№ 10635608, 23.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                            № 2а-3271/10/2370 23.07.2010 р.                                                                       м. Черкаси

14 год. 30 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Чалої А.С.,

при секретарі - Журавлі В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси до приватного підприємства «Елтеко-Україна-Рось»про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси звернулося до суду з позовною заявою до приватного підприємства «Елтеко-Україна-Рось»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 725 грн. 04 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач стверджує, що відповідачем подані розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за березень та квітень 2010 року. Сума страхових внесків згідно поданих розрахунків становить 725 грн. 04 коп. В зв’язку з несплатою відповідачем зазначеної суми позивач просить стягнути її в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився з невідомих причин, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, заяву про розгляд справи без його участі або заперечень проти позову не надав.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Відповідач, приватне підприємство «Елтеко-Україна-Рось», ідентифікаційний код 24359548, є платником збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі –«Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною 1 статті 1 цього Закону визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі –«Закон № 1058-IV»).

Статтею 1 Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які обрали особливий спосіб оподаткування та які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до ст. 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 6 ст. 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 2 ст. 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом 6 ст. 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до ст. 4 Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1-5% сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за березень та квітень 2010 року, із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті.

Згідно вказаних розрахунків відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України страхові внески за березень 2010 року в сумі 476 грн. 54 коп., за квітень 2010 року в сумі 248 грн. 50 коп., а всього на загальну суму 725 грн. 04 коп., строк сплати відповідно настав 20.04.2010 року та 20.05.2010 року.

Частиною 2 ст. 106 Закону № 1058-IV передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до вищевказаного Закону страхувальник зобов’язаний сплачувати страхові внески своєчасно та в повному обсязі незалежно від його фінансового стану. Невиконання цього обов’язку платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування приводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України і, як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням ст. 46 Конституції України, яка гарантує право громадян на забезпечення у разі старості, втрати працездатності, втрати годувальника, в інших випадках передбачених законом.

Оскільки в установлений строк відповідач боргу не сплатив, то відповідно до пп. 3.8 п.3 ст. 106 Закону № 1058-ІV позивач має право вимагати стягнення з відповідача зазначеного боргу в судовому порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

          Керуючись ст.ст. 17, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Елтеко-Україна-Рось»(18000, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 8, ідентифікаційний код 24359548) на користь управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси Черкаської області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 21367650) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за березень та квітень 2010 року в сумі 725 (сімсот двадцять п’ять) грн. 04 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                    А.С. Чала