Решение № 106539885, 23.09.2022, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

23.09.2022м. СумиСправа № 920/54/22

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л. при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву від 09.09.2022 №09-1/09 представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохім-Партнер (вх №2228 від 15.09.2022) про покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу у справі №920/54/22

за позовомДержаного підприємства Вирівське (вул. Шевченка, буд. 2, с.Вирівка, Конотопський район, Сумська область, 41630; код за ЄДРПОУ 00729646),

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю Агрохім-Партнер (провулок Промисловий, буд. 4, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область; код за ЄДРПОУ 38397547),

про визнання недійсними договорів

за участю представників сторін:

від позивача:не прибув,

від відповідача:не прибув,

установив:

18.01.2022 позивач звернувся з позовною заявою, відповідно до якого просив: 1)визнати недійсним договір поставки товару №124/21/ЦО від 03.05.2021 укладений між Державним підприємством Вирівське та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохім-Партнер; 2)визнати недійсним договір поставки товару №130/21/ЦО від 03.05.2021 укладений між Державним підприємством Вирівське та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрохім-Партнер; 3)стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 07.09.2022 у справі №920/54/22 в позові відмовлено.

15.09.2022 представником відповідача подана заява про покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу (вх№2228 від 15.09.2022), в якій представник відповідача просить прийняти до розгляду та задовольнити зазначену заяву; стягнути з позивача на користь відповідача 18050,00 грн судових витрат на правничу допомогу за договором №02-11-2021 від 02.11.2021; здійснити розгляд заяви за відсутності представника позивача.

Ухвалою від 20.09.2022 у справі №920/564/22 призначено розгляд заяви від 09.09.2022 №09-1/09 представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохім-Партнер (вх №2228 від 15.09.2022) у справі №920/54/22 у судове засідання на 23.09.2022; запропоновано позивачу подати письмове обґрунтування своєї позиції у справі з огляду на подану представником відповідача заяву.

Копію ухвали від 20.09.2022 у справі №920/54/22 надіслано учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України, а саме: позивачу на електронну пошту, зазначену у позові, відповідачу в його електронний кабінет.

У судовому засіданні 23.09.2022 встановлено:

Учасник справи в судове засідання не прибули, про місце, дату та час розгляду заяви відповідача повідомлені належним чином, оскільки згідно з довідок про доставку електронного листа, копія ухвали від 20.09.2022 у справі №920/54/21 доставлена 20.09.2022 до електронного кабінету відповідача та на електронну адресу позивача.

Позивачем жодних пояснень чи заяв або клопотань щодо обґрунтованого зменшення розміру витрат на правничу допомогу подано не було.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 202 та ч. 4 ст. 244 ГПК України неявка позивача та відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви представника відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксувався судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 23.09.2022 підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши подану заяву представника відповідача, надані документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується зазначена заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення такої заяви, господарський суд установив:

Частиною 1 статті 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

25.04.2022 у відзиві на позов представником відповідача в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України заявлено про надання доказів розміру витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

07.09.2022 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі, повний текст якого складено та підписано 20.09.2022.

10.09.2022 (відповідно до штемпеля на поштовому конверті) представник відповідача надіслав заяву від 09.09.2022 №09-1/09 про покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу, тобто дана заява подана в межах встановленого строку на її подання та відсутні підстави для залишення заяви без розгляду згідно з абз. 3 ч. 8 ст. 129 ГПК України.

У зв`язку з викладеним, наявні правові підстави для розгляду судом заяви представника відповідача про стягнення судових витрат по суті.

