Приговор № 106423091, 26.09.2022, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/35/22

Провадження № 1-кп/206/67/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" вересня 2022 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_9.,

при секретареві ОСОБА_10.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021040000000013 від 06 січня 2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, маючого вищу освіту, не одруженого, працевлаштований, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_11.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - ОСОБА_12.,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у придбанні та зберіганні вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, вчиненого за наступних обставин.

ОСОБА_1 , маючи умисел, направлений на незаконне зберігання та придбання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу та реалізуючи його, у невстановлений органами досудового розслідування час, але не пізніше 19 червня 2020 року, знаходячись у невстановленому органами досудового розслідування місці, з невстановленого органами досудового розслідування джерела без передбаченого законом дозволу придбав придатну до стрільби набоями, калібру 9x18 мм., нарізну короткоствольну вогнепальну зброю - сигнально-шумовий (стартовий) пістолет Макарова, до конструкції якого саморобним (кустарним) способом внесено конструктивні зміни, а саме проведено заміну ствола, внаслідок чого він набув ознак вогнепальної зброї, та 4 боєприпаси - придатні до стрільби пістолетні патрони, калібру 9x18 мм., з кулею «Пст» зі сталевим сердечником, виготовлені промисловим (заводським) способом до нарізної короткоствольної вогнепальної зброї, калібру 9 мм., до пістолетів конструкції Макарова (ПМ), Стечкіна (АПС) та іншої зброї з відповідним калібром, які без передбаченого законом дозволу переніс за місцем свого мешкання та реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 , де також без передбаченого законом дозволу залишив зберігати до 19 червня 2020 року.

Відповідно до п. п. 21, 22 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 20 серпня 2015 року (зі змінами та доповненнями) основними повноваженнями поліції є: здійснення контролю за дотриманням фізичними та юридичними особами спеціальних правил та порядку зберігання і використання зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів, матеріалів та речовин, на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ; здійснення у визначеному законом порядку приймання, зберігання та знищення вилученої, добровільно зданої або знайденої вогнепальної, газової, холодної та іншої зброї, боєприпасів, набоїв, вибухових речовин та пристроїв, наркотичних засобів або психотропних речовин. Крім того, згідно п. 14 ст. 4 Указу Президента України № 383/211 від 06 квітня 2011 року «Про Положення про Міністерство внутрішніх справ України» (зі змінами та доповненнями) МВС України відповідно до покладених на нього завдань забезпечує функціонування дозвільної системи, здійснює контроль за придбанням, зберіганням, носінням і перевезенням зброї, боєприпасів, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин, щодо зберігання і використання яких встановлено спеціальні правила, за відкриттям і функціонуванням об`єктів, де вони використовуються. Згідно зі ст. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про дозвільну систему» (зі змінами та доповненнями) вогнепальна зброя відноситься до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система. На виконання вищевказаних нормативних актів наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року затверджена Інструкція «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», яка визначає забезпечення контролю за дотриманням порядку на об`єктах дозвільної системи із вогнепальною, пневматичною і холодною зброєю, а також боєприпасами до зброї та вибуховими матеріалами; здійснення заходів щодо їх забезпечення надійними засобами охоронно-пожежної сигналізації; посилення контролю за додержанням порядку виготовлення, придбання, обліку, зберігання, охорони та використання предметів і матеріалів, на які поширюється дозвільна система; дотримання правил вилучення, приймання, обліку і зберігання вилученої, добровільно зданої та знайденої зброї, а також її передачу до чергових частин органів поліції; створення та регулярне поповнення в кожній черговій частині картотек власників вогнепальної, пневматичної і холодної зброї; забезпечення систематичного професійного навчання працівників дозвільної системи; координацію діяльності структурних підрозділів міністерства на цій ділянці роботи.

19 червня 2020 року у проміжок часу з 10 години 40 хвилин до 17 години 58 хвилин на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 18 червня 2020 року проведено обшук за місцем реєстрації ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , наслідком проведення кого є виявлення та вилучення придатної до стрільби набоями, калібру 9х18 мм., нарізної короткоствольної вогнепальної зброї - сигнально-шумового (стартового) пістолету Макарова, до конструкції якого саморобним (кустарним) способом внесено конструктивні зміни, а саме проведено зміну ствола, внаслідок чого він набув ознак вогнепальної зброї, та 4 боєприпасів - придатних до стрільби пістолетних патронів, калібру 9х18 мм., з келею «Пст» зі сталевим сердечником, виготовлених промисловим (заводським) способом до нарізної короткоствольної вогнепальної зброї, калібру 9 мм., до пістолетів конструкції Макарова (ПМ), Стечкіна (АПС) та іншої зброї з відповідним калібром, та які ОСОБА_1 без передбаченого законом дозволу, у порушення законодавства України у сфері дії дозвільної системи придбав та зберігав.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не визнав та пояснив, що обшук в ході якого було виявлено та вилучено зброю було проведено за місцем його реєстрації, де він раніше проживав разом із своєю матір`ю ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_4 . На момент проведення обшуку він мешкав в іншому орендованому житлі. На початку проведення обшуку нікого з мешканців квартири не було вдома, він з батьком в цей час був на процедурах хіміотерапії, а мати приїхала на місце вже після початку обшуку. Він ніколи не мав зброї та не володів нею, оскільки ніколи не отримував дозволів на її зберігання. В їх родині він ніколи не бачив зброї, бо мати завжди була проти цього. Ще в минулому, у його батька ОСОБА_4 був газовий пістолет на який він мав дозвіл, але це було близько 10 років тому. Батько полюбляв полювати, бо з компанією своїх друзів виїжджав на полювання, а тому він не виключає, що знайдена зброя в квартирі батьків, де він фактично не проживав, могла належати його батькові. Батько останнім часом хворів на онкологію, декілька місяців мало їв, не спав, а ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , де було проведено обшук, виявлено та вилучено зброю. У день обшуку їй зателефонувала сусідка та повідомила, що у її квартирі виламують двері. Коли вона приїхала, у їх квартирі вже проводився обшук, в помешканні перебували працівники поліції. В кімнаті, де раніше спав її чоловік ОСОБА_4 знайшли зброю. Вона гадала, що їм її підкинули, оскільки в їх родині ніколи не було зброї. На момент проведення обшуку її син ОСОБА_1 не мешкав у квартирі, оскільки фактично проживав разом із дівчиною в іншому орендованому житлі, а її чоловік ОСОБА_4 перебував у лікарні. Свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона ніколи не бачила в свого сина зброю. Вона не виключає, що зброю додому міг принести її чоловік ОСОБА_4 . Наприкінці весни - початку літа 2020 року чоловіку ставало гірше, він погано себе почував. Син їй повідомив, що нічого не знає про цю зброю, а в чоловіка вона не питала, оскільки не хотіли його турбувати через погане самопочуття та перебування його на хіміотерапії.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що його разом із ОСОБА_6 , влітку 2020 року, було запрошено в якості понятих для проведення обшуку квартири. Коли вони приїхали, на поверсі вже знаходилось троє співробітників поліції, двері у квартирі ніхто не відчиняв, співробітники поліції багато разів намагались встановити зв`язок із власником квартири та з`ясувати де знаходяться мешканці. Після цього були викликані співробітники КОРДу, які виламали двері у квартирі та стали чекати представника житлово - комунального господарства. Через деякий час приїхала жінка, яка мешкала у даній квартирі. Під час обшуку в комоді з одягом однієї з кімнат було вилучено предмет схожий на зброю, а в іншому місці було вилучено гроші. Жінка, яка мешкала у цій квартирі на місці обшуку повідомляла присутнім, що цей предмет не належить її сину.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що її разом із ОСОБА_5 було запрошено в якості понятих для проведення обшуку квартири. ОСОБА_6 вказала, що не пам`ятає щоб працівники поліції виламували двері до квартири в якій проводився обшук, їй здається, що вони дзвонили у двері, після чого їх відчинила жінка, проте точно вона не пам`ятає через те, що вказані події мали місце 2 роки тому. Працівники поліції на місці пояснювали понятим їх права, а також повідомили про здійснення фіксації слідчої дії. Під час обшуку була присутня одна жінка - власниця квартири. Під час обшуку в одній із спалень у шафі на полиці було вилучено пістолет. Після завершення обшуку в неї та у власниці квартири ніяких зауважень не було, але жінка звертала увагу присутніх на те, що зброя не належить її синові. Повідомила, що в обшуку приймало участь приблизно 4-5 людей, можливо більше, вони ходили по квартирі з однієї кімнати до іншої. Вона не може пояснити чому надані нею пояснення щодо процедури потрапляння до квартири відрізняються від тих, що зазначені у протоколі обшуку, який вона підписувала, оскільки пам`ятає вказані події не чітко, а тому стверджувати чи була жінка - власниця квартири на самому початку обшуку, вона не може.

