Решение № 106399281, 13.09.2022, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

13 вересня 2022 року справа № 927/285/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи за позовом за позовом Керівника Прилуцької окружної прокуратури, вул. 1-го Травня, 50 А, м. Прилуки, 17500, e-mail: priluki.prok@gmail.com, в інтересах держави в особі позивача-1: Північного офісу Державної аудиторської служби, вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м. Київ, 04053 e-mail: mailbox@das.gov.ua

позивача-2: Срібнянської селищної ради, вул. Миру, 54, смт. Срібне, 17300, e-mail:sribnerada@cg.gov.ua

до відповідача: до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут", вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14005, е-mail: office@cngaszbut.104.ua

про стягнення 31777, 51грн.

Представники сторін:

від позивача-1: Мойсієнко Н.О., представник;

від позивача-2: неприбув;

від відповідача: Жорова Л.М., представник;

від прокуратури: Ходико О.Є., прокурор;

В С Т А Н О В И В:

Керівником Прилуцької окружної прокуратури подано позов в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби, Срібнянської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про стягнення 31777 грн. 51 коп. безпідставно отриманих грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що виконання зобов`язань за додатковими угодами до договору, які укладені з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до безпідставної зміни істотних умов договору після його укладення та збільшення ціни за одиницю товару та, як наслідок, нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.06.2022 відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/285/22 без повідомлення учасників сторін; надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 13.08.2022 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, розгляд справи по суті призначено на 13.09.2022, 11:50.

08.08.2022 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву №187-юо від 05.08.2022, у якому відповідач, посилається на відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача-1 у даній справі; на відсутність підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду, внаслідок чого просив суд позовну заяву залишити без розгляду на підставі п. 2. ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, а у разі розгляду справи по суті щодо позовних вимог заперечив.

16.08.2022 від прокуратури на адресу суду надійшла відповідь на відзив №54-9566 від 11.08.2022, у якій прокурором зазначено про те, що обставини, викладені відповідачем у відзиві на позов, є необґрунтованим та спростовуються викладеними у позовній заяві доводами та поданими доказами.

22.08.2022 від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив №220-юр від 19.08.2022. У поданих відповідачем запереченнях на відповідь на відзив, останній вказав про те, що у Північного офісу Держаудитслужби відсутні законодавчі підстави для звернення до суду. Відповідачем вказано про те, що ст. 670 Цивільного кодексу України не може бути застосована до спірних правовідносин, зобов?язання за спірним договором виконані належним чином та в межах бюджетних асигнувань на 2020 рік.

У судове засідання 13.09.2022 прибули повноважні представники позивача-1, відповідача та прокуратури.

Позивач-2 у судове засідання не прибув, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

23.06.2022 від позивача-1 (Північного офісу Державної аудиторської служби ) на адресу суду надійшли письмові пояснення №262525-17/1221-2022 від 23.06.2022 про те, що протягом 2020-2021 років заходи державного фінансового контролю у Срібнянській селищній раді не проводились, а, отже, питання укладання спірного договору та додаткових угод не перевірялося.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Срібнянською селищною радою 15.01.2020 на веб-порталі публічних закупівель «Prozorro» розміщено оголошення за №UА-2020-01-15-000142-а про проведення переговорної процедури на закупівлю природного газу обсягом 45000 м.куб. за бюджетні кошти (т.1, а.с. 36).

За результатом проведеної переговорної процедури 31.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (постачальником, відповідач) та Срібнянською селищною радою (споживач, позивач-2) укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачі №41FB147-818-20 від 30.01.2020 (т. 1, а.с. 41-53), відповідно до умов п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу, що є бюджетною установою або організацією та є кінцевим споживачем, газове паливо (природний газ), а споживач зобов?язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором, з урахуванням послуг, передбачених Кодексом газотранспортної системи, затвердженим Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015.

Відповідно до п. 1.2 договору обсяг постачання газу - до 45 тис.куб. м.

За п. 3.1. договору розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюються за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи договір, споживач підтверджує що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що Сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії Договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціпи газу не вимагається.

За умовами п.3.2 договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 6539,638 грн. в.т.ч. ПДВ - 20%. Вартість послуги доступу до потужності (Тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішніх точок виходу з газотранспортної системи на регуляторний період 2020-2024 роки для ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», затверджений Постановою НКРЕКП № 3013 від 24.12.2019) за 1 тис. м. куб. 148,992 грн, в т.ч, ПДВ - 20%. Разом до сплати за 1 тис. м. куб, 6688,63 грн., в т. ч. ПДВ - 20%.

