Постановление суда № 106539775, 29.09.2022, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про забезпечення позову

"29" вересня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2238/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г., розглянувши заяву Одеської міської ради про забезпечення позову за вх.№ 2-842/22 від 27.09.2022р. у справі №916/2238/22

За позовом: Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691)

До відповідачів: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс (65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 23; код ЄДРПОУ 35697377), Державного реєстратора Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області Дубровіної Олени Володимирівни (67560, Одеська обл., Лиманський район, с. Красносілка, вул. Набережна, буд. 87, А), Державного реєстратора Орловської сільської ради Ренійського району Одеської області Візирського Дмитра Миколайовича (68831, Одеська обл., Ренійський район, с. Орлівка, вул. Прикордонна, буд. 9)

Про визнання припиненими прав власності, визнання недійсними правочинів та скасування рішень про державну реєстрацію

Встановив: В провадженні господарського суду Одеської області перебуває справа №916/2238/22 за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс, Державного реєстратора Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області Дубровіної Олени Володимирівни , Державного реєстратора Орловської сільської ради Ренійського району Одеської області Візирського Дмитра Миколайовича про:

- визнання припиненим права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомості - нежилі приміщення № 501 А, загальною площею 98,4 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 277519351101), станом на 05.01.2017 року;

- визнання припиненим права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомості - нежиле приміщення, що складає 127/1000 від всього житлового будинку, загальною площею 450,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1157690751101), станом на 05.01.2017 року;

- визнання недійсним правочину, оформленого актом прийому-передачі нерухомого майна від 05.01.2017 року, справжність підпису на якому підтверджено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., зареєстровано в реєстрі за №167, 168, в частині передачі ОСОБА_1 як внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс та прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс нежилих приміщень №501 А, загальною площею - 98,4 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , які належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 27 січня 2014 року (номер запису про право власності - 4423997), 5116800,00грн.;

- визнання недійсним правочину, оформленого актом прийому-передачі нерухомого майна від 05.01.2017 року, справжність підпису на якому підтверджено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Запольською О.В., зареєстровано в реєстрі за №167, 168, в частині передачі ОСОБА_2 як внеску до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс та прийняття Товариством з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс нежилого приміщення, що складає 127/1000 від всього житлового будинку, загальною площею 450,5 кв.м, розташованого у будинку АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_2 па підставі договору купівлі-продажу від 12.07.2010 року (Реєстраційний номер - 10379386. Номер запису-2570, в книзі - 78неж-101), 23426000,00 грн.;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.01.2017р. №33602564, прийняте державним реєстратором Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області Дубровіною Оленою Володимирівною, про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс (ідентифікаційний код: 35697377) на об`єкт нерухомості нежилі приміщення №501 А, загальною площею 98,4 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 277519351101);

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.04.2020р. №51985058, прийняте державним реєстратором Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області Візирським Дмитром Миколайовичем, яким змінено загальну площу об`єкта нерухомості - нежилих приміщень №501 А, що знаходяться за адресою: м.Одеса, вул. Садова, 21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 277519351101) з 98,4 кв.м на 203,3 кв.м, та доповнено підстави для державної реєстрації права власності довідкою про показники об`єкта нерухомого майна від 03.02.2020 року №2020-049-8, складеною фізичною особою-підприємцем Пашковським Дмитром Петровичем, із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс (ідентифікаційний код: 35697377) на об`єкт нерухомості - нежилі приміщення №501 А, загальною площею 203,3 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 277519351101);

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27.01.2017 року № 33603238, прийняте державним реєстратором Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області Дубровіною Оленою Володимирівною, про державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс (ідентифікаційний код: 35697377) на об`єкт нерухомості - нежиле приміщення, що складає 127/1000 від всього житлового будинку, загальною площею 450,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1157690751101);

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.04.2020р. №51985397, прийняте державним реєстратором Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області Візирським Дмитром Миколайовичем, яким змінено загальну площу об`єкта нерухомості нежилого приміщення, що складає 127/1000 від всього житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1157690751101), з 450,5 кв.м на 505,6 кв.м, та доповнено підстави для державної реєстрації права власності довідкою про показники об`єкта нерухомого майна від 03.02.2020 року №2020-049-9, складеною фізичною особою-підприємцем Пашковським Дмитром Петровичем, із закриттям розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- припинення права власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс (ідентифікаційний код: 35697377) на об`єкт нерухомості - нежиле приміщення, що складає 127/1000 від всього житлового будинку, загальною площею 505,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1 157690751 101).