Також, в судовому засіданні було досліджено докази, надані стороною обвинувачення, а саме:

-протокол обшуку від 19 червня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , в якому зазначено, що у зв`язку із тим, що двері у квартиру ніхто не відчиняв було прийнято рішення про примусове проникнення до помешкання, встановлено відсутність людей. В ході обшуку, в одному з комодів, у нижній шухляді під речами, виявлено білий пакет з написом «Varus», в якому знаходився предмет схожий на пістолет, для огляду якого було залучено експерта-криміналіста. Після відкриття пакету виявлено предмет схожий на пістолет Макарова у розрядженому стані з магазином без патронів, 4 бойові патрони калібру 9х18 мм. капсуль цілий, глушник. До протоколу обшуку також долучено карту пам`яті micro SD на якій зафіксовано проведення обшуку (т. 1 а. с. 42-48);

-протокол огляду від 20 червня 2020 року, в якому зазначено, що в поліетиленовому пакеті чорного кольору з написом «ОПЕЧАТАНО в ході обшуку по к/п № 42019040000000534 за адресою: м. Дніпро, вул. Немировича-Данченка», знаходиться картонна коробка білого кольору, відкривши яку виявлено пістолет схожий на пістолет Макарова, магазин без патронів, в прозорому пакеті 4 патрони схожі на бойові, калібр 9х18 мм. капсуль цілий, глушник на пістолеті, також нанесені цифри на пістолеті НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 49-52);

-висновок експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 544 від 17 липня 2020 року, відповідно до якого в цитологічних препаратах із об`єкту № 8 зі змиву з рукоятки предмету схожого на пістолет Макарова « НОМЕР_1 » знайдень п`ять епітеліальних клітин з ядрами. В цитологічних препаратах із об`єкту № 9 зі змиву з предмету, схожого на глушник, знайдено чотири епітеліальні клітини з ядрами (т. 1 а. с. 100-102);

-висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 188 від 06 жовтня 2020 року, відповідно до якого наданий на дослідження предмет схожий на пістолет Макарова на якому нанесено цифри НОМЕР_1 з магазином без патронів, є нарізною короткоствольною вогнепальною зброєю. Надані на дослідження патрони калібру 9х18 мм. у кількості 4 одиниць, не є частинами боєприпасів вогнепальної зброї, вибуховими речовинами чи пристроями, а є боєприпасами - пістолетними патронами з кулею «Пст» зі сталевим сердечником калібру 9х18 мм., виготовлені промисловим (заводським) способом до нарізної короткоствольної вогнепальної зброї калібру 9 мм. Наданий на дослідження предмет схожий на пістолет Макарова на якому нанесено цифри НОМЕР_1 з магазином без патронів, є 9 мм. сигнально-шумовим (стартовим) пістолетом ОСОБА_7 , до конструкції якого саморобним (кустарним) способом внесено конструктивні зміни, а саме - проведено зміну ствола, внаслідок чого він набув ознак вогнепальної зброї. Пістолет перероблений саморобним (кустарним) способом для стрільби набоями калібру 9х18 мм. Надані на дослідження пістолет Макарова, на якому нанесено цифри НОМЕР_1 та патрони калібру 9х18 мм. справні та до стрільби придатні (т. 1 а. с. 86-93);

-протокол отримання зразків для експертизи від 20 жовтня 2021 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 було відібрано зразки букального епітелію, з фототаблицею до нього (т. 1 а. с. 126-129);

-протокол отримання зразків для експертизи від 20 жовтня 2021 року, відповідно до якого у ОСОБА_3 було відібрано зразки букального епітелію, з фототаблицею до нього (т. 1 а. с. 146-149);

-висновок експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 953 від 05 листопада 2021 року, за підсумками якого із контактних слідів в змивах з предметів, схожих на пістолет Макарова № НОМЕР_1 , та глушник, отримані препарати з низьким вмістом ДНК, формально чоловічої статевої належності (можуть містити жіночу ДНК), генотип яких містить ознаки суміші ДНК не менше ніж 2-х осіб та/або ознаки руйнації. Проведений молекулярно-генетичний порівняльний аналіз виявив співпадання змішаних генотипів контактних слідів в змивах з предметів, схожих на пістолет Макарова та глушник, за більшістю генетичних ознак з генотипом свідка ОСОБА_1 та їх неспівпадання з генотипом свідка ОСОБА_3 . Походження цих слідів в двох представлених змивах від свідка ОСОБА_1 не виключається. Даних про присутність в цих слідах ДНК свідка ОСОБА_3 не отримано (т. 1 а. с. 157-159);

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 21 грудня 2021 року, які перебувають у володінні прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_13., в ході якого виявлено та вилучено належним чином завірені копії матеріалів кримінального провадження № 42019040000000534, а саме постанову про виділення матеріалів досудового розслідування від 06.01.2021; клопотання про проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_1 від 17.06.2020; ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про надання дозволу на проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_1 від 18.06.2020; протоколу обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_1 , від 19.06.2020, 2 електронні носії інформації, на яких зафіксовано проведення слідчої дії; протокол огляду від 20.06.2020; постанову про визнання речовими доказами від 20.06.2020; клопотання про арешт майна від 20.06.2020; ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про задоволення клопотання та накладення арешту на майно від 24.06.2020; 2 ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про часткове задоволення клопотання адвоката ОСОБА_14. в інтересах ОСОБА_3 та часткове скасування арешту майна від 19.08.2020; супровідний лист слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.08.2020; ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_14. в інтересах ОСОБА_3 від 10.09.2020; супровідний лист слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10.09.2020; постанову про призначення судової експертизи зброї від 07.08.2020; супровідний лист УСБУ у Дніпропетровській області від 06.10.2020; висновок експерта № 188 від 06.10.2020 відповідно до якого предмет схожий на пістолет Макарова є нарізною коротко ствольною вогнепальною зброєю; довідку фактичної вартості проведення балістичної експертизи за висновком від 06.10.2020 № 188; постанову про призначення судово-цитологічної експертизи від 24.06.2020; супровідний лист КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР» від 20.07.2020 № 698; висновок експерта від 17.07.2020 № 544; рапорт від 06.01.2021; вилучено речові докази: придатну до стрільби набоями, калібру 9х18 мм., нарізну короткоствольну зброю - сигнально-шумовий (стартовий) пістолет Макарова, до конструкції якого саморобним (кустарним) способом внесено конструктивні зміни, а саме: проведено заміну ствола, внаслідок чого він набув ознак вогнепальної зброї; 4 боєприпаси, один з яких демонтований - придатні до стрільби пістолетні патрони, калібру 9х18 мм., з кулею «Пст» зі сталевим сердечником, виготовлені промисловим (заводським) способом до нарізної короткоствольної вогнепальної зброї, калібру 9 мм., до пістолетів конструкції Макарова (ПМ), Стечкіна (АПС) та іншої зброї з відповідним калібром; глушник (т. 2 а. с. 10-76).

-Постановою про визначення речовим доказом придатної до стрільби набоями, калібру 9x18 мм, нарізної короткоствольної вогнепальної зброї - сигнально - шумового (стартового) пістолету Макарова, до конструкції якого саморобним (кустарним) способом внесено конструктивні зміни, а саме: проведено заміну ствола, внаслідок чого він набув ознак вогнепальної зброї від 20.06.2020 та 09.11.2021.

-Постановою від 18.03.2021 про визнання речовими доказами змив з рукоятки пістолету, у якому наявні 5 епітеліальних клітин з ядрами, змив з глушину пістолету, у якому наявні 4 епітеліальні клітини з ядрами.

-Постановою про визнання речовини доказами біологічні зразки букальні епітелії ОСОБА_1 від 20.10.2021.

Оцінивши всі зібрані по справі та досліджені у судовому засіданні докази з точки зору допустимості, достовірності та належності, суд приходить до висновку, що обвинувачення ОСОБА_1 не доведено з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, здобутих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною першою статті 9 КПК України закріплено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Пунктами 1 і 2 частини 1 статті 91 КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення) і винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), необхідно оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (п.53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 року), і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних не спростованих презумпцій щодо фактів. Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність і точність (п.86 рішення ЄСПЛ у справі «Вєренцов» проти України від 11.07.2013 року).

Обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 КПК України, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат і обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає (ч.1 і ч.2 ст.92 КПК України).

За змістом ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, відносяться право на судовий захист, право на ефективне розслідування; право на швидкий суд; право на публічний суд; право на неупереджений суд; право на суд неупереджених присяжних; право на змагальний процес; презумпція невинуватості; право не свідчити проти себе; право на допит в суді свідків обвинувачення; право на допомогу адвоката під час судового розгляду; право бути вислуханим; право не піддаватися двічі покаранню за один й той самий злочин; право на безпосередній процес; право на безперервний процес; право на оскарження.

Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.

Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.

Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд.

Частиною 1 ст. 23 КПК України передбачено безпосередність дослідження доказів судом.

