Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 694/1236/22
Провадження №1-кп/694/154/22
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАІН И
18.10.2022 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження № 12022250360000398 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вільховець Звенигородського району Черкаської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, непрацюючого,зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінальних правопорушень,передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України,
з участю обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
в с т а н о в и в:
ОСОБА_4 , близько 08 години 30 хвилин 01.05.2022 року, в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 202 №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ та зі змінами, внесеними Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ), прийшов до домоволодіння ОСОБА_6 , що розташоване по АДРЕСА_1 з метою вчинення крадіжки чужого майна.
Так, він шляхом підбору ключів, які попередньо заготував та приніс із собою, відчинив двоє дверей та проник до будинку. В подальшому, ОСОБА_4 перебуваючи у дальній спальній кімнаті будинку по АДРЕСА_2 , умисно, з корисливою метою, таємно, з пуфика на підлозі, викрав грошові кошти у сумі 30000 гривень, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_4 здійснив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 4ст. 185 КК України.
Він же, близько 08 години 22.05.2022 року, в умовах воєнного стану, введеного на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 202 №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-ІХ та зі змінами, внесеними Указом від 18 квітня 2022 року №259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року №2212-ІХ), прийшов до домоволодіння ОСОБА_6 , що розташоване по АДРЕСА_2 з метою вчинення крадіжки чужого майна, а саме грошових коштів.
Так, він шляхом підбору ключів, які попередньо заготував та приніс із собою, відчинив двоє дверей та проник до будинку. В подальшому, ОСОБА_4 перебуваючи у дальній спальній кімнаті будинку по АДРЕСА_2 , повторно, умисно, з корисливою метою, таємно, переглядав речі у пуфику з метою відшукання грошових коштів у сумі 20000 гривень, які раніше там бачив, коли 01.05.2022 вже здійснював крадіжку грошей з будинку вказаного домоволодіння у сумі 30000 грн. Після чого, ОСОБА_4 свій умисел спрямований на вчинення крадіжки грошових коштів довести до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, так як був виявлений на місці вчинення кримінального правопорушення злочину сусідкою ОСОБА_7 .
Таким чином, ОСОБА_4 здійснив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану, тобто скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст.15, ч. 4 ст.185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред`явлено в обвинуваченні та пояснив, що він у 01.05.2022
близько 08 години 30 хвилин знаходячись у домоволодінні ОСОБА_6 , що в АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, таємно з пуфика на підлозі, здійснив крадіжку грошових коштів. 22.05.2022, близько 08 год. повторно, перебуваючи у вищевказаному домоволодінні, умисно, з корисливою метою переглядав речі у пуфику з метою відшукання грошових коштів, які там раніше бачив, але свій умисел не зміг довести до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Потерпіла ОСОБА_6 , яка була належним чином повідомлена про місце, час та дату розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , в судове засідання не з`явилась. Надала через канцелярію суду заяву про розгляд справи за її відсутності, вказала що кошти відшкодовані, претензій не має, просила суворо обвинуваченого не карати.
Показання ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються. Надані покази є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінальних правопорушень, добровільності та істинності його позиції.
Оскільки обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорювали обставин, які стосуються пред`явленого обвинувачення та правильно розуміють зміст цих обставин, при цьому їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини, на підставі ч.3ст.349 КПК України, наслідки якої також роз`яснені учасникам судового провадження, суд ухвалив визнати недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, проти чого не заперечували учасники судового провадження.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується як його показаннями, даними ним в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення доведене.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене в умовах воєнного стану, та за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.
Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди за замахом на таємне викрадення чужого майна.
Обставин, які обтяжують покарання, передбаченіст. 67 КК Українисудом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинення кримінальних правопорушень, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, та не набули суспільного резонансу; наявність обставин, які як пом`якшують покарання обвинуваченого, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не працює, неодружений, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку у Звенигородському психоневрологічному кабінеті.
Відповідно дост. 69 КК України- за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винної суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексуза цей злочин.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України слід призначити у виді позбавлення волі, одночасно враховуючинаявність кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, який раніше не судимий, у вчиненому щиросердечно розкаявся, відшкодував повністю матеріальну шкоду потерпілій, суд вважає за необхідне, призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
Покарання за злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України необхідно призначити в межах санкції ч. 4ст. 185 КК України, остаточно призначити покарання для ОСОБА_4 за правилами ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі, яке буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Одночасно суд враховує наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання
обвинуваченого, повне відшкодування шкоди потерпілій, та позицію потерпілої ОСОБА_6 про те, що вона претензій до обвинуваченого немає, та просить обвинуваченого суворо не карати, суд вважає за необхідне звільнити від відбування покарання ОСОБА_4 з випробувальним терміном на підставі ст.. 75 КК України, із покладенням на обвинуваченого обов`язків, визначенихст. 76 КК України..
Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності.
При цьому суд виходив також і з положень ч. 2 ст. 50 КК України, якими визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. На переконання суду, покарання з яким визначився суд, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен Вілкокс та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви №№ 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.
Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».
Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлявся.Запобіжний захід не обирався.
Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставіст.100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 та ч.2 ст.15 ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання:
-за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;
-за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України -у виді 4(чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
На підставі ч. 1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :
1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Речові докази:
-рукописний чек за 09.05.2022 на суму 2258 грн.,який приєднано до матеріалів кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження;
-два ключі та 14 слідів папілярних узорів, серцевину внутрішнього замка та замок внутрішній із серцевиною, які передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів - учасниками процесу з дня його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1
Судебное решение № 106896832, Звенигородський районний суд Черкаської області было принято 18.10.2022. Форма судопроизводства - Уголовное, форма решения – Приговор. На этой странице вы сможете найти необходимые данные об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые данные.
то решение относится к делу № 694/1236/22. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: