Постановление суда № 106300207, 16.09.2022, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3542/22

Провадження № 2/307/711/22

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 вересня 2022 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Келемен Р.Ю. до ДП «Брустурянське ЛМГ», код ЄДРПОУ 32464172, юридична адреса: с. Лопухів, вул. Партизанська, 1, Тячівського району Закарпатської області, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишити без руху,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Келемен Р.Ю. звернувся в суд з позовною заявою до ДП «Брустурянське ЛМГ» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишити без руху.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки така, в порушення ч.5 ст.175 ЦПК України та ч. 5 ст. 177 України не містить зазначення доказів, що підтверджують вказані в позовній заяві обставини та долучених до позовної заяви всіх наявних доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В прохальній частині позовної заяви ОСОБА_1 просить, зокрема, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Згідно Постанови ВСУ від 21.11.2018р. у справі №808/928/16, зазначено, що залишається чинним загальний нормативно-правовий акт, що регулює правовідносини про обчислення середньої заробітної плати - це постанова КМУ від 08.02.1995р. №100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", дія якої поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності (п.2 Постанови), а затверджений нею порядок застосовується в усіх випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати (ст.1 Порядку).

Щодо правильності обчислення суми, що підлягає стягненню, суд керується положеннями п.5 розділу IV Порядку №100, відповідно якого нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Однак, пред`являючи відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України вимогу про стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, позивач не надає відомостей про розмір отримуваної ним середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. З огляду на положення ч. 2 ст.83 ЦПК України, вимоги якої передбачають подання позивачем доказів разом з поданням позовної заяви, відсутність наведених відомостей позбавить суд можливості ухвалити законне та справедливе рішення щодо заявлених позивачем вимог в цій частині.

Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

З наданих суду матеріалів вбачається, що позивачем заявлено, зокрема, позовну вимогу про визнання незаконним та скасування наказу т.в.о. Олійник ДП «Брустурянське ЛМГ» №117/к від 15.06.2022 року про звільнення з роботи та поновлення на роботі в ДП «Брустурянське ЛМГ» Лопухівського лісництва на посаді майстра лісу.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач зазначає, що про наказ на його звільнення він дізнався 9.08.2022 р., про що наявна відмітка з підписом з датою отримання 9.08.2022 р. на копії наказу про звільнення та відмітка з датою на копії з особової картки, про отримання трудової книжки.

При цьому, з вхідного штампу Тячівського районного суду, вбачається, що позовну заяву здано до канцелярії суду та зареєстровано 12.09.2022 за реєстровим номером 12303/22. Таким чином на стадії вирішення питання відкриття провадження у справі, встановлено, що позовну заяву подано з пропуском встановленого Законом строком. При цьому клопотань про поновлення цих строків, позивачем та його представником не заявлено.

Статтею 234 КЗпП України передбачено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Частиною 1 ст. 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи, що позивачем не наведено доказів, поважності причин пропуску строку звернення до суду та не заявив відповідного клопотання, суд позбавлений можливості прийняти рішення про наявність підстав для його поновлення, тому пропонує позивачу усунути зазначений недолік позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення вказаних недоліків шляхом долучення до матеріалів справи відомостей про розмір отримуваної ним середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата та наведення поважних причин пропуску визначеного ч.1 ст. 233 КЗпП місячного строку для пред`явлення данного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Келемен Р.Ю. до ДП «Брустурянське ЛМГ» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що в разі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Бряник М.М.