Решение № 106310564, 16.09.2022, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2022 року справа № 810/3158/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась Броварська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області, правонаступником якої є Головне управління ДПС у Київській області, з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у сумі 1113845,46 грн.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №810/3158/16, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 замінено відповідача по справі фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 на належного ОСОБА_1 .

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2018 постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.08.2018 провадження в адміністративній справі №810/3158/16 зупинено до перегляду Верховним Судом судових рішень в адміністративній справі №810/2210/17 та набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції в адміністративній справі №810/2210/17.

13.07.2022 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №810/3158/16, у зв`язку з тим, що постановою Верховного Суду від 30.05.2022 у справі № 810/2210/17 постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі №810/2210/17 залишено без змін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 поновлено провадження в адміністративній справі №810/3158/16 та призначено судове засідання у справі на 11.08.2022.

Також ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 здійснено заміну позивача у справі №810/3158/16 Броварську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на правонаступника Головне управління ДПС у Київській області (відокремлений підрозділ ДПС України, ідентифікаційний код ВП 44096797; місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-а).

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.08.2022 у зв`язку із необхідністю витребування доказів від позивача розгляд справи відкладено на 23.08.2022.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.08.2022 у зв`язку із необхідністю витребування доказів від позивача розгляд справи відкладено на 30.08.202.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

30.08.2022 від представника позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2022 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-8).

Відповідач перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Київській області та згідно з інтегрованою карткою платника податків (станом 30.11.2015) за ним рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 1113845,46 грн.

Так, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що у листопаді 2014 року посадовою особою Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1., 78.1.2, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, статей 79 та 82 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності декларування та сплати ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

За результатами перевірки складено акт від 07.11.2014 № 530/17-3/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 вимог підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16, пунктів 44.1, 44.3 статті 44, підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, статей 176, 179 Податкового кодексу України, що виявилось у заниженні позивачем податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за 2012 рік на суму 773285,40 грн., неподанні ним податкової декларації про майновий стан і доходи за 2012 рік та неведенні у встановленому порядку обліку доходів і витрат (відсутності у нього книги обліку доходів і витрат за наведений період).

На підставі акта перевірки Бориспільською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.10.2015 № 0015671720, 21.10.2015 № 0015711720 та 21.10.2015 № 0015701720, якими відповідно до приписів підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 120.1 статті 120, пункту 121.1 статті 121 та пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України ОСОБА_1 донараховано податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 773285,40 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 194001,35 грн.

Оскільки у добровільному порядку відповідач узгоджені податкові зобов`язання не сплачував, на виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, податковим органом було направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 24.12.2015 №3705-23 на суму 146640,33 грн.

Зазначений податковий борг, який є предметом спору у даній справі, виник на підставі податкових повідомлень-рішень Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 21.10.2015 № 0015671720 (сума штрафних санкцій 510,00 грн.), від 21.10.2015 № 0015711720 (сума податкового зобов`язання 773285,40 грн. та штрафних санкцій 193321,35 грн.) та 21.10.2015 № 0015701720 (сума штрафних санкцій 170,00 грн).

Вважаючи, що відповідачем в установлений законодавством строк не сплачений податковий борг, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI.

Відповідно до підпункту 14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків врегульовано статтями 95-99 Податкового кодексу України, якими визначено, у тому числі, перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу: шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків та шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Кожен з цих способів застосовується податковим органом окремо та послідовно на підставі судового рішення. При цьому закон саме на податковий орган покладає певний обсяг повноважень та обов`язків по встановленню питань щодо можливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податків (наявність банківських рахунків, достатність коштів на таких рахунках тощо), а також щодо опису майна в податкову заставу, за рахунок якого податковий борг може бути стягнений.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, підставою для стягнення податкового боргу є податкові повідомлення-рішення Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 21.10.2015 № 0015671720 (сума штрафних санкцій 510,00 грн.), від 21.10.2015 № 0015711720 (сума податкового зобов`язання 773285,40 грн. та штрафних санкцій 193321,35 грн.) та 21.10.2015 № 0015701720 (сума штрафних санкцій 170,00 грн).

Відповідач, вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, ОСОБА_1 оскаржив їх в судовому порядку.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі №810/2210/17, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018, адміністративний позов задоволено.

Податкові повідомлення-рішення Бориспільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 21.10.2015 № 0015711720, 21.10.2015 №0015701720 та 21.10.2015 №0015671720, визнано протиправними та скасовано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

30.05.2022 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду було ухвалено постанову у справі №810/1614/17, якою постанову Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2018 у справі №810/2210/17 залишено без змін. Отже, постанова Київського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 у справі №810/2210/17 набрала законної сили 22.05.2018.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, податкові зобов`язання, які нараховані згідно податкових повідомлень-рішень від 21.10.2015 № 0015671720, від 21.10.2015 № 0015711720 та від 21.10.2015 № 0015701720, є неузгодженими та скасованими в судовому порядку.

Крім того, згідно із довідкою Головного управління ДПС у Київській області про стан боргу ОСОБА_1 , наданої на вимогу суду 26.08.2022, станом на 19.08.2022 в інформаційно-комунікаційній системі ДПС України по ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг відсутній.

При цьому, згідно з інтегрованою карткою платника податків з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, ОСОБА_1 , заборгованість станом на 31.12.2021 у відповідача відсутня, навпаки, за ОСОБА_1 рахується переплата в сумі 81,62 грн.

Беручи до уваги викладене, з урахуванням встановлених вище обставин суд приходить до висновку про те, що у відповідача станом на час розгляду справи відсутній податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у розмірі 1113845,46 грн., а тому позовні вимоги про стягнення цієї суми з відповідача задоволенню не підлягають.

Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На переконання суду, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення суду складено 16.09.2022.

Суддя Кушнова А.О.