Постановление суда № 106817700, 18.10.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

18.10.22

Провадження 1кп-932/342/22

Справа 932/5968/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2022 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

Головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

ОСОБА_6

з участю:

потерпілого ОСОБА_7

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12022041030000497, відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.5 ст. 186, ч.3 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України,-

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ванадзор Республіки Вірменії, громадянина Вірменії, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України,-

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України,-

ВСТАНОВИВ

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська 13 жовтня 2022 року з Дніпропетровської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт та додатки до нього у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.5 ст. 186, ч.3 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_10 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України. Щодо обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, строком до 19.10.2022 року включно, а відносно обвинуваченого ОСОБА_11 обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 19.10.2022 року.

13 жовтня 2022 року по кримінальному провадженню винесена ухвала про призначення підготовчого судового засідання.

Прокурор просив призначити справу до розгляду.

Потерпілий ОСОБА_7 просив вирішити зазначене питання на розсуд суду.

Захисники адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вважали, що справа не підсудна Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська, оскільки жоден з інкримінованих обвинуваченим злочинів, не скоєний на території Шевченківського району м. Дніпра та просили направити обвинувальний акт до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності даної справи.

Обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 підтримали позицію своїх захисників.

Вислухавши позиції учасників процесу щодо можливості призначення справи до розгляду, судом було встановлено, що зазначена кримінальна справа непідсудна Бабушкінському районному суду м. Дніпропетровська.

Відповідно до ст.32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Як зазначено у обвинувальному акті, який надійшов до суду, у період з грудня 2021 року по 18.05.2022 року ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , при організуючій та керівній ролі ОСОБА_8 , з корисливих мотивів, зорганізувалися у стійку організовану злочинну групу для спільного вчинення злочинів та скоїли грабежі та розбійні напади на громадян, з метою заволодіння їх грошовими коштами, майном, незаконного заволодіння транспортними засобами, із застосуванням погрози вогнепальної зброї і зазначені злочини вчинені на територіях Індустріального, Амур-Нижньодніпровського, Новокодацького, Чечелівського та Самарського районах м. Дніпра (останній за часом злочин), а також на території м. Кривого Рога Дніпропетровської області.

Таким чином, жодний із злочинів не скоєний на території Шевченківського (Бабушкінського) району м. Дніпро. Досудове слідство по справі закінчено затвердженням обвинувального акту прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури, юридична адреса якої: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38.

Аналізуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.

Згідно ст.34 КПК України питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів від моменту внесення такого подання чи клопотання, про що поставляється ухвала.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про необхідність звернення до апеляційного суду для визначення підсудності зазначеної кримінальної справи.

Крім того, в судовому засіданні прокурором заявлене клопотання про продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_10 з тих підстав, що вони обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, вони не працюють, не мають постійного джерела доходу, не мають міцних соціальних зв`язків, а ОСОБА_8 раніше судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів, і ризики, які враховувалися при обранні їм запобіжних заходів не перестали існувати, оскільки обвинувачені можуть переховуватися від суду, впивати на потерпілих та свідків, які на теперішній час не допитані судом, та матеріали допиту яких відкриті стороні захисту, скоїти інше кримінальне правопорушення і іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Підстав для зміни обвинуваченим запобіжних заходів на інші більш м`які не вбачає. Також прокурором заявлене клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_9 з тих підстав, що він обвинувачуються у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, він раніше судимий, не працює, не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків, і ризики, які враховувалися йому при обранні запобіжного заходу не перестали існувати, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду, впивати на потерпілих та свідків, які на теперішній час не допитані судом, скоїти інше кримінальне правопорушення і іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Потерпілий ОСОБА_7 просив вирішити зазначене питання на розсуд суду.

Захисник адвокат ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора з тих підстав, що не вирішено питання про підсудність зазначеної справи і прокурором не надано належних доказів існування ризиків, на які він послався.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника.

Захисник адвокат ОСОБА_6 заперечував проти задоволення клопотання прокурора з тих підстав, прокурором не надано належних доказів існування ризиків, на які він послався та просив обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки останній має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, страждає на ряд захворювань з причини яких знаходиться на обліку у лікарів і під час тримання під вартою стан його здоров`я значно погіршився.

Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав позицію та клопотання свого захисника.

Захисник адвокат ОСОБА_5 просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, щоб останній міг працювати з наступних підстав. Порушень, покладених на ОСОБА_9 судом, останній не допускав, самостійно з`являється на виклики до суду, заяв від потерпілих та свідків про вплив на них обвинувачених не надходило.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію та клопотання свого захисника.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_10 та запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_9 до розгляду кримінальної справи по суті на строк шістдесят діб, а у задоволенні клопотання захисту про обрання обвинуваченим інших запобіжних заходів відмовити, виходячи з наступного.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 року по справі № 1-28/2017, під час судового провадження у суді першої інстанції, прокурор, як сторона обвинувачення, має обов`язок, підтримувати необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.

Відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, він раніше судимий за вчинення аналогічних корисливих злочинів, не працює, тобто не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків та утриманців і ризики, які враховувалися при обранні йому запобіжного заходу не перестали існувати, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду, впивати на потерпілих та свідків, які на теперішній час не допитані судом та протоколи допиту яких відкриті стороні захисту, скоїти інше кримінальне правопорушення і іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Також суд враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку.

ОСОБА_10 обвинувачується у скоєнні тяжких та особливо тяжких злочинів, він не працює, тобто не має постійного джерела доходу, і ризики, які враховувалися при обранні йому запобіжного заходу не перестали існувати, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду, впивати на потерпілих та свідків, які на теперішній час не допитані судом та протоколи допиту яких відкриті стороні захисту, скоїти інше кримінальне правопорушення та іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Також суд враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Посилання захисника адвоката ОСОБА_6 , як на підставу зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_10 на те, що останній має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, страждає на ряд захворювань, з причини яких знаходиться на обліку у лікарів і під час тримання під вартою стан його здоров`я значно погіршився, суд не вважає підставою для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший більш м`який, у тому числі цілодобовий домашній арешт, оскільки зазначені обставини не свідчать про відсутність наявності ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення. Крім того, суду не надано будь яких медичних документів про погіршення стану здоров`я обвинуваченого у зв`язку із загостренням наявних у нього захворювань і неможливості надання йому кваліфікованої медичної допомоги в умовах слідчого ізолятору.

Суд також вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_9 до розгляду кримінальної справи по суті на строк два місяці, оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, він раніше судимий, не працює, не має постійного джерела доходу, не має міцних соціальних зв`язків, і ризики, які враховувалися йому при обранні запобіжного заходу не перестали існувати, оскільки обвинувачений може переховуватися від суду, впивати на потерпілих та свідків, які на теперішній час не допитані судом, скоїти інше кримінальне правопорушення і іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд, також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема про те, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту та суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин.

Також,суд враховуєхарактер кримінальнихправопорушень,які маютьвисокий ступіньсуспільної небезпеки,зумовленої наслідкамине лишедля конкретноїособи,а йдля суспільствав ціломута практикуЄвропейського судуз правлюдини,яка свідчитьпро те,що рішеннясуду повиннозабезпечити нетільки праваобвинуваченого,а йвисокі стандартиохорони загальносуспільнихправ таінтересів,що вимагаєвід судубільшої суворостів оцінціцінностей суспільства.Також суд враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку.

З урахуваннямвищевикладеного тастадії судовогопровадження,підстав длязміни обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_10 запобіжного заходуз триманняпід вартоюна більшм`який, а обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт невбачається,оскільки іншібільш м`якізапобіжні заходине зможутьзабезпечити належнуповедінку обвинувачених та запобігти вищезазначеним ризикам, а обрані відносно останніх запобіжні заходи відповідають характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінуються, особистості обвинувачених, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначенимиКПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Таким чином суд приходить до висновку про доцільність продовження строків тримання обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 під вартою та задоволення клопотання прокурора і продовження застосування щодо обвинувачених запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, та про продовження строку цілодобового домашнього арешту на два місяці відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , а у задоволенні клопотань сторони захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, а обвинуваченому ОСОБА_9 на нічний домашній арешт, суд вважає необхідним відмовити.

З урахуванням положень ст.ст. 182, 183 КПК України, та вищевикладених обставин, суд вважає необхідним залишити без змін визначену обвинуваченому ОСОБА_8 заставу у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496200 гривень з визначеними обов`язками, передбаченими ст. 194 КПК України, та визначену обвинуваченому ОСОБА_10 заставу у розмірі 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 372 150 гривень з визначеними обов`язками, передбаченими ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32,34, 132,176,177,178,183,194,314 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Направити обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022041030000497, відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.5 ст. 186, ч.3 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 28 ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 194, ч.1 ст. 263 КК України, ОСОБА_10 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч.5 ст. 186, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України до Дніпровського апеляційного суду для визначення підсудності зазначеної справи та направлення її до суду в межах територіальної юрисдикції.

Продовжити застосування щодо обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнивши клопотання прокурора.

У задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_10 та зміну запобіжного заходу на нічний домашній арешт обвинуваченому ОСОБА_9 відмовити.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 16 грудня 2022 року включно.

Залишити беззмін визначенузаставу урозмірі 200розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496 200 гривень, з визначеними обов`язками, передбаченими ст. 194 КПК України.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів, тобто до 16 грудня 2022 року включно.

Залишити беззмін визначенузаставу урозмірі 150розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 372 150 гривень, з визначеними обов`язками, передбаченими ст. 194 КПК України.

Продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк два місяці до 16 грудня 2022 року, з покладенням раніше визначених обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

На ухвалу може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду до ухвалення судового рішення по суті протягом п`яти днів з дня її оголошення в частині вирішення питань застосування запобіжного заходу.

Суддя ОСОБА_1