Решение № 106360021, 17.08.2022, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3935/21

Провадження № 2/711/388/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого - судді Скляренко В.М.

при секретарі: Ковальовій О.В.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ; третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_3 , в особі представника адвоката Слободянюка П.В., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_4 ; третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позову вказує, що 17 червня 2020 року на Харківській площі у м. Києві сталася ДТП за участю автомобілів марки «Mersedes Benz 500» д.н. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_4 та автомобіля марки «LAND ROVER Discovery» д.н. НОМЕР_2 , яким керував позивач ОСОБА_3 .

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року по справі №753/12893/20 (провадження № 3/753/5984/20, суддя Просалова О.М.) гр. ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Також, позивач ОСОБА_3 вказує, що при зіткненні, автомобіль марки LAND ROVER Discovery» д.н. НОМЕР_2 отримав значні механічні пошкодження. Тому, для визначення розміру заподіяної матеріальної шкоди, ним був укладений договір із суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_5 на проведення оцінки збитку, заподіяного йому, як власнику транспортного засобу в результаті ДТП.

Згідно висновку№ 30.2020експерта товарознавця ОСОБА_5 ,складеного 08липня 2020року,величина матеріальнихзбитків автомобілямарки «LANDROVERDiscovery»д.н. НОМЕР_2 станом на01липня 2020року склала311213грн.19коп.та вартістьвідновлювального ремонтутого жавтомобіля складає286168 грн. 07 коп.

Відповідно до квитанції, яка видана експертом товарознавцем Гладких С.І., за проведення експертизи автомобіля марки «LAND ROVER Discovery» д.н. НОМЕР_2 про визначення матеріального збитку, позивачем сплачено кошти в розмірі 2 600 грн. без ПДВ.

Крім того, 28 вересня 2020 року на станції технічного обслуговування Приватного підприємства «Автоспец» в місті Олександрія Кіровоградської області, за власні кошти позивача було проведено відновлювальний ремонт автомобіля марки «LAND ROVER Discovery» державний номер НОМЕР_2 .

Вартість матеріалів та наданих послуг склала 318780 грн., про що сторонами складено та підписано Акт виконаних робіт № 1010.

Станом на 17.06.2020 року, цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Mersedes Benz 500» д.н. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_4 , була застрахована в ТзДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» - № полісу 130131872.

У квітні 2021 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» здійснила позивачу ОСОБА_3 , як потерпілому внаслідок ДТП, виплату страхового відшкодування за заподіяну майну шкоду в розмірі 130000 грн.

Позивач ОСОБА_3 подав заяву до страховика ТзДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про погодження із сумою страхового відшкодування, але сума завданих йому матеріальних збитків не покривається лімітом відповідальності страховика.

Отже, на підставі статті 1194 ЦК України, різниця між фактичним розміром завданої шкоди, який складає 318780 грн. і страховим відшкодуванням в розмірі 130000 грн. становить 188780 грн.

Разом з тим, позивач зазначає, що, у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу, відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Нормою ч. 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної шкоди», кожна особа оцінює ступень спричиненої моральної шкоди самостійно, виходячи із глибини своїх душевних страждань та самостійно оцінює суму моральної шкоди.

Враховуючи те, що майно позивача було ушкоджено внаслідок ДТП, та те, що внаслідок ушкодження цього майна, він позивач переніс душевні страждання, викликані дискомфортом у вигляді неможливості тривалий час (майже чотири місяці) користуватися своєю власністю за її прямим призначенням, клопотами по ремонту автомобіля, пошуку експертів товарознавців та кваліфікованих станцій технічного обслуговування для проведення ремонтно-відновлювальних робіт, а також змушений був взяти відпустку за основним місцем роботи в силу неможливості її виконання за відсутності у користуванні автомобіля. Через зазначене позивач вважає, що має право на відшкодування, заподіяної йому моральної шкоди, в розмірі 5 000 грн.

А тому,просить судстягнути ізвідповідача ОСОБА_4 найого користь:грошові коштив сумі188780грн.,що складаютьсяіз різниціміж розміромматеріального збитку,завданого йому,як власникупошкодженого транспортногозасобу тавиплаченим страховимвідшкодуванням;витрати,сплачені заекспертні послугипо визначеннювартості матеріальногозбитку (експертизи)завданого його(позивача)автомобілю усумі 2600 грн.;відшкодування моральноїшкоди врозмірі 5000 грн.; витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн., а також судові витрати понесені за подання позовної заяви до суду.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.09.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі і визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.

В судовомузасіданні,що відбувалосьв режимівідеоконференції зОлександрійським міськрайоннимсудом Кіровоградськоїобласті,представник позивача ОСОБА_3 адвокатСлободянюк П.В.позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ;третя особа:Товариство здодатковою відповідальністю«Страхова компанія«Ю.Ес.Ай»про стягненняматеріальної таморальної шкоди,завданої внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди підтримавчастково тапросив стягнутиз відповідача ОСОБА_4 накористь ОСОБА_3 грошові коштив сумі181213грн.19коп.,тобто різницюміж розміромматеріального збитку,завданого пошкодженнямтранспортного засобу автомобіля«LANDROVERDiscovery»д.н. НОМЕР_2 ,визначеного самевисновком №30.2020експертного авто-товарознавчогодослідження від08.07.2020року та граничноюсумою страховоговідшкодування (лімітом),а саме181213грн.19коп.Також просивстягнути звідповідача накористь позивачаморальну шкодув розмірі5000грн.;витрати,сплачені заекспертні послугипо визначеннювартості матеріальногозбитку (експертизи),в розмірі2600 грн.; витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн., а також судовий збір, сплачений при подачі даного позову до суду.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову, в зв`язку з його безпідставністю та недоведеністю належними доказами. Від свого клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи відмовився, зіславшись на те, що саме на позивача покладений обов`язок доказування, а ним не доведений належними доказами розмір шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.06.2020 року.

Представник третьої особи Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» в судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини своєї неявки, хоча про дату, час та місце слухання справи був повідомлений в установленому законом порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача адвоката Слободянюк П.В., представника відповідача ОСОБА_2 , дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 17 червня 2020 року о 10 год. 10 хв. на Харківській площі в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів марки «Mersedes Benz 500» д.н. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_4 та автомобіля марки «LAND ROVER Discovery» д.н. НОМЕР_2 , яким керував позивач ОСОБА_3 .

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 04 вересня 2020 року по справі №753/12893/20 (провадження № 3/753/5984/20) ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 13).

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю «LAND ROVER Discovery» д.н. НОМЕР_2 були завдані механічні пошкодження в сумі 311213 грн. 19 коп., на підтвердження розміру яких позивачем надано висновок №30.2020 експертного авто-товарознавчого дослідження від 08.07.2020 року (а.с. 14- 29).

Також, в судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу MersedesBenz500»д.н. НОМЕР_1 відповідача ОСОБА_4 згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 31.12.2019 року № 130131872 була застрахована у ТзДВ «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай». Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю складав 260000 грн.; за шкоду, заподіяну майну 130000 грн., франшиза - нульова (а.с. 31).

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач зазначав, що, відповідно до акту виконаних робіт від 28.09.2020 року, вартість завданого йому збитку складає 318780 грн., тому просив стягнути із відповідача на його користь 188780 грн., тобто різницю між максимальним страховим відшкодуванням (лімітом) і фактично завданою шкодою.

В судовому засіданні, з урахуванням доводів представника відповідача про неналежність такого доказу завдання шкоди, як акт виконаних робіт від 28.09.2020 року, представник позивача просив стягнути із відповідача ОСОБА_4 на користь позивача ОСОБА_3 різницю між завданою йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди шкодою, яка визначена висновком №30.2020 експертного авто-товарознавчого дослідження від 08.07.2020 року (311213 грн. 19 коп.), та максимальним страховим відшкодуванням (ліміт 130000 грн.), а саме 181 213 грн. 19 коп.

Положеннями частини першої статті 1166ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 1188ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки визначається діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищена небезпеки для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода,завдана джереломпідвищеної небезпеки,відшкодовується особою,яка навідповідній правовійпідставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» врегульовано відносини обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 3вказаного Закону встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону №1961-IV,у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, яка підлягала визначенню відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV.

В даному випадку розмір страхового відшкодування не визначався, тому позивач просить стягнути завданому йому в результаті дорожньо-транспортної пригоди майнову шкоду, як різницю між вартістю матеріального збитку, визначеного висновком №30.2020 експертного авто-товарознавчого дослідження від 08.07.2020 року та визначеним Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 31.12.2019 року лімітом відповідальності Страховика, який складає 130000 грн. (максимальним страховим відшкодуванням, яке міг відшкодувати Страховик), що не суперечить вимогам чинного законодавства. Розмір такої шкоди (збитку) складає 181213 грн. 19 коп., виходячи із розрахунку: 311213 грн. 19 коп. (вартість матеріального збитку згідно висновку експерта) 130000 грн. (максимальне страхове відшкодування, ліміт відповідальності згідно полісу) = 181213 грн. 19 коп.

Разом з тим, суд зазначає наступне. Як вбачаться із висновку №30.2020 експертного авто-товарознавчого дослідження від 08.07.2020 року він був складений на письмову заяву позивача ОСОБА_6 , однак в ньому не зазначено, що він складений для суду і експерт попереджений (обізнаний) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, як це передбачено ч. 7 ст. 102 ЦПК України (вимоги до висновку експерта).

Так, статтею 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи.

Частиною 6ст. 106 ЦПК Українизазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5ст. 106 ЦПК Україниу висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

За таких підстав, суд критично оцінює вищевказаний висновок №30.2020 експертного авто-товарознавчого дослідження від 08.07.2020 року та вважає, що він не може бути належним та допустимий доказом.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі №522/1029/18 та від 04.11.2020 року у справі 904/684/18.

Крім того, з вказаного висновку експерта вбачається, що огляд транспортного засобу автомобіля LAND ROVER Discovery Sport, д.н. НОМЕР_2 проводився 01.07.2020 року на території СТО «Мастер». Виклик зацікавлених осіб для проведення технічного огляду пошкодженого транспортного засобу здійснювався замовником дослідження, однак вказані особи не з`явилися і огляд КТЗ проведено без їх участі. При цьому, з аркушу 30 (зворотня сторона) вказаного висновку вбачається, що додатками до нього є, в тому числі і протокол огляду транспортного засобу від 01.07.2020 року, тоді як такий протокол огляду до матеріалів висновку експерта, який наданий суду, не наданий. Відсутність протоколу огляду транспортного засобу унеможливлює встановити відповідність вартості відновлювального ремонту тим пошкодженням, які були спричинені в результаті дорожньо-транспортної пригоди, оскільки калькуляція вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складається на підставі протоколу огляду транспортного засобу. При цьому, суд враховує, що відповідач взагалі заперечує факт доведеності позивачем належними доказами розміру заданої йому шкоди.

Щодо акту виконаних робіт №1010 від 28.09.2020 року, наявного в матеріалах справи (а.с. 30), то слід зазначити, що в судовому засіданні представник позивача відмовився від врахування цього доказу та просив, визначаючи завдану позивачу шкоду керуватися саме висновком №30.2020 експертного авто-товарознавчого дослідження від 08.07.2020 року. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що навіть при врахуванні такого доказу (акту виконаних робіт) суд, без надання протоколу огляду пошкодженого транспортного засобу, позбавлений можливості встановити наявність у позивача необхідності в ремонті (заміні) саме зазначених в даному акті складників (елементів, складових частин).

За таких підстав, суд вважає, що позивачем не доведений належними та переконливими доказами розмір завданої шкоди в зв`язку з пошкодженням автомобіля LAND ROVER Discovery Sport, д.н. НОМЕР_2 в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 17.06.2020 року, яку він визначає в 181 213 грн. 19 коп.

Разом з тим, суд враховує і те, що матеріали справи не містять доказів того, що саме позивач ОСОБА_7 є власником чи володільцем вищевказаного автомобіля LAND ROVER Discovery Sport, д.н. НОМЕР_2 , що давало б йому право на відшкодовування майнової шкоди в розмірі 181 23 грн. 19 коп., завданої в зв`язку з пошкодженням вищевказаного транспортного засобу, а також майнової шкоди, понесеної в зв`язку з проведенням визначення вартості матеріального збитку (експертизи) в розмірі 2600 грн.

Що стосується позовних вимог позивача ОСОБА_3 в частині стягнення із відповідача моральної шкоди, то вони також не підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

За загальним правилом, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч. 1 ст. 23 ЦК України).

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1)у фізичномуболю тастражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз каліцтвомабо іншимушкодженням здоров`я;2)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуз протиправноюповедінкою щодонеї самої,членів їїсім`ї чиблизьких родичів;3)у душевнихстражданнях,яких фізичнаособа зазналау зв`язкуіз знищеннямчи пошкодженнямїї майна;4)у приниженнічесті тагідності фізичноїособи,а такожділової репутаціїфізичної абоюридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршенням здібностей потерпілого або позбавленням його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються принципи розумності і справедливості.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що моральна шкода йому завдана внаслідок пошкодження його майна автомобіля LAND ROVER Discovery Sport, д.н. НОМЕР_2 , оскільки він не міг користуватися своєю власністю за її прямим призначенням та змушений був здійснювати пошуки експертів товарознавців та кваліфікованих станцій технічного обслуговування. Однак, належність саме йому вищевказаного транспортного засобу позивачем не доведена. До матеріалів позову позивачем додано лише копію посвідчення водія, яке не підтверджує вищевказаного факту.

В силу ст.ст. 12, 81 ЦПК України, саме на позивача покладається обов`язок доказування своїх позовних вимог. Позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 83 ЦПК України).

Вказане узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) (пункт 81 зазначеної постанови): «Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18)».

Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частиною першою статті 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.

Аналогічний висновок викладений і в постанові Верховного Суду від 27.12.2019 року у справі №641/6191/17.

За таких підстав, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилалися представник позивача, а також представник відповідача, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також враховуючи принципи змагальності, в силу яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та в силу яких кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ; третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у повному обсязі.

Що стосується вимог позивача ОСОБА_3 про стягнення з відповідача ОСОБА_4 на його користь судових витрат, суд приходить до висновку також про відмову у їх задоволенні в зв`язку з тим, що судом було відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст. 11, 22 ЦК України, ст. ст. 12-13, 80, 81, 82, 83, 89, 95, 133, 137, 141, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ; третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 17.08.2022 року.

Головуючий: В.М. Скляренко