Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 174/207/22
п/с № 2/174/163/2022
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2022 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі :
головуючого судді - Ілюшик І.А.,
за участю: секретаря Шарапової О.О.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Михайлюк І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної Казначейської служби України про стягнення моральної шкоди спричиненої протиправною бездіяльністю органу прокуратури,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної Казначейської служби України про стягнення моральної шкоди спричиненої протиправною бездіяльністю органу прокуратури.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 24.01.2019 року на підставі ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області, інформація про скоєння громадянином ОСОБА_3 у відношенні неї кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040150000033 слідчим СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровської області. Вищезазначене кримінальне правопорушення було скоєно ОСОБА_3 16.01.2019 року. Досудове слідство, а потім дізнання в кримінальному провадженні № 12019040150000033 проводилося спочатку слідчими, а потім дізнавачем відділення поліції № 4 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області, а процесуальне керівництво здійснювалося прокурорами Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області. В 2019 році в зазначеному кримінальному провадженні вона була визнана потерпілою.
На протязі 2019 року слідчим в кримінальному провадженні № 12019040150000033 було проведено усі необхідні слідчі дії, за наслідками яких беззаперечно вбачалося, що легкі тілесні ушкодження їй спричинив умисно громадянин ОСОБА_3 .
Однак з незрозумілих їй причин ОСОБА_3 до 28.09.2021 року не пред`являлася підозра в кримінальному провадженні. Так, тільки 28.09.2021 року начальник сектору дізнання відділення поліції № 4 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області лейтенант поліції Сайгаченко Є.Д. повідомила про підозру ОСОБА_3 . Також тільки 29.09.2021 року прокурором Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області Тімченко С.М. було складено та вручено ОСОБА_3 обвинувальний акт у вчиненні ним кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та зазначений обвинувальний акт був направлений до суду.
Тобто, оголошення підозри та обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 були складені вже після закінчення двохрічного строку з часу скоєння ним кримінального правопорушення.
Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 10.12.2021 року в справі № 174/656/21, ОСОБА_3 був звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у зв`язку із закінченням строку давності передбаченого ст. 49 КК України, а кримінальне провадження № 12019040150000033 закрите у зв`язку зі звільненням ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності.
Таким чином ОСОБА_3 уник кримінальної відповідальності за вчинення ним умисно у відношенні неї кримінального проступку, у вигляді спричинення їй легких тілесних ушкоджень, і таке уникнення прямо пов`язано з діями працівників прокуратури, які своєчасно, незважаючи на зібрані органом дізнання докази, необхідні для пред`явлення обвинувачення ОСОБА_3 в межах двохрічного строку, не пред`являли таке обвинувачення останньому та не передали обвинувальний акт до суду на протязі двох років з дня вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а зробили вказані процесуальні дії, без будь-якої поважної причини, тільки коли закінчився строк.
Водночас, саме на відповідача-1 покладалися обов`язки щодо своєчасного проведення досудового розслідування в розумний строк та контроль за таким проведенням і направлення обвинувального акту до суду. Однак надмірна, безпідставна тривалість досудового розслідування з вини відповідача-1 (недотримання розумних строків), привела до того, що ОСОБА_3 уникнув кримінальної відповідальності за вчиненій ним кримінально-карний проступок у відношенні неї, що спричинило їй моральну шкоду, яка має вираз в наступному. Так, вона втратила віру у законність та справедливість державної влади, а саме органу прокуратури України. Внаслідок безпідставної тривалості досудового розслідування викликаного неналежним процесуальним керівництвом з боку відповідача-1, обвинувачення ОСОБА_3 було висунуто та направлено до суду, вже після закінчення строку в межах якого ОСОБА_3 міг бути притягнений до кримінальної відповідальності. Зазначене викликало у неї глибокі душевні страждання і психологічний шок, розчарування та відчуття несправедливості, які вона відчуває до цього часу. Спричинену їй моральну шкоду з боку відповідача-1, вона оцінює в 800 000,00 грн., які просять стягнути на її користь.
Ухвалою від 19.05.2022 року позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху.
30.05.2022 року позивачем подана заява на виконання ухвали.
