Решение № 106523849, 30.09.2022, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1212/22

Провадження № 2/484/676/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючогосудді Мельничука О,В.,

за участю секретаря судового засідання Голубкової Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську, у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 15993 грн 08 к., -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2022 Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі-АТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що складає 15993 грн 08 к., а також стягнення судових витрат по оплаті судового збору в розмірі 2481 грн.

Позов мотивований тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 29.12.2017, відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При укладенні договору сторони керувались положеннями ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Своїм підписом в заяві відповідач підтвердив, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та на його зміну за рішенням та ініціативою Банку. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим станом на 26.01.2022 має заборгованість 15993 грн 08 к., яка складається з наступного: 12834 грн 76 к. -заборгованість за тілом кредиту, в тому числі 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 12834 грн 76 к. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн- заборгованість за нарахованими відсотками; 3158 грн 32 к.- заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно з ст.625; 0,00 грн- нарахована пеня; 0,00 грн- нарахована комісія.

Ухвалою судді від 05.05.2022 прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явився, разом із позовною заявою направив до суду клопотання розгляд справи у його відсутності, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився також, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи та відзив із запереченнями на позов до суду не надходили.

За наявності умов, визначених у ч.1ст.280 ЦПК, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 29.12.2017 між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ "Приватбанк", та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н про надання банківських послуг, шляхом підписання сторонами анкети - заяви б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.11).

Відповідач за умовами вказаного договору отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який згодом було збільшено до 15000 грн.

Факт отримання кредитних коштів відповідачем, а також рух коштів підтверджено випискою по рахунку за період 27.10.2017-27.01.2022 (а.с.71, а.с. 73-75).

Свої зобов`язання за Договором АТ КБ «Приватбанк» виконав в повному обсязі, однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, в зв`язку з чим станом на 26.01.2022 заборгував позивачу 15993 грн 08 к., а саме: 12834 грн 76 к. -заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 12834 грн 76 к. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн -заборгованість за нарахованими відсотками; 3158 грн 32 к.- заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн -заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно з ст.625 ЦК України; 0,00 грн- нарахована пеня; 0,00 грн - нарахована комісія (а.с. 5-8).

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільног овтручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайновіта майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

В силу ст.ст. 509, 525-526, 598, 610, 611, 622 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості і виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторони по зобов`язанню повинні сприяти одна одній у належному його виконанні, а у разі виникнення труднощів у однієї із сторін - всіляко сприяти зменшенню збитків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання (не виконала його, або виконала з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання) повинна нести негативні наслідки такої поведінки, а саме, сплатити в межах позовної давності неустойку і відшкодувати збитки.

При цьому, сторона не звільняється від виконання зобов`язання в натурі.

Зазначене у повній мірі стосується і кредитних зобов`язань, які не виконані належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За правилами ч.1 ст.1049 і ст.1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві кредит у строк та порядок, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Разом з тим, згідно вимог ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, згідно умов договору та у строки передбачені цим договором.

За змістом ст.611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що 29.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, з метою отримання банківських послуг та підписав заяву без номеру, за умовами якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. У подальшому кредитний ліміт неодноразово збільшувався та зменшувався (а.с.10).

При цьому, матеріали справи містять паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені основні умови кредитування, зокрема, встановлена процентна ставка за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту, відсотків, річних (а.с. 12-15).

Зазначений паспорт споживчого кредиту відповідач підписав 25.06.2021 (а.с.15). Заперечень щодо підпису вказаного документу відповідачем не надано.

Разом з тим, в редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п.2.1.1.2.12 сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань Клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4 % - для картки «Універсальна», 84,0 % - для картки «Універсальна голд».

Про умови кредитування відповідач був повністю проінформований у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, підписавши 29.12.2017 заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» та 25.06.2021 паспорт споживчого кредиту пільгового періоду сторони визначили суттєві умови договору, які в односторонньому порядку змінені бути не можуть без попереднього погодження з позичальником.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно зі ст. 530 ЦК України - якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «Приватбанк» не повернуті, а також вимоги частини другоїстатті 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, та що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином,суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 29.12.2017, яка утворилася станом на 26.01.2022 у розмірі 15993 грн 08 к., в т.ч.: 12834 грн 76 к. -заборгованість за тілом кредиту; 3158 грн 32 к.- заборгованість за простроченими відсотками.

Крім цього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача АТ КБ «Пиватбанк» витрати по оплаті судового збору в розмірі 2481 грн.

Керуючись ст. ст.2,5,10-13,77-81,89,141,258,259,280,263,264,265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.12.2017 року станом на 26.01.2022 року в сумі 15993 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто три) грн 08 к., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредита 12834 грн 76 к. та заборгованості за простроченими відсотками 3158 грн 32 к.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України повне найменування учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 , юридична адреса: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 30.09.2022.

Суддя О.В.Мельничук