Всебічно дослідивши всі обставини даного кримінального провадження та оцінивши кожний зібраний під час досудового розслідування доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів обвинувачення з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувального вироку, оскільки частина із них здобута з грубим порушенням норм чинного законодавства, а інші - як самі по собі, так і у сукупності - прямо чи опосередковано не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті.

Досліджуючи докази, які стороною обвинувачення надані на підтвердження вини ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, а саме:

- протокол обшуку від 19 червня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , з додатками до нього;

- ухвала слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про надання дозволу на проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_1 від 18.06.2020

- постанова про призначення експертизи зброї від 07.08.2020 року за підписом в.о. прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_11.

- висновок експерта № 188 від 06.10.2020 відповідно до якого предмет схожий на пістолет Макарова є нарізною коротко ствольною вогнепальною зброєю.

- постанова про визнання речовим доказом придатної до стрільби набоями, калібру 9x18 мм, нарізної короткоствольної вогнепальної зброї - сигнально - шумового (стартового) пістолету Макарова, до конструкції якого саморобним (кустарним) способом внесено конструктивні зміни, а саме: проведено заміну ствола, внаслідок чого він набув ознак вогнепальної зброї від 20.06.2020.

-протокол огляду від 20 червня 2020 року

-висновок експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 544 від 17 липня 2020 року,

судом встановлено, що вони були отримані в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019040000000534 від 08.08.2019 року, в якому обвинувачений ОСОБА_1 не мав взагалі ніякого статусу та не мав ніякого відношення, а вирок від 20.10.2021 року по цьому кримінальному провадженні ухвалено відносно іншої особи.

Під час дослідження наданих стороною обвинувачення доказів встановлено, що в основу обвинувачення ОСОБА_1 було покладено докази, здобуті в результаті проведення слідчих дій під час досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні за № 42019040000000534 від 08.08.2019 року та до фактичного внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 , які були внесені до ЄРДР лише 06.01.2021 за № 42021040000000013, тобто значно пізніше після проведення вищезазначених слідчих дій.

Суд погоджується з доводами сторони захисту про недопустимості вказаних доказів, здобутих у іншому кримінальному провадженні за № 42019040000000534 від 08.08.2019 року, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доведеність вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України в рамках кримінального провадження за № 42021040000000013 від 06.01.2021 року.

При цьому, кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за № 42021040000000013 від 06.01.2021 внесено до ЄРДР як окреме - нове провадження та з кримінальним провадженням щодо іншої особи № 42019040000000534 від 08.08.2019 року не об`єднувалось і не виділялось в окреме провадження.

Суд зазначає, що відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, порушення права особи на захист.

Таким чином, оскільки слідчі дії та докази було отримано в іншому кримінальному провадженні щодо іншої особи та до фактичного внесення даних до ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України, то вказані обставини унеможливлюють використання базових доказів, а саме протоколу обшуку від 19 червня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 ; протоколу огляду від 20 червня 2020 року; висновку експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 544 від 17 липня 2020 року; висновку експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 188 від 06 жовтня 2020 року, постанову про визнання речовим доказом придатної до стрільби набоями, калібру 9x18 мм, нарізної короткоствольної вогнепальної зброї - сигнально - шумового (стартового) пістолету Макарова від 20.06.2020 року в цьому кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 , що є безумовною підставою для визнання таких доказів недопустимими та такими, які не можна покласти в основу обвинувального вироку.

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 5 листопада 2019 року (справа № 344/11299/15-к, провадження № 51-1009км19), відповідно до якої - якщо "базові докази" отримані з грубим порушенням порядку, встановленому КПК і правильно визнані судом першої інстанції недопустимими, то всі інші докази, які є похідними від них, є також недопустимими. А також у постанові Верховного Суду колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 26.01.2021 року справа № 127/25394/18.

В рішенні по справі «Гефген проти Німеччини» Європейський суд з прав людини для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.

У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

На підставі викладеного суд, керуючись доктриною «плодів отруйного дерева», визнає недопустимим доказом і висновок експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 953 від 05 листопада 2021 року, оскільки предметом його дослідження був предмет вилучений під час обшуку 19 червня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 в рамках іншого кримінального провадження.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

З урахуванням критерію безстороннього та неупередженого аналізу наданого стороною обвинувачення доказу у вигляді висновку експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 953 від 05 листопада 2021 року, суд не може вважати його таким, що безперечно доводить провину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України «поза розумним сумнівом», оскільки в останньому експертом однозначно не підтверджено, що походження слідів в двох представлених змивах з предмету, схожого на пістолет Макарова № НОМЕР_1 та з предмету схожого на глушник є саме від ОСОБА_1 , а лише зазначається про виявлені співпадіння змішаних генотипів контактних слідів в змивах з генотипом ОСОБА_1 , а їх походження від нього лише не виключається.

Крім того, окремо надаючи оцінку доказу - протоколу обшуку від 19 червня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 , суд звертає увагу також на допущені в ході обшуку порушення вимог ч. 4, 10 ст. 236 КПК України щодо незабезпечення неможливості доступу до майна сторонніх осіб, що знаходиться у житлі особи, за відсутності такої особи, а також незабезпечення повного фіксування обшуку житла за допомогою аудіо- та відеозапису.

Так, з дослідженого в судовому засіданні протоколу обшуку та відеозапису обшуку житла т. 1 а.с.42-48) вбачається, що він розпочинається за відсутності ОСОБА_3 (мешканки цього житла, яка пізніше приїхала на обшук), коли до квартири вже здійснено вільний доступ (зламані вхідні двері), а у самій квартирі вже перебувають співробітники поліції.

Вказані обставини також підтвердив свідок ОСОБА_5 , який вказав, що двері у квартиру ніхто не відчиняв, через що її було зламано співробітниками КОРД-у, які заходили в квартиру та шукали осіб у середині, після чого її залишили, а другий свідок ОСОБА_6 взагалі не змогла судовому засіданні чітко вказати спосіб потрапляння до квартири. Повідомивши, що вона не пам`ятає щоб працівники поліції виламували двері до квартири в якій проводився обшук.

Стосовно доводів прокурора щодо дотримання визначеного КПК України порядку внесення відомостей до ЄРДР та належності доказів, які покладені в основу обвинувачення ОСОБА_8 , слід звернути увагу на те, що 06 січня 2021 року прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення ОСОБА_18. та начальником першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення ОСОБА_19. складено та направлено на ім`я заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_15. рапорт, з якого вбачається, що у зв`язку із надходженням до Дніпропетровської обласної прокуратури 05 січня 2020 року з управління СБУ у Дніпропетровській області висновку експерта щодо проведення судової балістичної експертизи № 188 від 06 жовтня 2020 року проведеної в рамках кримінального провадження № 42019040000000534 від 08 серпня 2019 року, існують підстави для внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (т. 1 а.с.34).

06 січня 2021 року реєстратором Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на підставі матеріалів правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень внесено відомості про кримінальне правопорушення за № 42021040000000013 за попередньою правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 263 КК України (т. 1 а.с.1-6).

06 січня 2021 року постановою прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_18. від 06 січня 2021 року виділено матеріали досудового розслідування з кримінального провадження № 42019040000000534 у кримінальне провадження № 42021040000000013, зокрема, протокол обшуку від 19 червня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 ; протокол огляду від 20 червня 2020 року; висновок експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 544 від 17 липня 2020 року; висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 188 від 06 жовтня 2020 року (т. 1 а.с.30-33).

21 грудня 2021 року в рамках даного кримінального провадження, на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2021 року, проведено тимчасовий доступ до речей і документів у Дніпропетровській обласній прокуратурі, в ході якого вилучено, зокрема, копії вищевказаних документів включно із вказаною постановою прокурора (т. 2 а.с.7-12).

Стороною обвинувачення до матеріалів кримінального провадження долучено у якості доказів: протокол обшуку від 19 червня 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 ; протокол огляду від 20 червня 2020 року; висновок експерта КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 544 від 17 липня 2020 року; висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 188 від 06 жовтня 2020 року, які у свою чергу отримані в рамках проведення досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні № 42019040000000534 за ч. 3 ст. 191, ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 364 КК України від 08 серпня 2019 року.

Відповідно до ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України, здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду).

Проведені слідчі дії вже 19 червня 2020 року давали підстави для реєстрації кримінального провадження за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, проте такі відомості не були внесені навіть після проведеного огляду 20 червня 2020 року, а були внесені лише після надходження до Дніпропетровської обласної прокуратури 05 січня 2021 року висновку експерта щодо проведення судової балістичної експертизи № 188 від 06 жовтня 2020 року проведеної в рамках кримінального провадження № 42019040000000534 від 08 серпня 2019 року, що не відповідає ч. 1 ст. 214 КПК України, згідно якої слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Прокурором в судовому засіданні не наведено належного обґрунтування, чому відомості про кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_8 були внесені до ЄРДР лише 06 січня 2021 року, а з доводами сторони обвинувачення про те, що внесення відомостей до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є правильним після отримання відповідного експертного висновку, суд не може погодитись, оскільки вже під час проведення обшуку 19 червня 2020 року за місцем реєстрації ОСОБА_8 було залучено інспектора-криміналіста СВ Самарського ВП ДВП ОСОБА_17., який ідентифікував вказаний предмет, як пістолет Макарова, а у протоколі огляду від 20 червня 2020 року зазначено, що прокурором ідентифіковано патрони, що були вилучені в ході проведення обшуку як такі, що схожі на бойові, а тому вже фактично з 19.06.2020 року існували об`єктивні дані для внесення відомостей до ЄРДР за ч. 1 ст. 263 КК України.

Окремо надаючи оцінку доводам прокурора та сторони захисту щодо дотримання порядку отримання доказів по даному кримінальному провадженню, також слід звернути увагу на те, що 07.08.2020 року в.о. прокурора відділу обласної прокуратури ОСОБА_11 винесено постанову про призначення судової експертизи зброї у кримінальному провадженні № 42019040000000534 від 08.08.2019 року.

На виконання цієї постанови прокурора 06.10.2020 року було складено висновок експерта № 188, який у відповідності до КПК України повинен був бути долучений до матеріалів саме кримінального провадження № 42019040000000534 від 08.08.2019 року.

За вказаним фактом 06.01.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі ст. 217 КПК України було виділено матеріали в окреме провадження за ч. 1 ст. 263 КК України (т.3 а.с.40).

6 січня 2021 року прокурором відділу обласної прокуратури ОСОБА_18. було винесено постанову про виділення матеріалів досудового розслідування з кримінального провадження № 42019040000000534 у кримінальне провадження № 42021040000000013, а саме в оригіналах документів, зокрема висновок експерта № 188, протокол обшуку та навіть речові докази, в тому числі і залишки змивів з пістолету та глушника (т.2 а.с.13-16).

Проте, нормами ч. 3 ст. 217 КПК України передбачено, що у разі необхідності матеріали досудового розслідування щодо одного або кількох кримінальних правопорушень можуть бути виділені в окреме провадження, якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень або дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень.

В подальшому 21.12.2021 року слідчим на виконання ухвали слідчого судді було проведено тимчасовий доступ до речей і документів у Дніпропетровській обласній прокуратурі, а саме до копій матеріалів кримінального провадження № 42019040000000534 від 08.08.2019 року про що складено відповідний протокол (т.2 а.с.10-12).

У відповідності до цього протоколу в матеріалах вказаного провадження знаходились копії матеріалів, що підтверджується відповідними печатками для пакетів прокуратури Дніпропетровської області та написами згідно з оригіналом.

Разом з цим, постановою старшого слідчого СВ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_16. від 09.11.2021 року про визначення місця зберігання речових доказів визначено, що всі речові докази у вказаному кримінальному провадженні, зокрема пістолет, глушник та 4 набої передано до складу зберігання речових доказів ГУНП в Дніпропетровській області (т. 1 а.с.58-60), в той час, як у протоколі тимчасового доступу до матеріалів кримінального провадження № 42019040000000534 від 08.08.2019 року від 21.12.2021 року (т.2 а.с.10-12) слідчаОСОБА_16 отримує ці речові докази у прокурора в приміщенні Дніпропетровської обласної прокуратури.

Вказані обставини свідчать про те, що всі оригінали письмових доказів, матеріалів та речові докази передано на підставі постанови прокурора ОСОБА_18 про виділення матеріалів досудового розслідування від 06.01.2021 року, що не відповідає нормам КПК України та є наслідком визнання неналежними цих доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КПК України експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

Суд звертає увагу і на той факт, що висновки експертів КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» № 544 від 17 липня 2020 року (т. 2 а.с. 74-76) та Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 188 від 06 жовтня 2020 року (судово-балістичної експертизи) (т.2 а.с. 61-68) надані на виконання відповідних постанов прокурора від 07.08.2020 року (т. 2 а.с. 57-59) та від 24.06.2020 року (т. 2 а.с. 70-72) у межах кримінального провадження № 42019040000000534 від 08.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, тобто такого, що жодним чином не пов`язане із злочинами проти громадської безпеки, в якому обвинувачується ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно п. п. 1-2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого

За змістом статей 84-85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

За приписом ч. 1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12 липня 1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09 червня 1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11 липня 2006 року і «Шабельник проти України» від 19 лютого 2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

Частиною 2 ст.17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

З рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20 жовтня 2011 року слідує, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до системного аналізу кримінального процесуального закону при розгляді кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись закріпленого у ч.1 ст. 62 Конституції України принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості.

