Решение № 106667910, 07.10.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2022 року Справа№200/2962/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

доГоловного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,

Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

провизнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 23 листопада 2021 року щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах;

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не призначення і не нарахування позивачу пенсії за віком відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 періоди роботи з 22 травня 2008 року по 12 березня 2016 року та з 4 березня 2017 року по 31 грудня 2018 року, на підприємстві ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» на посаді машиніста крану металургійного виробництва, зайнятий на гарячих ділянках робіт.

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецької області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що вона звернулась до Лівобережного відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою та документами про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах.

5 грудня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало їй рішення № 057150010541 від 23 листопада 2021 року, яке було винесено за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та яким їй відмовлено у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах.

Оскаржене рішення мотивовано тим, що призначити позивачу пенсію на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» неможливо через недосягнення пенсійного віку та у зв`язку із тим, що станом на день звернення позивача із заявою про призначення пенсії її страховий стаж становить 28 років 17 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - 2 роки 9 місяців.

Позивач зазначає, що до пільгового стажу за Списком № 1 не враховані періоди роботи з 22 травня 2008 року по 12 березня 2016 року та з 4 березня 2017 року по 31 грудня 2018 року, оскільки в довідці № 03.03.01-125 від 8 жовтня 2021 року, підтверджуючій пільговий стаж роботи за дані періоди, не зазначено кількість фактично відпрацьованого в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці часу (підсумок пільгового стажу без врахування відпусток без збереження зарплати і т.і.) із посиланням на п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року.

Позивач вважає рішення відповідача, яким їй відмовлено у призначенні пільгової пенсії, незаконним та таким, що порушує її соціальні права (а.с. 1- 5).

У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог, обґрунтовуючи це наступним.

Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою від 17 листопада 2021 року № 12419 про призначення пенсії відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме - Головне управління Пенсійного фонду України у Харківський області, який опрацьовував заяву за принципом екстериторіальності та прийняв рішення про відмову позивачу.

Згідно п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, в яких має бути зазначено: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

До страхового стажу не зараховано період роботи з 22 травня 2008 року по 12 березня 2016 року та з 4 березня 2017 року по 31 грудня 2018 року - оскільки в довідці, підтверджуючий пільговий стаж роботи, не зазначено кількість фактично відпрацьованого в особливо шкідливих та особливо важких умовах праці часу (підсумок пільгового стажу без врахування відпусток без збереження зарплати та інше).

За результатом розгляду документів встановлено, що страховий стаж позивача складає 28 років 17 днів, та пільговий стаж за Списком № 1 2 роки 9 місяців. На момент звернення вік позивача становить 45 років.

У зв`язку з недосягненням позивачем пенсійного віку, та відсутністю пільгового стажу, передбаченого вимогами п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах (а.с. 40-41).

У відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області також заперечує проти задоволення позовних вимог позивача з підстав, зазначених у відзиві на позов другим відповідачем (а.с. 27-28).

Ухвалою суду від 21 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); запропоновано відповідачам надати суду відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали та всі документи, що підтверджують заперечення проти позову (а.с. 23).

Ухвалою суду від 13 червня 2022 року повторно запропоновано Головному управлінню Пенсійного фонду України у Харківській області надати суду відзив на позовну заяву ОСОБА_1 та всі письмові і електронні документи, що підтверджують заперечення проти позову; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області надати суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали: копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області від 23 листопада 2021 року про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком, копію заяви позивача віл 17 листопада 2021 року про призначення пенсії та доданих до неї документів та пояснення с приводу не зарахування до пільгового стажу спірних періодів роботи позивача (а.с. 32-33).

Ухвалою суду від 24 червня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про витребування у позивача відомостей щодо її місця проживання (перебування) (а.с. 36).

Ухвалою суду від 25 серпня 2022 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати суду: копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23 листопада 2021 року щодо відмови в призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення; копію заяви позивача від 17 листопада 2021 року про призначення пенсії за віком та копії доданих до неї документів, довідку форми ОК-5 (індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб) (а.с. 43).

5 вересня 2022 року судом отримано від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зазначені в ухвалі суду від 25 серпня 2022 року документи (а.с. 46-92).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є громадянкою України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 7-9).

Перший відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади (а.с. 27, 94).

Другий відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, зареєстроване місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2 поверх), є органом державної влади (а.с. 40, 95).

Як встановлено судом, 17 листопада 2021 року позивач звернулась до відділу обслуговування громадян № 17 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою при призначення пенсії за віком, до якої долала: копію паспорта, копію РНОКПП, копію трудової книжки серії НОМЕР_2 , свідоцтво про народження, довідку про заробітну плату № 02.03-3895 від 4 жовтня 2021 року, довідку про підтвердження наявного трудового стажу № 03.03.01-1245 від 8 жовтня 2021 року, наказ № 1351 від 21 грудня 2020 року, наказ № 100 від 18 вересня 2021 року, наказ № 101 від 27 листопада 2019 року, наказ № 593 від 21 грудня 2015 року, наказ № 535 від 12 грудня 2018 року (а.с. 51, 57-92).

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що відповідачем було запропоновано позивачу надати додаткові документи.

Як вбачається з копії трудової книжки серії НОМЕР_2 від 3 червня 1996 року, наявної в матеріалах справи, протягом спірних періодів позивач працювала у Відкритому акціонерному товаристві «Металургійний комбінат «Азовсталь» (у квітні 2011 року змінено назву на ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», у квітні 2016 року змінено на ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь»):

- з 22 травня 2008 року по 12 березня 2016 року - машиністом крана металургійного виробництва, яка зайнята на гарячій ділянці робіт, в товстолистовому цеху (записи № 5);

- з 4 березня 2017 року по 29 листопада 2018 року - машиністом крана металургійного виробництва, яка зайнята на гарячій ділянці робіт, в товстолистовому цеху (запис № 7);

- з 30 листопада 2018 року працює машиністом крана металургійного виробництва, яка зайнята на гарячій роботі, ділянки агрегатів вогневої різки (запис № 8) (а.с. 10-12, 57-61).

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 8 жовтня 2021 року (вих. № 03.03.01-1245), виданої ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», позивач у спірні періоди працювала повний робочий день на роботах, віднесених до Списку № 1, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року (розділ ІІІ підрозділ 3а позиція 3.3а) та № 461 від 24 червня 2016 року (розділ ІІІ підрозділ 3); роботи атестовані згідно наказів по комбінату за результатами атестації робочих міст № 300 від 18 вересня 2006 року; № 351 від 21 грудня 2010 року; № 593 від 21 грудня 2015 року; № 535 від 12 грудня 2018 року; № 701 від 27 листопада 2019 року; вказано, що довідка видана на підставі: штатних розкладів, технології виробництва, особистої картки (а.с. 18, 49).

За принципом екстериторіальності заява позивача була розподілена для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (а.с. 27-28, 40-41).

Рішенням від 23 листопада 2021 року № 057150010541 «Про відмову у призначенні пенсії» другий відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу та не досягненням заявницею відповідно віку (а.с. 15-16, 48).

Як зазначено у даному рішенні, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» що правом на призначення пільгової пенсії за віком за п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» користуються працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок з них, не менше 7 років 6 місяців на зазначених робота. Разом із цим страховий стаж позивача становить 28 років 17 днів, в тому числі за Списком № 1 2 роки 9 місяців; за доданими документами до пільгового стажу не зараховано періоди з 22 травня 2008 року по 12 березня 2016 року та з 4 березня 2017 року по 31 грудня 2018 року, оскільки в довідці, підтверджуючій пільговий стаж роботи, від 8 жовтня 2021 року № 03.03.01-1245 не зазначено кількість фактично відпрацьованого в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці часу (підсумок пільгового стажу без врахування відпусток без збереження зарплати і т. інше), що не відповідає вимогам п. 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 4 лютого 2022 року (вих. № 0500-1520-8/23344) позивачу повідомлено про прийняте рішення та направлено його копію (а.с. 14).

Будучи не згодною із рішенням Головного правління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23 листопада 2021 року про відмову у призначенні їй пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Спірним питанням в межах цієї справи є застосування другим відповідачем до позивача вікового цензу, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та не зарахуванням до пільгового стажу позивача за Списком № 1 спірних періодів її роботи з підстав невідповідності наданої позивачем уточнюючої довідки вимогам законодавства.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30 травня 2018 року по справі № 174/658/16-а (провадження № К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Враховуючи наведене при вирішенні даної справи суд надає правову оцінку саме підставам відмови другим відповідачем позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно преамбули Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закон № 1058-IV) принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються цим законом.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 3 жовтня 2017 року № 2148-VIII, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, були внесені зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими, окрім іншого, вказаний Закон було доповнено розділом XIV-1, у ст. 114 якого зазначено, що: право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

Цим же Законом викладено в новій редакції п. 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, відповідно до якої пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Отже, з 11 жовтня 2017 року порядок призначення пенсії за віком (в тому числі на пільгових умовах за Списком № 2) регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (в врахуванням змін та доповнень).

Разом із цим призначення громадянам пенсії за віком (в тому числі на пільгових умовах за списком № 2) у період з 1 січня 1992 року по 10 жовтня 2017 року врегульовувалось Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Відповідно до ст. 12 № 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Згідно п. «а» ст. 13 Закону № 1788-XII в редакції, яка була чинною до 1 квітня 2015 року, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

2 березня 2015 року Верховною Радою України був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ (набув чинності 1 квітня 2015 року), яким абз. 1 п. «а» ст. 13 Закону № 1788-XII викладено в редакції, відповідно до якої на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Отже, Законом № 213-VІІІ збільшено раніше передбачений п. «а» ст. 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 45 років до 50 років.

Відповідно до п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом № 213-VIII (п. 1 Рішення).

Згідно п. 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» ст. 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (п. 2 резолютивної частини Рішення).

Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.

Рішенням Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20, зміненим частково в мотивувальній частині постановою Великої Палати Верховного Суду від 3 листопада 2021 року, задоволено позов ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області: визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 17 серпня 2020 року «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування ОСОБА_3»; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_3 пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 з 12 серпня 2020 року на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».

Згідно п. 119 даного рішення це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій територіального органу Пенсійного фонду України щодо вирішення питання про призначення пенсії на пільгових умовах, для працівників, зайнятих повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці.

Відповідно до п. 120 зазначеного рішення, обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права:

а) позивач - особа, яка:

звернулась до Пенсійного фонду за призначенням пенсії після 23 січня 2020 року з підстав, визначених ст. 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення;

на момент звернення досягла: чоловіки - 55 років, жінки - 50 років;

набула стаж роботи, визначений ст. 13 Закону України від 5 листопада 1991 № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення;

б) відповідачем є орган Пенсійного фонду України, уповноважений на вирішення питання про призначення пенсії.

Отже, адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дій - є типовою справою відносно до адміністративної справи № 360/3611/20.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 листопада 2021 року, прийнятої за результатом розгляду апеляційної скарги на Рішенням Верховного Суду від 21 квітня 2021 року, крім іншого зазначено, що на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України).

Вказано, що на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого, в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах: перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Суд зазначив, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, п. 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким, у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. 8 листопада 2021 року Верховний Суд у постанові у справі № 580/492/21 зазначив, що за загальним правилом, суд повинен тлумачити національне законодавство у соціальній сфері таким чином, щоб результат цього тлумачення відповідав верховенству права з урахуванням усіх складових цього принципу, зокрема, справедливості і розумності та, відповідно, у спосіб, що є найбільш сприятливим для захисту прав та інтересів особи.

Враховуючи наведене, Велика Палата під час апеляційного перегляду справи № 360/3611/20 дійшла висновку, що застосуванню до спірних правовідносин підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року, а не норми Закону № 1058-ІV.

Згідно ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

На підставі викладеного вище суд приходить до висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи № 360/3611/20.

Як наслідок, посилання другого відповідача як на підставу обґрунтованості та правомірності спірного рішення на не досягнення позивачем віку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - судом відхиляються.

Щодо посилань другого відповідача на те, що позивач не має підтвердженого належними документами мінімального пільгового стажу (7 років 6 місяців) на роботах, віднесених до Списку № 1, (внаслідок невідповідності наданої позивачем уточнюючої довідки вимогам законодавства), суд зазначає таке.

Відповідно до абз. 1 п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-ІV та п. «а» ст. 13 ст. 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, які, крім іншого, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць […].

Як вбачається з трудової книжки позивача, яка відповідно до ст. 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ є основним документом, що підтверджує трудовий стаж громадян, - позивач з 22 травня 2008 року по 12 березня 2016 року працювала машиністом крана металургійного виробництва, яка зайнята на гарячій роботі, в товстолистовому цеху (записи № 5); з 4 березня 2017 року по 29 листопада 2018 року - машиністом крана металургійного виробництва, яка зайнята на гарячій роботі, в товстолистовому цеху (запис № 7); з 30 листопада 2018 року працює машиністом крана металургійного виробництва, яка зайнята на гарячій роботі, ділянки агрегатів вогневої різки (запис № 8) (а.с. 10-12, 57-61).

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 8 жовтня 2021 року (вих. № 03.03.01-1245), виданої ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», позивач у спірні періоди працювала повний робочий день на роботах, віднесених до Списку № 1, затвердженого постановами Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 року (розділ ІІІ підрозділ 3а позиція 3.3а) та № 461 від 24 червня 2016 року (розділ ІІІ підрозділ 3); роботи атестовані згідно наказів по комбінату за результатами атестації робочих міст № 300 від 18 вересня 2006 року; № 351 від 21 грудня 2010 року; № 593 від 21 грудня 2015 року; № 535 від 12 грудня 2018 року; № 701 від 27 листопада 2019 року; вказано, що довідка видана на підставі: штатних розкладів, технології виробництва, особистої картки (а.с. 18, 49).

Отже, наданими позивачем документами підтверджено наявність у позивача пільгового стажу більш ніж 7 років 6 місяців.

Стосовно посилань другого відповідача на те, що вказана довідка не відповідає приписам п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі Порядок № 637), суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637 (в редакції, яка була чинною станом на час виникнення спірних правовідносин), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена

довідка. Додатково в довідці наводяться такі відомості: стосовно трактористів-машиністів […]; стосовно жінок, які працюють доярками […]; стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, […]. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, […]. У разі відсутності правонаступника […].

Отже, надана позивачем довідка відповідачє приписам п. 20 Порядку № 637.

Відповідно, вказана довідка мала бути врахована другим відповідачем при вирішенні питання про наявність/відсутність у ОСОБА_1 пільгового стажу, а спірні періоди роботи останньої мали бути зараховані до її пільгового стажу за Списком № 1.

Таким чином, суд приходить до висновку, що спірне рішення другого відповідача є необґрунтованим та неправомірним, а тому підлягає скасуванню.

Як наслідок, позовні вимоги позивача в частинівизнати вказаного рішення протиправним та його скасування підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не призначення і не нарахування позивачу пенсії за віком, суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На переконання суду саме рішення другого відповідача від 23 листопада 2021 року про відмову у призначенні позивачу пенсії створило порушення прав позивача, а дії посадових осіб пенсійного органу в межах спірних правовідносин лише спричинили прийняття цього рішення, але безпосередньо не створили порушення права позивача на призначення пенсії, а тому належним та достатнім способом захисту у даному випадку має бути визнання цього рішення протиправним та його скасування.

Як наслідок, позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача - задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог позивача в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 спірні періоди її роботи, суд зазначає, що згідно ч.ч. 1-2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (п. 2); визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (п. 3); визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (п. 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (п. 10).

Відповідно до ч. 3 цієї ж статті у разі скасування […] індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Враховуючи наведені приписи та встановлені судом обставини, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині зобов`язання пенсійного зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком № 1 спірні періоди її роботи.

Разом із цим суд зазначає наступне.

30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961.

Зазначеною постановою були внесені зміни в тому числі до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (даліПорядок № 22-1).

Внесені зміни передбачають застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 1 квітня 2021 року, відповідно до якого заяви про призначення/перерахунок пенсії опрацьовуються бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає особа, що звернулась із цією заявою.

Запровадження принципу екстериторіальності відбувалось задля: створення єдиного підходу до застосування пенсійного законодавства; централізованої прозорої системи контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізації особистих контактів з громадянами; відв`язки звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далісервісний центр).

Заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далівебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Відповідно до п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.

Заяви про перерахунок пенсії, […] приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Пунктом п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Згідно п. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

Відповідно до п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що:

- із заявою про призначення (перерахунок) пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто до сервісного центру) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (п. 1.1);

- при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник: ідентифікує заявника (його представника); реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, […] сканує документи; на створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених п. 2.28 розділу ІІ цього Порядку; […] (п. 4.2);

- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).

- принцип екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок), незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення (перерахунок) пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, тобто територіального органу Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, тобто територіальному органу Пенсійного фонду України, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить територіальний орган Пенсійного фонду України за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Виходячи із наведених приписів Порядку № 22-1, керуючись ст. 245 КАС України суд приходить до висновку про те, що пенсійним органом, який має повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 17 листопада 2021 року та зарахувати до її пільгового стажу спірні періоди її роботи, - є Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області - як орган, що прийняв протиправне рішення.

Щодо позовних вимог позивача в частині зобов`язання пенсійного органу призначити позивачу пенсію за віком відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, суд зазначає, що згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій […].

З а у м о в и зарахування спірних періодів роботи позивача до її пільгового стажу за Списком № 1 питання призначення/не призначення позивачу пенсії не є спірним в межах даної справи.

Як наслідок, зазначені позовні вимоги задоволенню не підлягають як передчасні.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Як вбачається з квитанції № 215600426655 від 27 січня 2022 року позивач при поданні даного адміністративного позову сплатила судовий збір у розмірі 992,40 грн (а.с. 6).

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог […].

Згідно ч. 8 ст. 139 КАС України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з другого відповідача витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2-4, 9, 12, 72-78, 90, 139, 244-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84122, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3), Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, зареєстроване місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2 поверх) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області № 057150010541 від 23 листопада 2021 року «Про відмову у призначенні пенсії».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 періоди її роботи з 22 травня 2008 року по 12 березня 2016 року та з 4 березня 2017 року по 31 грудня 2018 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17 листопада 2021 року про призначення пенсії за віком - із врахуванням Рішення Великої Палати Конституційного Суду України № 2018(746/15) № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року, Рішення Верховного Суду від 21 квітня 2021 року та Постанови Великої Палати Верховного Суду від 3 листопада 2021 року по справі № 360/3611/20.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, місцезнаходження: 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під`їзд, 2 поверх) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.П. Волгіна