Постановление суда № 106333640, 20.09.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20 вересня 2022 р. справа № 520/554/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43983495) про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, в якому просить суд:

- зобов`язати Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (правонаступник Головного управління ДПС у Харківській області) списати безнадійний податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 76847,65грн..

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2022 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі в порядку, визначеному п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України.

З огляду на пояснення позивача вбачається що, позивач неодноразово звертався до Головного управління ДПС у Харківській області із заявами про списання податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 76847,65грн. Листи щодо результатів розгляду заяв позивача податковим органом не направлялись.

Згідно з приписами п.4, 5 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, позивачем не було надано до суду обґрунтування та докази, які підтверджують, що надані в якості додатків до адміністративного позову заяви від 19.11.2021 року та 18.05.2021 року, адресовані начальнику Київського управління Головного управління ДПС у Харківській області, були дійсно направлені або подані позивачем адресату. Також до суду не надано доказів існування податкового боргу, який позивач вважає безнадійним.

Суд зазначає, що частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові Верховного Суду від 13.07.2022 року по справі №480/340/20 сформульовано правовий висновок, згідно якого строк звернення до суду із вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку із списанням безнадійного податкового боргу, визначений у частині першій статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Судом з наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано доказів отримання податкових повідомлень - рішень № 0010401706 та № 0010381706 від 01.03.2016 року, на підставі яких виник податковий борг, який позивач вважає безнадійним. Також позивачем не надано доказів щодо конкретної дати, коли йому стало відомо про існування безнадійного податкового боргу. Окрім цього, наявні матеріали справи не містять доказів направлення заяв позивача про списання безнадійного податкового боргу на адресу відповідача.

Окремо суд зазначає, що згідно програми "Діловодство спеціалізованого суду" позивач неодноразово звертався до суду з аналогічним адміністративним позовом, зокрема, 26.07.2021 року в межах справи №520/13739/21 (повернуто адміністративний позов у зв`язку з тим, що недоліки позовної заяви не були усунуті) та 31.12.2021 року в межах справи №520/28677/21 (позовну заяву відкликано позивачем).

З наявних матеріалів справи вбачається, що позивач був обізнаний про можливе порушення його прав починаючи з 12.03.2019 року, тобто після спливу 1095 днів після узгодження суми податкового боргу за податковими повідомленнями - рішеннями №0010401706 та №0010381706 від 01.03.2016 року, натомість в межах даної справи позивач звернувся до суду 10.01.2022 року, не надавши при цьому будь-якого доказу своєчасності подання адміністративного позову.

Відповідно до приписів ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

При цьому, позивачем не надано до суду заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, що підтверджується переліком додатків до адміністративного позову.

Суд враховує, що законодавче обмеження строку протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.

Згідно з приписами ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з положеннями ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Враховуючи, що позивачем не надано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, а також те, що зазначені обставини встановлені судом після відкриття провадження у справі, суд вважає за необхідне на підставі ч.13 ст.171 КАС України залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів;

- надати до суду докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Згідно з ч.2 ст.293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 171, 240, 248, 256, 293 КАС України, суддя , -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Пушкінська, буд. 46, код ЄДРПОУ 43983495) про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали, надавши вказані документи безпосередньо до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м.Харків, м-н Свободи, 6.

Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом п`яти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Біленський О.О.