27.09.2022о. до суду Одеською міською радою було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову Одеської міської ради у господарській справі №916/2238/22 шляхом заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, у тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, внесенням записів та змін до них у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо таких об`єктів нерухомого майна: нежилого приміщення, що складає 127/1000 від всього житлового будинку, загальною площею 505,6 кв.м, за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1157690751101); нежилих приміщень № 501 А, загальною площею 203,3 кв.м, за адресою: м.Одеса, вул. Садова, 21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 277519351101).

В обґрунтування поданої заяви, Одеською міською радою було зазначено суду, що у вказаній справі позивачем оскаржуються існування у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності на об`єкти за вищенаведеною адресою станом на 05.01.2017 року, правочини з передачі цих об`єктів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс та, відповідно, право власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс на вищенаведені об`єкти нерухомості, які, за доводами Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс, нібито є частинами громадської будівлі пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова) загальною площею 5022,0 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , а також підстави його виникнення.

Також позивачем було зазначено суду, що у підстави позову Одеської міської ради у цій справі покладені обставини, зокрема, щодо правомірності перебування у комунальній власності територіальної громади міста Одеси будинку за адресою: АДРЕСА_3 , а також безпідставності виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс права власності на нежиле приміщення, що складає 127/1000 від всього житлового будинку, загальною площею 505,6 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1157690751101), та на нежилі приміщення №501 А, загальною площею 203,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 277519351101), адже усі приміщення у вказаному будинку, у тому числі на момент передачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності до Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс, були фактично знищені, і, відповідно, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 втратили право власності на них та не мали права передавати неіснуючі об`єкти до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс. Крім того, міська рада також оскаржує правомірність правочинів з передачі вищевказаними фізичними особами неіснуючих приміщень до статутного капіталу юридичної особи, заперечуючи державну реєстрацію права власності на такі приміщення та проведення реєстраційних дій щодо зміни площ та характеристик приміщень після їх знищення.

Позивачем було зазначено суду, що з огляду на наведені у позові обставини, слід зазначити, що, як вбачається з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за Товариством з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс зареєстровано право власності на такі об`єкти нежиле приміщення, що складає 127/1000 від всього житлового будинку, загальною площею 505,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1157690751101) та нежилі приміщення АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 277519351101).

За доводами позивача, це порушує права та законні інтереси територіальної громади м.Одеси, як законного власника громадської будівлі пам`ятки архітектури та містобудування (будинку ОСОБА_3 ), оскільки перешкоджає належному здійсненню повноважень щодо володіння, користування та розпорядження комунальним майном, що є матеріальною основою місцевого самоврядування, та створює умови для його незаконного використання Товариством з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс та іншими особами в подальшому, що є неприпустимим.

За грунтуванням позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс не могло виникнути право власності на відповідні приміщення у 2017 році з огляду на їх знищення та, відповідно, припинення права власності на них у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що, зокрема, підтверджується наданими міською радою численними доказами, у тому числі відповідною технічною документацією.

Позивачем було зазначено суду, що з урахуванням доказів, наявних у матеріалах справи, на момент передачі спірних об`єктів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі своєї власності у власність Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс відповідних нежитлових приміщень усі приміщення у «будинку Руссова» практично були знищені, а у зв`язку з відсутністю об`єктів речового права, відсутні і речово-правові відносини щодо них. Отже, особи, які мали на праві власності житлові чи нежитлові приміщення у будинку за адресою: АДРЕСА_3 , втратили право власності на них у зв`язку із знищенням.

Таким чином, позивач вважає незаконною передачу фізичними особами неіснуючих приміщень до статутного капіталу юридичної особи, державну реєстрацію права власності на такі приміщення та проведення реєстраційних дій щодо зміни площ та характеристик приміщень після їх знищення, що у даному випадку і відбулося та це оскаржується у цій справі. Отже, вбачається, що з метою створення незаконних умов для заволодіння та розпорядження об`єктами, які фактично є знищеними, вищевказані фізичні особи внесли такі об`єкти до статутного капіталу юридичної особи в порушення вимог чинного законодавства, що є неприпустимим.

Оскільки право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на нежитлові приміщення припинено у зв`язку з їх знищенням, то, відповідно, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не мали права розпоряджатися такими приміщеннями, в тому числі передавати їх Товариству з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс у власність.

Позивач стверджує, що як вбачається з матеріалів справи, безпосередньо акт прийому-передачі нерухомого майна від 05.01.2017 року, яким оформлені оскаржувані правочини, став підставою для оформлення за Товариством з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс права власності на фактично неіснуючі приміщення, що обумовило оскарження відповідних правочинів міською радою у даній справі.

Крім того, з огляду на незаконність документів, на підставі яких за Товариством з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс проведено державну реєстрацію права власності на нежиле приміщення, що складає 127/1000 від всього житлового будинку, загальною площею 505,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1157690751101), за доводами позивача, підлягає скасуванню рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 27.01.2017 року №33603238, прийняте державним реєстратором Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області Дубровіною Оленою Володимирівною.

Також з огляду на незаконність документів, на підставі яких за Товариству з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс проведено державну реєстрацію права власності на нежилі приміщення № 501 А, загальною площею 203,3 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 277519351101), за доводами позивача підлягає скасуванню рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 27.01.2017 року № 33602564, прийняте державним реєстратором Красносільської сільської ради Лиманського району Одеської області Дубровіною Оленою Володимирівною.

Позивач вказував, стосовно скасування рішень державного реєстратора Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області Візирського Д.М. від 15.04.2020 року за індексними номерами 51985397 та 51985058, слід зазначити, що згідно з ними змінені загальні площі спірних об`єктів нерухомості, у той час як жодних правовстановлюючих документів чи/або рішень суду (зокрема, щодо площ, за рахунок яких відбулося збільшення), крім документів технічної інвентаризації, під час прийняття державним реєстратором спірних рішень заявником подано не було. Отже, за доводами позову рішення державного реєстратора Орлівської сільської ради Ренійського району Одеської області Візирського Д.М. від 15.04.2020 року за індексними номерами № 51985058 та № 51985397 підлягають скасуванню у судовому порядку як такі, що прийняті із порушенням законодавства та за відсутності документів, що підтверджують виникнення права власності на площі об`єктів, що є фактично знищеними.

За посиланням позивача, з викладеного вище вбачається, і це підтверджується матеріалами справи, що неодноразово відбувалися перереєстрації прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за різними особами на об`єкти, які на час таких перереєстрацій фактично не існували, штучно відображалися зміни їх площ без жодних правовстановлюючих документів. Тобто, вочевидь вживалися заходи на забезпечення «легалізації» факту існування цих об`єктів, а також створення уявлення того, що такі неіснуючі об`єкти нібито в подальшому стали частинами громадської будівлі пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова), розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , з метою фактичного захоплення частини цієї будівлі, що є неприпустимим.

Отже, у разі задоволення цього позову Одеська міська рада має намір вживати всі необхідні заходи щодо відновлення свого порушеного та невизнаного права на володіння, користування та розпорядження громадської будівлі пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова), розташованої за адресою:м. Одеса, вул. Садова, 21, ініціювання якнайшвидшого виконання судового рішення у справі.

Позивачем було зазначено суду, що протягом судового розгляду даної справи та до набрання відповідним судовим рішенням законної сили Товариство з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс має безперешкодну реальну можливість вільно розпорядитися спірними об`єктами, яких фактично не існує, здійснивши їх «віртуальне» відчуження або передавати у користування повністю чи частково, змінювати їх технічні характеристики, інші відомості, що мають зазначатися у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за результатами вчинення відповідних реєстраційних дій та прийняття рішень щодо цих об`єктів.

При цьому, у разі такого «відчуження» наведених об`єктів (їх частин), зміни відомостей щодо них у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до набрання законної сили рішенням у справі, задоволення позовних вимог буде нівельовано та вже не дозволить відновити порушені та невизнані права територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради на громадську будівлю пам`ятки архітектури та містобудування (будинок Руссова), розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21, адже стосовно вищенаведених об`єктів державним реєстратором вже буде прийняте інше рішення про державну реєстрацію права власності та/або внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, і матиме місце факт державної реєстрації права власності третіх осіб на це майно як офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття речових прав на нерухоме майно шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або зміна відомостей про такі об`єкти. Отже, внаслідок цього для відновлення порушених та невизнаних прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль, що полягатимуть у необхідності звернення із відповідним позовом (позовами) до нового власника (власників), права якого (яких) також можуть бути порушені внаслідок такого відчуження, а також оскарження відповідних реєстраційних дій та рішень, та/або залучення цих осіб до участі у цій справі. Ускладнить виконання рішення суду у такому випадку й передача інших речових прав на відповідні об`єкти повністю чи частково іншим особам, що також підлягає державній реєстрації у визначених законом випадках. Зазначена ситуація матиме наслідком об`єктивну необхідність звернення Одеської міської ради після вирішення даного спору із іншими позовами до осіб, права яких також можуть бути порушені внаслідок передачі їм речових прав на фактично неіснуючі об`єкти.

Розглянувши заяву Одеської міської ради про забезпечення позову за вх.№ 2-842/22 від 27.09.2022р. у справі № 916/2238/22, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Положеннями абз. 1 ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.138 ГПК України, заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, у розумінні зазначених положень, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову. Таким чином, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Не аналізуючи на даному етапі розгляду справи законність набуття права власності Товариством з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс (ідентифікаційний код: 35697377) на об`єкт нерухомості - нежилі приміщення №501 А, загальною площею 203,3 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 277519351101) та права власності Товариством з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс (ідентифікаційний код: 35697377) на об`єкт нерухомості - нежиле приміщення, що складає 127/1000 від всього житлового будинку, загальною площею 505,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1157690751101), суд констатує, що викладені Одеською міською радою обставини щодо ймовірного відчуження такого майна дійсно породжують обґрунтоване припущення стосовно можливості подальшого відчуження майна, внаслідок чого об`єкти нерухомості змінять власника, що призведе до необхідності подачі Одеською міською радою нових позовів для відновлення прав органу місцевого самоврядування або ускладнить виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог у даній справі, а тому наявні реальні передумови для вжиття заходів забезпечення позову згідно ст.ст.136,137 ГПК України.

Обираючи заходи забезпечення позову, які підлягають застосуванню, суд вважає необхідним заборонити органам та суб`єктам державної реєстрації прав, у тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, внесення записів та змін до них у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо таких об`єктів нерухомого майна: нежилого приміщення, що складає 127/1000 від всього житлового будинку, загальною площею 505,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Садова, 21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1157690751101 та нежилого приміщення №501 А, загальною площею 203,3 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 277519351101).

На думку суду, такі заходи забезпечення позову є адекватними, достатніми для запобігання порушенню прав Одеської міської ради, дозволять виконати судове рішення в разі його ухвалення на користь позивача, в той час як відповідна заборона приймати рішення, пов`язані з державною реєстрацією прав, на думку суду, не буде мати наслідком втручання в господарську діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс.

Окремо суд звертає увагу учасників справи на те, що в ч.6 ст.140 ГПК України передбачена можливість вирішення судом питання щодо зустрічного забезпечення.

Частинами 1 та 4 ст.141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків відповідача та їх розміру, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються. Разом з тим, відповідач не позбавлений права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ст.141 ГПК України.

Підсумовуючи усе вищевикладене, враховуючи те, що вжиття заходів забезпечення позову є процесуальною гарантією захисту прав сторін у справі в зв`язку із чим не може порушувати їх прав та інтересів і не є вирішенням судового спору по суті, а не забезпечення позову може утруднити або навіть зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає, що заява Одеської міської ради про забезпечення позову за вх.№ 2-842/22 від 27.09.2022р. у справі № 916/2238/22 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.136-140, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Заяву Одеської міської ради про забезпечення позову за вх.№ 2-842/22 від 27.09.2022р. у справі № 916/2238/22 задовольнити.

2.Вжити заходи забезпечення позову Одеської міської ради по справі №916/2238/22 шляхом заборони органам та суб`єктам державної реєстрації прав, у тому числі нотаріусам, приймати рішення та вчиняти дії, пов`язані з державною реєстрацією прав, внесенням записів та змін до них у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно щодо таких об`єктів нерухомого майна:

- нежилого приміщення, що складає 127/1000 від всього житлового будинку, загальною площею 505,6 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1157690751101;

- нежилого приміщення №501 А, загальною площею 203,3 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Садова, 21 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 277519351101).

Стягувач за ухвалою: Одеська міська рада (65026, м. Одеса, площа Думська, 1; код ЄДРПОУ 26597691)

Боржник за ухвалою: Товариство з обмеженою відповідальністю „Петрекс Плюс 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 23; код ЄДРПОУ 35697377)

Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набрала чинності 29.09.2022р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Д`яченко Тетяна Геннадіївна