Решение № 106543706, 29.09.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2022 року м. Київ № 640/21426/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до про Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування при призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за заявою від 12.03.2021 показника середнього заробітку, який враховувався під час призначення попереднього виду пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 12.03.2021, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (за 2018-2020 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії, у відповідності до частини другої статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 2017 року останньому призначена пенсія за вислугу років у відповідності до Закону України від 19.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-XII). З 12.03.2021 позивач на підставі особистої заяви отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV). Позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив розрахувати розмір його пенсії з застосуванням середньої заробітної (плати) доходу в Україні за 2018-2020 роки. Проте, відповідач відмовив у проведенні перерахунку, зазначивши, що позивача переведено з одного виду пенсії на інший, а тому розмір пенсії останнього обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати. Позивач вважає протиправною відмову відповідача, з огляду на те, що останній вперше звернувся за призначенням нової пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV. За наведених обставин, вважає, що при розрахунку пенсії за віком має застосовуватись середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2018-2020 роки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/21426/21 та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

02.11.2021 до суду від відповідача надійшла копія пенсійної справи позивача.

10.11.2021 до суду від відповідача надійшов відзив, за змістом якого останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2018-2020 роки немає підстав, позаяк заявнику вже була призначена пенсія та в даному випадку проводилось переведення його пенсійного забезпечення з виду на вид, а тому має застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовувався при попередньому виді пенсії. За наведених обставин вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві є правомірними.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та з 12.03.2021 отримує пенсію відповідно до Закону № 1058-IV.

У квітні 2021 року позивач звернувся до відповідача з заявою, у якій просив при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосувати заробітну плату в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Листом від 05.05.2021 № 11973-11733/М-02/8-2600/21 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача, що розмір пенсії останнього обчислено із застосуванням показника середньої заробітної плати, який залишається таким, що враховується під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Вважаючи, що у відповідача не було правових підстав для відмови у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 1058-IV перший рівень у системи пенсійного забезпечення в Україні складає солідарна система загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - солідарна система), що базується на засадах солідарності і субсидування та здійснення виплати пенсій і надання соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду на умовах та в порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно зі статтею 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Таким чином, Законом № 1058-IV передбачено чіткий перелік видів пенсії, які призначаються за цим законом, а також визначено право вибору виду пенсії.

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Частиною 2 статті 40 Закону № 1058-IV визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Згідно з пунктами 2, 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV (у редакції на час призначення позивачу пенсії за вислугу років) до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.

Водночас, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-ІV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу наведених норм вбачається, що частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Таким чином, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.

У свою чергу, Законом N 2262-XII передбачені інші умови і порядок призначення та обчислення пенсії, зокрема, пенсія за вислугу років визначається у процентному співвідношенні (залежно від вислуги) до розміру грошового забезпечення. При цьому, показник середньої заробітної плати при визначенні грошового забезпечення для обчислення пенсії не застосовується.

Грошове забезпечення визначається уповноваженим структурним підрозділом силового відомства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а з 01.03.2018 - відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".

Оскільки позивач до 2021 року отримував пенсію за нормами Закону N 2262-XII, показник середньої заробітної плати не застосовувався в силу вимог цього Закону.

Тому у 2021 році при обчисленні пенсії за віком вперше відповідно до Закону N 1058-IV слід застосувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням цієї пенсії, тобто за 2018, 2019, 2020 роки.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 14.02.2018 у справі N 465/5246/17, від 23.10.2018 у справі N 334/2653/17, від 13.12.2018 у справі N 185/860/17, від 06.02.2019 у справі N 333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі N 876/5312/17, якщо особа отримувала пенсію за іншим Законом, звертається за призначенням пенсії згідно із Законом України N 1058-IV, показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом N 1058-IV.

В силу приписів частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на наведене, суд вважає, що призначення пенсії за віком відповідно до Закону N 1058-IV було здійснено вперше, відтак, з 12.03.2021 відповідач повинен був призначити позивачу пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2018, 2019 та 2020 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом N 1058-IV.

Слід звернути увагу, що та обставина, що механізм і порядок обчислення та виплати пенсій за вислугу років з 01.01.2004 здійснюється на підставі Закону №1058-IV за формулою, що встановлена для пенсії за віком, не впливає на те, що призначення пенсії за вислугу років передбачено положеннями Закону № 2262-XII.

При цьому статтею 9 Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Разом з тим, частина третя статті 45 зазначеного Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №213/1226/16-а (провадження №К/9901/42455/18).

Крім того, аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 (№577/2576/17) (Провадження №11-731апп18), згідно якої у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.

Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що позивачу первинно призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернувся вперше, суд дійшов висновку про протиправність відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2018-2020 роки.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-74, 77, 90, 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ід. код 42098368) щодо відмови здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ід. код 42098368) з 12.03.2021 здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме: за 2018 - 2020 роки.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ід. код 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 ) 908,00 грн сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.П. Катющенко