Решение № 106854069, 13.10.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 жовтня 2022 року м. Ужгород№ 260/2996/22 10:00 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Скраль Т.В.

при секретарі Кустрьо В.М.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Головне управління ДПС України в Закарпатській області представник Буря Олександр Олександрович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. А.Волошина,52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 13 жовтня 2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 18 жовтня 2022 року.

18 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Закарпатській області, якою просить визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) по ЄСВ від 14.05.2021 р. за №Ф-4497-50 за період 2017-2020 років на суму 24 754,84 грн., сформовану ГУ ДПС у Закарпатській області щодо ОСОБА_1 .

23 серпня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

1. Позиції сторін.

Позивачка свої позовні вимоги аргументувала тим, що розрахунок недоїмки є невірним, оскільки в період з 16.08.2017р. по 30.03.2018р. вона, як адвокат, не здійснювала професійну діяльність, в зв`язку з чим на підставі її заяви право на заняття адвокатською діяльністю було зупинено у відповідності до п.1 ч.1, ст. 31 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», а з 30.08.2018р. на підставі заяви право на діяльність було відновлено. Дана інформація є офіційною і міститься у витягах з Єдиного реєстру адвокатів України, копії яких долучаються до даного позову, а саме: витяг від 17.08.2017р. про припинення права на заняття адвокатською діяльністю на підставі заяви адвоката Кудіної М.Г. /бланк серії АМ № 00744/ та витяг від 30.07.2018р. про відновлення права на заняття адвокатською на підставі заяви адвоката Кудіної М.Г. /бланк серії АМ № 000936/. Отже, як самозайнята особа-адвокат, вона не здійснювала адвокатської діяльності та не отримувала доходу від такої діяльності, тому у неї відсутній обов`язок сплати єдиного внеску як самозайнятої особи в розумінні законодавства про зайнятість населення. Крім того, діяльність адвоката підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулює ст. 178 ПКУ, лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа - підприємець відповідно до вимог законодавства. ВАСУ у справі № 808/7758/13-а від 21.01.2016 р. дійшов такого висновку: платник податку - адвокат, який перебуває на обліку в органі ДПС як фізична особа - підприємець, не потребує додаткової реєстрації як самозайнята особа, а його доходи, отримані від адвокатської діяльності в період перебування на спрощеній системі оподаткування, звільняються від обкладення ПДФО. Вона була зареєстрована ФОП на спрощеній системі з 27.12.2017р. по 11.09.2020р. за КВЕД 69.10 - Діяльність у сфері права, проте діяльності не здійснювала. За таких обставин, за період з 27.12.2017р. по 11.09.2020р. оподаткування її діяльності має відбуватись як ФОПа. ФОП, які набули статус пенсіонера за віком або за вислугою років, або особи з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, звільняються від сплати за себе ЄСВ з наступного місяця після набуття такого статусу. Вона має статус інваліда з дитинства 3 групи з 01.09.1999р., що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Богунським УСЗ м. Житомира (пенсійна справа № 122975), у зв`язку з чим отримує пенсію з цього періоду. Таким чином, у ГУ ДПС у Закарпатській області відсутні правові підстави для нарахування ЄСВ за період з 2017 по 2020 р.р. взагалі.

15 вересня 2022 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що станом на 31.01.2021 за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 24754,84 грн. 27.12.2017 Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради проведено державну реєстрацію підприємницької діяльності ОСОБА_1 , номер запису НОМЕР_3 та припинено підприємницьку діяльність на підставі рішення - 01.09.2020. Отже, позивач у справі в періоді з 27.12.2017 року по 01.09.2020 року мав статус суб`єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 . Відповідачу по справі 02.05.2018 року проведено нарахування єдиного внеску як ФОП ОСОБА_1 за рік у розмірі 8448,00 грн. Відповідно до даних Єдиного реєстру адвокатів України Кудіна Марія Геннадіївна є адвокатом свідоцтво від 10.01.2000 №270. З 16.08.2017 року право на зайняття адвокатською діяльністю було зупинено, а з 30.03.2018 року поновлено. Позивачу по справі як особі, що здійснює незалежну професійну діяльність було проведено нарахування єдиного внеску у мінімальному розмірі, а саме: 19.04.2018 року у розмірі 2457,18 грн., 19.07.2018 року у розмірі 2457,18 грн., 19.10.2018 року у розмірі 2457,18 грн., 21.01.2019 року у розмірі 2457,18 грн., 19.10.2020 року у розмірі 3178,12 грн., 19.01.2021 року у розмірі 3300 грн. Загалом ОСОБА_1 як особі, що здійснює незалежну професійну діяльність - адвокату, проведено нарахування єдиного внеску у розмірі 16306,84 грн. У зв`язку з наявною заборгованістю станом на 31.01.2021 за Позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 24754,84 грн., по платежу 70 71040000 «Для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність», Головним управління ДГІС у Закарпатській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4497-50 від 14.05.2021 року.

