№ 10635922, 29.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13701/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" липня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Данилової М.В.

Бистрик Г.М.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу представника Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Укрнафта»звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП №0001864120/0 від 06.11.2008 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1026,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2010 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ВАТ «Укрнафта» подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2010 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що 24.10.2008 СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було проведено невиїзну документальну перевірку ВАТ «Укрнафта»з питань правильності нарахування та повноти перерахування до бюджету ПДВ при правових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Етрекс 1»(надалі - Контрагент) за період з 01.05.2008 по 31.05.2008.

Перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п. 2.11, п. 3.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N637 (надалі - Положення N637).

За результатами перевірки про виявлене порушення відповідачем складено Акт № 568/41-20/00135390 від 24.10.2008 (надалі - Акт), на підставі висновків якого відповідачем прийняте рішення №0001864120/0 від 06.11.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1026,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що висновок про безпідставність включення до складу податкового кредиту сум ПДВ позивачем зроблено на підставі відповіді ДПІ у Дніпровському районі міста Києва №6595/7/23-809 від 24.09.2008, відомостей від державного реєстратора про скасування державної реєстрації контрагента, про що було зроблено запис в ЄДР юридичних та фізичних осіб - підприємців за №1067112000100041 від 11.10.2004, заяви контрагента за формою №8-ОПП від 01.04.2003 про припинення (закриття) за рішенням власника та довідки ДПІ у Дніпровському районі міста Києва за формою №12-ОПП від 15.06.2004 №2482/9/19-104 про зняття з податкового обліку контрагента.

Позивач за готівку отримав бензин А-80 у ТОВ «Етрекс 1»у кількості 190 літрів за ціною 5,40 грн. за літр на суму 1026,00 грн.( фіскальний чек №2602109731 від 07.05.2008).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що фіскальний чек №2602109731 від 07.05.2008 на суму 1026,00 грн. (в т.ч. ПДВ 171,00 грн.) був виданий позивачу з порушенням п. 1.2, п. 3.1 Положення N637.

Колегія суддів, враховуючи доводи апеляційної скарги не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.2 Положення N637 розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»N265/95-BP від 06.07.1995 (надалі - Закон N265/95-BP), і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно з п. 3.1. Положення N637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Вимоги до форми і змісту розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків субєктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, встановлені у Положенні про форму та зміст розрахункових документів, затвердженому наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614.

Відповідно до п.3.2 зазначеного Положення належним чином вважатиметься оформлений той фіскальний чек, який містить наступні реквізити: назву господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ; вартість одиниці виміру товару (послуги); найменування товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ; позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) на суму коштів за даною формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг); порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій та логотип виробника.

Фіскальний чек №2602109731 від 07.05.2008 р. містить всі зазначені вище реквізити, є первинним документом, на підставі якого здійснюється облік операцій в бухгалтерському обліку підприємства, є розрахунковим документом та виконує всі передбачені для нього законодавством функції, в т.ч. і функцію документа, що підтверджує фактичне придбання товарів, якщо документ, що підтверджує розрахунки між сторонами, містить усі передбачені для нього законодавством реквізити.

Відповідно до Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»відповідальність за недостовірність відображених у первинних документах даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (ч. 8 ст.9 Закону).

Чинне законодавство не встановлює обов'язку у особи, яка отримала первинний документ, перевіряти достовірність передбачених для нього реквізитів. У випадку відсутності недоліків первинних документів, які можуть бути визначені візуально без застосування додаткових методів збору та перевірки інформації щодо точності відображених у них показників, у особи відсутні будь-які правові підстави не приймати такий документ в якості підтверджуючого документа здійснення господарської операції.

За вказаних обставин колегія суддів дійшла висновку про неправомірність прийняття СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП податкових повідомлень-рішень №0001864120/0 від 06.11.2008 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1026,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2010 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови по справі, якою необхідно задовольнити позов ВАТ «Укрнафта»до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 207 КАС України, суд

Постановив:

Апеляційну скаргу представника Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2010 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 січня 2010 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП №0001864120/0 від 06.11.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1026,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс ля набрання постановою законної сили.

Постанову складено в повному обсязі - 30.07.2010 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: