Постановление суда № 106863074, 08.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

08 вересня 2022 року м. Київ № 640/14654/22

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Мамедова Ю.Т., ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Одеської міської ради, про визнання протиправними та скасування рішень, відшкодування шкоди та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) надійшов позов ОСОБА_1 ( далі - позивач) до Міністерства юстиції України (далі - відповідач-1), Одеської міської ради (відповідач - 2), у якому позивач просить:

- наказ Міністерства Юстиції України від 31.07.2020р. № 2613/5 про задоволення скарги Одеської міської ради від 30.05.2019 № 99-с, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.06.2019 за № 19921-33-19 скасувати, відшкодувати моральну шкоду;

- визнати дії Одеської міської ради щодо стверджень про те що дія статті 268-1 (раніше 266) Податкового Кодексу України «Збір за місця для паркування транспортних засобів» та «Правила паркування транспортних засобів» затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р. відповідно до яких прийняти рішення Одеської міської ради № 1251-VІ від 20.09.2011р «Про затвердження Положення про організацію та порядок паркування транспортних засобів у місті Одесі» та №5286-VІ від 27.08.2014р. «Про затвердження переліку спеціальних земельних ділянок, відведених для організації та провадження діяльності із забезпечення паркування транспортних засобів на території м. Одеси, у новій редакції» поширюються на територію автостоянки розташованою за адресом: вулиця Люстдорфська дорога, 146/3, м. Одеса, 65113 незаконними, відшкодувати моральну шкоду;

- зобов`язати Одеську міську раду у рішеннях дія яких поширюється на комунальне майно, зазначати інформацію відповідно до п. 12 ст. 59 «Про місцеве самоврядування в Україні» , зокрема надати таку інформацію до рішень та проектів рішень що прийняти відповідно до статті 268-1 (раніше 266) Податкового Кодексу України «Збір за місця для паркування транспортних засобів», «Правил паркування транспортних засобів» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 р.

Так, згідно з п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За приписами частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

В свою чергу, суд звертає увагу, що предметом спору в даному випадку позивач вказує, зокрема протиправне прийняття Міністерством юстиції України Наказу від 30 липня 2020 року №2613/5.

Отже, виходячи з вищевикладеного суд зазначає, що Наказ відповідачем-1 датується 30 липня 2020 року, проте позивач звернулася до суду лише 06 вересня 2022 року, а отже позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, як вже зазначалось судом вище, відповідно до приписів статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач, у разі пропуску встановленого чинним процесуальним законодавством строку на звернення до суду має право подати заяву про поновлення такого строку, однак, з аналізу наданих позивачем до суду документів вбачається, що останнім не було надано до суду такої заяви з зазначенням поважності причин пропуску строку, що на переконання суду, дає підстави для висновку про пропущення позивач встановленого чинним процесуальним законодавством шестимісячного строку.

Суд наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

У відповідності до частин 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.

Також, судом з аналізу наданої до суду позивачем позовної заяви було встановлено неналежність формулювання змісту позовних вимог, зокрема, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно з частиною 1 статті 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з частиною 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Водночас, формулюючи позовну вимогу, позивач просить скасувати рішення та відшкодувати моральну шкоду.

Водночас, суд зазначає, що позивач зазначив некоректне формулювання вищевказаної вимоги, оскільки остання не зазначає суму заподіяної моральної шкоди, яку просить компенсувати.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки позовної заяви позивач може усунути у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку для звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог до Міністерства юстиції України, в якій зазначити підстави, з яких позивач просить визнати їх поважними, разом з доказами поважності причин його пропуску;

- надання уточненої позовної заяви з чіткими позовними вимогами щодо суми моральної шкоди для суду та відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122-123, 160, 161, 168, 169, 171, 241-243, 248, 256 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Одеської міської ради, про визнання протиправними та скасування рішень, відшкодування шкоди та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Ю.Т. Мамедова