Постановление суда № 106486500, 22.09.2022, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/5088/22 Провадження № 1-кс/0274/1164/22

УХВАЛА

іменем України

22.09.2022 м.Бердичів

Слідчий суддяБердичівського міськрайонногосуду Житомирськоїобласті ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваної ОСОБА_4 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_5 , погоджене прокурором Бердичівської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за №12022060480000556 від 17.08.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1

ВСТАНОВИВ:

І. Суть клопотання

Слідчий звернувся з клопотанням, у якому просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

В обґрунтування клопотання вказує, що у провадженні СВ Бердичівського районного відділу поліції в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022060480000556від 17.08.2022за ознакамикримінального правопорушенняпередбаченого ч.4ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи засудженою вироком Андрушівського районного суду Житомирської області від 05.09.2019 за ч.ч.2,3 ст.185 КК України, на підставі ст.ст.70,71 КК України призначено остаточне покарання у вигляді 3 років 7 місяців позбавлення волі та будучи звільненою ухвалою Збаразького районного суду Тернопільської області від 12.11.2021 умовно-достроково з місць позбавлення волі на 1 рік 24 дні невідбутої частини покарання, призначеного вказаним вироком судом, на шлях виправлення не стала та вчинила нове кримінальне правопорушення.

Так, 15.08.2022 близько 13 год у Коцюбинської, яка перебувала в м. Андрушівка неподалік вул. Ярослава Мудрого, в умовах воєнного стану, введеного на території України, поряд із кооперативним ринком Андрушівської територіальної громади Бердичівського району, виник умисел на повторне, таємне викрадення чужого майна, яка переконившись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно, повторно викрала велосипед "Салют", вартістю 1987,73 00 грн, який належав ОСОБА_7 . ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла та викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.

Своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

21.09.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру. Вина підозрюваної підтверджується зібраними доказами у ході досудового розслідування

Слідчий зазначає про існування ризиків відповідно до ч.1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, особу підозрюваної, тяжкість вчиненого злочину, а також з метою забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов`язків, наявність ризиків, слідчий просить задовольнити клопотання.

ІІ. Процедура та позиції сторін

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, застосувавши відносно підозрюваної запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, який, як вважає прокурор, є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Підозрювана ОСОБА_4 пояснила, що вину у скоєнному кримінальному правопорушенні визнає, сприяє органу досудового розслідування, просить застосувати до неї більш м`який запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт. Додатково вказала, що має зареєстроване місце проживання, однак там не проживає, оскільки є непридатним для проживання. Наразі проживає у співмешканця.

ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство

У відповідності до ст. 12 КК України кримінальне правопорушенняч. 1 ст. 121 КК Українивідносяться до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу

За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В силу приписів ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою підлягає обчисленню з моменту фактичного затримання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді

Дослідивши клопотання та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора, пояснення підозрюваної, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області перебуває кримінальне провадження №12022060480000556від 17.08.2022за ознакамикримінального правопорушенняпередбаченого ч.4ст.185 КК України.

ОСОБА_4 21.09.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.

На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого їй кримінального правопорушення слідчий посилається на зібрані органом досудового розслідування докази, а саме: протокол огляду місця події від 17.08.2022; висновки експерта; протоколи допиту свідків, іншими матеріалами кримінального провадження.

Так, згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Варто зазначити, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. Перевіряючи доводи захисника підозрюваного, викладені у його клопотанні, слід зазначити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Надавши оцінку матеріалам клопотання, слідчий суддя вважає, що зібрані слідством докази, у своїй сукупності з поясненнями підозрюваної ОСОБА_4 , які були надані суду в судовому засіданні 22.09.2022, вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за скоєння якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Слідчий суддя приймає до уваги доводи прокурора щодо наявності ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування, враховуючи тяжкість покарання, яке їй загрожує; вчинити інше правопорушення, оскільки підозрювана раніше притягувався до кримінальної відповідальності, була засуджена за вчинення корисливих злочинів, судимість не знята та не погашена, вчинила дане кримінальне правопорушення під час строку умовно-дострокового звільнення від відбування покарання; також враховує, що на даний час слідство триває, свідок ОСОБА_8 є співмешканцем підозрюваної, що підтверджує наявність ризику впливати на свідка, оскільки останній їй відомий.

Крім цього, слідчим суддею враховано, що підозрювана ОСОБА_4 має молодий вік, задовільний стан здоров`я, має зареєстроване місце проживання, не заміжня, неповнолітніх, непрацездатних осіб на утриманні немає, не працевлаштована, раніше судима.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що встановленим вище ризикам, більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, запобігти не можуть, а тому подане клопотання підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи особу підозрюваної, слідчий суддя визначає заставу у розмірі, який становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 52 000,00 грн (п`ятдесят дві тисячі гривень 00 коп). Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 331 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Обрати підозрюваній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб до 20.11.2022 (включно).

Рахувати строк перебування під вартою з 22.09.2022.

Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 52000,00 грн, яка може бути внесена, як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Сума застави, підлягає внесенню на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Житомирській області на: рахунок отримувача UA678201720355249002000000277, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26278626, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172. Призначення платежу: вказати ПІБ платника, застава за ОСОБА_4 , справа № 274/5088/22, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При внесеннівизначеної сумизастави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,звільнити з-підварти негайно.3моменту звільненняз-підварти узв`язкуз внесеннямзастави підозрювана ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрювану наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, органу досудового розслідування;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатись за межі населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває;

- заборонити спілкуватися зі свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом.

У разі внесення застави підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається у дохід держави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали оголошено 27.09.2022.

Слідчий суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА