Постановление суда № 106857063, 19.10.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань винесення окремої ухвали

19 жовтня 2022 р. № 1440/2374/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача від 04.01.2022р. про постановлення окремої ухвали в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м.Миколаїв, 54020, про:заява про визнання протиправним рішення та бездіяльності вчинених суб`єктом владних повноваженння, ВСТАНОВИВ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.12.2018р. позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено частково:

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) з 01.01.2018р. виходячи з посадового окладу в сумі 4650 грн., окладу за військовим званням в сумі 1410грн., процентної надбавки за вислугу років 50% в розмірі 3030грн., з розрахунку 90% грошового забезпечення;

стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.), сплачений квитанцією від 27.09.2018р. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вказане вище рішення суду набрало законної сили 24.07.2019р.

На виконання такого рішення судом видано 21.08.2019р. два виконавчі листи.

04.01.2022р. до суду від ОСОБА_1 надійшла заяваа про постановлення окремої ухвали по справі № 1440/2374/18, в якій позхивач просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійної фонду України в Миколаївській області в частині самостійного визначення мені розміру пенсії 70% від суми грошового забезпечення під час перерахунку на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 року у справі №400/6129/21 пенсії з 01.04.2019 року відповідно до нової довідки про грошове забезпечення №9/1/6554 від 07.07.2021 р., виданої Миколаївським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, без обмеження максимального розміру пенсії, з урахуванням проведених платежів;

- направити окрему ухвалу до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області для реагування та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону;

- про виконання окремої ухвали повідомити суд не пізніше одного місяця після її надходження.

В обгрунтування своєї заяви ОСОБА_1 вказав про те, що відповідач на виконання рішення суду від 18.12.2018р. по справі № 1440/2374/18 провів перерахунок пенсії позивача, в результаті чого зменшив розмір пенсії з 90% до 70% суми грошового забезпечення. Відповідно до розрахунку пенсії позивача станом на 01.12.2021р., наданого Головним управлінням ПФУ в Миколаївській області на запит позивача, вбачається протиправне зменшення відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% грошового забезпечення.

Крім того, відповідач на виконання рішення суду від 07.10.2021р. по справі № 400/6129/21 здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019р. відповідно до довідки Миколаївського територіального центру комплектування та соціальної підтримки №9/1/6554 від 07.07.2021 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, де також зменшив розмір пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення. Хоча, рішенням суду по справі № 400/6129/21 не було зобовязано відповідача перераховувати пенсію ОСОБА_1 в розмірі 70% суми грошового забезпечення, тому Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області на виконання такого судового рішення не мав права вчиняти протиправн дії щодо зменшення відсоткового розміру пенсії позивача. Позивач вважає, що таке відсоткове значення пенсії встановлено ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-ХІІ. Тому саме такою нормою відповідач мав керуватись при перерахунку пенсії на підставі довідки від 07.07.2021р. № 9/1/6554 про розмір грошового забезпечення. На думку позивача, з наведеного вбачається протипраність рішень відповідача, його дій чи бездіяльності як суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог ст.383 КАС України, що дає підстави для постановлення окремої ухвали відповідно до ст.249 КАС України.

Розглянувши заяву про винесення окремої ухвали, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій. Окрема ухвала може бути оскаржена особами, яких вона стосується. Окрема ухвала Верховного Суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Таким чином, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

Окрема ухвала суду - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.

Необхідність винесення окремої ухвали зумовлена завданнями адміністративного судочинства, захистом прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.

Причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, можуть полягати у неналежному виконанні посадовими особами обов`язків, перевищенні влади чи зловживанні нею, порушенні строків розгляду звернень, невжитті заходів реагування на заяви громадян тощо.

При цьому, суд зауважує, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 05.11.2020 року у справі №855/87/20.

Отже, постановлення окремої ухвали є диспозитивним правом суду. Окрема ухвала може постановлятись лише при наявності очевидно протиправних дій відповідних осіб, лише у разі, якщо під час судового розгляду судом встановлено склад правопорушення.

Підставою для постановлення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено певне порушення закону. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для постановлення окремої ухвали немає.

Як вже було зазначено вище, підставою для постановлення окремої ухвали судом згідно ч.1 статті 249 КАС України є виявлення порушення закону саме під час розгляду даної справи.

Суд зазначає, що під час розгляду справи, судом не давалась оцінка правомірності дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки.

Крім того, суд зауважує, що в заяві від 04.01.2022р. вбачається саме незгода позивача з діями відповідача вчиненими на виконання рішення суду по справі № 1440/2374/18.

Кодексом адміністративного судочинства України встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі № 686/23317/13-а, від 06.02.2019 року у справі № 816/2016/17, постанові Верховного Суду від 22.08.2019 року у справі № 522/10140/17.

Суд зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Отже, з огляду на вказане, підстави для постановлення окремої ухвали відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні заяви позивача від 04.01.2022р. слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 249, 256, 294, 295, 297, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 від 04.01.2022р. про постановлення окремої ухвали - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя І. А. Устинов