Решение № 106312579, 19.09.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 вересня 2022 року № 520/11874/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України № 0106646-2401-2032-18 та № 0106646-2401-2032-19 від 15.03.2021 р. щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 15.03.2021 року № 0106646-2401-2032-18 та № 0106646-2401-2032-19 є необґрунтованим та незаконним, а тому підлягає скасуванню. Позивач зазначив, що відповідач неправильно визначив об`єкт оподаткування та без будь-яких належних правових підстав здійснив нарахування позивачу податкового зобов`язання з застосуванням максимальної ставки податку, визначеної Харківською міською радою у розмірі 1%.

Через канцелярію суду представником відповідача надано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та скасуванню не підлягають.

Позивачем надано відповідь на відзив, у якому просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником нежитлових будівель 1-го поверху №№ 1-15, 15а, 16-25, 25а, 26-40, 47, 48, антресолі 49, 49а, 50, 51, 52, 53, 19а. №№ I. II. III, IIIa, IV, V, VI в літ « 3-5» загальна площа - 1509,5 кв.м., за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (раніше майдан повстання), 7/8.

15.03.2021 року Головним управління ДПС у Харківській області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0106646-2401-2032-18 та № 0106646-2401-2032-19.

Податковим повідомленням-рішенням від 15.03.2021 року № 0106646-2401-2032-18 позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 податковий рік в сумі 56 198,69 грн..

Податковим повідомленням-рішенням від 15.03.2021 року № 0106646-2401-2032-18 позивачу нараховано податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 податковий рік в сумі 62 991,44 грн.

Вважаючи рішення податкового органу незаконним, позивач оскаржив його до суду.

Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Згідно із приписами статті 265 ПК України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

Згідно із положеннями підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Водночас, об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1п. 266.2 ст.266 ПК України), а базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1п.266.3 ст.266 ПК України).

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п.266.3.2 п.266.3 ст. 266 ПК України).

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким стаття 266 ПКУ викладена в новій редакції, а об`єкти оподаткування податком на нерухоме майно доповнено об`єктами нежитлової нерухомості.

Згідно із підпунктами 266.7.1 та 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Харківській області у зазначеному податковому повідомленні-рішенні визначено суму податкового зобов`язання за платежем Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості.

Підпунктом 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що об`єкти нежитлової нерухомості - це будівлі, приміщення, що не віднесені, відповідно вимог законодавства, до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари; туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; г) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі.

Статтею 266 Податкового кодексу України визначено платників податку на нерухомі майно, відмінне від земельної ділянки, об`єкти оподаткування, базу оподаткування, а також пільг: із сплати цього податку.

Відповідно до пп. 266.9.1 п. 266.9 ст. 266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абзац а пп. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 ПК України).

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України).

Судом встановлено, що при формуванні податкових повідомлень-рішень з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018-2019 роки, контролюючим органом застосована ставка податку відповідно до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» та відповідно до рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» для нежитлових приміщень - будівлі торгівельні.

Податок за 2018 та 2019 рік нараховується згідно з додатком № 1 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 Про місцеві податки і збори у місті Харкові та відповідно до рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові»

Пунктом 5 додатку 1 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про місцеві податки і збори у місті Харкові від 22.02.2017 № 542/17, в редакції змін внесених рішенням Харківської міської ради від 28.11.2018 № 1284/18, встановлено, що ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах: 1) будівлі готельні 1 відсоток; 2) будівлі офісні 1 відсоток; 3) будівлі торговельні 1 відсоток; 4) гаражі 0,1 відсотка; 5) будівлі промислові та склади 0,25 відсотка; 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі 0 відсотків; 8) інші будівлі 0,1 відсотка.

Отже, ставка податку коливається в залежності від цільового призначення нежитлового приміщення, яке перебуває у власності особи.

Судом встановлено, що ставка податку, яка врахована контролюючим органом при визначенні розміру суми податкового зобов`язання, при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить 37,23 гривень за 2018 рік та 41,73 гривень за 2019 рік. (1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати).

Долученими до матеріалів справи документами підтверджено, що об`єктом оподаткування за яким обраховано спірні податкові зобов`язання, є нежитлові будівлі 1-го поверху №№ 1-15, 15а, 16-25, 25а, 26-40, 47, 48, антресолі 49, 49а, 50, 51, 52, 53, 19а. №№ I. II. III, IIIa, IV, V, VI в літ « 3-5» загальна площа - 1509,5 кв.м., за адресою: м. Харків, майдан Захисників України (раніше майдан повстання), 7/8., яке за експертним висновком АСЗ № 2114503 є будівлею промисловості.

Отже, виходячи з призначення нежитлової будівлі, суд приходить до висновку про безпідставність застосування ставки податку у розмірі 1%.

Крім того, відповідно до пп. «є» 266.2.2 п. 266.2 ст.266 ПК України, не є об`єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України № 0106646-2401-2032-18 та № 0106646-2401-2032-19 від 15.03.2021 р. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, 43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України від 15.03.2021 р. № 0106646-2401-2032-18 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік в сумі 56 198,69 грн. та № 0106646-2401-2032-19 за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік в сумі 62 991,44 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1191 (одна тисяча сто дев`яносто одна ) грн. 91 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.