Решение № 106458416, 26.09.2022, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1.380.2019.003852

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2022 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Сакалош В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД БЕСТ про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій,-

ВСТАНОВИВ:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД БЕСТ (79000, м. Львів вул. Дорошенка, 25/1), в якій позивач просить застосувати арешт коштів товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД БЕСТ, що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, ст. 77, п.п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 29.05.2019 № 3250 виписано направлення від 19.06.2019 № 6283, № 6284, № 6285, № 6286, № 6287, № 6288, № 7564 щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Захід Бест» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.03.2017 року по 31.03.2019 року, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби. Головні державні ревізори-інспектори Головного управління ДФС у Львівській області розпочали документальну планову перевірку відповідача. В ході перевірки встановлено, що згідно з протоколом обшуку від 18 квітня 2019 року в межах кримінального провадження № 32017100110000030 від 18.03.2017 року ГСУ ФР ДФС України проведено обшук та вилучено первинні документи ТОВ "Захід Бест", у зв`язку з чим неможливо подальше проведення перевірки ТОВ "Захід Бест" про що складено акт від 20.06.2019 року № 662/14.12/41194631. З огляду на це, наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 20 червня 2019 року № 3774 «Про перенесення терміну проведення перевірки» до дати отримання копій всіх вилучених документів або забезпечення доступу до них. Наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 17 липня 2019року № 4260 «Про поновлення перевірки» поновлено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Бест».

Ухвалою судді від 31.07.2019 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк на усунення недоліків вказаних в ухвалі з дня одержання копії цієї ухвали.

Ухвалою судді від 21.08.2019 задоволено клопотання позивача та продовжено процесуальний строк на залишення позовної заяви без руху. Позивач усунув недоліки позовної заяви, надав суду докази сплати судового збору.

Ухвалою від 12.11.2019 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №1.380.2019.003698 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Бест» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказів.

Ухвалою від 22.09.2021 року поновлено провадження у справі.

На адресу суду від представника позивача надійшла заява про заміну сторони правонаступником, в якій він просить замінити відповідача у справі Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43143039, місцезнаходження: вул. Стрийська, 35,м. Львів) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ ВП 43968090, місцезнаходження: вул. Стрийська, 35,м. Львів). Протокольною ухвалою суд замінив позивача на його правонаступника.

Від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що ТОВ «Захід Бест» на момент видачі наказу про проведення планової документальної виїзної перевірки в план графік проведення документальних перевірок платників податків на 2019 рік не був включений, а тому відповідач вважає, що виданий ГУ ДФС у Львівській області наказ №3250 від 29.05.2019 року про проведення планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Захід Бест» являється незаконним оскільки вказано одну з підстав для його прийняття, яка фактично на цей момент не існувала (план-графік).

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Бест» знаходиться на обліку платників податків у Галицькому управлінні Головного управління ДФС у Львівській області. Товариство внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєно код ЄДРПОУ 41194631.

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75, ст. 77, п.п.82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та наказу Головного управління ДФС у Львівській області від 29.05.2019 № 3250 виписано направлення від 19.06.2019 № 6283, № 6284, № 6285, № 6286, № 6287, № 6288, № 7564 щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Захід Бест» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.03.2017 року по 31.03.2019 року, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби.

Старшим державним ревізором-інспектором відділу перевірок у сфері торгівлі управління аудиту ГУ ДФС у Львіській області А.Антоновою, головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Львіській області В.Кобрин, головним державним ревізором- інспектором відділу перевірок фінансових операцій та окремих платників управління аудиту ГУ ДФС у Львіській області М.Лазірко, головним державним ревізором-інспектором відділу фактичних перевірок контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Львіській області О.Мякушко, в ході проведення документальної планової перевірки ТзОВ "ЗАХІД БЕСТ" за період з 06.03.2017 року по 31.03.2019 року, призначеної наказом ГУ ДФС У Львівській області від 29.05.2019 року № 3250, встановлено відсутність на підприємстві первинних документів за період 2017-2019 роки.

Директором підприємства повідомлено, що згідно з протоколом обшуку від 18 квітня 2019 року в межах кримінального провадження № 32017100110000030 від 18.03.2017 року ГСУ ФР ДФС України проведено обшук та вилучено первинні документи ТзОВ "ЗАХІД БЕСТ", у зв`язку з чим неможливо подальше проведення перевірки ТзОВ "ЗАХІД БЕСТ" про що складено акт від 20.06.2019 року № 662/14.12/41194631.

ГУ ДФС у Львівській області надіслано лист від 24.06.2019 року № 3572/8/14.1 ГСУ ФР ДФС України про надання для проведення перевірки копій вилучених документів та відповідно до наказу ГУ ДФС у Львівській області від 20.06.2019 №3774 перенесено термін проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ "ЗАХІД БЕСТ" (ЄДРПОУ 41194631) до дати забезпечення в повному обсязі доступу до перевірки вилучених документів фінансово-господарської діяльності підприємства.

ГСУ ФР ДФС України листом від 11.07.2019 року № 22001/7/99-99-23-01-17 проінформовано, що усі вилучені документи на час надання відповіді повернуті представникам підприємств.

Наказом ГУ ДФС у Львівській області від 17.07.2019 №4260 поновлено терміни проведення планової виїзної перевірки ТзОВ "ЗАХІД БЕСТ" з 18 липня 2019 року.

19.07.2019 року директору ТзОВ "ЗАХІД БЕСТ" - А.Наванкевич вручено наказ ГУ ДФС у Львівській області від 17.07.2019 року № 4260 «Про поновлення терміну проведення перевірки».

Директор підприємства - А.Наванкевич відмовився допустити посадових ГУ ДФС у Львівській області до проведення планової виїзної перевірки, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 19.07.2019 року № 796/14.12/41194631

Враховуючи вищезазначене, провести перевірку ТзОВ «ЗАХІД БЕСТ» немає можливості.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Підстави застосування адміністративного арешту майна та порядок його застосування визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до пунктів 94.3, 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно із пунктом 94.5 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Таким чином, аналіз норм статті 94 Податкового кодексу України дає підстави дійти висновку, що законодавець чітко визначив, що однією із підстав для застосування адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Тобто, застосування адміністративного арешту з наведеної підстави можливе у разі, по-перше, відмови платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки, по-друге, вказана перевірка проводиться за наявності законних підстав для її проведення.

Суд звертає увагу на те, що підставою для винесення рішення про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій позивач зазначає саме відмову платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки.

Водночас, як слідує з матеріалів цієї справи документальна планова виїзна перевірка відповідача призначена наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 29 травня 2019 року № 3250. В ході перевірки встановлено, що згідно з протоколом обшуку від 18 квітня 2019 року в межах кримінального провадження № 32017100110000030 від 18.03.2017 року ГСУ ФР ДФС України проведено обшук та вилучено первинні документи ТОВ "Захід Бест", у зв`язку з чим неможливо подальше проведення перевірки ТОВ "Захід Бест" про що складено акт від 20.06.2019 року № 662/14.12/41194631. З огляду на це, наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 20 червня 2019 року № 3774 «Про перенесення терміну проведення перевірки» до дати отримання копій всіх вилучених документів або забезпечення доступу до них. Наказом Головного управління ДФС у Львівській області від 17 липня 2019року № 4260 «Про поновлення перевірки» поновлено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Бест».

Суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року у адміністративній справі № 1.380.2019.003698 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Захіб Бест» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Львівській області №3250 від 29.05.2019 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТЗОВ «ЗАХІД БЕСТ» (код ЄДРПОУ: 41194631). Визнано протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Львівській області №4260 від 17.07.2019 «Про поновлення терміну проведення перевірки».

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року та у справі № 1.380.2019.003698 - без змін.

Відповідно до частини першої статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Отже, вищевказана постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 03 лютого 2020 року.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно із частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оскільки наказ Головного управління ДФС у Львівській області від 29 травня 2019 року №3250 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТЗОВ «ЗАХІД БЕСТ» (код ЄДРПОУ: 41194631) та наказ Головного управління ДФС у Львівській області №4260 від 17.07.2019 «Про поновлення терміну проведення перевірки», якими призначено документальну планову виїзну перевірку відповідача, до проведення якої він не допустив посадових осіб контролюючого органу, визнані судом протиправними та скасовані, суд констатує відсутність законних підстав для проведення такої перевірки.

З огляду на викладене, підстав для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій у зв`язку з не допуском до перевірки посадових осіб контролюючого органу за відсутності законних підстав для її проведення, немає.

Посилання відповідача на те, що вимога позивача про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника є безпідставною, оскільки відсутнє рішення суду про підтвердження обґрунтованості прийнятого начальником Головного управління ДФС у Львівській області рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, а також, що для виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду про застосування арешту коштів мають настати дві умови: у платника податків виник податковий борг та у нього відсутнє майно, необхідне для погашення цього податкового боргу, як на підставу для відмови у задоволенні позову суд відхиляє з огляду на таке.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 820/1929/17 (касаційне провадження № К/9901/40847/18) арешт на кошти платника податків може бути накладений за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Верховний Суд в цій постанові вказав, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

При цьому положення статті 94 Податкового кодексу України не визначають послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Системне тлумачення норм цієї статті свідчить, що адміністративний арешт коштів платника податків не є похідним від адміністративного арешту майна, відмінного від коштів, і не може бути застосований судом виключно у випадку існування рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Положення статті 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті, а її норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У вищевказаній постанові Верховний Суд сформулював такий правовий висновок щодо застосування норми статті 94 Податкового кодексу України: «арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків. Не підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків в судовому порядку не обмежує право податкового органу на звернення до суду про застосування арешту коштів на рахунках відповідача, але за умови наявності відповідних підстав, визначених Податковим кодексом України».

Враховуючи наведений правовий висновок та фактичні обставини справи, суд наголошує, що оскільки однією з підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідно до норми пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України є відмова платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу, позивач обґрунтовано звернувся з цим позовом до суду про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій у зв`язку з відмовою посадової особи відповідача в допуску до проведення документальної планової виїзної перевірки.

Однак, встановивши під час розгляду справи відсутність законних підстав для проведення такої перевірки, суд дійшов висновку, що підстав для застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій у зв`язку з не допуском до перевірки посадових осіб контролюючого органу за відсутності законних підстав для її проведення, немає.

Тому саме з цієї підстави у задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Бест» про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій належить відмовити.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 139 КАС України повернення судових витрат позивачу, якому відмовлено у задоволенні позову не передбачено.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД БЕСТ про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій (79000, м.Львів, вул. Дорошенка 25/1, ЄРДПОУ 41194631) - відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Суддя Сакалош В.М.