На підтвердження правовідносин, що виникли між відповідачем та адвокатом до матеріалів справи додано договір про надання правової допомоги від 02.11.2021 №02-11-2021, укладений між адвокатом Грищенко Олександром Миколайовичем (далі виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» (далі замовник), відповідно до якого виконавець зобов`язується за замовленням замовника надавати останньому правові послуги, передбачені цим договором, а замовник зобов`язується прийняти правові послуги та оплачувати дані послуги виконавця, а також виконувати інші дії, передбачені цим договором. Правова допомога за цим договором вважаються наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги. Акт передачі-приймання наданих правових послуг підписується сторонами в розумні інтервали часу після виконання послуг та оплати наданої правової допомоги та фіксує факт надання правових послуг, які передбачені цим договором. Розрахунки за цим договором здійснюються шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця (пункти 1.1., 1.6., 3.3., 3.4. зазначеного договору).

31.12.2021, 29.03.2022 та 30.08.2022 замовником та виконавцем укладено додаткові угоди №1, №2, №3 відповідно до договору №02-11-2021 про надання правової допомоги від 02.11.2021.

Матеріалами справи підтверджено, що Грищенко О.М. має право на зайняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 29.10.2009 серії №3888.

Представником відповідача до матеріалів справи додано акт №07-09-2022 від 07.09.2022 здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг, відповідно до п. 1.1. якого за договором №02-11-2021 про надання правової допомоги від 02 листопада 2021 року, виконавець передає, а замовник приймає наступні надані правові послуги за період із 17 лютого 2022 року по 07 вересня 2022 року:

-зустріч в режимі відеоконференції за допомогою сервісу Zoom із замовником з метою з`ясування обставин справи №920/54/22 за позовом ДП «Вирівське» до ТОВ «Агрохім-Партнер» про визнання недійсним договору поставки товару №130/21/ЦО від 03 травня 2021 року та договору поставки товару №124/21/ЦО від 03 травня 2021 року (1 година);

-організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки проекту тексту відзиву ТОВ «Агрохім-Партнер» на позовну заяву в межах справи №920/54/22 за позовом ДП «Вирівське» до ТОВ «Агрохім-Партнер» про визнання недійсним договору поставки товару №130/21/ЦО від 03 травня 2021 року та договору поставки товару №124/21/ЦО від 03 травня 2021 року, наповнення його правовим змістом, а також належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань відзиву ТОВ «Агрохім-Партнер» на позовну заяву в межах справи №920/54/22 за позовом ДП «Вирівське» до ТОВ «Агрохім-Партнер» про визнання недійсним договору поставки товару №130/21/ЦО від 03 травня 2021 року та договору поставки товару №124/21/ЦО від 03 травня 2021 року (8 годин);

-за участь у судовому засіданні, котре відбулось 15 червня 2022 року, у справі №920/54/22 за позовом ДП «Вирівське» до ТОВ «Агрохім-Партнер» про визнання недійсним договору поставки товару №130/21/ЦО від 03 травня 2021 року та договору поставки товару №124/21/ЦО від 03 травня 2021 року, із врахуванням часу очікування початку судового засідання та його тривалості, надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 2000,00 грн;

-за участь у судовому засіданні, котре відбулось 10 серпня 2022 року, у справі №920/54/22 за позовом ДП «Вирівське» до ТОВ «Агрохім-Партнер» про визнання недійсним договору поставки товару №130/21/ЦО від 03 травня 2021 року та договору поставки товару №124/21/ЦО від 03 травня 2021 року, із врахуванням часу очікування початку судового засідання та його тривалості, надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 2000,00 грн;

за участь у судовому засіданні, котре відбулось 07 вересня 2022 року, у справі №920/54/22 за позовом ДП «Вирівське» до ТОВ «Агрохім-Партнер» про визнання недійсним договору поставки товару №130/21/ЦО від 03 травня 2021 року та договору поставки товару №124/21/ЦО від 03 травня 2021 року, із врахуванням часу очікування початку судового засідання та його тривалості, надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, тощо - 2500,00 гри.

