Решение № 106347021, 20.09.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/11472/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2022 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Лецак Н.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді адміністративний позов ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 /, в інтересах якого діє адвокат Гончаров Валентин Вікторович / АДРЕСА_2 /, до Головного управління національної поліції Закарпатській області /Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, 13/ в особі відділу поліції №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області / Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Маргітича, 48/, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

31 серпня 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гончаров В.В., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління національної поліції Закарпатській області в особі відділу поліції №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області, в якому просить суд:

-визнати протиправною та скасувати постанову поліцейського СРПП ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції Шершун М.В. від 23.08.2022 року серії БАВ №303589 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1,2 ст.122 КУпАП;

-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ВП №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 всі судові витрати по справі, а саме: 496,20 грн. судового збору та 2000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1,2 статті 122Кодексу Українипро адміністративніправопорушення (далі КУпАП) та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень. Позивач вважає, що вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону. Зокрема, розгляд справи проведено з порушення вимог КУпАП; позивачу не надано можливості реалізувати своє право на правову допомогу адвоката; докази порушення правил дорожнього руху позивачем відсутні.

Відповідач у поданому 09.09.2022 відзиві позовні вимоги не визнав та зазначив, що працівник поліції діяв у межах повноважень, а позивач порушив правила обгону, також перетнув суцільну лінію, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Проти стягнення витрат на правову допомогу заперечень не навів.

Заяви (клопотання) учасників справи, інші процесуальні дії.

01.09.2022 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області адміністративний позов прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі, було постановлено проводити розгляд справи з врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій, бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності (стаття 286 КАС), які встановлені параграфом 2Глави 11 КАС.

Пояснення учасників справи.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились, 20.09.2022 через канцелярію суду представником позивача адвокатом Гончаровим В.В. подано заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до положеньстатті 268 Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС).

Фактичні обставини, встановлені судом.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №303589 від 23 серпня 2022 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст.122КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Виходячи із змісту оскаржуваної постанови, особою, яка її винесла, було встановлено, що ОСОБА_1 23.08.2022 року о 15 год. 55 хв., керуючи транспортним засобом «Toyota Camry», д.н.з НОМЕР_1 , на трасі М06779 км. здійснив обгін іншого транспортного засобу ближче ніж 100 м до пішохідного переходу (14.6.в), перетнув суцільну лінію 1.1. (8.5.1).

Відеозапису події відповідач не надав.

Оцінка суду

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дані положення кореспондуються в статті 8 Закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року№ 580-VIII.

Так, в даній справі на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення в матеріалах справи наявна копія оскаржуваної постанови.

З іншої сторони, в спростування своєї вини ОСОБА_1 надав заперечувальні пояснення як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Частина 2 зазначеної статті передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Згідно із статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, в даних правовідносинах вимагається доведення того, що ОСОБА_1 допустив порушення Правил дорожнього руху України.

Суд знаходить, що за обставинами справи копія постанови про притягнення до адміністративної відповідальності не може бути визнана належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою вона не є самостійним беззаперечним доказом, являє собою рішення про притягнення до адміністративної відповідальності і обставини викладені в ній повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Відеозапису подій відповідачем не надано.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд звертає увагу на те, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

На можливість застосування принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення звернув увагу Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 «справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» (пункт 4).

Тому в силу дії вказаного конституційного принципу всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Названі обставини не дають змоги суду однозначно оцінити дії ОСОБА_1 як такі, що містять склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою, другою статті 122 КУпАП.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Таким чином, на підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вказана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Розподіл судових витрат

Частиною першою статті 132КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 вказала на те, що судовий збір за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.

Згідно з вимогами ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що за подання позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 496,20 грн., а тому на корить ОСОБА_1 слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції Закарпатській області сплачений судовий збір у розмірі 496,20 грн.

Частинами другою-третьою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ст. 30 Закону №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Так, позивачем 30.08.2022 року було укладено договір про надання правової допомоги № 16/с з адвокатом Гончаровим В.В. На виконання укладеного договору 30.08.2022 виконавець передав, а замовник прийняв юридичні послуги, а саме: надання консультацій клієнту 0,5 год. 125 грн.; підготовка позовних матеріалів і пред`явлення позову -2,5 год. - 1875,00 грн.За надання правничої допомоги позивачем було проведено оплату в розмірі 2000 грн. 00 коп. (дві тисячі гривень 00 копійок).

Таким чином, витрати позивача на професійну правничу допомогу складають 2000 грн.

При цьому зазначена вартість не спростована відповідачем. Водночас обов`язок доведення неспівмірності цих витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на відповідача.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

З огляду на викладене та беручи до уваги відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат позивача на правничу допомогу та обґрунтованих заперечень відповідача щодо розміру таких витрат, суд вважає, що витрати позивача на правничу допомогу не можуть бути зменшені за ініціативою суду та підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

З цих підстав, керуючись статтями 1-3, 77, 241-246, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гончаров Валентин Вікторович - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №303589 від 23.08.2022 року, про притягнення ОСОБА_1 за частинами 1,2 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята накладення адміністративного стягнення у розмірі 510 гривень скасувати, а провадження по справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції Закарпатській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 496,20 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 ( одна тисяча) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Представник позивача: адвокат Гончаров Валентин Вікторович, адреса для листування: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Головне управління національної поліції Закарпатській області, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Ференца Ракоці, 13, код ЄДРПОУ:40108913, в особі відділу поліції №1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області, місцезнаходження: Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Маргітича, 48,

Повний текст рішення виготовлено 21.09.2022 року.

Суддя Олена ГОЛЯНА