Крім того, як вбачається з практики Європейського суду з прав людини принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд провадження з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь обвинуваченого.

Всебічно дослідивши всі обставини кримінальної справи та оцінивши кожний зібраний під час досудового розслідування докази з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність доказів обвинувачення з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувального вироку, оскільки частина із них здобута з грубим порушенням норм чинного законодавства, а інші - як самі по собі, так і в сукупності - прямо чи опосередковано не підтверджують існування обставин, про які зазначено в обвинувальному акті.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ухвалюється виправдувальний вирок.

Підсумовуючи вищевикладене, надаючи оцінку усім доказам у їх сукупності, зважаючи, що частину доказів наданих стороною обвинувачення судом визнано недопустимими, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України в межах пред`явленого обвинувачення є не доведеною, у зв`язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Питання речових доказів вирішити у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Керуючись ст. ст. 110, 369, 371-374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та виправдати його на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

Процесуальні витрати на залучення експертів на досудовому розслідуванні на проведення судово-балістичної експертизи, оформленої висновком експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України № 188 від 06 жовтня 2020 року, віднести на рахунок держави.

Арешт накладений ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2020 року на пістолет схожий на пістолет Макарова (серійний номер НОМЕР_1 ) з магазином та глушником, 4 патрони калібру 9х18 мм. - скасувати.

Речові докази: електронні носії інформації 2 катки пам`яті micro SD на яких зафіксовано проведення обшуку від 19 червня 2020 року за місцем реєстрації ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 48); залишки змивів з об`єктів № 8-9, контроль марлі (один конверт) (т. 1 а. с. 160); зразки букального епітелію ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 161-162); копію постанови про виділення матеріалів досудового розслідування від 06 січня 2021 року, копію рапорту від 06 січня 2021 року, копію клопотання про проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_1 від 17 червня 2020 року, копію ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про надання дозволу на проведення обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_1 від 18 червня 2020 року, копію протоколу обшуку за місцем реєстрації ОСОБА_1 від 19 червня 2020 року, копію протоколу огляду від 20 червня 2020 року, копію постанови про визнання речовими доказами від 20 червня 2020 року, копію клопотання про арешт майна від 20 червня 2020 року, копію ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про задоволення клопотання та накладення арешту на майно від 24 червня 2020 року, 2 копії ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про часткове задоволення клопотання адвоката ОСОБА_14. в інтересах ОСОБА_3 та часткове скасування арешту майна від 19 серпня 2020 року, копію супровідного листа слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 серпня 2020 року, копію ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про відмову у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_14. в інтересах ОСОБА_3 від 10 вересня 2020 року, копію супровідного листа слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 10 вересня 2020 року, копію постанови про призначення судової експертизи зброї від 07 серпня 2020 року, копію супровідного листа УСБУ у Дніпропетровській області від 06 жовтня 2020 року, висновок експерта від 06 жовтня 2020 року № 188, копію довідки фактичної вартості проведення балістичної експертизи за висновком від 06 жовтня 2020 року № 188, копію постанови про призначення судово-цитологічної експертизи від 24 червня 2020 року, копію супровідного листа КЗ «ДОБ СМЕ» ДОР» від 20 липня 2020 року № 698, копію висновку експерта від 17 липня 2020 року № 544 (т. 2 а. с. 13-76) - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Речові докази: залишки змивів з об`єктів № 1-7, контроль марлі (один конверт) (т. 1 а. с. 103); придатну до стрільби набоями, калібру 9х18 мм., нарізну короткоствольну вогнепальну зброю - сигнально-шумовий (стартовий) пістолет Макарова з магазином без патронів, з рельєфним маркувальним позначенням « НОМЕР_1 », до конструкції якого саморобним (кустарним) способом внесено конструктивні зміни, а саме: проведено заміну ствола, внаслідок чого він набув ознак вогнепальної зброї; 4 боєприпаси (1 демонтований) - придатні до стрільби пістолетні патрони, калібру 9х18 мм., з кулею «Пст» зі сталевим сердечником, виготовлені промисловим (заводським) способом до нарізної короткоствольної вогнепальної зброї, калібру 9 мм., до пістолетів конструкції Макарова (ПМ), Стечкіна (АПС) та іншої зброї з відповідним калібром; глушник, який не є частиною вогнепальної зброї, є пристроєм для безшумного ведення вогню - модератором, призначеним для використання при конструктивному поєднанні із зброєю, калібру до 9 мм. (ПМ), які зберігаються на складі речових доказів ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Самарський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_9