20 вересня 2022 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що якщо адвокат одночасно перебуває на обліку в ДФС і як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність, і як ФОП, то він сплачує ЄСВ лише один раз як ФОП та подає звітність з ЄСВ лише як ФОП. Відповідач повинен був звільнити її від сплати ЄСВ як ФОП, що перебуває на спрощеній системі оподаткування за період з 27.12.2017р. по 11.09.2020р., а саме періоду реєстрації ФОП. Вона має статус інваліда з дитинства 3 групи з 01.09.1999р., що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Богунським УСЗ м. Житомира, в зв`язку з чим отримує пенсію з цього періоду. Таким чином, у ГУ ДПС у Закарпатській області відсутні правові підстави для нарахування ЄСВ за період з 2017 по 2020р.р. взагалі.

Під час розгляду справи позивач позов підтримала повністю, просила суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до посвідчення серії НОМЕР_4 від 06 листопада 2000 року є інвалідом з дитинства III групи та отримує пенсію по інвалідності, (а.с. 6 зворот).

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 27 грудня 2017 року по 11 вересня 2020 року, що не заперечується сторонами.

10 січня 2000 року ОСОБА_1 на підставі рішення № 12 Житомирської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 жовтня 1999 року надано право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом № 270, (а.с. 5).

З 16 серпня 2017 року по 30 березня 2018 року право ОСОБА_1 на зайняття адвокатською діяльністю зупинено, згідно з п.1 ч.1 ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», (а.с. 5 зворот).

ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі з 27.12.2017 року по 11.09. 2020 року як ФОП за КВЕД: Діяльність у сфері права.

14 травня 2021 року ГУ ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ ВП 44106694) сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-4497-50, відповідно до якої ОСОБА_1 зобов`язано сплатити 24 754,84 грн заборгованості зі сплати єдиного внеску, (а.с. 4).

08 липня 2022 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області розглянуто звернення від 10.05.2022 та листом № 7361/6/07-16-1302-13 надано відповідь, в якій зазначають, що станом на 08.07.2022 відомості щодо припинення дії свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 до органів ДПС не надходили. На підставі показників інтегрованої картки платника за кодом платежу 71040000 «Єдиний внесок (для фізичних осіб - підприємців, у тому числі які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність), у платника - ОСОБА_1 виникла заборгованість за періоди: 2017 рік - 8 448,00 грн, 2018 рік - 9 828,72 грн, 2020 рік - 6 478,12 гривень. Головним управлінням ДПС у Закарпатській області на підставі вимог ст.25 Закону №2464, у відповідності до вимог Інструкції №449 та на підставі облікових даних картки особового рахунку сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки): від 14.05.2021 №Ф-4497-50 - на суму 27 754,84 грн. (в т.ч. за періоди: 2017 рік - 8 448,00 грн, 2018 рік - 9 828,72 грн, 2020 рік - 6 478,12 гривень). Вказану вимогу направлено засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення) на адресу, наявну на дату формування вимог у базі даних інформаційних ресурсів органів ДПС, а саме: АДРЕСА_2 , та повернуто адресату за закінченням терміну зберігання, (а.с. 7-9).

03 серпня 2022 року Державна податкова служба України розглянула скаргу адвоката Кудіної Марії Геннадіївни щодо скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2021 № Ф-4497-50 від 14 травня 2021 року, та прийняла рішення про залишення скарги без розгляду № 8432/6/99-00-06-02-01-06, оскільки скаргу подано з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку для її подання, (а.с. 11).

15 вересня 2022 року на виконання вимог ухвали суду, (а.с. 26-27), надано розрахунок ЄСВ по вимозі № Ф-4497-50 від 14 травня 2021 року, в якому зазначають, що 02.05.2018 року проведено нарахування єдиного внеску як адвокату ОСОБА_1 за 2017 рік у розмірі 8 448,00 грн; за I-IV квартали 2018 року 9828,72 грн; за III -ІV квартал 2020 року: 6478,12 грн. Загальний розмір заборгованості по ЄСВ становить 24754,84 грн, по платежу 70 71040000 "Для фізичних осіб -підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність.

Не погоджуючись з податковою вимогою, позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ( далі по тексту ПК України) самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пункт 14.1.195 пункту 14.1 статті 14 ПК України дає визначення поняттю «працівник», за яким це фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі Закон, у редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

У свою чергу, згідно з пунктом 5 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску, є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 2 частини 1 статті 7 Закону).

Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 у редакції, яка діяла до 31.12.2017 року, платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

При цьому, у редакції статті 9 Закону, яка діє з 01.01.2018 року встановлено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування єдиного соціального внеску. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного соціального внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування - це організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону єдиний внесок - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як було зазначено вище, за правилами пункту 5 частини 1 статті 4 Закону платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Приписи частини 2 статті 5 Закону визначають, що взяття на облік платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 4, 5, 5-1 та 15 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів з внесенням відповідних відомостей до реєстру застрахованих осіб.

Питання взяття на облік, внесення змін до облікових даних та зняття з обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску) у територіальних органах Державної податкової служби України (далі - контролюючі органи), надання контролюючим органам відомостей про зміну класу професійного ризику виробництва Фондом соціального страхування за період до 01 січня 2016 року, надання Пенсійному фонду України та фондам загальнообов`язкового державного соціального страхування даних про взяття/зняття з обліку платників єдиного внеску визначаються затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 року № 1162 «Порядком обліку платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Порядок №1162), який в силу пункту 3 розділу І останнього поширюється на платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 Закону № 2464..

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №1162 взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1, заяви про взяття на облік платника єдиного внеску (члена фермерського господарства) за формою № 12-ЄСВ згідно з додатком 2 до цього Порядку.

Приписи пункту 2 розділу ІІІ Порядку №1162 визначають, що платники єдиного внеску, зазначені в пункті 5 частини першої статті 4 Закону, подають заяву за формою № 1-ЄСВ (додаток 1) протягом 10 календарних днів після державної реєстрації незалежної професійної діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання документа, що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності.

Тобто, положеннями Порядку №1162 не передбачено для контролюючого органу можливості самостійного взяття на облік як платників єдиного внеску осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом встановлення ознаки незалежної професійної діяльності. Взяття такої особи на облік платників єдиного внеску можливе виключно за її заявою.

При цьому, зі змісту пункту 4 розділу VI Порядку № 1162 випливає, що якщо контролюючими органами при здійсненні своїх функцій за результатами перевірок та звірок, або на підставі інформації від третіх осіб, або на підставі даних інших державних органів чи відповідних державних реєстрів встановлено, що фізична особа, зареєстрована як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, але не перебуває на обліку чи знята з обліку в контролюючому органі, то такий орган повідомляє таку особу про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття її на облік як платника єдиного внеску. Така фізична особа обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, з ознакою «платник не подав заяви для взяття на облік». Якщо така фізична особа подала до контролюючого органу заяву для взяття на облік відповідно до Порядку № 1588, до Реєстру страхувальників вноситься дата взяття на облік платника єдиного внеску, яка відповідає даті взяття на облік як платника податків.

Тобто, закріплене цим пунктом право контролюючого органу брати на облік як платника єдиного внеску особу, яка провадить незалежну професійну діяльність і не перебуває на такому обліку, може бути реалізоване виключно у разі подання цією особою відповідної заяви.

Позивачка в судовому засіданні ствердила, що зареєструвалася як ФОП на спрощеній системі з 27.12.2017 року по 11.09.2020 року за КВЕД: Діяльність у сфері права, проте діяльності не здійснювала. Крім того, є інвалідом ІІІ групи. Та пояснила, що відповідач прийняв у неї заяву про реєстрацію як ФОП, не дивлячись, що вона була зареєстрована як особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Матеріали справи свідчать, що ГУ ДПС у Закарпатській області обліковує ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця та особу, яка проводить незалежну професійну діяльність, що встановлено зі змісту інтегрованої картки платника (а.с. 32-35).

Із оскаржуваної вимоги від 14 травня 2021 року № Ф-4497-50 відповідач повідомляє ОСОБА_1 , що станом на 31 січня 2021 року заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 24 754,84 грн. Із вказаної вимоги, неможливо встановити відносно кого винесена така вимога. Представник відповідача в судовому засіданні ствердив, що така стосується ОСОБА_1 , яка особи, що провадить незалежну професійну діяльність, тобто адвоката.

Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України ( ч.1. ст. 17 Закону № 5076-VI).

Цим же Законом визначено, зокрема п.1. ч.1 ст. 31, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності.

Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати. Такий адвокат також не може брати участь у роботі органів адвокатського самоврядування, крім випадків, коли таке право зупинено у зв`язку з призначенням особи на посаду до органу державної влади з`їздом адвокатів України. Відомості про зупинення права на заняття адвокатською діяльністю вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України, ч.5,6 статті 31 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Отже, з 16.08.2017 року по 30.03.2018 року позивач як адвокат, не здійснювала професійну діяльність, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру адвокатів України, (а.с.5 зворот).

При цьому позивачка, перебувала на спрощеній системі з 27.12.2017 року по 11.09. 2020 року як ФОП за КВЕД: Діяльність у сфері права.

Контролюючий орган відмовляє у повторному взятті на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік, яка самозайнята особа. Такий обов`язок контролюючого органу передбачений пп.65.4.4 ПК України.

Вказане свідчить, що позивачка майже одночасно була зареєстрована і як самозайнята особа і як ФОП із КВЕД: Діяльність у сфері права.

Тільки за цей період відповідач нарахував позивачці ЄСВ: за цілий 2017 рік у розмірі 8 448,00 грн та цілий 2018 рік у розмірі 9828,72 грн.

Однак, із встановлених обставин справи слідує, що фактично відповідач мав нарахувати позивачці ЄСВ тільки з січня по серпень 2017 року та з вересня 2020 року. При цьому, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір єдиного соціального внеску не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

З огляду на викладене та положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній при вирішенні справи та ухваленні судового рішення не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) відповідача.

З урахуванням наведеного, вирішуючи питання щодо наявності у ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця пільг із сплати єдиного внеску за спірний період, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями частини 4 статті 4 Закону було передбачено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З 01.01.2018 року норма частини 4 статті 4 Закону викладена у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII, за якою особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз наведених норм у редакціях, що діяли протягом 2017-2020 років, свідчить про те, що від сплати за себе єдиного внеску звільняються фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, а з врахуванням змін, внесених Законом № 2148-VIII, також члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, та за наявності двох обов`язкових умов:

- є пенсіонерами за віком або інвалідами; після законодавчих змін - отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,

- отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Таким чином, Законом встановлені дві чітко сформульовані обов`язкові вимоги за яких особа звільняється від сплати єдиного внеску: особа є пенсіонером за віком або інвалідом; особа отримує відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 , як фізична особа підприємець, станом на 2017-2020 роки була особою з інвалідністю ІІІ та отримувала пенсію по інвалідності, то остання у розумінні положень Закону звільняється від сплати за себе єдиного внеску.

Крім того, судом враховується, що наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449 затверджена Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, розділ V якої регламентує порядок добровільної сплати єдиного внеску та порядок укладення договорів про добровільну участь.

Отже, добровільна сплата єдиного внеску здійснюється за умови укладення такою особою з органом доходів і зборів договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що між позивачем і відповідачем укладався договір про добровільну участь ФОП ОСОБА_1 у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не доведено належними, достатніми доказами правомірне нарахування позивачці ОСОБА_1 єдиного внеску за спірний період як особі, що провадить незалежну професійну діяльність, що стало підставою для виникнення недоїмки у сумі 24 754,84 грн., тому суд дійшов висновку про протиправність вимоги про сплату боргу (недоїмки) Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області за № Ф- 4497-50 від 14 травня 2021 року, а відтак така підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу свого рішення на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову з мотивів, що зазначені вище у рішенні.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачка при зверненні до суду сплатила судовий збір у розмірі 992, 40 грн., що підтверджено квитанцією від 18 серпня 2022 року № 0.0.2645632738.1, (а.с. 16).

Відповідні судові витрати належить компенсувати позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС України в Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску № Ф- 4497-50 від 14 травня 2021 року на суму 24 754,84 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот п`ятдесят чотири гривні, 84 коп.).

3. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. А.Волошина,52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні, 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль