Решение № 106292811, 15.09.2022, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 952/272/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2022 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Яценка Є.І.,

за участю секретаря судового засідання - Гагаріної С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Зачепилівка Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що починаючи з 2000 року він проживає в житловому будинку та користується господарськими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 . До 24.03.2010 він проживав разом з батьком ОСОБА_2 , якому і належав даний будинок, однак право власності не було належним чином зареєстроване, оскільки останній помер так і не встигнувши оформити житло. На даний момент він бажає зареєструвати право власності на вказаний будинок, але в нього відсутні правовстановлюючі документа на нього, тому він вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, на позовних вимогах наполягає та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Від Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їхнього представника, позовні вимоги ОСОБА_1 визнали.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_3 виходячи з наступного.

Згідно довідки Зачепилівської селищної ради Харківської області № 03.01-28/708 від 01.07.2022 домоволодіння розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , належало ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки Зачепилівської селищної ради Харківської області № 03.01-28/660 від 26.05.2022 ОСОБА_1 дійсно проживав разом з батьком ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , на день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На сьогоднішній день позивач продовжує проживати у вказаному будинку, добросовісно та безперервно володіти ним, доглядати та утримувати будинок та прилеглі приміщення, у зв`язку з чим ним 30.05.2022 було виготовлено технічний паспорт на зазначений будинок.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК).

Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК) (п. 9 Постанови).

Враховуючи положення ст.ст. 335,344 ЦК України, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Враховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України про те, що правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю. (п. 11 Постанови)

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень ст.ст. 15,16 ЦК України, а також ч.4 ст.344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п. 14 Постанови).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки позивач добросовісно заволодів вищевказаним житловим будинком та більше десяти років відкрито користується ним, а тому суд приходить до висновку, що позивач набув право власності на зазначений житловий будинок за набувальною давністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15,16,344 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 76-81, 206, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Зачепилівської селищної ради Красноградського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Зачепилівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є.І. Яценко