Постановление суда № 106833845, 19.10.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 жовтня 2022 року Справа № 480/6106/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савицької Н.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "РОДОВІД Т" до Головного управління ДПС у Львівській області, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Фермерське господарство "РОДОВІД Т" з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Головного управління ДПС у Сумській області про визнання рішення неправомірним та зобов`язання вчинити дії, і просить суд:

- визнати неправомірним рішення ГУ ДПС у Львівській області № 8296/6/13-01-18-14-16 від 03 червня 2022 року, яким Фермерському господарству "РОДОВІД Т" (код ЄДРПОУ 43317023) відмовлено у реєстрації платника єдиного податку четвертої групи;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Сумській області підтвердити статус Фермерського господарства "РОДОВІД Т", як платника єдиного податку четвертої групи, та відновити Фермерське господарство "РОДОВІД Т" у реєстрі платників єдиного податку Державної податкової служби України, як платника єдиного податку четвертої групи, з 01.01.2022.

Ухвалою суду від 05.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.10.2022 представником Головного управління ДПС у Сумській області було подано відзив на позовну заяву, в якому, поміж іншим, просили розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Суд, дослідивши доводи заявленого клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 257 КАС України).

У даному випадку позивачем не заявлено вимог, що унеможливлюють розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.

У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.

Крім того, суд звертає увагу, що у зв`язку з вторгненням російських військ на територію України та розгортання бойових дій на значній території країни, у тому числі і Сумській області, з метою недопущення загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду та суддів судові засідання не проводяться при можливості розгляду справи та прийняття судового рішення за наявними у справі матеріалами без участі сторін.

При цьому, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Ознайомившись з позовом, зокрема, з його предметом, підставами та змістом, суд приходить до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а відтак суд відмовляє у задоволенні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та вказує про можливість розгляду даної адміністративної справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Керуючись ст. ст. 12, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Сумській області про розгляд справи №480/6106/22 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Савицька