Ухвалою від 03.06.2022 року, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 15.07.2022 року закрито підготовче провадження по цивільній справі та справа призначена до судового розгляду, розглянуто та задоволено клопотання позивача про витребування доказів. Також в підготовчому судовому засіданні задоволено клопотання позивача про допит свідків.
05.07.2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву Державної казначейської служби України. Відповідач позов не визнав в повному обсязі, оскільки позивачем не надано доказів, якими була би встановлена сукупність умов для застосування зазначених вимог матеріального та процесуального права, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт незаконності дій органів досудового слідства та прокуратури. Позивач не приводить жодних доказів причинного звязку між кримінальним провадженням, досудовим розслідуванням та погіршенням здоровя позивача. Позивачем не наведено обґрунтування розміру моральної шкоди.
15.07.2022 року до суду надійшов відзив Дніпропетровської обласної прокуратури в якому вказано, що відповідач не визнає доводи позовної заяви, з огляду на наступне. Вимоги позивача не підлягають задоволенню відповідно до положень ст.ст. 1167, 1174, 1176 ЦК України. Позивачкою не доведено належними та допустимим доказами факту заподіяння їй моральних страждань, причинно-наслідкового звязку між заподіянням моральних страждань і оціненою позивачкою шкодою.
Письмові пояснення представника позивача за його клопотанням долучені до матеріалів справи.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов та обставини викладені в ньому підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити. Пояснила, що вона неодноразово подавала клопотання про пред`явлення ОСОБА_3 підозри, однак слідчий їй пояснював, що не підписує прокуратура. Вона вважає, що їй спричинена моральна шкода, оскільки вона була змушена звертатись до поліції за захистом своїх прав, а прокуратура неналежним чином не виконувала свої обов`язки. ЇЇ самопочуття погіршилось, тиск піднявся, вона була змушена приймати ліки і це було викликано тим, що обвинувачення було пред`явлено вже після закінчення строку притягнення до відповідальності.
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що з 2019 року почалося досудове слідство. Внаслідок бездіяльності органу прокуратури була спричинена моральна шкода, яку позивач оцінює в 800 000 грн.
Представник Дніпропетровської обласної прокуратури проти позову заперечував, пояснив, що позов не визнає в повному обсязі, просить в його задоволенні відмовити з тих підстав, що в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок доводити факт моральних страждань і розмір спричиненої шкоди.
Суд, заслухавши позивача та її представника, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, доходить наступних висновків.
Судом встановлено,що з копій матеріалів кримінального провадження, яке надійшло на виконання ухвали суду, 24.01.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12019040150000033 за ч. 1 ст. 125 КК України. Потерпілою у кримінальному провадженні є ОСОБА_1 (матеріал № 1 арк. 1)
В період часу з 24.01.2019 року проведено низку слідчих дій, зокрема, ОСОБА_1 допитувалась як потерпіла, подавала клопотання, які були розглянути слідчим шляхом винесення постанов, допитано свідка, подано клопотання про призначення судово-медичної експертизи, які ухвалами слідчих суддів задоволені, отримано висновки експертів, проведено слідчий експеримент тощо.
Згідно копії постанови від 31.10.2019 року слідчого СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Власова С.Д., останній розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019040150000033 від 24.01.2019 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1ст. 125 КК України, постановив вказане кримінальне провадження закрити, у звязку з відсутністю складу злочину (матеріал № 1 арк. 116).
Ухвалою слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 11.11.2019 року вказана постанова скасована (матеріал № 1 арк. 124, 125).
Відповідно копії постанови від 28.11.2019 року слідчого СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Власова С.Д. останній розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019040150000033 від 24.01.2019 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1ст. 125 КК України, постановив вказане кримінальне провадження закрити, за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення (матеріал № 1 арк. 127-128).
Згідно ухвали слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 03.12.2019 року вказана постанова скасована (матеріал № 1 арк. 128-130).
Після цього ОСОБА_1 подано клопотання про проведення слідчої дії, яке було частково задоволено слідчим, подана скарга на рішення слідчого, яка ухвалою слідчого судді задоволена частково.
Листом від 16.12.2019 року за вих. № 03/90-871вих-19 прокурором Вільногірського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Тімченко С. слідчому СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області лейтенанту поліції Власову С.Д. надані вказівки у кримінальному провадженні № 12019040150000033 (матеріал № 1 арк. 143).
В подальшому проводились певні слідчі дії, зокрема, проведено слідчий експеримент, допитано свідка, тощо.
Відповідно копії постанови від 15.02.2020 року слідчого СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Власова С.Д. останній розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019040150000033 від 24.01.2019 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1ст. 125 КК України, постановив вказане кримінальне провадження закрити, за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення (матеріал № 1 арк. 203-209).
Ухвалою слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2020 року вказана постанова скасована (матеріал № 1 арк. 219, 220).
Відповідно копії постанови від 11.03.2020 року слідчого СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Власова С.Д. останній розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019040150000033 від 24.01.2019 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1ст. 125 КК України, постановив вказане кримінальне провадження закрити в звязку із закінченням строку досудового розслідування (матеріал 1 арк. 223-226).
Ухвалою слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 27.03.2020 року вказана постанова скасована (матеріал № 1 арк. 229).
Відповідно копії постанови від 10.04.2020 року слідчого СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Власова С.Д. останній розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019040150000033 від 24.01.2019 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1ст. 125 КК України, постановив вказане кримінальне провадження закрити в звязку із закінченням строку досудового розслідування (матеріал 1 арк. 231-234).
Ухвалою слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 23.04.2020 року вказана постанова скасована (матеріал № 1 арк. 240, 241).
Відповідно копії постанови від 27.04.2020 року слідчого СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Власова С.Д. останній розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019040150000033 від 24.01.2019 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1ст. 125 КК України, постановив вказане кримінальне провадження закрити в звязку із закінченням строку досудового розслідування (матеріал 1 арк. 243-246).
Ухвалою слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 07.05.2020 року вказана постанова скасована (матеріал № 2 арк. 6, 7).
Відповідно копії постанови від 08.05.2020 року слідчого СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Власова С.Д. останній розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019040150000033 від 24.01.2019 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1ст. 125 КК України, постановив вказане кримінальне провадження закрити в звязку із закінченням строку досудового розслідування (матеріал № 2 арк. 9-12).
Вказана постанова про закриття кримінального провадження була скасована постановою прокурора Вільногірського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури (матеріал № 2 арк. 20).
Постановою від 10.07.2020 року прокурором Вільногірського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури була визначена підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні за № 12019040150000033 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1ст. 125 КК України, за підрозділом дізнання Вільногірського ВП ЖВП ГУ НП в Дніпропетровській області (матеріал № 2 арк. 28зв).
Після цього органом дізнання проводилось досудове позслідування.
Відповідно копії постанови від 27.08.2021 року начальником СД ВП № 4 Камянського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Сайгаченко Є.Д. остання розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019040150000033 від 24.01.2019 року, за ознаками складу кримінального проступку передбаченого ч. 1ст. 125 КК України, постановила вказане кримінальне провадження закрити за відсутністю складу кримінального проступку (матеріал № 2 арк. 110-113).
Постановою від 28.09.2021 року прокурором Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури вказана постанова була скасована (матеріал № 2 арк. 115).
28.09.2021 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру, 29.09.2021 року складено обвинувальний акт.
Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 10.12.2021 р. ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та закрито кримінальне провадження № 12019040150000033 (а.с. 11).
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що він та ОСОБА_1 працюють разом і йому відомо, що десь після 14.01.2019 року, точну дату не памятає, ОСОБА_1 їздила у відрядження. Наступного дня вона прийшла з перебинтованою рукою, з її слів йому відомо, що ОСОБА_3 пошкодив їй руку і причиною конфлікту було те, що у нього були борги і він залишив її номер телефону колекторам, які їй постійно телефонували. Потім вона сходила до лікаря та звернулась до поліції. І починаючи з того часу вона ходила до поліції, суду, приймала заспокійливе, пігулки від тиску. У грудні 2021 року вона була засмучена тим, що особа, яка спричинила їй тілесні ушкодження була звільнена, оскільки пройшли строки у звязку із закінченням строків давності. Вона багато плакала, морально страждала. Про погіршення стану її здоровя свідок дізнався зі слів ОСОБА_1 .
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , який є сином позивача, пояснив, що з ОСОБА_3 у нього нейтральні стосунки. Показав, що 16.01.2019 року зателефонував ОСОБА_1 і вона повідомила, що близько 16.00 вона зустріла свого колишнього чоловіка ОСОБА_3 , їй дзвонили колектори і вона спитала чому він не хоче з ними спілкуватися і він почав викручувати їй руку. Вона була змушена звернутися до приймального покою, оскільки рука опухла, наступного дня травматолог наклав лангет та виписав їй знеболююче.
Зі слів ОСОБА_1 свідку відомо, що вона подавала клопотання слідчому, всі слідчі дії було проведено своєчасно, а підозру повідомили після спливу строку давності і ОСОБА_3 не поніс ніякого покарання. Позивач була знервована та засмучена, приймала ліки. У грудні 2021 року вона поїхала до суду м. Кринички, де судом було закрито кримінальне провадження. Коли вона вийшла з суду, то плакала, тому, що людина залишилась без покарання, дуже нервувала. В її житті відбулися негативні події, вона приймала ліки і на думку свідка це повязано саме з цими подіями.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Частиною першою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.
Свої вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтовував бездіяльністю прокуратури, вважаючи незаконною бездіяльність щодо проведення досудового розслідування у розумні строки.
Однак вказана обставина не є безумовною підставою для визнання позовних вимог обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний звязок як елемент цивільного правопорушення виражає звязок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обовязок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний звязок такої поведінки із заподіяною шкодою.
Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний звязок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.
Зокрема, шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державною лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких визначено ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
В постанові Верховного Суду від 23.01.2019 року у справі № 638/1413/17, провадження № 61-42619св18 вказано, що спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями субєктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка виявилась у її душевних стражданнях через тривале проведення досудового розслідування за її заявою про вчинення злочину та незважаючи на зібрані органом дізнання докази, необхідні для предявлення обвинувачення ОСОБА_3 в межах дворічного строку, не предявляли таке обвинувачення останньому та не передали обвинувальний акт до суду на протязі двох років з дня вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а зробили вказані процесуальні дії, без будь-якої поважної причини, тільки коли закінчився строк передбачений п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, хоча саме на відповідача-1 покладені обовязки щодо своєчасного проведення досудового розслідування в розумний строк та контроль за таким проведенням і направлення обвинувального акту до суду.
У даній справі позивач не довів причинно-наслідкового звязку між діями заподіювача та шкодою, на яку вона посилається. Скасування шести постанов про закриття кримінального провадження слідчими суддями і тільки двох останніх прокурором, не свідчить про протиправність дій прокуратури та завдання моральної шкоди позивачу. Факт закриття кримінального провадження, подальше скасування постанов ухвалами слідчих суддів не свідчить про завдання особі шкоди та про наявність підстав для її відшкодування, оскільки це свідчить про реалізацію учасником кримінального провадження свого права на оскарження дій чи бездіяльності органів досудового розслідування, яке передбачено кримінальним процесуальним законодавством. При цьому права та інтереси позивача були поновлені, враховуючи прийняття слідчими суддями та прокурором відповідних рішень.
Вирішуючи даний спір по суті заявлених позовних вимог, оцінивши надані докази у їх сукупності і взаємозвязку, суд вважає, що копіями матеріалів кримінального провадження № 12019040150000033 не підтверджують заподіяння позивачу моральних страждань або втрат немайнового характеру, встановлення факту протиправності дій працівників прокуратури, факту наявності причинного звязку між шкодою та протиправними діями (бездіяльністю) працівників зазначеного органу та їх вини в заподіянні цієї шкоди. Суд не може обґрунтувати своє рішення виключно показаннями свідків.
Отже, позивачем не доведено як факту заподіяння шкоди, так і наявності причинно-наслідкового звязку між діями прокуратури та шкодою, тому з огляду на вище викладене, позов задоволенню не підлягає.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, то в звязку із відмовою у задоволенні позову підстав для вирішення питання про розподіл судових витрат немає.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 79-84, 89,264,265,268 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної Казначейської служби України про стягнення моральної шкоди спричиненої протиправною бездіяльністю органу прокуратури відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Вільногірського міського суду
Дніпропетровської області І.А.Ілюшик
Судебное решение № 106399509, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області было принято 22.09.2022. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти полезные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить полезные данные.
то решение относится к делу № 174/207/22. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: