Постановление суда № 106804310, 10.10.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/14115/22

Провадження № 1-кс/947/9857/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників підозрюваного адвокатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12022160000000381 від 07.06.2022 року відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,м.Одеси,громадянина України,українця,із вищоюосвітою, одруженого, першого заступника голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що розпорядженням Одеського міського голови ОСОБА_8 від 06.03.2017 року за № 231к, ОСОБА_6 призначено на посаду першого заступника голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради.

Відповідно до чого ОСОБА_6 , обіймаючи посаду першого заступника голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, повинен додержуватись вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції, тобто не вчиняти корупційних діянь та корупційних правопорушень.

Органом досудового розслідування ОСОБА_6 підозрюється у вчинені кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, на початку червня 2022 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_9 з метою приватизації комунального майна житлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , звернувся до першого заступника голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_6 з метою встановлення переліку необхідної документації, порядку та переліку органів задіяних у процедурі приватизації.

У подальшому, 03.06.2022 року біля будівлі Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, 134, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено,

ОСОБА_6 , достовірно знаючи всю процедуру приватизації житла комунальної форми власності, під час розмови з ОСОБА_9 , повідомив останньому, що «пройти» всю вищезазначену процедуру з приватизації житла із гарантованим позитивним рішенням та подальшою державною реєстрацією вказаного майна можливо лише через нього, шляхом здійснення впливу останнім на відповідних посадових осіб органів, задіяних у процедурі приватизації житла, тобто: Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, КП «Міське агентство з приватизації житла», Департаменту міського господарства Одеської міської ради, реєстраційної служби.

Також, ОСОБА_6 зазначив, що здійснення вищезазначених дій, у тому числі здійснення впливу на посадових осіб із подальшою приватизацією вказаної квартири, можливе лише у разі надання йому неправомірної вигоди

у розмірі 2 500 доларів США. У разі відмови надання неправомірної вигоди, ОСОБА_6 зазначив ОСОБА_9 , що вказана житлове приміщення буде повернуто до комунальної власності.

Надалі, 13.06.2022 року біля будівлі Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Канатна, буд. 134, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , під час розмови з ОСОБА_9 , повідомив останньому, що процедура приватизації зі всіма погодженнями усіх посадових осіб органів, задіяних у процедурі приватизації житла, з подальшою державною реєстрацією, складає 3 (три) тижні, за минуванням яких ОСОБА_9 отримає свідоцтво на приватизацію житла, технічний паспорт на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_9 , що останньому нічого робити не треба та сказав щоб той передав частину грошових коштів у розмірі 2000 доларів США разом із наявними правовстановлюючими документами на зазначене житло.

В подальшому, 14.06.2022 року приблизно о 11 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , у своєму службовому кабінеті (більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_6 , керуючись корисливим мотивом, маючи умисел, спрямований на особисте збагачення шляхом вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення посадовими особами Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, КП «Міське агентство з приватизації житла», Департаменту міського господарства Одеської міської ради та реєстраційної служби, для вирішення питання щодо приватизації квартири комунальної форми власності, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , отримав від ОСОБА_9 , неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США, що за курсом НБУ складало 58 509,8 гривень, розпорядившись отриманими грошовими коштами на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_6 , підозрюється у одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, поєднаного із вимаганням такої вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи викладені вище обставини сторона обвинувачення вважає, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть забезпечити уникнення вказаних ризиків та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків, а тому слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання та просив відмовити у його задоволенні. При цьому зазначив, що підозра пред`явлена ОСОБА_6 є необґрунтованою так як ґрунтується тільки на показах свідків, один з яких діяв під контролем працівників правоохоронних органів. Підозрюваний ОСОБА_6 з підозрою, пред`явленою йому стороною обвинувачення не погоджується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має постійне місце мешкання та місце роботи, де позитивно характеризується. Вказане свідчить про те, що підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки та характеризується виключно з позитивного боку. Звернув увагу слідчого судді на те, що прокурором не взято до уваги стан здоров`я його підзахисного, а саме: наявність у останнього з 2005 року хронічного захворювання у вигляді виразкової хвороби 12-палої кишки, ускладненої кровотечею, а в умовах слідчого ізолятора його підзахисному не буде надано належної медичної допомоги у разі загострення його хвороби, Наразі м. Одеса знаходиться під хвилею ракетних обстрілів, а перебування підозрюваного у слідчому ізоляторі не дасть йому можливості перебувати в укритті під час такої небезпеки, що ставитиме під загрозу його життя. Також посилався на те, що ризики, наведені у клопотанні сторони обвинувачення є необґрунтованими та такий суровий запобіжний захід відносно підозрюваного, як тримання під вартою, є винятковим і не може бути застосований до останнього. Щодо розміру застави просив звернути увагу на те, що заставу, яку просить визначити підозрюваному ОСОБА_6 прокурор не є співрозмірним із майновим станом підозрюваного. Так, ОСОБА_6 має постійне місце роботи, проте його заробітня плата становить якнайбільше 15000 грн. У підозрюваного немає майна в рахунок якого він зміг би внести кошти на рахунок застави. Відповідно до чого він вважає, що вказаний розмір застави є непомірним для підозрюваного і по суті обрання такого розміру застави запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде безальтернативним для нього. Враховуючи письмові заперечення, надані ним у судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання та обрати відносно його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку захисника ОСОБА_5 та просив відмовити прокурору у задоволенні клопотання, посилаючись на його необґрунтованість.

Підозрюваний в судовому засіданні зазначив, що з підозрою, пред`явленою йому стороною обвинувачення не погоджується та жодного кримінального правопорушення не вчиняв. Щодо обрання відносно нього запобіжного заходу підтримав думку своїх захисників та просив у задоволенні клопотання сторони обвинувачення відмовити.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 29.09.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого підозрюваному ОСОБА_6 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування матеріалами, а саме: матеріалами УСР в Одеській області ДСР НП України в ході виконання доручення слідчого; протоколами НСРД; наказом про призначення ОСОБА_6 на посаду; протоколами допитів свідків; вилученою документацією та іншими матеріали провадження в сукупності.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, CampbellandHartley v. TheUnitedKingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі SelahattinDemirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі IlgarMammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Заперечення сторони захисту в частині того, що підозра пред`явлена ОСОБА_6 є необґрунтованою не знайшли свого підтвердження при розгляді клопотання.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.1.1. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 сторона обвинувачення вказує на існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

При розгляді клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, яке передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, а також те, що підозрюваний із підозрою не погоджується, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя також погоджується із стороною обвинувачення в частині того, що в рамках даного кримінального провадження існує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним на свідків у даному кримінальному провадженні, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення кримінальної відповідальності з огляду на обставини ймовірного вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

При цьому ризик незаконного впливу на свідків є об`єктивним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя погоджується із стороною захисту та вважає вказані ризики недоведеним стороною обвинувачення, з огляду на наступне.

Слідчий суддя вважає, що у клопотанні відсутнє належне обґрунтування та аргументування стороною обвинувачення щодо того які саме документи може знищити підозрюваний ОСОБА_6 та яким чином підозрюваний буде перешкоджати кримінальному провадженню, а тому слідчий суддя прийшов до висновку, що вказані ризики не знайшли свого підтвердження під час розгляду слідчим суддею клопотання.

Окремо слідчий суддя звертає увагу на те, що підозрюваного ОСОБА_6 ухвалою слідчого судді було відсторонено від посади першого заступника голови Приморської районної адміністрації Одеської міської ради на час проведення досудового розслідування, що свідчить про відсутність у нього доступу до будь-яких документів Приморської районної адміністрації Одеської міської ради.

Сторона обвинувачення в своєму клопотанні посилається також на наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливе вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

Разом з тим, слідчий суддя погоджується із стороною захисту, що вказаний ризик також не знайшов свого підтвердження в матеріалах доданих в обґрунтування клопотання.

Так, щодо ризику можливого вчинення іншого кримінального правопорушення, вказаний ризик не є обґрунтований, так як стороною обвинувачення не надано даних, що вказують на те, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності чи має намір вчинити кримінальне правопорушення, або відносно нього відкритті інші кримінальні провадження.

4.2. Вирішення питання щодо можливості застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

У п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України» зазначено: «Тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу», про це ж вказується у п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року по справі «Хайреддінов проти України».

При цьому на користь звільнення свідчать відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, роботи, усталений спосіб життя, наявність утриманців, відсутність спроб ухилитися від правосуддя (Справа Європейського суду з прав людини «Пунцельт проти Чехії»).

Слідчий суддя враховує те, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має постійне місце мешкання та місце роботи, за якими характеризується з позитивної сторони. Вказані обставини вказують на наявність міцних соціальних зв`язків.

Крім цього слідчий суддя звертає увагу на те, що підозрюваний ОСОБА_6 відповідно до свідоцтва про хворобу № 1226 411 центрального військового клінічного госпіталя страждає на виразкову хворобу 12-палої кишки, ускладнену кровотечею з 25.05.2005 року та може потребувати екстреного медичного обстеження у разі загострення хвороби.

Також на території України діє воєнний стан та з 10 жовтня 2022 року на території м. Одеса та Одеської області підвищена небезпека нанесення ракетних ударів зі сторони країни агресора Російської Федерації, що свідчить про те, що на даний час необхідно за кожним сигналом повітряної тривоги проходити в укриття задля забезпечення безпеки власного життя.

Захисником підзахисного було надано у судовому засіданні лист з Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» про те, що на балансі вказаної установи відсутні захисні споруди цивільного захисту, а тому забезпечити життя засуджених осіб та осіб взятих під варту у слідчому ізоляторі не є можливим.

Вказані обставини свідчать про неможливість утримувати підозрюваного під вартою в умовах слідчого ізолятора, при цьому слідчим суддею також враховується те, що ризикам у вигляді можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, а також незаконного впливу на свідків, які встановлені, можливо запобігти шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з покладенням на підозрюваного ОСОБА_6 виконання процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

При цьому, слідчим суддею враховується, що відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

В свою чергу відповідно до правової позиції ЄСПЛ у справі «Манчіні проти Італії», за наслідками та способами застосування як тримання під вартою, так і домашній арешт прирівнюються до позбавлення волі для цілей статті 5 Конвенції.

Враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя приходить до переконання, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та в повній мірі здатний запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, передбаченим п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенніклопотання слідчогоСУ ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_7 ,погодженого прокуроромтретього відділупроцесуального керівництвауправління процесуальногокерівництва укримінальних провадженняхслідчих територіальногоуправління Державногобюро розслідуваньОдеської обласноїпрокуратури ОСОБА_3 ,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою врамках кримінальногопровадження №12022160000000381від 07.06.2022року відносно ОСОБА_6 відмовити.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 29.11.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 у період часу з 22 години 00 хвилин по 05 годину 00 хвилин.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 29.11.2022 року, включно, в межах строку досудового розслідування, наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до органів досудового розслідування, прокуратури та суду, на визначений час;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1