Решение № 106427042, 20.09.2022, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/14831/21

Провадження №2/521/991/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретарів: Черненко Я.О., Шагаки О.В., Івчук К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал», третя особа: Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту та заборони відчуження з майна, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал», третя особа: Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту та заборони відчуження з майна, в якому просить зняти арешт та заборону відчуження зі всього майна ОСОБА_2 , накладений постановою Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 30 травня 2011 року у ВП №26791270, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження: 11226358, об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно.

Позов обґрунтований такими обставинами. ОСОБА_1 , маючи намір отримати спадок, який залишився після смерті чоловіка ОСОБА_2 , звернулася до Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одесі із заявою про прийняття спадщини. Проте позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що на все нерухоме майно її чоловіка було накладено арешт та оголошено заборону його відчуження.

Представник позивача звернулася до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про зняття арешту з майна ОСОБА_2 , у зв`язку зі смертю боржника. Проте, 13 серпня 2021 року було отримано відповідь на вказану заяву за вих. №25634 від 03 серпня 2021 року в якій зазначено: «На примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №26791270 про стягнення грошової суми в солідарному порядку з ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції AT «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 3288963, 47 гривень. 27.05.2011 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимог виконавчого документу, про що була винесена відповідна постанова. 30.05.2011 року державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону його відчуження, внесено запис про обтяження до відповідних реєстрів. 27.06.2012 року державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачу згідно п. 7 ч. 1 cт. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», про що було винесено відповідну постанову та направлено виконавчий документ на адресу стягувача. З урахуванням того, що матеріали виконавчого провадження були знищені за закінченням терміну зберігання, зняти арешт, керуючись ЗУ «Про виконавче провадження» немає можливості. Також повідомлено, що для зняття арешту, відсутні підстави зняття арешту, визначені cт. 59 «Про виконавче провадження».

Представник позивача зазначає, що виконавче провадження №26791270 було відкрито за виконавчим листом Приморського районного суду м. Одеси у справі №2-7767/09 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Так, заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2009 року позов було задоволено та солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором №014/0022/73/56047 від 07.06.2006 року в сумі 327233, 47 гривень. Проте ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року у справі №2-7767/09 заяву ОСОБА_1 задоволено та заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2009 року скасовано.

Враховуючи те, що арешт на майно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладався для забезпечення виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2009 року у справі №2-7767/09, виконавчий лист не перебуває на примусовому виконанні у відповідача, представник позивача вважає, що підстав для подальшого існування арешту немає.

Позивач та його представник, у відкрите судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Представник позивача подав до суду заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просив розгляд справи проводити у його відсутність, заперечень щодо заочного розгляду справи не подавав.

Представник відповідача у відкрите судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причину неявки не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність та відзив не подавав.

Представник третьої особи у відкрите судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причину неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

У зв`язку з тим, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, та відповідачем не подано відзив у встановлений судом термін, в порядку ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача та його представника, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказів, що відповідає вимогам ст. 223 ЦПК України.

Суд, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини між сторонами виникли внаслідок захисту права власності та регулюються Главою 29 ЦК України, ЗУ «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 2-7767/09 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2009 року позов було задоволено та солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором №014/0022/73/56047 від 07.06.2006 року в сумі 327 233,47 гривень (а.с. 17-18).

На виконання вищевказаного заочного рішення Приморським районним судом м. Одеси було видано виконавчі листи, які було пред`явлено до виконання.

З матеріалів справи вбачається, що чоловік позивача - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10).

ОСОБА_1 , маючи намір отримати спадок, який залишився після смерті чоловіка ОСОБА_2 , звернулася до Малиновської державної нотаріальної контори у місті Одесі із заявою про прийняття спадщини.

Проте позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з тим, що на все нерухоме майно її чоловіка було накладено арешт та оголошено заборону його відчуження (а.с. 13).

Відповідно до інформаційної довідки з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, арешт нерухомого майна накладений на «невизначене майно, все нерухоме майно» ОСОБА_2 зареєстрований за реєстраційним номером обтяження 11226358 на підставі Постанови Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 30.05.2011 року у ВП №26791270 (а.с 15-16).

11 червня 2021 року представник позивача звернулася до Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про зняття арешту з майна ОСОБА_2 , у зв`язку зі смертю боржника.

Із відповіді на вказану заяву за вих. №25634 від 03.08.2021 року вбачається:

«На примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №26791270 про стягнення грошової суми в солідарному порядку з ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції AT «Райффайзен Банк Аваль» у розмірі 3288963, 47 гривень.

27.05.2011 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимог виконавчого документу, про що була винесена відповідна постанова.

30.05.2011 року державним виконавцем було накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону його відчуження, внесено запис про обтяження до відповідних реєстрів.

27.06.2012 року державним виконавцем було повернуто виконавчий документ стягувачу згідно п. 7 ч. 1 cт. 47 ЗУ «Про виконавче провадження», про що було винесено відповідну постанову та направлено виконавчий документ на адресу стягувача.

З урахуванням того, що матеріали виконавчого провадження були знищені за закінченням терміну зберігання, зняти арешт, керуючись ЗУ «Про виконавче провадження» немає можливості.».

Судом встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2021 року у справі року №2-7767/09 заяву ОСОБА_1 задоволено та заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2009 року скасовано (а.с. 17-18).

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є рішення суду.

В зв`язку із тим, що арешт на майно ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладався для забезпечення виконання заочного рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2009 року у справі №2-7767/09 яке наразі скасовано, суд вважає, що підстав для подальшого існування арешту немає.

Накладений арешт та внесений відповідний запис до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна перешкоджає позивачу реалізувати свої права як спадкоємця та вступити у спадщину, яка залишилося після смерті чоловіка ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

За ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Так як виконавче провадження, в межах якого накладався арешт, знищено, позивач не має можливості здійснити дії щодо зняття арешту з майна, тому арешт підлягає зняттю за рішенням суду.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 40, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 4, 12, 13, 81, 89, 258-259, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Прімоколект-Капітал», третя особа: Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту та заборони відчуження з майна - задовольнити.

Зняти арешт та заборону відчуження зі всього майна ОСОБА_2 , накладений постановою Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 30 травня 2011 року у ВП №26791270, який зареєстрований в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження: 11226358, об`єкт обтяження: невизначене майно, все нерухоме майно

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне судове рішення складено 26 вересня 2022 року.

Суддя: Ю.В. Тополева