Решение № 106879849, 21.10.2022, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/1035/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ ЕН ЕМ УК РА ЇН И

21.10.2022 року Корецький районний суд

Рівненської області

в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.

секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів м.Корецьцивільну справуза позовом ОСОБА_1 до Великомежиріцької сільської ради Рівненського району Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_4 . На час смерті баба проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Після смерті баби відкрилася спадщина, яка включає в себе будинок, який знаходиться за згаданою адресою, а також державні акти на право власності на земельні ділянки. За життя ОСОБА_4 , залишила заповіт згідно якого все своє майно заповіла ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 . Реалізувати своє право на спадкове майно не може у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи, який стверджують право власності спадкодавця на земельні ділянки.

А тому, просить суд, визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 2,33 га. що належала ОСОБА_4 та посвідчувався державним актом на право на земельну ділянку серія Р4 №112860 від 11 березня 2004 року.

В заяві, поданій суду, позивач підтримала позов, справу просить розглянути без її участі.

Представник Великомежиріцької сільської ради в заяві на ім`я суду просить справу розглянути у відсутності представника сільської ради, не заперечую проти задоволення позову.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, подали заяви відповдно до яких просять розгляд справи провести без їх участі, жодних претензій з приводу успадкування ОСОБА_1 майна після смерті ОСОБА_4 не мають.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

За життя ОСОБА_4 залишила заповіт, посвідчений Самострілівською сільською радою Корецького району Рівненської області від 24 листопада 2009 року, яким все своє майно заповіла ОСОБА_3 , ОСОБА_5 (батьку позивача) та ОСОБА_2 .

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджує свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 16 лютого 2017 року.

Після її смерті, відповідно до ст.ст.1216-1223 ЦК України, відкрилась спадщина на все належна майно.

Згідно довідки №512 від 18 жовтня 2021 року виданої старостою ОСОБА_6 на момент смерті була зареєстрована та проживала одиноко в АДРЕСА_2 .

Батьком позивачки був ОСОБА_5 , що підтверджує свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 06 жовтня 1999 року.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 16 лютого 2017 року. Тобто, батько та баба позивача померли в один в той самий день.

Рішенням Корецького районного суду Рівненської області від 23 грудня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про продовження строку для прийняття спадщини, було визначено ОСОБА_7 тримісячний строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно повідомлення Корецької державної нотаріальної контори Рівненської області від 15.09.2022 №449/01-09, спадкова справа після смерті ОСОБА_4 заведена за заявою про прийняття спадщини від позивача ОСОБА_1 .

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протягом шести місяців з часу відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори не зверталися, на час відкриття спадщини не були зареєстрованими за місцем проживання спадкодавця. Тобто, з огляду на ч.1 ст.1272 ЦК України вони вважаються такими, що не прийняли спадщину.

Біль того, у своїх заявах, подані суду, треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначили, що вони не претендують на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_4 .

Відповідно до частини першої статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

В основі спадкування за законом знаходиться принципі черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частинами першою, третьою та четвертою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

Спадкування за правом представлення врегульовано положеннями статті 1266 ЦК України, якою передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини; прабаба, прадід спадкують ту частку спадщини, яка б належала за законом їхнім дітям (бабі, дідові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини; двоюрідні брати та сестри спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (тітці, дядькові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Отже, спадкування за правом представлення - це спадкування за законом, яке передбачає появу в певних спадкоємців права на спадкування за умови смерті до відкриття спадщини того з їхніх родичів, хто був би спадкоємцем.

Таким чином, його власні спадкоємці ніби представляють у спадкових відносинах особу, яка б одержала права на спадкування, якби була живою на час відкриття спадщини.

Застосування права представлення не може залежати від того, що особа, яку представляють, померла не раніше, а в один день зі спадкоємцем. Якщо презюмується, що дві особи померли одночасно, це унеможливлює перебування в живих особи, яку представляють, на час відкриття спадщини.

Під спадкуванням за правом представлення розуміють особливий порядок закликання до спадкування спадкоємців за законом, коли одна особа у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини ніби заступає на її місце і набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини.

Саме така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 07 червня 2017 року справа № 6-161цс17.

Відтак, за умови одночасної смерті спадкодавця та його спадкоємця, спадщина відкривається одночасно щодо кожного померлого, а спадкоємці померлого призиваються до спадкування за правилом представлення.

Судом встановлено, що спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 є померлий одночасно з нею її син ОСОБА_5 та внука ОСОБА_1 , яка на виконання рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, тому позивач ОСОБА_1 , є спадкоємцем після смерті своєї баби за правом представлення на долю, яка б була успадкована її батьком та такою, що прийняла спадщину на підставі ч. 4 ст. 1268 ЦК України.

Відповідно до статті 41 Конституції України, частини першої статті 319, частини першої статті 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Постановою державного нотаріуса Корецької районної державної нотаріальної контори Денисюк А.М. від 25 червня 2022 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, оскільки правовстановлюючі документи на зазначені земельні ділянки відсутні.

За таких обставин, суд вважає, що, дійсно, на теперішній час існують перешкоди для оформлення позивачкою спадкових прав на спадкове майно у нотаріальному порядку і за таких обставин визнання права власності на майно в порядку спадкування є компетенцією суду.

Відповідно до ст. 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Стаття 392 ЦК України визначає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі спадкування, що зазначено в ст.131 ЗК України.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Системний аналіз зазначених норм закону дає підстави суду зробити висновок про те, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті своєї баби ОСОБА_4 за правом представлення на долю, яка б була успадкована її батьком ОСОБА_5 , але вона позбавлена права оформлення спадщини в інший спосіб ніж визнання в судовому порядку права власності на спадкове майн. У зв`язку з чим, та беручи до уваги, що інші спадкоємці на спадкове майно не претендують, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки в порядку спадкування загальною площею 2,33 га, що належали ОСОБА_4 та посвідчувалися державним актом на право власності на земельну ділянку серії Р4 №112860 від 11 березня 2004 року.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Великомежиріцька сільська рада Рівненського району, зареєстроване місцезнаходження: вул. 1 травня, 1, село Великі Межирічі, Рівненський район, Рівненська область, Код ЄДРПОУ 04385971;

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 .

С у д д я :