Єдиний державний реєстр судових рішень
г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/1580/22
Номер провадження 2/213/1174/22
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 вересня 2022 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Попова В.В.,розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу №213/1580/22 за позовною заявою ОСОБА_1 ,в інтересахякої дієадвокат ТолстихОлександр Юрійович, до Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві, -
встановив:
Короткий зміст позовних вимог.
Позивач понад 29 років працювала на підприємстві відповідача у шкідливих умовах - машиністом конвеєра РЗФ та машиністом крана РЗФ, показники важкості та напруженості праці, рівня пилу, шуму та вібрації, мікроклімату на робочих місцях перевищували гранично допустимі, що стало причиною виникнення у неї хронічного професійного захворювання. Оглядом МСЕК від 03 серпня 2022 року їй було встановлено 65 % втрати професійної працездатності (30 % - по вібраційній хворобі; 20 % - по ХОЗЛ; 15 % - по туговухості), та третю групу інвалідності безстроково.
У зв`язку з отриманням хронічного професійного захворювання було порушено нормальні життєві зв`язки позивача, вона втратила можливість виконувати необхідну домашню роботу, оскільки відчуває постійний біль, задишку навіть після незначного фізичного навантаження, позбавлена можливості реалізовувати свої звички та бажання, оскільки змушена тривалий час проходити медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури та лікування, що позначається також на її душевному стані. Негативні зміни в житті є незворотними, усвідомлення чого завдає позивачу душевного болю та страждань. Просить суд стягнути з АТ «ПГЗК» на її користь 240 500,00 грн. в якості відшкодування спричиненої моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач у відзиві на позов в задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що:
- Позивач знала про шкідливі умови праці на її робочому місці, без яких неможлива конкретна робота на гірничому підприємстві, однак свідомо продовжувала працювати в таких умовах тривалий час 29 років 4 місяці 16 днів, незважаючи на погіршення здоров`я, до якого призвело також недбале ставлення самого позивача. Відповідач в свою чергу виконує вимоги законодавства та колективного договору щодо забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту та компенсації в таких умовах праці;
-із наведених позивачем обставин не вбачається, яким саме чином АТ «ПІВДГЗК» порушило його законні права та інтереси, і, як наслідок, він отримав моральні страждання;
-для відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок професійного захворювання, відсутні правові підстави, оскільки вину АТ «ПІВДГЗК» у заподіянні такої шкоди позивачу та протиправність діяння відповідача не встановлено, позивачем не доведено наявність моральної шкоди, а тому відсутній причинний зв`язок між шкодою та протиправним діянням підприємства.;
-Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), довідки МСЕК та медичний висновок лікарсько-експертної комісії не є належними доказами на підтвердження наявності моральних страждань позивача, оскільки не містять жодних даних щодо розладу здоров`я позивачки, пов`язаного з її психологічним станом (стрес, депресія чи інше);
-вимоги позивача щодо сплати моральної шкоди не відповідають вимогам діючого законодавства України, а заявлена сума моральної шкоди не відповідає засадам розумності та справедливості.
Процесуальні дії у справі.
28.07.2022 позовна заява надійшла до суду.
03.08.2022позовна заяваприйнята дорозгляду,провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 19.08.2022 у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін було відмовлено.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.
Заяви, клопотання.
18.08.2022 від відповідача надійшов відзив на позов, а також подано клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, у задоволенні якого ухвалою суду від 19.08.2022 було відмовлено.
05.09.2022 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, а 07.09.2022 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких сторони фактично виклали свої пояснення та обгрунтування позицій, що відповідають змісту позовної заяви та відзиву. Інших заяв, клопотань від учасників справи не надходило.
Фактичні обставини, встановлені судом.
ОСОБА_1 з 07.08.1990по 19.01.1996року працювала вАкціонерному товаристві«Південний гірничо-збагачувальнийкомбінат» машиністомконвеєра збагачувальноїфабрики, аз 19.01.1996по 20.12.2019року -машиністомкрана збагачувальноїфабрики № 2. 20 грудня 2019 року була звільнена за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (а.с.27-28). Стаж її роботи в АТ «ПІВДГЗК» - 29 років 4 місяці 16 днів, пільговий стаж на підприємстві 29 років 3 місяці 14 днів (а.с.53).
Медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профілактичного закладу охорони здоров`я ДУ «Український НДІ промислової медицини» від 20.01.2022 № 199 встановлено наявність у позивача хронічного професійного захворювання, діагноз: хронічного обструктивного захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В. Легенева недостатність другого ступеня, вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації: синдром церебрально-периферичної ангіодистонії, синдром полірадикулонейропатії з вираженими статико-динамічними порушеннями на шійному та поперековому рівнях, стійким больовим компонентом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу ліктевих та колінних суглобів (ПФ другого ступеня) Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) (а.с.20-22).
21.02.2022 комісією за участі лікарів та представників АТ «ПГЗК» складено Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) позивача, в п.17 якого вказано, що ОСОБА_1 , працюючи машиністом крана на рудо-збагачувальній фабриці № 2, керувала мостовими (козловими) кранами, переміщувала металоконструкції, вузли обладнання, запчастини та ін. Тобто, актом встановлено, що позивач обслуговувала крани, устаткування, і внаслідок недосконалості технологічного устаткування та технологічного процесу робочого місця підпадала під вплив концентрації пилу в повітрі робочої зони та рівні вібрації, шуму, що перевищували нормативні показники.
Причиною виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) зазначено концентрація пилу переважно фіброгенної дії в повітрі робочої зони, загальну вібрацію, шум, які перевищували гранично допустимі рівні (п.18).
Особи, які порушили законодавства про охорону праці, комісією не визначені через тривалий час роботи позивача в умовах дії шкідливих факторів та зміною керівників структурного підрозділу (п.20 Акту) (а.с.9-13).
Внаслідок зазначеного вище хронічного професійного захворювання, первісним висновком медико-соціальною експертної комісії ОСОБА_1 03.05.2022 встановлено ступінь втрати професійної працездатності 65 % (30 % - по вібраційній хворобі; 20 % - по ХОЗЛ; 15 % - по туговухості) та третю групу інвалідності, з 18 квітня 2022 року безстроково (а.с.14-15).
Необхідність проходження позивачем лікування з метою покращення здоров`я підтверджується наданими позивачем письмовими доказами, зокрема Індивідуальною програмою реабілітації інваліда, з якої видно, що вона потребує періодичної медичної реабілітації, їй протипоказана важка праця. Згідно з цією програмою, реабілітаційний потенціал позивача є середнім (а.с.16-19).
Зміст спірних правовідносин.
Встановленим у судовому засіданні обставинам відповідають правовідносини, які регулюють відшкодування моральної шкоди.
Норми права, які застосовує суд та мотиви їх застосування.
Статтею 3 Конституції Українипередбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Частина 4 статті43, частина 1 статті46 Конституції Українипередбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно дост.12 Закону України «Про охорону праці»відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною втратою потерпілого розуміються страждання, заподіяні працівникові внаслідок фізичного або психічного впливу, що спричинило погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Відшкодування моральної шкоди можливе без втрати потерпілим працездатності. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Відповідно достатті 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 237-1 КЗпП Українипередбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.
Рішенням Конституційного Суду від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004 року встановлено, що громадяни, яким установлена стійка втрата професійної працездатності, мають право на стягнення на їх користь моральної шкоди. Відповідно до п. 4.1 цього ж рішення ушкодження здоров`я, заподіяне потерпілому під час виконання трудових обов`язків незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, заподіюють йому моральні й фізичні страждання.
Висновок суду.
Сам факт втрати професійної працездатності, з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди. Зазначене також випливає з положень ст. 3 Конституції України, відповідно до якої людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті вказаних норм права, судом достовірно встановлено, що у зв`язку з отриманням професійного захворювання та встановленням стійкої втрати працездатності 65 %, позивачу заподіяно моральну шкоду. Внаслідок отриманого професійного захворювання у позивача змінилися образ та якість життя, що завдає йому моральних страждань. Ушкодження здоров`я, втрата великого відсотка працездатності, постійні процеси лікування, прийоми ліків, перенесення фізичних страждань, спричиняє йому моральні страждання.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 рокуз подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
При цьому, суд враховує період роботи позивача більше 29 років в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, характер та тривалість отриманого професійного захворювання, відсоток втрати позивачем професійної працездатності внаслідок професійного захворювання 65 % з 18.04.2022 року безстроково, тяжкість вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках, встановлення третьої групи інвалідності, що вказує на погіршення стану його здоров`я та незворотність негативних наслідків профзахворювання.
Водночас, суд погоджується з позицією відповідача щодо того, що позивачем не наведено конкретних достатніх аргументів на обґрунтування саме зазначеної у позові суми спричиненої шкоди.
Отже, виходячи з вищевказаних обставин, суд, вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди 165 000 гривень. В іншій частині позовних вимог слід відмовити, у зв`язку з необґрунтованістю.
При цьому, виходячи з викладеного вище, суд до уваги не приймає доводи відповідача, зазначені у відзиві на позов, оскільки обов`язок створити безпечні умови праці законодавством покладено саме на роботодавця відповідача по справі.
У свою чергу, також спростовуються й доводи відповідача щодо відсутності підстав відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки на його думку, медичними документами підтверджується лише факт втрати професійної працездатності, що не є доказами заподіяння моральної шкоди. Позивач змушений проходити постійно курси медикаментозного лікування, переносить фізичні страждання, в нього встановлений стійкий больовий синдром, що позбавляє нормальних життєвих зв`язків, і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя, і у своїй сукупності вказує на заподіяння позивачу моральної шкоди.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно дост.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 1650,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 10, 12, 19, 23,76-81,89,95,258-259,263-265,274, 279, 352,354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 165 000 (сто шістдесят п`ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.
В задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь держави судовий збір в розмірі 1650,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Представник позивача - адвокат Толстих Олександр Юрійович, адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО«ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙКОМБІНАТ»,місце знаходження: 50026, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191000.
Повне судове рішення складено 30 вересня 2022 року.
Головуючий суддя В.В. Попов
Судебное решение № 106532129, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу было принято 30.09.2022. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить важные данные.
то решение относится к делу № 213/1580/22. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: