Постановление суда № 106310682, 18.09.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 вересня 2022 року Київ № 320/8369/22

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до ТУ ССО у м.Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка виявилася у невинесенні наказу про нарахування та виплаті йому додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" та постановою КМУ №793 від 07.07.2022 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168" в розмірі 30000,00 грн. щомісячно з 24.02.2022 та зобов`язання уповноваженої особи ТУ ССО у м.Києві та Київській області винести наказ про нарахування та виплату додаткової винагороди, починаючи з 24.02.2022.

Дослідивши позовну заяву в межах ч.1 ст.171 КАСУ на предмет дотримання ст.ст.160, 161, 123 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху та надання заявнику десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому:

обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги та доказів, якими вони підтверджені, зокрема, але не виключно, інформації про залучення позивача на службу в підрозділах відповідача та графіків несення служби під час спірного періоду; уточнення позовної вимоги п.2 прохальної частини позову в частині конкретизації уповноваженої особи ТУ ССО у м.Києві та Київській області, яку позивач просить суд зобов`язати вчинити дії стосовно винесення наказу про нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди з наданням обгрунтування наявності у такої особи повноважень на вчинення відповідних дій із зазначенням її ПІБ, РНКПО (ЄДРПОУ, поштової та електронної адреси, засобів зв`язку); обставин проходження позивачем служби в ТУ ССО у м.Києві та Київській області з наданням доказів, які їх підтверджують, зокрема, наказів про зарахування на службу, переведення тощо; зазначення кінцевої дати спірного періоду; розрахунку суми виплат, на які претендує заявник із визначенням всіх складових розрахунку; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску; оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 1984,80 грн. за дві вимоги немайнового характеру; зазначення місця знаходження оригіналів документів, копії яких додані до позовної заяви.

Одночасно, суд звертає увагу, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів заявника.

При цьому, суд також вказує на таке: за визначенням термінів та понять спір, - це юридичний конфлікт між учасниками правовідносин, який виникає внаслідок різного розуміння ними взаємних прав та обов`язків, що перешкоджає їх реалізації, та в якому кожен із учасників захищає свої права. Сторони можуть і не «сперечатися» буквально, але своєю бездіяльністю або неналежним виконанням юридичних обов`язків порушувати права іншої сторони і таким чином викликати протиріччя.

Відтак за змістом, тобто за характером прав та обов`язків, якими наділені учасники правовідносин, існують сімейні, земельні, житлові, цивільні, господарські, адміністративні, корпоративні та трудові спори.

Період, - це проміжок часу, протягом якого повторюється якийсь циклічний процес.

Проміжком називається час, що минув між двома моментами або межами. Він використовується для позначення інтервалу часу, необхідного для його завершення або переходу на черговий цикл, або посилання на те, як довго щось може зайняти.

Отже, спірний період,- це проміжок часу, який повинен закінчитися, щоб законний ефект набув сили, тобто для того, щоб закон почав діяти або закінчився. Відсутність у позовних вимогах початкової та кінцевої дати спірного періоду свідчить про нечіткість їх змісту, що є обгрунтованою підставою для залишення позову без руху як такого, що має суттєві недоліки.

Суд акцентує увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що унеможливлює подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не викликав (не породжував) необхідності повторного звернення до суду.

Вимоги позивача в частині визначення спірного періоду не відповідають наведеним приписам процесуального закону. При цьому, суд звертає увагу, що вимоги на майбутнє є неприпустими.

Ухвалюючи рішення про залишення позову без руху, суд також урахував наступне:

відповідно до ст.161 КАСУ до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом вважає, що цей спір відноситься до категорії справ, пов`язаних зі стягненням заробітної плати, що є підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з цим, із системного тлумачення норми пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", вбачається, що остання закріплює дві категорії справ, за заявлені позовні вимоги у яких, позивачі звільняються від сплати судового збору, а саме: 1) про стягнення заробітної плати; та 2) поновлення на роботі.

При цьому суд зауважує, що законодавство не звільняє особу від обов`язку щодо сплати судового збору в таких справах за іншими позовними вимогами.

В контексті буквального тлумачення приписів п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" заявлені позовні вимоги не можуть вважатися такими, що безумовно стосуються справ про стягнення заробітної плати, оскільки, виходячи з норм статті 245 КАС України, є передумовою для застосування такого способу захисту порушеного права позивача як зобов`язання відповідачів вчинити певні дії, спрямовані на його відновлення.

Зокрема, предметом позову у даній справі є не стягнення щомісячної додаткової винагороди, яка на думку позивача є складовою заробітної плати, а визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття наказу про виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, та зобов`язання відповідача винести наказ про нарахування та виплату вищевказаної додаткової винагороди.

При цьому, пункт 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" передбачає звільнення від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати, зокрема, винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (Закону України "Про оплату праці").

Водночас, як вбачається із пункту 9 наказу Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони» підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.

В даному випадку, предмет спору не стосується стягнення заробітної плати як конкретної суми грошових коштів, адже такі не нараховані позивачу, а наявний спір взагалі про належність позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168, яка виплачується на період дії воєнного стану, однак не входить до щомісячних основних видів грошового забезпечення і по суті не входить до структури грошового забезпечення як така.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

За подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру 1-го прожиткового мінімуму для працездатних осіб,- (ч.3ст.4 ЗУ №3674-VI).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений з 1 січня 2022 року, становить 2 481,00 гривень.

Відповідно до положень абз.2 ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI, у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбчається із матеріалів позовної заяви, в прохальній частині позову об`єднано дві вимоги немайнового характеру, таким чином, ОСОБА_1 необхідно оплатити судовий збір у розмірі 1984,80 грн. за дві позовні вимоги немайнового харатктеру.

Також відповідно до положень ч.1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Позивач просить зобовязати відповідача здійснити нарахування та виплату йому щомісячної додаткової винагороди з 24.02.2022, однак з даним позовом він звернувся 12.09.2022, тобто із порушенням шестимісячного строку звернення до суду за відсутності заяви про його поновлення, у зв`язку з чим ОСОБА_1 необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.122, 123, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,- залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.