-додаткова оплата (гонорар) виконавцю у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі №920/54/22 за позовом ДП «Вирівське» до ТОВ «Агрохім-Партнер» про визнання недійсним договору поставки товару №130/21/ЦО від 03 травня 2021 року та договору поставки товару №124/21/ЦО від 03 травня 2021 року: відмова у задоволені позовної заяви ДП «Вирівське» до ТОВ «Агрохім-Партнер» про визнання недійсним договору поставки товару №130/21/ЦО від 03 травня 2021 року та договору поставки товару №124/21/ЦО від 03 травня 2021 року -9500,00 грн.

Загальна вартість вказаних послуг склала 18050,00 грн без ПДВ. Сторони погодили, що загальна кількість годин наданої правової допомоги (виконаних робіт) становить 9 годин, вартість однієї години правової допомоги/роботи складає 950,00 грн, вартість участі у судовому засіданні - від 2000,00 грн до 2 500,00 грн, додаткова оплата (гонорар «успіху») становить - 9500,00 грн. Замовник сплачує вартість вказаних додатково наданих послуг та виконаних робіт в строк до 09 вересня 2022 року. Замовник претензій до ВИКОНАВЦЯ згідно договору №02-11-2021 про надання правової допомоги від 02 листопада 2021 року за вказаний у даному акті період не має. Сторони підтверджують відсутність жодних взаємних претензій одна до одної згідно договору №02-11-2021 про надання правової допомоги від 02 листопада 2021 року як станом на дату підписання даного акту (07 вересня 2022 року) так і за весь період існування договору (пункти 2-5 акту здачі-приймання №07-09-2022 від 07.09.2022).

Згідно з платіжним дорученням від 07.09.2022 №3231 відповідач сплатив адвокату 18050,00 грн з призначенням платежу «оплата на підставі акту №07-09-2022 від 07.09.22р. за надані/отримані послуги зг.договору №02-11-2021 про надання правової допомоги від 02.11.2021р., без ПДВ».

Позивач проти розміру заявлених витрат не заперечував, хоча відповідно до накладної №0304010975424 від 10.09.2022, фіскального чеку та поштового-опису вкладення, які додані представником відповідача до його заяви, позивач був обізнаний щодо поданої представником відповідача заяви та мав достатньо часу для надання своїх заперечень, при їх наявності.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1)на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4)пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Про адвокатуру. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом з тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Як встановлено судом, від позивача жодних заяв чи клопотань щодо обґрунтованого зменшення розміру витрат на правничу допомогу подано не було.

Наявними у справі описом вкладення до цінного листа та поштовим чеком від 10.09.2022 підтверджується, що заява представника відповідача про стягнення з позивача судових витрат та усі додані до неї документи були направлені позивачу завчасно (10.09.2022), що надало йому можливість у разі незгоди доводити неспівмірність цих витрат.

Суд дійшов висновку, що відповідачем витрати на правничу допомогу повністю підтверджуються матеріалами справи, є співмірними зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та обсягом наданих адвокатом послуг, позивач не заявив клопотання про зменшення розміру таких витрат та не довів неспівмірність заявлених до стягнення витрат, а отже суд вважає, що понесені відповідачем витрати на правову допомогу під час розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України підлягають покладенню на позивача у розмірі 18050,00 грн, оскільки, за висновком, викладеним в рішенні суду від 07.09.2022 судовий збір покладено на позивача у зв`язку із відмовою у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, представник відповідача довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, належними та допустимими доказами, а тому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129, ст. 222, 244 ГПК України суд задовольняє заяву представника відповідача про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу та відшкодовує відповідачу за рахунок позивача 18050,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Стягнути з Держаного підприємства Вирівське (вул. Шевченка, буд. 2, с.Вирівка, Конотопський район, Сумська область, 41630; код за ЄДРПОУ 00729646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрохім-Партнер (провулок Промисловий, буд. 4, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область; код за ЄДРПОУ 38397547) 18050,00 грн (вісімнадцять тисяч п`ятдесят грн 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

2.Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення може бути оскаржене.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне додаткове рішення складено 30.09.2022

СуддяВ.Л. Котельницька