Постановление суда № 106478795, 28.09.2022, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 148/962/19

УХВАЛА

28 вересня 2022 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю

прокурора ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене доЄдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019020310000123 від 07.03.2019 року відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор, клопотав про продовження строку запобіжного заходу у виді утримання під вартою ОСОБА_5 , враховуючи, що ризики, які стали підставою для встановлення міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зникли та не зменшилися, оскільки ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, не має сталих соціальних зв`язків, на теперішній час не є допитаними всі свідки. Тому перебуваючи на волі обвинувачений може не виконувати свої обов`язки щодо явки до суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 заперечили проти клопотання прокурора. Просили змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме цілодобовий домашній арешт. При цьому адвокат просив врахувати, що ризики є недоведеними, просив врахувати також, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має постійне місце проживання та сталі соціальні зв`язки.

Прокурор проти зустрічного клопотання про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт заперечив.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 суд зазначає наступне.

Відповіднодо статті29Закону УкраїниПрозахист населеннявід інфекційниххворобз метоюзапобігання поширеннюна територіїУкраїни гостроїреспіраторної хворобиCOVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2,і зурахуванням рішенняДержавної комісіїз питаньтехногенно-екологічноїбезпеки танадзвичайних ситуаційвід 10.03.2020року установленоз 12.03.2020року до31.12.2020року наусій територіїУкраїни карантин.Взв`язкуз встановленнямкарантинних заходівзаборонені залізничні,авіа-таавтобусні міжміськихта міжобласніпасажирські перевезення,а такожробота метрополітенів,запроваджено обмеженнящодозвичайного режимуруху міськогоелектричного (трамвай,тролейбус)та автомобільноготранспорту.Згідно зрекомендаціями МОЗгромадянам середінших заходівзапропоновано залишатисявдома,тримати дистанцію,дбати провласну безпеку.

Законом України «Про внесення зміни до пункту 20-5розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набув чинності 23.04.2020 року, пункт 20-5розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу Українивикладено у редакції, яка передбачає, що під час досудового розслідування та під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою подається не пізніше ніж за десять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленомучастиною третьоюстатті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Враховуючи вказані нормативні положення, беручи до уваги, що до закінчення строків тримання під вартою обвинуваченого неможливо колегіально розглянути клопотання про продовження або зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд доходить висновку про необхідність вирішення питання щодо строків тримання обвинуваченого під вартою членом колегії по справі одноособово.

Заслухавши думки учасників судового провадження, суд враховує, що відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, суд зобов`язаний розглянути питання продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно до п.п.4,5 ч.2 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років та до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення.

Запобіжний захід до ОСОБА_5 застосовано за рішенням суду, а саме, за ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 09.03.2019 року, та було продовжено за ухвалами Вінницького районного суду, тобто у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством України.

При розгляді клопотання прокурора, колегія суддів зважає на те, що злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_5 віднесений відповідно дост.12 КК України, до особливо тяжкого злочину, що загрожує обвинуваченому покарання від 7 до 15 років позбавлення волі. Злочин потягнув за собою смерть людини. ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, постійного самостійного доходу, сім`ї не має, що свідчить про відсутність сталих соціальних факторів, та можливість переховування від суду. Свідки по справі навчалися з ОСОБА_5 в одному навчальному закладі, що створює певного роду зв`язку між ОСОБА_5 та свідками по справі, та в свою чергу тягне за собою ризик чинення тиску на свідків, які не є допитаними та спотворення доказів. Ризики передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України колегія суддів вважає наявними.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відтак, для запобігання вказаним ризикам, та враховуючи суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбаченіст.2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, і який, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинувачених, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п.79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року, колегія суддів вважає виправданим тримання ОСОБА_5 під вартою та недостатнім застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

У відповідностідо ч.4ст.183КПК України,суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Враховуючи тяжкість обвинувачення у злочині, який спричинив смерть людини, обставини скоєння кримінального правопорушення, та особу обвинуваченого, колегія суддів вважає відсутніми підстави для визначення застави.

Обставин, які є перешкодою для застосування до ОСОБА_5 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2ст.183КПК України - не встановлено.

Підстав для зміни запобіжного заходу на домашній арешт судом не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 327, 331, пункт 20-5розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 щодо зміни запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_5 задовільнити.

Продовжити строкдії запобіжногозаходу тримання підвартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України строком до 2 місяців до 27листопада 2022 року включно, без визначення застави.

Копію ухвали направити для виконання начальнику УВП № 1 м. Вінниці.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області на протязі 5 діб з моменту проголошення ухвали.

Головуючий суддя ОСОБА_1