання з наведенням належних підстав для звільнення, відстрочення або розстрочення такої сплати та підтвердженням таких підстав відповідними доказами.

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м. Києва:

Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101 ,

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783 ,

Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.),

Код банку отримувача (МФО) - 899998,

Рахунок отримувача - UA628999980313151206000026011,

Код класифікації доходів бюджету - 22030101,

Призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Водночас позивач у прохальній частині позовної заяви просить залучити до участі у справі Київраду, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) та зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України направити для розгляду по суті належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження № 45957225, № 45976293, № 45976295, №45976297, 61664131, 61664159 і інформаційні довідки з АСВП по цим шести виконавчим провадженням.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 167 КАС України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Крім того, відповідно до ст. 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

За таких обставин, суд позбавлений можливості розглянути вимоги позивача про залучення боржників та витребування доказів, зазначених у прохальній частині позовної заяви та прийняти відповіде процесуальне рішення з вказаних питань, оскільки зазначені у позовній заяві вимоги не відповідають вимогам ст. 80, 160 КАС України.

Отже позивачу необхідно надати обґрунтоване клопотання про залучення третіх обсів у відповідності до положень п. 2 ч. 5 ст. 167 КАС України, зазначивши у ньому, зокрема, у обов`язковому порядку повне найменування (для юридичних осіб) особи, її місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронну пошти особи, яку позивач просить залучити, а також зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника, підстави заяви (клопотання, заперечення), перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).

Крім того, у випадку необхідності витребування доказів позивачу також необхідно подати відповідне клопотання, яке має відповідати вимогам ст. 80 КАС України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазнає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. 5, 160-161, 168-169, 248, 293 КАС України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: