№ 106579309, 29.09.2022, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 29.09.2022Справа № 554/8069/22 Провадження № 3/554/2817/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«29» вересня 2022 року м. Полтава

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Сметаніна А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Харківського РУП №2 ГУНП в Харківській області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шийківка, Харківської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП - невідомий,

- за ст. 173 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

30.06.2022 року о 19.00 годин ОСОБА_1 , біля буд. АДРЕСА_3 , вчинив сварку із ОСОБА_2 , під час якої висловлювався нецензурною лайкою на її адресу та погрожував фізичною розправою, чим вчинив дрібне хуліганство.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився з невідомої суду причини, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення СМС - повістки на номер телефону НОМЕР_1 , що вказаний у справі про адміністративне правопорушення. Про права та обов`язки, передбачені ст. ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 також повідомлявся під особистий підпис.

Від ОСОБА_1 надійшла заява про відкладення судового засідання, призначеного на 27.09.2022 року о 09.30 годин, в зв?язку із тим, що він не може приїхати до суду. Вказане клопотання було задоволено, судовий розгляд було відкладено на 29.09.2022 року на 09.30 годин. 28.09.2022 року ОСОБА_1 повторно надіслав заяву про неможливість прийняти участь в судовому засіданні, у зв?язку із тим, що знаходиться далеко від суду.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника ОСОБА_1 суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 1 Конституції Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (ст. 3 Конституції України).

Згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІУ "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються вони у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Міжнародні договори України, які набрали чинності у встановленому законом порядку та встановлюють інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідних актах законодавства України, мають перевагу над внутрішньодержавними законодавчими актами. Однак у ч. 2 ст. 9 Конституції України встановлено, що укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.

Особливе місце серед міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, належить Конвенції, ратифікованій Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції". Із моменту приєднання до Конвенції Україна взяла на себе низку зобов`язань у сфері захисту прав людини. Частиною таких зобов`язань відповідно до статей 32, 46 Конвенції є визнання Україною юрисдикції ЄСПЛ, яка поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, а також виконання остаточних рішень ЄСПЛ у справах проти України.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-ІУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У пункті 29 рішення по справі "Надточій проти України" Суд зазначив, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Проте, відповідно до практики Європейського суду, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України», сторони в розумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Важливе значення мають і висновки у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" - заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Разом з тим, суд вважає, що ОСОБА_1 не добросовісно користувався належними йому процесуальними правами та не виконував покладені на нього законом процесуальні обов`язки.

Так, направляючи до суду відповідні заяви про відкладення судових розглядів, у зв?язку із віддаленістю місця його знаходження від суду, в якому розглядається справа, ОСОБА_1 не скористався можливістю прийняти участь в судовому засіданні в режимі відео конференції з приміщення будь-якого суду, зручного для нього за місцем його заходження, або поза межами приміщення суду за допомогою сервісу EasyCon. Не скористався можливістю направити на адресу суду свої письмові пояснення по суті справи.

Тому, не зважаючи на те, що від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду, суд вважає необхідним відмовити у його задоволенні, оскільки таке клопотання заявляється правопорушником вдруге, жодного письмового пояснення на адресу суду щодо згоди чи незгоди з протоколом про адміністративне правопорушення від ОСОБА_1 не надходило, тому такі його дії суд розцінює як намір, направлений на зволікання у розгляді справи, та як, наслідок, уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, враховуючи ч.2 ст. 38 КУпАП.

Оскільки ОСОБА_1 був належним чином сповіщений про дату, час та місце розгляду справи, причини його неявка в судове засідання для розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП не є поважними, суд вважає можливим розглянути справу про адміністративне правопорушення за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АА № 036979 від 14.07.2022 року; заявою ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких ОСОБА_1 30.06.2022 року о 19.00 годин, біля буд. 20 по вул. Маршала Ботицького в м. Харків, перебуваючи в нетверезому стані, вчинив сварку із нею, під час якої висловлювався нецензурною лайкою погрожував їй та її доньці фізичною розправою.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно ст. 33 КУпАП при накладанніадміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З огляду на характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, інші обставини у справі, суд вважає за необхідне призначити правопорушнику адміністративне покарання, у рамках санкції статті, у вигляді мінімального штрафу.

Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2022 року, згідно Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2 481грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 173, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне покарання у вигляді штрафу у розмірі 119 (сто дев?ятнадцять) гривень 00 копійок (отримувач коштів: ГУК у Полтавській області/м. Полтаві/21081100;код отримувача (код ЄДРПОУ): 37959255; Банк: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку (IBAN): UA768999980313010106000016712; код класифікації доходів бюджету: 21081100) в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Строк пред`явлення постанови до виконання до 29 грудня 2022 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Октябрського районного

суду м. Полтави: А.В. Сметаніна