Решение № 106251439, 09.09.2022, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20221/22

Провадження № 2-о/127/402/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2022 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шаміної Ю.А.,

при секретарі судових засідань Чорнобров О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України її батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участі заінтересованої особи - Відділудержавної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький). Заявник зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 85 років, який проживав у АДРЕСА_1 . У ночі з 14 на 15 квітня у зв`язку з артилерійським обстрілом міста Маріуполь ОСОБА_2 переховувався у підвалі будинку АДРЕСА_2 , разом із іншими мешканцями будинку. На ранок 15 квітня один із сусідів, а саме ОСОБА_3 , помітив що батько не рухається та відсутнє дихання, перевіривши пульс та інші ознаки життя він разом з іншими сусідами встановили, що ОСОБА_2 мертвий. Вподальшому сусіди здійснили поховання ОСОБА_2 , в м. Маріуполі неподалік будинку де він мешкав. Отримати медичну довідку про смерть не було можливості, оскільки місто було захоплене російськими військами і до цього часу також перебуває в окупації, медичні заклади не функціонували, а органи державної влади та місцевого самоврядування на його території припинили здійснювати свої повноваження. Вподальшому, коли в м. Маріуполі свої владні повноваження почали здійснювати посадовці ДНР один із сусідів звернувся до прокуратури м. Маріуполя із заявою про ексгумацію та огляд трупа ОСОБА_2 . За результатами проведеного огляду трупа ОСОБА_2 помічником прокурора м. Маріуполя Гладких С.Р. було складено протокол огляду трупа. З метою належної реєстрації смерті батька заявниця звернувся до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), однак отримала відмову у проведенні державної реєстрації смерті. Заявник зазначає, що з огляду на вказані обставини вона позбавлена можливості іншим чином реалізувати своє право на отримання свідоцтва про смерть батька. Просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 85 років у м. Маріуполі Донецької області.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 08 вересня 2022 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Заявник у судове засідання не з`явилася, натомість 08.09.2022 подала заяву (вх. №56217), відповідно до якої просила розгляд справи провести в її відсутність, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Згідно ч. 2 ст. 319 ЦПК України, рішеннясуду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Судом установлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17.07.1961.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00014228813 від 26.07.2014 ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_5 » після державної реєстрації шлюбу 20 жовтня 1983 року із ОСОБА_6 , який було розірвано 17 березня 1997 року.

25 лютого 2005 року ОСОБА_7 зареєструвала шлюб із ОСОБА_8 та змінила прізвище на « ОСОБА_9 », що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 20.02.2005 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзенського райуправління юстиції міста Маріуполя Донецької області.

Як вбачається із довідки від 22.08.2022 №529-5002032004 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 зареєстрована на тимчасово окупованій території в місті Маріуполь Донецької області, проте, є внутрішньо переміщеною особою з місцем перебування в АДРЕСА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 у підвалі будинку АДРЕСА_2 , коли жителі будинку переховувалися від артилерійського обстрілу, сусіди помітили відсутність дихання, пульсу та інших ознак життя у ОСОБА_2 та встановили, що він мертвий. У подальшому сусіди здійснили поховання ОСОБА_2 , на підтвердження чого додано матеріали фотофіксації з місця поховання, на яких, зокрема, зображено табличку з могили із зазначенням прізвища, імені та по батькові померлого, дати народження та дати смерті: « ОСОБА_10 09.12.1936-15.04.2022».

У зв`язку із перебуванням міста Маріуполь у тимчасовій окупації органи державної влади та місцевого самоврядування на його території припинили здійснювати свої повноваження, що унеможливило отримання медичної довідки про смерть ОСОБА_10

19 серпня 2022 було складено протокол огляду трупа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року №1207-VII (з наступними змінами та доповненнями) будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/ або особами є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року №1207-VII (з наступними змінами та доповненнями) будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/ або особами є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з тим, оцінюючи надані заявником докази, суд виходить з того, що смерть особи є юридичним фактом, що має наслідком припинення, зміну та виникнення багатьох правовідносин, а тому має безпосереднє значення для реалізації різними особами своїх прав.

Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Практикою Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці, зокрема в рішеннях ЄСПЛ «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зокрема ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючихde factoорганів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Таким чином, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

На підставі вищевикладеного, враховуючи сукупність наданих доказів, суд вважає факт смерті ОСОБА_2 15 квітня 2022 року встановленим.

Керуючись ст. ст. 81,263-265, 315, 317, 319 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Маріуполь Донецької області, у віці 85 років у місті Маріуполі Донецької області.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набираєзаконної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання рішення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Учасники справи:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ;

заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ЄДРПОУ 25497415, місцезнаходження: вул. Замостянська, 26, м. Вінниця, Вінницька область.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна