Решение № 106457751, 27.09.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2022 р. справа № 300/2594/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тимощука О.Л., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу в розмірі 9 450 гривень 04 копійки,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) 29.06.2022 звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 (надалі, також - відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення податкового боргу в розмірі 15 788 гривень 09 копійок.

Підставою звернення до суду слугує реалізація позивачем приписів пункту 87.11 статті 87, пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, зумовлена бездіяльністю відповідача щодо несплати орендної плати з фізичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єкті нежитлової нерухомості за 2020-2021 роки.

Ухвалою суду від 01.07.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення виявлених недоліків, шляхом: - подання розрахунку орендної плати за землю за 2020 рік, (з врахуванням терміну дії договору оренди земельної ділянки площею 0,1000 га до 31.05.2020); - надання обґрунтування, з посиланням на відповідні докази (продовжений договір оренди, додаткова угода, витяг з реєстру тощо…) щодо дії договору оренди землі в 2021 році; - надання доказів підтвердження перебування у власності ОСОБА_1 відповідного нерухомого майна - нежитлової нерухомості щодо якого нарахований податок згідно з податковим повідомленням-рішенням форми Ф №0545804-2406-0905 від 31.05.2021; - подання розрахунку нарахованого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, згідно з податковим повідомленням-рішенням форми Ф №0545804-2406-0905 від 31.05.2021 (а.с.29-30).

У встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунуто.

Від представника позивача 13.07.2022 надійшла заява про зменшення позовних вимог (а.с. 35 та зворотна сторона), за наслідками якої, позивач просить стягнути в дохід бюджету заборгованість на суму 9 450,04 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.07.2022 відкрито провадження у даній справі, постановлено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному статтею 262 КАС України (а.с. 43-44).

Дана ухвала направлена сторонам у відповідності до частини 10 статті 171 КАС України із дотриманням вимог статті 126 КАС України.

Зазначена ухвала суду отримана позивачем 19.07.2022, що підтверджується розпискою про отримання судового рішення, яка наявна в матеріалах справи (а.с. 50).

Відповідачем ухвала про відкриття провадження не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою, яка повернулася на адресу суду 20.07.2022 (а.с. 23).

Згідно з частиною 11 статті 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Таким чином, враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою "судова повістка", ця ухвала вважається врученою належним чином.

Таким чином, ОСОБА_1 вважається таким, що повідомлений про розгляд адміністративної справи №300/2594/22 в якості відповідача, однак у визначений судом строк правом на подання відзиву не скористався.

Згідно із частиною 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню зважаючи на такі обставини.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно за №304504300 від 08.07.2022, щодо якого нарахований податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що належать ОСОБА_1 (а.с. 42 та зворотна сторона), у власності відповідача, перебуває майновий комплекс загальною площею 359,5 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем щодо ОСОБА_1 винесено податкові повідомлення-рішення форми Ф від 28.04.2020 №3603-5033-0905 орендна плата з фізичних осіб за 2020 рік на суму 4 002,98 грн (а.с. 10) та від 27.04.2021 №260915-2406-0905 за 2021 рік на суму 4002,98 грн (а.с. 11), податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості від 31.05.2021 №0545804-2406-09085 за 2020 рік на суму 7 782,13 (а.с. 9), що в загальній сумі становить 15 788,09 грн.

Однак, ГУ ДПС повідомило, що в результаті проведеної звірки встановлено, що термін дії договору від 04.06.2019 на земельну ділянку площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 для обслуговування пилорами закінчився 31.05.2020. З огляду на зазначене, контролюючим органом прийнято рішення щодо часткового скасування податкового повідомлення-рішення (форми "Ф") №3603-5033-0905 від 28.04.2020 на суму 2335,07 за 2020 рік та скасування (відкликання) податкового повідомлення-рішення (форми "Ф") №260915-2406-0905 від 27.04.2021 на суму 4002,98 грн за 2021 рік.

Відповідно до приведеної у відповідність ІКПП залишок суми податкового боргу становить 9 450,04 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення надсилалися відповідачу на його податкову адресу, про що свідчить довідки ПАТ Укрпошта про причини повернення/досилання та рекомендовані повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 9-11 та зворотна сторона).

Також, позивачем складено податкову вимогу форми "Ф" №617-17 від 22.02.2017, якою визначено податковий борг відповідача в розмірі 5568,09 грн (а.с. 7). Дану вимогу направлено відповідачу та отримано особисто, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке отримано відповідачем 16.03.2017 (а.с. 7).

Податкові зобов`язання згідно з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями у встановлений законом строк відповідач сплатив частково, в результаті чого виникла податкова заборгованість в сумі 9 450,04 грн, що підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податків за платежами ОСОБА_1 станом на 11.07.2022 (а.с. 36).

У зв`язку із несплатою в повному обсязі ОСОБА_1 заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченої фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості та орендної плати з фізичних осіб позивач, реалізовуючи свої повноваження, звернувся до суду з метою стягнення податкового боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку та в розмірах встановлених законом.

Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Суд зазначає, що в даній адміністративній справі суд застосовує приписи Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового Кодексу України (надалі, також ПК України) визначає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядок та у строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Стаття 8 ПК України визначає види податків та зборів. В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Відповідно до підпункту 10.1.1 пункту 10.1 статті 10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно.

Статтею 36 ПК України визначено суть податкового обов`язку, згідно з положеннями якої податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно до пункту 265.1 статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Згідно з підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України).

Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку.

Також цим підпунктом визначено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

У зв`язку із добровільною несплатою податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на підставі податкового повідомлення рішення форми «Ф» від 31.05.2021 №0545804-2406-0905 за 2020 рік виник податковий борг на суму 7 782,13 грн.

Щодо несплати орендної плати з фізчних осіб за землю то суд зазначає таке.

Згідно із нормами статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 287.1, 287.2, 287.5 статті 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки щороку до 1 травня.

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідач не виконав свого обов`язку із сплати орендної плати за землю протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення форми Ф від 28.04.2020 №3603-5033-0905 в сумі 1 667,91 грн.

Відповідно до приписів частини 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України визначено, що податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Право позивача на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу передбачене підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

З огляду на встановлені судом обставини справи, ОСОБА_1 є платником податку з фізичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а тому у відповідності до вимог пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з наведеним, позивачем правомірно винесено та направлено позивачу податкові повідомлення-рішення про сплату податку за 2020 рік. Докази оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень у матеріалах справи відсутні.

Податкова вимога, яка направлена відповідачу не відкликана та не погашена платником податку в повному обсязі, а тому надалі підстав направляти нову податкову вимогу в контролюючого органу не було.

Таким чином, оскільки контролюючим органом дотримано процедуру визначення податкового зобов`язання та повідомлення відповідача про наявні податкові зобов`язання для їх добровільної сплати, такі податкові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Отже, податковий борг в розмірі 9450,04 грн виник в результаті порушення відповідачем вимог податкового законодавства, враховуючи те, що останнім не подано жодного доказу його сплати чи оскарження його нарахування, суд дійшов висновку про підставність, обґрунтованість вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Згідно з приписами частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що позивачем у справі підтверджено тільки сплату судового збору, судові витрати не підлягають розподілу.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) в дохід бюджету заборгованість на суму 9 450 (дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят) гривень 04 (чотири) копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, адреса: вул. Незалежності, буд. 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ ВП 43968084;

відповідач: ОСОБА_1 , с. Розточки, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77535, РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.