Решение № 106476136, 28.09.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2022м. ДніпроСправа № 904/2078/22Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" с. Воронове, Синельниківський район

до Комунального підприємства "Синельниківський міський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" м. Синельникове

про стягнення суми 3%річних в розмірі 85629грн.03коп., інфляційної складової в розмірі 391262грн.24коп.

Без представників сторін.

СУТЬ СПОРУ: Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" звернулось до Комунального підприємства "Синельниківський міський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" з позовом про стягнення суми 3%річних в розмірі 85629грн.03коп., інфляційної складової в розмірі 391262грн.24коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язання з повної та своєчасної оплати наданих послуг водопостачання на підставі договору про надання послуг з централізованого водопостачання №1с від 23.01.2013.

Позивач зазначає, що з липня 2019 року по грудень 2019 року відповідачу надавались послуги з централізованого водопостачання. Це підтверджується підписаними обома сторонами актами зняття контрольних показань приладів обліку - від 25.06.2019 (обсяг наданої послуги з централізованого водопостачання становить 175100м3), від 24.07.2019 (обсяг наданої послуги з централізованого водопостачання становить 150730м3), від 23.08.2019 (обсяг наданої послуги з централізованого водопостачання становить 148440м3), від 25.09.2019 (обсяг наданої послуги з централізованого водопостачання становить 168240м3), від 27.09.2019 (обсяг наданої послуги з централізованого водопостачання становить 10260м3), від 25.10.2019 (обсяг наданої послуги з централізованого водопостачання становить 112000м3), від 25.11.2019 (обсяг наданої послуги з централізованого водопостачання становить 131130м3), від 24.12.2019 (обсяг наданої послуги з централізованого водопостачання становить 123420м3).

Позивач посилається на пункт 3.3 договору №1с від 23.01.2013 та зазначає, що розрахунок за послугу з централізованого водопостачання здійснюється споживачем в порядку попередньої оплати, суму якої виробник визначає до 1-го числа місячного періоду, що оплачується, за об`ємами водоспоживання споживача у минулому місячному періоді. Споживач здійснює попередню оплату виробнику не пізніше 25 числа місячного періоду, що оплачується. Остаточний розрахунок за передплачений місячний період, споживач проводить на підставі рахунку виробника до 01 числа наступного місячного періоду за передплаченим.

Позивач стверджує, що відповідач не виконав в повному обсязі зобов`язання з оплати послуг. В доданому до позову розрахунку суми боргу зазначено про наявність суми боргу за червень 2019 в розмірі 1170035грн.67коп., за липень 2019 в розмірі 355832грн.32коп. Також позивач вказує про несвоєчасну оплату послуг та зазначає в розрахунку суми боргу про здійснені відповідачем платежі в липні-серпні 2021року, в квітні 2022року.

До позову додано копію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 у справі №904/4210/21.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних в розмірі 85629грн.03коп. за загальний період з 01.03.2021 по 15.04.2022 інфляційну складову в розмірі 391262грн.24коп. за загальний період березень 2021 року - квітень 2022року.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи.

Запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати суду відзив на позов відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду.

Попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду від 28.07.2022 направлялась на електронні поштові скриньки сторін: відповідача - sin.voda@ukr.net, позивача - dmpvkgdzd@gmail.com. Ухвала суду доставлена до електронних скриньок сторін 28.07.2022.

Також згідно рекомендованого повідомлення №4930020653940 ухвала суду від 28.07.2022 отримана відповідачем 05.08.2022.

На адресу суду 11.08.2022 надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому вказано про незгоду із заявленими вимогами.

В обґрунтування відповідач посилається на перебування підприємства в скрутному фінансовому становищі, зниження платоспроможності населення та юридичних осіб-споживачів у зв`язку з карантином.

Відповідач зазначає, що згідно з положеннями статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України суд може зменшити розмір штрафних санкцій.

На адресу суду 22.08.2022 надійшла відповідь позивача на відзив про незгоду із доводами відповідача.

Позивач зазначив, що штрафні санкції не є предметом спору, тому є помилковим посилання відповідача на положення статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України.

Невиконання грошових зобов`язань споживачами, зокрема, відповідачем, обумовлює відсутність у позивача коштів для здійснення розрахунків та платежів за енергоносії, сплати заробітної плати та податків, позбавляє можливості оплати необхідних для виробництва питної води матеріалів (хлору, коагулянту тощо).

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Між Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» (далі - виробник) та Синельниківським міським комунальним підприємством «Водоканал» (далі - споживач) був укладений договір №1с від 23.01.2013 про надання послуги з централізованого водопостачання (далі - договір).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору виробник зобов`язується надати споживачу, на межі розподілу балансової належності мереж сторін - додатки №1-4 до даного договору, послугу з централізованого водопостачання, якість якої відповідає вимогам ДСан ПіН 2.2.4-171-10 "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", у обумовлені даним договором періодах та об`ємах.

Споживач зобов`язується, на умовах даного договору, прийняти від виробника на межі розподілу балансової належності мереж сторін, обумовлений щомісячний об`єм послуги з централізованого водопостачання та сплатити отриману послугу за діючими тарифами у встановлений даним договором строк.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору визначено, що кількість отриманої споживачем води визначається за показниками, повірених у встановленому порядку, засобів обліку споживача, розташованих в місцях, зазначених в додатках №1-4 до даного договору.

Зняття контрольних показників контрольного засобу обліку за місячний період здійснюється щомісячно 25 числа облікового місяця повноважними представниками сторін, про що складається двосторонній акт про кількість наданих послуг у двох автентичних примірниках по одному для кожної сторони.

В пунктах 3.1, 3.3 договору сторони визначили, що вартість послуги виробника з централізованого водопостачання не визначається за згодою сторін, а встановлюється в порядку передбаченому чинним законодавством. Оплата споживачем послуги з централізованого водопостачання здійснюється за тарифом встановленим виробнику уповноваженим державним органом на момент оплати.

Розрахунок за послугу з централізованого водопостачання здійснюється споживачем в безготівковій формі на підставі рахунка виробника в порядку попередньої оплати, суму якої виробник визначає до 1-го числа передплачуваного місячного періоду за об`ємами водоспоживання споживача у минулому місячному періоді. Споживач здійснює попередню оплату виробнику не пізніше 25 числа передплачує мого місячного періоду. Остаточний розрахунок за передплачений місячний період, споживач проводить на підставі рахунку виробника до 01 числа наступного місячного періоду за передплаченим.

Згідно з пунктом 5.2 договору за порушення грошового зобов`язання за даним договором споживач зобов`язаний сплатити виробнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних від простроченої суми, пеню у розмірі 1% за кожен день прострочки від суми заборгованості, але не більше розміру встановленого діючим законодавством.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що за прийнятими за даним договором зобов`язаннями сторін встановлюється трирічний строк позовної давності.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 договору, дія даного договору триває з 01 січня 2013 по 31 грудня 2013.

Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна з сторін не висловила наміру внести до нього зміни, доповнення, або не висловила своє бажання укласти новий договір, даний договір продовжується на наступний строк на тих же умовах.

Додатковою угодою від 25.06.2020 до договору сторони виклали в новій редакції преамбулу договору, реквізити сторін і визначили, що виробником є Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", споживачем - Комунальне підприємство "Синельниківський міський водоканал" Дніпропетровської обласної ради".

Відповідно до підписаних обома сторонами актами зняття контрольних показань приладів обліку - від 25.06.2019 (обсяг наданої послуги з централізованого водопостачання становить 175100м3), від 24.07.2019 (обсяг наданої послуги з централізованого водопостачання становить 150730м3), від 23.08.2019 (обсяг наданої послуги з централізованого водопостачання становить 148440м3), від 25.09.2019 (обсяг наданої послуги з централізованого водопостачання становить 168240м3), від 27.09.2019 (обсяг наданої послуги з централізованого водопостачання становить 10260м3), від 25.10.2019 (обсяг наданої послуги з централізованого водопостачання становить 112000м3), від 25.11.2019 (обсяг наданої послуги з централізованого водопостачання становить 131130м3), від 24.12.2019 (обсяг наданої послуги з централізованого водопостачання становить 123420м3).

До матеріалів справи позивачем долучені рахунки на оплату: №502 від 25.06.2019 на суму 1701972грн., №594 від 24.07.2019 на суму 1465095грн.60коп., №706 від 23.08.2019 на суму 1442836грн.80коп., №818 від 25.09.2019 на суму 1635292грн.80коп., №869 від 30.09.2019 на суму 99727грн.20коп., №930 від 25.10.2019 на суму 1185408грн., №1020 від 25.11.2019 на суму 1387879грн.92коп. та №1126 від 24.12.2019 на суму 1306277грн.28коп.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

В доданому до позову розрахунку суми боргу зазначено про наявність на момент подання позову суми боргу за червень 2019 в розмірі 1170035грн.67коп. та за липень 2019 в розмірі 355832грн.32коп.

Також позивач вказує про несвоєчасну оплату послуг та зазначає в розрахунку суми боргу про здійснені відповідачем платежі в липні-серпні 2021року, в квітні 2022року.

Посилаючись на порушення відповідачем строків оплати наданих послуг за липень - грудень 2019року, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення 3%річних в розмірі 85629грн.03коп. за загальний період з 01.03.2021 по 15.04.2022 інфляційну складову в розмірі 391262грн.24коп. за загальний період березень 2021 року - квітень 2022року.

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа №904/4210/21 за позовом Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» до Комунального підприємства «Синельниківський міський водоканал» Дніпропетровської обласної ради» про стягнення пені в розмірі 191613грн.87коп., інфляційних втрат в розмірі 908667грн.44коп., 3%річних в розмірі 271624грн.15коп. за порушення строків оплати послуг за договором №1с від 23.01.2013 про надання послуги з централізованого водопостачання.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 01.07.2021 у справі №904/4210/21 позовні вимоги задоволені частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 150000грн., інфляційні втрати в розмірі 908667грн.44коп., 3%річних в розмірі 270825грн.29коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 20563грн.64коп. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Позивач стверджує, що в даній справі він продовжив нараховувати 3%річних та інфляційної складової за наступний період часу. Відповідач не оспорив та не спростував це твердження.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає про помилковість посилання відповідача на положення статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України в якості підстав для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Таким чином суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання. Але позивач не заявляв вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Сума інфляційної складової та сума 3%річних не належать до неустойки (штрафу, пені).

За результатами перевірки складеного позивачем розрахунку суми 3%річних суд встановив, що розрахунок є арифметично правильним та відповідає положенням чинного законодавства. Таким чином підлягає стягненню з відповідача сума 3% річних в загальному розмірі 85629грн.03коп., що складається з таких сум:

13177грн.75коп., нарахована за період 01.03.2021 - 15.04.2022 на суму боргу 390095грн.60коп.;

2222грн.73коп., нарахована за період 16.04.2022 - 30.06.2022 на суму боргу 355832грн.32коп.;

20651грн.76коп., нарахована за період 01.03.2021 - 14.04.2022 на суму боргу 612836грн.80коп.;

29823грн.96коп., нарахована за період 01.03.2021 - 14.04.2022 на суму боргу 885020грн.00коп.;

3369грн.86коп., нарахована за період 01.03.2021 - 14.04.2022 на суму боргу 100000грн.;

5037грн.13коп., нарахована за період 01.03.2021 - 05.08.2021 на суму боргу 387879грн.92коп.;

7619грн.65коп., нарахована за період 06.08.2021 - 14.04.2022 на суму боргу 367879грн.92коп.;

3700грн.50коп., нарахована за період 01.03.2021 - 25.07.2021 на суму боргу 306277грн.28коп.;

16грн.95коп., нарахована за період 26.07.2021 - 26.07.2021 на суму боргу 206277грн.28коп.;

8грн.74коп., нарахована за період 27.07.2021 - 27.07.2021 на суму боргу 106277грн.28коп.

За результатами перевірки складеного позивачем розрахунку суми інфляційної складової суд встановив, що розрахунок є арифметично правильним та відповідає положенням чинного законодавства. Таким чином підлягає стягненню з відповідача сума інфляційної складової в загальному розмірі 391262грн.24коп., що складається з таких сум:

61046грн.02коп., нарахована за період березень 2021 - березень 2022 на суму боргу 390095грн.60коп.;

11030грн.80коп., нарахована за період квітень 2022 на суму боргу 355832грн.32коп.;

95902грн.77коп., нарахована період березень 2021 - березень 2022 на суму боргу 612836грн.80коп.;

138496грн.69коп., нарахована період березень 2021 - березень 2022 на суму боргу 885020грн.00коп.;

15648грн.99коп., нарахована період березень 2021 - березень 2022 на суму боргу 100000грн.;

15727грн.34коп., нарахована період березень 2021 - липень 2021 на суму боргу 387879грн.92коп.;

40991грн.03коп., нарахована період серпень 2021 - березень 2022 на суму боргу 367879грн.92коп.;

12418грн.60коп., нарахована період березень 2021 - липень 2021на суму боргу 306277грн.28коп..

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 2, 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" до Комунального підприємства "Синельниківський міський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення суми 3%річних в розмірі 85629грн.03коп. та інфляційної складової в розмірі 391262грн.24коп. - задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Синельниківський міський водоканал" Дніпропетровської обласної ради" (ідентифікаційний код 31802662; місцезнаходження: 52500, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Богми, буд. 26) на користь Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (ідентифікаційний код 03564045; 52551, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Воронове, вул. Дніпровська, буд. 28) суму 3%річних в розмірі 85629грн.03коп., інфляційну складову в розмірі 391262грн.24коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 7153грн.37коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.Г. Новікова