Загальна сума договору складає 300988,35 грн., у т.ч. ПДВ (п. 3.3 договору).

Ціна, зазначена у п.3.2. договору, може змінюватись протягом дії договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору (п. 3.4 договору).

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.4. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за договором (п. 3.5 договору).

Пунктом 11.1 договору передбачено, що даний договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої споживач включений до Реєстру споживачів ТОВ «Чернігівгаз Збут» в інформаційній платформі оператора ГТС, а саме з 01.02.2020 до 31.12.2020 , а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

У відповідності до п. 11.5, 11.6 договору будь-які зміни та доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом укладання додаткової угоди. Будь-які зміни, доповнення та додатки до цього договору, внесені належним чином, є його невід`ємними частинами.

Сторони у п.11.7 договору погодили, що істотні умови цього договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1)зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, шо зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі; 3)покращення якості предмета закупівлі за умови, що такс покрашення не призведе до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі; 4) продовження строку дії цього Договору та виконання зобов`язань щодо передання товару у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі; 5)узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості Товару); 6)зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8)зміни умов у зв`язку із застосуванням положень чинного законодавства у сфері публічних закупівель.

У подальшому за ініціативою ТОВ "Чернігівгаз Збут" між сторонами було укладено додаткові угоди до договору, що стосувалися зміни ціни за одиницю товару та обсягів постачання газу, а саме:

- №1 від 26.02.2020, за умовами якої з 01.02.2020 збільшено ціну на газ до 7357,49 грн. за 1000 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 40909,1 куб.м. (а.с. 54).

Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі листа ДП "Держзовнішінформ" №232/19 від 07.02.2020 (а.с. 55). У зазначено листі вказано про те, що довідка носить інформативний характер і не враховує умов договорів та контрактів.

- № 2 від 13.10.2020, за умовами якої з 01.10.2020 збільшено ціну на газ до 8092,50 грн. за 1000 куб.м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 38,08594 куб.м. (а.с. 57).

Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі довідки Львівської торгово-промислової палати №19-09/883 від 25.09.2020 у якій наведена інформація щодо рівня середньозважених цін на природний газ ресурсів вересня та жовтня 2020 року станом на 25.09.2020 за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа». Згідно із п. 4 примітки інформаційна довідка є фактографічною та не містить узагальнюючої інформації щодо півня цін (рівня зміни цін) товару на внутрішньому ринку (а.с. 58).

- № 3 від 20.11.2020, за умовами якої з 01.11.2020 збільшено ціну на газ до 8900,94грн. за 1000 куб. м. з ПДВ та зменшено річний обсяг постачання газу до 35,53540 куб. м. (а.с. 59).

Зміни до договору шляхом укладення додаткової угоди щодо зміни ціни внесено сторонами на підставі листа ДП "Держзовнішінформ" №12/193 від 04.11.2020 (а.с. 60). У зазначено листі вказано про те, що довідка носить інформативний характер і не враховує умов договорів та контрактів.

Відтак, внаслідок недобросовісних дій постачальника з 01.02.2020 збільшилася ціна за 1 куб. м, газу з 6,6886 грн. до 7,3574 грн., з урахуванням ПДВ, або на 9,99 % та зменшився річний плановий обсяг постачання газу до 409091 куб.м.

На виконання умов договору між позивачем-2 та відповідачем підписано Акти прийому-передачі природного газу №ЧРЗ80002496 від 29.02.2020 на суму 39685,13 грн. (т. 1, а.с. 61), №ЧР380003341 від 16.04.2020 на суму 24895,61 грн. (т. 1, а.с. 65), №ЧРЗ80004446 від 15.05.20200 на суму 7714,33 грн. (т. 1, а.с. 69), №ЧРЗ80007921 від 13.11.2020 на суму 1444,19 грн. (т. 1, а.с. 73), №ЧРЗ80008219 від 15.12.2020 на суму 42545,87 грн.( т. 1, а.с. 76), №ЧРЗ80009345 від 22.12.2020 на суму 57856,12 грн.( т. 1, а.с. 80).

Позивач-2 повністю сплатив поставлений відповідачем на підставі перерахованих вище актів природний газ на загальну суму 174141,25 грн., що підтверджено платіжними дорученнями (т. 1, а.с. 62-64,66-68,70-72,74-75,77-79,81,83).

Прокурором вказано, що внесення змін до спірного договору від 31.01.2020 здійснено в порушення вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції яка діяла на момент укладення договору), що суперечить інтересам суспільства в особі територіальної громади Срібнянської ОТГ та держави; укладені додаткові угоди № 1 від 26.02.2020, № 2 від 13.10.2020 та № 3 від 20.11.2020 є нікчемними в силу ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» та означає, що зобов`язання сторін регулюються договором. Відповідно у лютому - грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз Збут» поставило Срібнянській селищній раді 21284,44 куб. м. газу, за який сплачено кошти в сумі 174141,25 грн., хоча повинно було бути сплачено згідно договору 142363,74 грн. Відповідно, отримана відповідачем оплата у сумі 31777,51 грн. за непоставлений товар підлягає стягненню з відповідача на підставі ч. 1 ст.670 Цивільного кодексу України. Обрахунок здійснено виходячи з первісної ціни у договорі №41 FBI47-818-20 від 31.01.2020 за 1 куб.м - 6688,63 грн. (з ПДВ), без урахування додаткових угод.

Відповідач у відзиві на позов щодо позовних вимог заперечував, посилаючись на відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача-1 у даній справі; посилався на відсутність підстав для звернення прокурора з позовом до суду, внаслідок чого просив суд позовну заяву залишити без розгляду на підставі п. 2. ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, а у разі розгляду справи по суті щодо позовних вимог заперечив, зазначивши, що сторонами спірного договору не було порушено приписів Закону України "Про публічні закупівлі"; додаткові угоди були укладені з урахуванням норм ст. 627 Цивільного кодексу України; підстави для стягнення з відповідача грошових коштів на підставі частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України відсутні.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014у № 1697-VII "Про прокуратуру", який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини четвертої). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина сьома).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

У підтвердження здійснення повідомлення в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до позовної заяви додано повідомлення про підготовку позову в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби та Срібнянської селищної, що підтверджено листом №1377вих -22 від 23.05.2022 (т. 1, а.с. 115). Позивачами не оспорюється факт отримання зазначених повідомлень прокуратури.

Враховуючи викладене, прокурором вказані вимоги ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" виконано в повному обсязі.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі" регулювання та державний контроль у сфері закупівель здійснює, в тому числі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного фінансового контролю, а саме Державна аудиторська служба України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" та Положенням про Державну аудиторську службу України (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43).

Статтею 2 цього Закону визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю, зокрема є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували в періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, за дотриманням законодавства про закупівлі.

За частиною 1 статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні" контроль за дотриманням законодавства в сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі в порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Прилуцькою окружною прокуратурою до Управління Північного офісу Держаудитслужби направлялися листи (№1005вих -21 від 28.04.2021, №54-78/44 вих-22 від 08.04.2022 (т.1, а.с. 84-86,88-89) щодо проведення контрольних заходів, зокрема моніторингу публічної закупівлі (UA-2020-01-15-000142-а) із зазначенням виявлених порушень законодавства, визнання укладених додаткових угод до договору недійсними та стягнення надміру сплачених коштів.

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листами № 262531-17/2333-2021від 02.06.2021, №262531-17/821- 2022 від 18.04.2022 повідомлено, що інформація, зазначена у вищевказаних листах прокуратури буде врахована у разі проведення заходів державного фінансового контролю у Срібнянській селищній раді, орган державного фінансового контролю наділений лише правом порушувати перед відповідними державними органами питання визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, за результатами проведених заходів державного фінансового контролю. Разом з тим, такі заходи державного фінансового контролю, зокрема як моніторинг публічної закупівлі, перевірка публічної закупівлі, ревізія фінансово-господарської діяльності розпорядника бюджетних коштів вказаним органом державного фінансового контролю протягом 2020 - 2021 років та поточного періоду 2022 року не проводилися (т. 1, а.с. 92-93, 94-96).

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 конкретизує і тлумачить нормативні підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Держаудитслужби, яка хоч і не проводила моніторинг публічної закупівлі, однак може і повинна бути позивачем у справах з аналогічних питань.

Згідно із пунктом 8 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право, крім іншого, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни товару за природний газ після укладення договору про закупівлю, не сприяє раціональному та ефективному використанню бюджетних коштів і створює загрозу порушення економічних інтересів держави. Як наслідок, укладення додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення економічних (майнових) інтересів держави у бюджетній сфері. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Північним офісом Держаудитслужби та його структурним підрозділом - Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, як органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо здійснення заходів контролю щодо спірних додаткових угод до договорів навіть після відповідного повідомлення органу прокуратури у розумний строк не вживались.

Суд погоджується із тим, що необхідність звернення з позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень органом Державної аудиторської служби України - Північним офісом Держаудитслужби, який держава наділила повноваженнями щодо реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю, зокрема при здійсненні державних закупівель (ст. 7 Закону України "Про публічні закупівлі", ст.ст. 5,10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Положення про Державну аудиторську службу України).

Укладання додаткових угод з порушенням вимог законодавства свідчить про нераціональне і неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу порушення інтересів держави у бюджетній сфері. З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері закупівель.

Підстави для подання позовної заяви в інтересах Північного офісу Держаудитслужби узгоджуються із позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 01.09.2020 № 911/1534/19, 19.08.2020 № 925/47/19, 30.07.2020 № 904/5598/18, 15.05.2019 №911/1497/18.

У листі Срібнянської селищної ради №02-16/610 від 12.04.2022 (т. 1, а.с. 104) повідомило прокуратуру про те, що до суду звертатися не буде, не заперечує проти вжиття заходів представницького характеру прокуратурою щодо стягнення сплачених коштів.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, організаційна-правова форма Срібнянської селищної ради - орган місцевого самоврядування.

Срібнянська селищна рада, як орган місцевої ради, та який у розумінні ст. 22 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня (за рахунок яких здійснювалася закупівля природного газу за договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері та у сфері публічних закупівель. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначені у Законі України «Про публічні закупівлі».

Враховуючи, що Срібнянською селищною радою, укладаючи оспорювані додаткові угоди до договору про закупівлю усупереч вимог ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", сприяє порушенням інтересів держави, тим самим є органом, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, однак не здійснює та неналежно здійснює їх захист.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність обгрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та Срібнянської селищної ради, а тому заперечення відповідача у цій частині є безпідставними та відхиляються судом.

Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає, оскільки у даній справі прокурор обґрунтовано та у межах своїх повноважень звернувся до суду з метою захисту інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 6 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-ІХ від 19.09.2019, договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.

Як встановлено судом, основний договір укладено 30.01.2020, тобто до введення в дію (19.04.2020) Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-ІХ від 19.09.2019, а тому виконання договору здійснювалося відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» у попередній редакції.

Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що договір про закупівлю це договір, що укладається між замовником і учасником торгів за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

На підставі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

У відповідності до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг).

Отже, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Згідно із п. 7 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діяла момент виникнення спірних правовідносин) тендерна документація має містити проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діяла момент виникнення спірних правовідносин) не містить виключень з цього правила, отже, зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами та визначено, що Законом України «Про публічні закупівлі» встановлена імперативна норма, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 36 Закону.

Згідно з роз`ясненнями Міністерства економічного розвитку торгівлі України № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 «Щодо зміни істотних умов договору» у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору сторони договору зобов`язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Отже, приписи Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції, що діяла момент виникнення спірних правовідносин), з урахуванням роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №3302-06/34307-06 від 27.10.2016 , передбачають, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Аналогічної думки дійшов Вищий господарський суд України у справі №904/6290/17 від 13.12.2017.

Окрім того, у постанові Верховного суду від 12.02.2020 у справі №913/166/19 зазначено, що, незважаючи на те, що Законом України «Про публічні закупівлі» не передбачено ані переліку органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни на товар на ринку, ані форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме відповідного до зміни ціни в договорі факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим.

У підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Тобто не будь-яка довідка чи висновок уповноваженого органу про ціну товару на ринку є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Обґрунтуванням укладання додаткових угод №1, 2, 3 послугували надані відповідачем листи ДП "Держзовнішінформ" №232/19 від 07.02.2020, №12/193 від 04.11.2020, довідка Львівської торгово-промислової палати №19-09/883 від 25.09.2020.

Суд, дослідивши зазначені документи, погоджується з доводами прокурора про те, що такі не містять інформації щодо коливання ціни на природний газ, що за змістом вищенаведених приписів ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. У довідках (листах) ДП "Держзовнішінформ" не зазначена інформація щодо динаміки ціни на природний газ або проведення аналізу вартості ціни на газ на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами чи проведення інших досліджень, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку; відсутні будь-які дані про зростання або зниження ціни на природний газ; крім того, вказані довідки (листи) ДП "Держзовнішінформ" носять інформативний характер і не враховують умов договорів та контрактів. У інформаційній довідці Львівської торгово-промислової палати №19-09/883 від 25.09.2020 наведена інформація щодо рівня середньозважених цін на природний газ ресурсів вересня та жовтня 2020 року станом на 25.09.2020 за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа». Згідно із п. 4 примітки інформаційна довідка є фактографічною та не містить узагальнюючої інформації щодо півня цін (рівня зміни цін) товару на внутрішньому ринку .

За таких обставин вищевказані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у них відсутній аналіз вартості природного газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, необхідність внесення зазначених змін ціни не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально.

З урахуванням викладеного, доводи відповідача у цій частині спростовується вищезазначеним.

За змістом чч. 2, 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, установлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після виконання не допускається. Тож, укладення додаткових угод щодо зміни ціни за одиницю товару після його поставки є порушенням ч.ч. 2, 3 ст.632 Цивільного кодексу України.

За висновками Верховного Суду в постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, метою регулювання, передбаченого статтею 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Як встановлено судом, додатковою угодою №1 від 26.02.2020 до договору, якою змінено його умови з 01.02.2020 в частині збільшення ціни за 1 куб.м, газу до 7,35749 грн., з урахуванням ПДВ, та зменшено річний плановий обсяг постачання газу до 40909,1 куб.м.; додатковою угодою №2 від 13.10.2020 збільшено з 01.10.2020 ціну за 1 куб.м, до 8, 09250 грн., з урахуванням ПДВ та зменшено обсяги річного плану постачання до 38085,94 куб.м.; додатковою угодою № 3 від 20.11.2020 збільшено з 01.11.2020 ціну за 1 куб.м, до 8,90094 грн., з урахуванням ПДВ та зменшено обсяги річного плану постачання до 35535,40 куб.м.

Таким чином, укладення додаткових угод №1-3 до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом, повністю нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Судом взято до уваги, що умовами договору №№41FB147-818-20 від 31.01.2020 взагалі не передбачено порядку перегляду його ціни за одиницю товару в бік збільшення. Пунктами 3.1 та 3.4 договору визначено, що споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватись, про що сторони укладають відповідні додаткові угоди. При цьому, споживач підтверджує, що йому надано належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміну ціни газу не вимагається. Однак, сам правочин механізму перегляду (збільшення) ціни за одиницю товару не визначає. Можливість зміни і порядок зміни такої істотної умови договору як ціна має бути обов`язково передбачена як у проєкті договору (тендерній документації), так і в самому договорі, який укладено за результатами відкритих торгів (п.7 частини 2 статті 22 ЗУ "Про публічні закупівлі" в редакції, чинній на момент укладення договору).

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 вказав, що відповідно до принципу прозорості торгів та стандартів добросовісної ділової практики сторони в договорі мали б закласти певну формулу та порядок перерахунку ціни (так зване "цінове застереження"). Це призвело б до прозорості закупівель - адже замовник би розумів, що ціна може бути перерахована. Обидві сторони не могли не розуміти особливості функціонування ринку газу (тобто постійне коливання цін на газ, їх сезонне зростання-падіння були прогнозованими), а тому не були позбавлені можливості визначити в договорі порядок зміни ціни, зокрема, які саме коливання ціни надають право на перерахунок ціни (порогові показники), формулу розрахунку нової ціни, визначити документи, що мають підтверджувати коливання цін на ринку. Чинне законодавство про публічні закупівлі не визначає, які органи, установи чи організації мають право надавати інформацію щодо коливання цін на ринку і які документи можуть підтверджувати таке коливання. Такі органи і такі документи можуть визначатися замовником при формуванні тендерної документації, а сторонами - при укладенні договору (відповідно до тендерної документації).

Сторонами наведені вище чинники при укладенні договору №41FB147-818-20 від 31.01.2020 не враховано.

За висновком суду відповідачем документально не підтверджено коливання ціни на природний газ упродовж 2020 року; водночас при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, він не обґрунтував, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за ціною, запропонованій замовнику на тендері, не навів причини через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Постачальник природного газу мав можливість звернутись до компетентної організації з метою проведення дослідження, аналізу ринку природного газу протягом дії договору та отримати за результатами такого дослідження висновок з реальним відсотком коливання ціни, однак, таким правом та можливістю не скористався.

Разом з цим сторонами послідовно збільшувалась вартість газу за відсутності доказів, а тому наведені дії Срібнянської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" розцінені судом як недобросовісні.

Верховним Судом у постанові від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18 наголошено, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 3 Закону України "Про публічні закупівлі".

Судом відхилено аргументи відповідача щодо застосування принципу свободи договору, закріпленого статями 3, 627 Цивільного кодексу України, який передбачає право сторін визначати зміст договору на власний розсуд та за згодою сторін вносити будь-які зміни до договору.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, його укладення з порушенням вимог ч. 4 ст. 36 України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин); у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У ході судового розгляду справи встановлено, що укладення додаткових угод №1 від 26.02.2020, № 2 від 13.10.2020, №3 від 20.11.2020, до договору відбулося за відсутності належного обґрунтування та з порушенням ст. 36, 37 Закону України "Про публічні закупівлі" і не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Аналогічної правової позиції у тотожних правовідносинах дотримується Верховний суд у постанові від 03.12.2020 у справі №909/703/19.

Разом з тим, матеріалами справи, зокрема, актами прийому-передачі природного газу №ЧРЗ80002496 від 29.02.2020 на суму 39685,13 грн., № ЧР380003341 від 16.04.2020 на суму 24895,61 грн., №ЧРЗ80004446 від 15.05.20200 на суму 7714,33 грн. (а.с. 69), №ЧРЗ80007921 від 13.11.2020 на суму 1444,19 грн., №ЧРЗ80008219 від 15.12.2020 на суму 42545,87 грн., №ЧРЗ80009345 від 22.12.2020 на суму 57856,12 грн., розрахунком позовних вимог, встановлено, що на підставі нікчемних додаткових угод №1,2,3 до договору позивачем-2 прийнято від відповідача природній газ, при цьому надмірно та безпідставно сплачено бюджетних коштів на загальну суму 31777,51 грн.

Зазначена сума різниці вартості газу відповідачем у справі не спростована.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину; якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною; правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін; вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

У справі, що розглядається, нікчемними є додаткові угоди №1 від 26.02.2020, № 2 від 13.10.2020, № 3 від 20.11.2020 до договору, що не спростовує наявність договірних відносин сторін відповідно до договору на постачання природного газу для потреб не побутових споживачі №41FB147-818-20 від 30.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" та Срібнянською селищною радою.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

У ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 695 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ст. 699 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Нікчемність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором. Відтак і поставка газу, і його оплата мала здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві підлягає поверненню із застосуванням положення підставі частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України.

Як встановлено судом та не спростовано відповідачем у справі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" на виконання умов договору поставило замовнику (Срібнянська селищна рада) 21284,44 куб.м природного газу (згідно двосторонніх актів приймання-передачі до договору, належним чином засвідчені копії наявні у матеріалах справи). У рахунок оплати вартості природного газу за договором позивачем-2 сплачено на рахунок відповідача 174141,25 грн., що підтверджено копіями платіжних доручень, наявних у матеріалах справи.

Враховуючи первісну ціну у договорі, яка складала за 1000 куб.м - 6688,63 грн. (з ПДВ), без урахування додаткових угод, Срібнянська селищна рада за спожитий природний газ об`ємом 21284,44 куб. м. за рахунок коштів місцевого бюджету повинна була сплатити 142363,74 грн з ПДВ, у той же час нею сплачено загальну суму 174141,25 грн., що перевищує вартість газу відповідно до умов договору на 31777,51 грн.

Таким чином, отримана відповідачем оплата у сумі 31777,51 грн.(за товар, який не був поставлений відповідачем) підлягає стягненню з відповідача в межах заявлених вимог на підставі частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України.

Решту аргументів відповідача суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновків суду.

За наведених фактичних обставин позов прокурора про стягнення з відповідача 31777,51 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, частиною 9 даної статті передбачено, що в випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки за висновком суду недійсні додаткові угоди були підписані внаслідок неправомірних дій обох сторін в однаковій мірі, суд вважає, що судові витрати мають бути покладені на позивача-2 та відповідача в рівних частинах у сумі 1240,50 грн. на кожного.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код 39576385) на користь Срібнянської селищної ради (вул. Миру, 54, смт. Срібне, 17300, код 04412573) кошти у сумі 31777 грн. 51 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз збут" (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 68, код 39576385 на користь Чернігівської обласної прокуратури, 14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код 02910114, 1240 грн. 50 коп. судового збору.

4. Стягнути з Срібнянської селищної ради (вул. Миру, 54, смт. Срібне, 17300, код 04412573) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9, код 02910114) 1240 грн. 50 коп. судового збору. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 13.09.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення підписано 22.09.2022.

Суддя Демидова М.О.