Постановление суда № 106680260, 06.10.2022, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1653/22

Провадження № 2-з/163/5/22

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

06 жовтня 2022 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Шеремети С.А.

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

04 жовтня 2022 року до суду подана позовна заява ОСОБА_1 (від імені якої як представник діє адвокат Ільків Микола Миколайович) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Яртек», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 про стягнення 700000,00 гривень моральної шкоди та 15000,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.

Разом із позовною заявою представник заявника подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ЯРЕК», які знаходяться на банківських рахунках та у інших фінансових установах, що здійснюють ліцензовану діяльність із банківських послуг в Україні для забезпечення власних зобов`язань або зобов`язань третіх осіб.

Заява обґрунтована тим, що на банківських рахунках та у фінансових установах Відповідача є грошові кошти, які можуть забезпечити виконання рішення у випадку задоволення позову, ціна позову є відповідною, а розмір заявлених позовних вимог є співмірним заходам забезпечення позову.

На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України суд розглянув заяву без повідомлення учасників справи.

Відповідно доч.ч.1, 2ст.149ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У частині 1 статті 150 ЦПК України наведено перелік видів заходів забезпечення позову, серед яких накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За змістом ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, підставою для забезпечення позову є наявність обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову.

З досліджених матеріалів позову вбачається, що між сторонами є спір про стягнення моральної шкоди, проте наявність існуючої реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову ґрунтується виключно на припущеннях заявника, оскільки на час розгляду цієї заяви така обставина не підтверджена належними та допустимим доказами.

Невиконання деліктного зобов`язання в добровільному порядку може підтверджувати лише наявність спору між сторонами, наслідком чого є захист прав особи в судовому порядку, однак саме по собі подання позову до суду в жодному разі не є беззаперечною підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту.

Таким чином, у зв`язку з тим, що позивач не навів достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову, суд вважає вимогу про забезпечення позову безпідставною, необґрунтованою, тому приходить до висновку про необхідність відмовити у забезпеченні позову.

Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її складення.

На ухвалу протягом 15 днів з дня її складення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Головуючий: суддя С.А. Шеремета