Постановление суда № 106380204, 22.09.2022, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

м. Чернівці

22 вересня 2022 року Справа № 926/3467/22

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Марущака І.В., перевіривши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрільчук Транс» (58005, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Руданського, буд. 44, кв.1, код 37690326)

до SC ETUFARM SRL (Municipiul Braila, 810118, Bulevardul Dorobantilor, Nr. 784, Corp. C1, Etaj 1, Camera 1, Judet Braila, Romania, код RO26712223, J09/136/2010)

про стягнення заборгованості в сумі 18 200,00 євро,

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрільчук Транс» звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до SC ETUFARM SRL про стягнення заборгованості в сумі 18 200,00 євро, що еквівалентно 668 122,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань з оплати наданих позивачем за договором перевезення вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні № 0112 від 01 грудня 2018 року послуг.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2022 року вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Суд, ознайомившись із поданими матеріалами, дослідив, що позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, підстави для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Відповідно до частини третьої статті 12 Господарського процесуального кодексу України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи наведені положення Господарського процесуального кодексу України, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами загального позовного провадження.

Разом з тим, з матеріалів позовної заяви вбачається, що відповідач SC ETUFARM SRL (Municipiul Braila, 810118, Bulevardul Dorobantilor, Nr. 784, Corp. C1, Etaj 1, Camera 1, Judet Braila, Romania, код RO26712223, J09/136/2010) є нерезидентом, який не має свого представництва на території України, тому про розгляд даної справи належить повідомляти в порядку, передбаченому чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно статті 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном регулюється Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах, до якої Україна приєдналася згідно з Законом України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах2 від 19.10.2000.

Згідно зі статтею 1 Конвенції «Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах», остання застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Статтями 2, 3 вказаної Конвенції передбачено, що кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.

Орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Згідно зі статтею 5 Конвенції Центральний Орган запитуваної Держави власноручно вручає документ або забезпечує його вручення відповідним органом: a) у спосіб, визначений його внутрішнім правом для вручення документів, складених в цій державі, особам, що перебувають на її території, або b) в особливий спосіб, обумовлений запитуючим органом, якщо такий спосіб не є несумісним з законами запитуваної Держави.

З урахуванням положень пункту (b) частини першої цієї статті документ може завжди бути вручений шляхом безпосередньої доставки одержувачу, який приймає його добровільно.

Якщо документ має бути вручений відповідно до частини першої цієї статті, то Центральний Орган може вимагати, щоб документ був складений або перекладений офіційною мовою або однією з офіційних мов запитуваної Держави.

Частина прохання, яка відповідає формуляру, доданому до цієї Конвенції, що містить короткий виклад суті документу, що підлягає врученню, вручається разом з документом.

Водночас, статтею 10 Конвенції передбачено, що якщо запитувана Держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

Відповідно до статті 15 Конвенції, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесене, поки не буде встановлено, що: a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя, незалежно від положень частини першої цієї статті, може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Незважаючи на положення попередніх частин, суддя може в термінових випадках прийняти рішення про застосування будь-яких тимчасових чи охоронних заходів.

У випадку, передбаченому частиною другою статті 15 Конвенції, суд може прийняти рішення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Разом з тим відповідно до положень статті 15 Конвенції вбачається, що ця норма застосовується за умов необхідності повідомлення юридичної особи-нерезидента, який є відповідачем у справі (а не позивачем чи третьою особою), про наявність справи, яка розглядається судом, для надання відповідачу можливості вжиття заходів захисту.

Тобто положення Конвенції не допускають винесення судом рішення у справі до виконання певних умов у разі неявки саме відповідача, а не будь-якого іншого учасника провадження.

Згідно договору про правову допомогу та правові відносини в цивільних справах від 30.01.2002 року, укладеного між Україною та Румунією, цивільними справами в розумінні цього договору вважаються також комерційні справи (ч. 3 ст. 1 Договоу); при здійсненні правової допомоги установи юстиції Договірних Сторін зносяться одна з одною через Міністерство юстиції України і Міністерство юстиції Румунії, якщо цим договором не передбачено інше (ст. 4 Договору); прохання про здійснення правової допомоги та додатки до нього складаються мовою запитуючої Договірної Сторони, до них також додаються завірені копії перекладу на мову другої Договірної Сторони. Переклад засвідчується нотаріусом або посадовою особою запитуючої установи юстиції, або дипломатичним представництвом чи консульською установою запитуючої Договірної Сторони (ч.ч. 1,2 ст. 5 Договору).

З урахуванням наведеного, відповідачу у справі для належного повідомлення про розгляд справи необхідно вручати судові документи та матеріали по справі в нотаріально засвідченому перекладі на румунську мову відповідно до вимог Конвенції «Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах».

Відтак суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду щодо надання нотаріально засвідчених документів та матеріалів справи в перекладі на румунську мову позов може бути залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, беручи до уваги місцезнаходження відповідача, з метою належного повідомлення SC ETUFARM SRL про дату, час та місце судового розгляду справи відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, Конвенції «Про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах», Договору про правову допомогу та правові відносини в цивільних справах від 30.01.2002 року, укладеного між Україною та Румунією, суд дійшов висновку про необхідність направлення до Міністерства юстиції Румунії судового доручення про вручення SC ETUFARM SRL відповідних процесуальних документів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Враховуючи наведене, провадження в справі підлягає зупиненню.

Керуючись статтями 12, 176, 228-229, 234, 365-367 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

3. Запропонувати відповідачу:

- у строк до 16 календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду відповідно до статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову;

- одночасно надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів, докази такого направлення надати суду разом з поданням відзиву на позову.

4. Зобов`язати позивача протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали надати суду переклад на румунську мову з нотаріальним засвідченням його вірності ухвали Господарського суду Чернівецької області від 22.09.2022 про відкриття провадження у справі №926/3467/22, судового доручення про вручення документів та позовної заяви у трьох примірниках.

5. Попередити позивача, що у випадку неподання без поважних причин витребуваних судом документів позов може бути залишено без розгляду.

6. Зобов`язати SC ETUFARM SRL надати суду оформлений відповідно до міжнародних угод документ, що є доказом правосуб`єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

7. Звернутись до Міністерства юстиції Румунії, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, з судовим дорученням про вручення SC ETUFARM SRL перекладів на румунську мову, з нотаріальним засвідченням їх вірності, ухвали Господарського суду Чернівецької області від 22.09.2022 про відкриття провадження у справі та позовної заяви.

8. Зупинити провадження у справі №926/3467/22 до отримання відповіді від Міністерства юстиції Румунії на судове доручення про вручення виклику до суду та вручення документів.

9. Після отримання відповіді від Міністерства юстиції Румунії на судове доручення про вручення виклику до суду та вручення документів, судом ухвалою буде призначено підготовче засіданні по справі.

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.В. Марущак