Решение № 10675161, 03.08.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2010 р. Справа № 15/101/10

м. Миколаїв

Суддя Ржепецький В.О., розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрюгмедіа”, 54029, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 14-а/1, код ЄДРПОУ 33573457;

до відповідача: Обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України, 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 2, а/с 412, код ЄДРПОУ 02659358;

про: стягнення 10114,32 грн., розірвання договору оренди.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Брішніков С.В. директор.

                    Кіскін Ю.В. довіреність від 01.07.2010р.

Від відповідача: Калінчева Л.М. довіреність № 62 від 30.06.2010р.

11.06.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрюгмедіа” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я України про стягнення заборгованості за договором оренди та його розірвання.

Позивачем на протязі вирішення спору позовні вимоги збільшувались, відповідно до заяви від 22.07.2010р. він просить стягнути з відповідача 10114,32 грн. та розірвати договір оренди від 29.01.2007р.

В судове засідання, призначене на 03.08.2010р. з’явились представники сторін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як витікає з матеріалів справи: 29 січня 2007 року між підприємством комунальної власності області «Фармація»та обласною організацією профспілки працівників охорони здоров'я України (надалі - Відповідач) був укладений договір оренди нерухомого майна (нежитлові приміщення площею 130,9 кв. м. за адресою: м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 14-а), що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Миколаївської області - надалі Договір.

04 листопада 2009 року між територіальною громадою сіл, селищ, міст Миколаївської області та ТОВ «Укрюгмедіа»(надалі - Позивач) був укладений договір купівлі-продажу 22/100 часток нежитлових приміщень, що належать на праві спільної власності територіальним громадам сіл, селищ, міст Миколаївської області і розташовані за адресою: м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 14-а, а саме нежитлового приміщення аптеки, загальною площею 130,9 кв. м.

27 листопада у ТОВ «Укрюгмедіа»виникло право власності на вищезазначене нежитлове приміщення на підставі п.1.3 вищезазначеного договору купівлі-продажу.

01 грудня 2009 року був між покупцем та продавцем був складений акт приймання-передачі майна у вигляді 22/100 часток нежитлових приміщень, що розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 14-а.

Згідно ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

На даний момент, а саме з 27.11.2009 року, на підставі ст. 770 ЦК України, ст. 23 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», а також п. 10.8 договору оренди від 29.01.2007 року у зв'язку з переходом права власності на орендоване майно до ТОВ «Укрюгмедіа»правонаступником ПКВО «Фармація» є Позивач та Орендодавцем згідно Договору є саме ТОВ «Укрюгмедіа».

Договір укладений 29.01.2007 року строком на 10 років з моменту його державної реєстрації згідно п. 10.1 Договору.

П. 3.2 Договору закріплено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Відповідно п. 3.3 Договору, орендна плата перераховується Орендарем Балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 20-го числа поточного місяця у повному обсязі.

Згідно п. 5.2 Договору, орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

На підставі п. 5.8 Договору, орендар відшкодовує орендодавцю сплату податку на землю згідно займаної площі по розрахунку.

Позивач, керуючись наведеним, зазначає, що відповідачем не виконано вимог договору в частині сплати орендних платежів за період з квітня по липень 2010р., що на думку позивача є підставою для застосування у правовідносинах сторін положень статті 651 ЦК України та розірвання договору оренди за рішенням суду.

Відповідачем позов не визнано з посиланням на той факт, що позивач в цей період перешкоджав йому користуватись орендованим приміщенням, внаслідок чого відповідач був змушений приміщення звільнити.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Абзац 1 ч. 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою договір від 29.01.2007р. є договором оренди, відносини сторін даного договору врегульовано ст.ст. 759-786, 793-797 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 762 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; за користування майном з наймача справляється плата,розмір якої встановлюється договором найму.

Дійсно, із зазначеної норми, з урахуванням вимог ст. 629 ЦК України, витікає обов’язок наймача сплатити передбачену договором оренди плату.

Разом з тим, цей обов’язок не є безумовним, а витікає з обов’язку наймодавця передати майно в користування, як визначено ст. 765 ЦК України, та передбачає встановлення факту користування наймачем переданим майном.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач, звертаючись із позовом про стягнення з відповідача орендної плати та розірвання договору оренди, обґрунтовуючи свої позовні вимоги невиконанням відповідачем договору, не довів належними доказами того факту, що відповідач користувався орендованим приміщенням в період часу, за який стягується заборгованість.

Натомість матеріали справи свідчать про протилежне.

Так відповідно до актів, складених комісією у складі членів президії обкому профспілки працівників охорони здоров’я 26.03.2010р. та 31.03.2010р. встановлено факт перешкоджання позивачем у доступі працівникам відповідача в орендовані приміщення. (а.с. 35, 42)

Зазначені обставини підтверджуються також зверненням відповідача до органів міліції та прокуратури від 29.03.2010р. (а.с. 36), листом відповідача №30 від 01.04.2010р. (а.с. 31), листом №32 від 13.04.2010р., листом №42 від 27.05.2010р. (а.с. 20), листом Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 08.04.2010р. (а.с. 39), а також постановою ДІМ Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 30.04.2010р. та протоколом огляду від 17.03.2010р.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що відповідач не користувався орендованим приміщенням з 26.03.2010р., що не заперечується і позивачем, як витікає з його листа за вих..№3-9 від 09.04.2010р. (а.с. 29)

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог щодо розірвання договору оренди, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Разом з тим, як видно з наведеного, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 762 ЦК України, підстав вважати, що відповідачем порушено умови договору немає.

Враховуючи, що наведені вище обставини спростовують доводи, покладені в основу позовної заяви у справі, господарський суд з урахуванням вимог ст.33 ГПК України, відповідно до якої, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -          

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя