Решение № 106224960, 05.09.2022, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/1217/21

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

секретар судового засідання: Антонова О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув;

від відповідача: Сіра А.В. - ордер АМ №1019870 від 10.01.2024;

від третіх осіб: не прибули,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛДІ-Житомир"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

- Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав";

- Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами"

про стягнення 78362,15 грн

Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав" звернулась з позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛДІ-Житомир" 78362,15грн, з яких: 67200,00грн основного боргу, 3172,40грн 3% річних та 7989,75грн інфляційних.

Ухвалою від 22.11.2021 позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків, виявлених у позовній заяві.

Ухвалою від 13.12.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 12.01.2022; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватну організацію "Українська ліга авторських і суміжних прав" та Приватну організацію "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами.

10.01.2022 до суду від представника відповідача надійшов відзив (а.с. 71-75).

Ухвалою від 12.01.2022 відкладено розгляд справи на 02.02.2022, за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №906/1217/21, призначена на 02.02.2022 о 12:00 в судове засідання не вносилась.

Ухвалою від 18.02.2022 суд призначив розгляд справи на 10.03.2022.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

З огляду на неприпиняючі повітряні удари ворога у місті Житомир та в Житомирській області та з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, працівників суду та суддів, також враховуючи перебування судді Вельмакіної Т.М. у відпустці, справа в судове засідання 10.03.2022 не вносилася.

Ухвалою від 07.04.2022 суд призначив судове засідання на 23.05.2022.

Ухвалою від 23.05.2022 відкладено розгляд справи на 15.06.2022.

У зв`язку з перебуванням судді Вельмакіної Т.М. на лікарняному, справа №906/1217/21, призначена на 15.06.2022 о 12:00, в судове засідання не вносилась.

Ухвалою від 22.07.2022 продовжено строк розгляду справи, керуючись ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, та призначено розгляд справи на 11.08.2022.

В судовому засіданні 11.08.2022 суд оголосив перерву до 05.09.2022.

Представник позивача в судове засідання 05.09.2022 не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином (а.с. 137А).

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог та стягнення адвокатських витрат заперечувала.

Представники третіх осіб в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили. З метою перевірки отримання третіми особами ухвали суду від 11.08.2022, суд здійснив пошуковий запит на сайт "Укрпошта" та отримав трекінг відправлень, з якого вбачається, що поштові відправлення (ухвала суду від 11.08.2022) вручені адресатам (а.с. 133-137).

Оскільки явка представників позивача та третіх осіб в судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд вважає, що неявка останніх не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Олді-Житомир" (надалі - замовник, користувач, відповідач), Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (Суміжна ОКУ, позивач), Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (Авторська ОКУ, третя особа-2) та Приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (організація, третя особа-1) укладено договір №ТЗ-47/10/19Н про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах (далі - Договір (а.с. 23-26)).

Також 01.10.2020 сторонами підписано Додатки №1-3 до вищевказаного Договору (а.с. 27-39).

Позивач вказує, що відповідно до умов Договору, відповідач заборгував йому 50% від винагороди за використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах, що за період з жовтня 2019 року по вересень 2020 року та з 01.10.2020 до 31.09.2021, складає 67200,00 грн.

Не проведення відповідачем у повному обсязі розрахунків стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Крім суми основного боргу, позивач заявив до стягнення з відповідача 3172,40грн 3% річних та 7989,75грн інфляційних.

Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву (а.с. 71-75) просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що зміст ч. 5 ст. 12 ЗУ №2415-VIII свідчить про те, що до суду за захистом саме майнових прав правовласників як суб`єктів суміжних прав організації колективного управління звертаються лише від імені правовласників відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників. Вважає, що позивач, будучи неприбутковою організацією, яка не має права здійснювати підприємницьку діяльність, в будь-якому випадку не є отримувачем доходів, а фактично є збирачем платежів, які належать іншим особам, а саме правовласникам. Вважає, що спілка має лише невиключне право здійснювати на колективній основі збір і розподілення винагороди (роялті) в повному обсязі, включаючи так звану долю виробника фонограми 50% та долю виконавця 50% під час використання третіми особами об`єктів суміжних прав. Зауважив, що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів у своїх інтересах та на захист своїх прав, однак, враховуючи, що винагороду повинні отримувати власники виключних майнових прав на об`єкти суміжних прав, кошти про стягнення яких просить позивач, є доходом саме правовласників, а не організацій колективного управління.

За вказаного, на думку відповідача, враховуючи, що предметом Договору, заборгованість за яким просить стягнути позивач, є винагорода, яка повинна бути сплачена користувачем за використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав, кошти, про стягнення яких просить позивач (винагорода за використання об`єктів суміжних прав), є доходом саме правовласників Суміжних прав, а не організації колективного управління, якою є позивач, то право чи інтерес Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" в даному випадку не порушені, а тому позов не підлягає задоволенню.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Суд встановив, що господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі укладеного між ними договору №ТЗ-47/10/19Н від 01.10.2019 про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах.

Згідно зі статтею 1109 Цивільного кодексу України, за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону. У ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір. Вважається, що за ліцензійним договором надається невиключна ліцензія, якщо інше не встановлено ліцензійним договором.

Частинами 3-6 статті 1109 Цивільного кодексу України встановлено, що у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об`єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об`єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об`єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 32 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993 № 3792-XII (далі - ЗУ № 3792-XII), за авторським договором про передачу невиключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має авторське право) передає іншій особі право використовувати твір певним способом і у встановлених межах. При цьому, за особою, яка передає невиключне право, зберігається право на використання твору і на передачу невиключного права на використання твору іншим особам. Право на передачу будь-яким особам невиключних прав на використання творів мають організації колективного управління, яким суб`єкти авторського права передали повноваження на управління своїми майновими авторськими правами.

Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнено згоди). Авторська винагорода визначається у договорі у вигляді відсотків від доходу, отриманого від використання твору, або у вигляді фіксованої суми чи іншим чином. При цьому, ставки авторської винагороди не можуть бути нижчими за мінімальні ставки, встановлені Кабінетом Міністрів України (ч. 2. ст. 33 ЗУ № 3792-XII).

Суб`єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: а) особисто; б) через свого повіреного; в) через організацію колективного управління (ст. 45 ЗУ № 3792-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15 травня 2018 року № 2415-VIII (далі - ЗУ № 2415-VIII), організація колективного управління це громадське об`єднання зі статусом юридичної особи, зареєстроване в Установі, що не має на меті отримання прибутку, засноване виключно правовласниками, діяльність якого спрямована на колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав.

Колективне управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюють організації колективного управління, зареєстровані Установою у встановленому цим Законом порядку (ч. 1 ст. 5 ЗУ № 2415-VIII)

Відповідно до ч. 3 та 4 ст. 5 ЗУ № 2415-VIII, правовласники, як суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право доручати управління своїми майновими правами організаціям колективного управління. Правовідносини між організаціями колективного управління та правовласниками виникають та здійснюються на підставі договору про управління майновими правами на колективній основі, що укладається в письмовій (електронній) формі із зазначенням конкретних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, права на які передаються в управління, та конкретних способів використання таких об`єктів, або на підставі закону.

Згідно із ч. 9 ст. 5 ЗУ № 2415-VIII, організації колективного управління здійснюють повноваження щодо колективного управління майновими правами суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав від свого імені в інтересах правовласників.

За ч.7 ст. 5 ЗУ № 2415-VIII, колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав здійснюється у виді добровільного, розширеного та обов`язкового колективного управління.

Розширене колективне управління - це колективне управління майновими правами на об`єкти авторського права і (або) суміжних прав незалежно від їх наявності в каталозі організації колективного управління (крім випадків, коли відповідні права вилучені правовласником з колективного управління в порядку, встановленому цим Законом), у визначених цим Законом сферах, що здійснюється акредитованими Установою організаціями у визначених цим Законом сферах (ч.1 ст.1 ЗУ № 2415-VIII) .

Користувач - це будь-яка юридична особа, фізична особа, фізична особа-підприємець, яка вчиняє дії, що відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права" вимагають отримання згоди від суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, або яка іншим чином повинна виплатити винагороду чи відрахування правовласникам (ч.1 ст.1 ЗУ № 2415-VIII).

Згідно із ст. 12 ЗУ № 2415-VIII, організації колективного управління від свого імені та в інтересах правовласників здійснюють такі функції: 1) укладають із користувачами договори про надання дозволу на використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та договори про виплату винагороди (відрахувань) за використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав; 2) укладають договори про партнерство, договори про представництво прав з іншими організаціями колективного управління; 3) збирають, розподіляють та виплачують дохід від прав правовласникам; 4) звертаються до суду від імені правовласників за захистом їхніх майнових прав відповідно до статутних повноважень та доручення правовласників, вчиняють інші дії, передбачені законодавством та дорученням правовласників, необхідні для захисту майнових прав правовласників, в інтересах яких діє організація; 5) забезпечують ведення реєстру правовласників, реєстру об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майновими правами щодо яких управляє організація; 6) здійснюють моніторинг правомірності використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав згідно зі сферами управління правами, щодо яких зареєстровано організацію, та щодо об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, майнові права на які передані їй в управління; 7) здійснюють інші функції, визначені цим Законом та статутом. Організації колективного управління не мають права провадити підприємницьку діяльність і здійснюють лише господарську діяльність, що не має на меті одержання прибутку, з метою досягнення своїх статутних цілей. На рахунках організації колективного управління окремо обліковуються кошти, зібрані як дохід від прав, незапитані кошти та будь-які інші кошти організації.

Судом встановлено, що згідно укладеного сторонами Договору:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛДІ - ЖИТОМИР" (Замовник), в особі директора Моргуліса Ігоря Семеновича що діє на підставі Статуту, (надалі - "Користувач");

- Громадська спілка "УКРАЇНСЬКА ЛІГА АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ" (надалі - "Суміжна ОКУ") в особі Генерального директора Нікіна Олександра Івановича, що здійснює розширене колективне управління майновими правами суб`єктів суміжних прав та інших правовласників в сфері суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №912 від 29.05.2019;

- Приватна організація "ОРГАНІЗАЦІЯ КОЛЕКТИВНОГО УПРАВЛІННЯ АВТОРСЬКИМИ ТА СУМІЖНИМИ ПРАВАМИ" (надалі - "Авторська ОКУ") в особі Генерального директора Молчанова Павла Валерійовича, що здійснює колективне управління майновими правами суб`єктів авторського права та інших правовласників в сфері авторського права та є організацією колективного управління відповідно до Свідоцтва про облік організації колективного управління №18/2011 від 24 січня 2011 року;

- Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" (надалі "Організація") в особі Генерального директора Рогового Андрія Миколайовича, як особа яка виконує д о п о м і ж н у функцію за цим Договором щ о д о п о д і л у в и н а г о р о д и (роялті), яку сплачує Користувач - між репрезентативними організаціями колективного управління відповідно до їх сфер діяльності.

всі разом - Сторони і кожна окремо - "Сторона" уклали цей договір, який є комплексним та направлений на забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права та об`єктів суміжних прав в публічних закладах Користувача.

Згідно Преамбули Договору, сторони уклади цей Договір з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне виконання як об`єктів авторського права (творів), так і об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Користувач доручає Організації укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими Користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об`єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).

Згідно п. 1.2. Договору, сторони останнього передбачають о с о б л и в и й п о р я д о к п е р е р а х у в а н н я коштів від Користувача до Авторської ОКУ та Суміжної ОКУ, який при цьому не пов`язаний із жодними додатковими витратами з боку Користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об`єктів авторських прав та суміжних прав.

Відповідно до п. 2.1. Договору, критерії за якими відбирались контрагенти, у яких Користувач отримує дозвіл щодо публічного виконання в сфері авторського права та в сфері суміжних прав: наявність репрезентативності (великої кількості майнових прав в управлінні) та/або наявність акредитації. В результаті контрагентами Користувача були обрані наступні організації: для публічного виконання фонограм та зафіксованих у них виконань - Суміжна ОКУ (Громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав"); для публічного виконання творів - Авторська ОКУ (Приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами").

Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав укладається строком на 1 (один) рік (з автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.1. Договору).

Договір про надання дозволу на використання авторського права та виплату винагороди за користування об`єктами авторського права укладається строком на 1 (один) рік (з автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.2. Договору).

У п.2 Додатку №3 до Договору сторонами погоджено розмір Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права в розмірі 5600,00 грн (а.с. 35).

Пунктом 3 Додатку №3 передбачено, що Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується користувачем на розрахунковий рахунок Організації відповідно до умов основного договору (Договором про забезпечення правомірного використання об`єктів авторського права). Він с п л а ч у є т ь с я не пізніше, ніж за п`ять днів до п о ч а т к у місяця, за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше п`ятого числа місяця, стосовно якого він сплачується).

Водночас п. 3.3. Договору передбачено, що за Договорами, зазначеними в п.3.1. та п.3.2. Користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому, користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права (надалі - Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права) в розмірі, що зазначений в додатку №3 до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок Організації (Приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав"):...

Організацією може надсилатися Користувачу рахунок-фактура в електронній формі, підписаний з використанням електронного цифрового підпису за допомогою системи електронного документообігу.

У п. 3.4. Договору сторони передбачили механізм розстрочки, який діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не п і з н і ш е 15 днів з д а т и п і д п и с а н н я цього Договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим Договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо Користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарні місяці поспіль, то м е х а н і з м р о з с т р о ч к и п р и п и н я є дію достроково і розпочинають діяти умови річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому, її строк здійснення вважається таким, що настав, і це правило стосується кожного із дозволів: як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей Договір з додатками до нього.

За п. 3.5. Договору, отриманий Організацією від Користувача Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується Організацією на рахунок Суміжиої ОКУ та на рахунок Авторської ОКУ. Пропорції щодо перерахування на Суміжну ОКУ та на Авторську ОКУ дотримуються Організацією завади в рівних частках (50% на 50%). Тобто 50% від зазначеного платежу Користувача має отримати Суміжна ОКУ, а інші 50% Авторську ОКУ.

Договір про надання дозволу на використання суміжних прав на виплату винагороди за використання об`єктів суміжних прав оформлений у вигляді Додатку №1 до цього Договору і є його невід`ємною частиною (п.4.1 Договору.)

Договір про надання дозволу на використання об`єктів авторського права та виплату винагороди за використання об`єктів авторського права оформлений у вигляді Додатку №2 до цього Договору і є його невід`ємною частиною (п. 4.2. Договору).

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об`єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо у Додатках №1 та №2 до цього договору. Строк дії цього договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи Додаток №1 та Додаток №2 до цього договору). Адреса публічного закладу (адреси публічних закладів) (прим. - територія), в яких Користувач отримує дозволи використовувати об`єкти авторського права та суміжних прав, визначені в Додатку №3 до цього договору. Розмір винагороди (роялті) визначається сторонами як в Додатку №3 та Додатках №1 і №2 відповідно стосовно суміжних прав та стосовно авторських прав. Порядок виплати сукупної суми винагороди (роялті) Користувачем на рахунок ПО УЛАСП встановлений цим договором та Додатком №3 до нього, при цьому, порядок сплати винагороди (роялті) ПО УЛАСП (від імені і за рахунок Користувача) на користь Авторської Організації та Суміжної Організації встановлений також відповідно Додатками №1 і №2 до цього договору. Сторони можуть дооформити інші додатки та додаткові угоди до цього договору.

Відповідно до п.5.1 Договору, в разі виникнення заборгованості Користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо Авторською Організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Авторською Організацією, окремо Суміжною Організацією до Користувача щодо наявної у Користувача окремої заборгованості перед Суміжною Організацією, а також, у разі досягнення домовленості між Авторською Організацією та Суміжною Організацією, ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з Користувача.

Зазначеним спростовуються наведені у відзиві відповідача запереченя.

За п. 5.4. Договору, дія останнього (включаючи додатки до нього) поширюється на всі майнові права, про які в ньому йдеться. В той же час цей Договір (включаючи додатки до нього) не охоплюватиме майнові права вилучені із дозволів, що були надані Користувачу за цим Договором (включаючи додатки до нього). Інформування про майнові права вилучені із дозволів за цим Договором буде здійснено: щодо авторських прав - на сайті Авторської ОКУ (www/okuasp.org) та щодо суміжних прав - на сайті Суміжної ОКУ (www/ulasp.com.ua) за умови, що така інформація отримана від правовласника (правовласників) в належному порядку та у чіткій відповідності із нормами закону. При цьому, вилучення майнових прав із дозволів не матиме за цим Договором (включаючи додатки до нього) наслідків фінансового характеру в рамках цього Договору (включаючи додатки до нього) щодо жодної із Сторін цього Договору.

Відповідно до п. 5.1., 5.2. Ліцензійних договорів (Додаток 1 та Додаток 2 до Договору про правомірне використання, Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до "31" вересня 2019 року, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання. У випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення цієї Ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п.5.1 дати, дія цієї Ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї Ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення.. ,".

У матеріалах справи відсутнє повідомлення про припинення договору у строк, передбачений Ліцензійними угодами.

Отже, Договір було пролонговано на 1 (один) рік з "01" жовтня 2020 року до "31" вересня 2021 року.

При цьому судом встановлено, що відповідач, як до визначеної п. 3.4 Договору дати - 16.10.2022 (не пізніше 15 днів з дати підписання цього Договору), так і в період подальшої дії Договору, жодних платежів щодо виплати винагороди (роялті) відповідно до умов Договору, не здійснив, у зв`язку з чим, механізм (режим) розстрочки, передбачений п. 3.4. Договору, не було активовано, тому відповідно до п. 3.4. Договору, відповідач повинен здійснювати платежі у вигляді попередньої річної оплати.

Зокрема, за перший рік дії Договору прострочення платежу, згідно з п. 3.4 Договору виникло 17.10.2019, з за другий рік, згідно з п. 3 додатку №3 до Договору - 26.09.2020, оскільки режим розстрочки на час продовження Договору не діяв.

За вказаного, за період дії Договору з 01.10.2019 року по 31.09.2020 року (за перший рік дії Договору) та за період з 01.10.2020 по 31.09.2021 (за другий рік дії Договору), відповідач в цілому повинен був сплатити 134400,00 грн (24 міс. Х 5600,00 грн).

Тобто, згідно з п. 5.1, 5.5 Договору, позивач правомірно заявив до стягнення з відповідача 67200,00 грн (що становить 50% від платежу Користувача з жовтня 2019 року по вересень 2020 рік (за перший рік дії Договору), що складає 33600,00 грн (67200,00грн / 50%), та за період з жовтня 2020 по вересень 2021 рік (за другий рік дії Договору), що складає 33600,00 грн (67200,00грн / 50%).

Доказів погашення основного боргу в заявленому розмірі станом на день розгляду справи відповідач не надав, тому позовні вимоги про стягнення на користь позивача 67200,00 грн основного боргу є обґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача (а.с. 7,8):

- на суму боргу у розмірі 33600,00 грн, що виникла за період дії Договору з жовтня 2019 по вересень 2020, нараховано 4293,53 грн інфляційних та 2062,95 грн 3% річних за час прострочення платежу з 16.10.2019 по 01.11.2021;

- на суму боргу у розмірі 33600,00 грн, що виникла за період дії Договору з жовтня 2020 по вересень 2021, нараховано 3696,22 грн інфляційних та 1109,45 грн 3% річних за час прострочення платежу з 26.09.2020 по 01.11.2021.

Здійснивши перевірку вищевказаних розрахунків, суд встановив, що позивач невірно визначив початок періоду нарахування річних за перший рік дії Договору, оскільки останнім днем здійснення першого платежу є 16.10.2019, відповідно, прострочена заборгованість виникла з 17.10.2019.

За розрахунком суду, здійсненим за допомогою інформаційно-пошукової програми "Ліга: Закон", на суму боргу у розмірі 33600,00 грн, що виникла за період дії Договору з жовтня 2019 по вересень 2020, вірною є сума 3% річних у розмірі 2060,19 грн за час прострочення з 17.10.2019 по 01.11.2021.

Оскільки, визначений за розрахунком суду розмір інфляційних за період з 17.10.2019 по 01.11.2021, на суму боргу у розмірі 33600,00 грн, що виникла за період дії Договору з жовтня 2019 по вересень 2020, перевищує нарахований позивачем, в цій частині до стягнення підлягає заявлена позивачем сума.

За вказаного обґрунтованою є вимога про стягнення 3169,64грн 3% річних та 7989,75грн інфляційних, у стягненні 2,76 грн 3% річних слід відмовити.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають частковому задоволенню у розмірі 78359,39 грн, з яких: 67200,00грн основного боргу, 3169,64грн 3% річних, 7989,75грн інфляційних. У стягненні 2,76 грн 3% річних суд відмовляє.

Судовий збір, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20000,00 грн, суд зазначає наступне.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).

Відповідно ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Матеріали справи містять Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії КВ №000083, видане 11.12.2017 гр. Хлєбнікову Сергію Георгієвичу (а.с .44) та довіреність, видану адвокату Хлєбнікову Сергію Георгієвичу Громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (а.с. 43).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.27,30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 у справі №910/15944/17; додатковій постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18, постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 914/359/18.

У матеріалах справи міститься Договір №14.159-Н про надання професійної правничої допомоги від 01.11.2021 (а.с. 40), відповідно до п.п.1.1,1.2 якого адвокатське об`єднання зобов`язується надавати клієнту професійну правничу допомогу в обсязі і на умовах, що визначені цим Договором, а клієнт зобов`язується прийняти і оплатити надану йому правову допомогу. Професійна правнича допомога, що надається за цим Договором: підготовка позовної заяви та всіх необхідних документів, пов`язаних з розглядом справи, звернення до суду, представництво інтересів клієнта в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій у господарській справі за позовом клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олді" про стягнення заборгованості за договором №ТЗ-47/10/19-Н від 01.10.2019 року.

Пунктом 4.1.1 Договору передбачено, що за підготовку позовної заяви, звернення до суду та представництво інтересів клієнта в суді першої інстанції клієнт сплачує адвокатському об`єднанню винагороду в розмірі 20000,00грн. без ПДВ.

За п. 4.2 Договору, клієнт оплачує винагороду адвокатському об`єднанню у строки, погоджені сторонами, але не пізніше дати розгляду справи по суті на відповідній стадії судового розгляду. Оплата здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної грошової суми на поточний рахунок адвокатського об`єднання.

Відповідно до п. 4.4 Договору, за результатами надання професійної правничої допомоги на кожній стадії судового процесу складається акт, що підписується представником кожної зі сторін. В акті зазначається, яка саме правнича допомога була надана та її вартість.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, останній надав до матеріалів справи Акт приймання-передачі наданих послуг з професійної правничої допомоги, яка підлягає сплаті клієнтом від 20.12.2021 (а.с. 91), відповідно до якого сторони підтверджують надання професійної правничої допомоги на загальну суму 20000,00грн.

Зазначена сума винагороди, за вказаним актом, охоплює наступний перелік робіт адвоката: підготовка та складання позовної заяви, роздруківка, посвідчення копій документів, підготовка процесуальних документів.

Представник відповідача подав клопотання про зменшення судових витрат (а.с. 122-125), згідно якого вважає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом, оскільки їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 20000,00 грн не є співмірними із ціною позову, складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг), стягнення адвокатських витрат у зазначеній відповідачем сумі не відповідатиме критеріям розумності, необхідності, співмірності та справедливості. Зауважила, що позивач не надав доказів сплати вказаної суми адвокатських витрат.

Зважаючи на характер спірних правовідносин, рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для вирішення спору, враховуючи малозначність цієї справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, відповідач вважає, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правову допомогу має бути зменшено до 7500,00 грн, при умові повного задоволення позовних вимог.

Суд враховує, що зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо не співмірності заявлених іншою стороною витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Такий висновок викладений у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/16322/18.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.

У постанові від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

За вказаного, суд проаналізував наведений в Акті приймання-передачі (а.с. 91) перелік наданих адвокатом робіт та встановив, що заявлена до стягнення сума винагороди в розмірі 20000,00 грн визначена в сукупності за підготовку та складання позовної заяви, роздруківку, посвідчення копій документів, підготовку процесуальних документів. При цьому не наведено час, який потрачено адвокатом на виконання кожної складової наданих ним послуг та не виокремлено їх вартість, також не зазначено, підготовку яких саме процесуальних документів, окрім позовної заяви, здійснював адвокат. Суд також враховує, що відповіді на відзив до матеріалів справи надано не було.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат і розумності їх розміру, а стягнення таких становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, тому суд вважає за доцільне зменшити заявлений відповідачем розмір судових витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги з розгляду цієї справи до 7800,00 грн.

При цьому, оскільки позов задоволено частково, судові витрати на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 73-79, 86, 123, 129, 233, 236-238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олді-Житомир" (10025, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Вітрука, буд. 9, ід. код 35238424) на користь Громадської спілки "Українська ліга авторських та суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд.5, група приміщень 57, офіс 7, ід. код 42502769):

- 67200,00грн основного боргу;

- 3169,64грн 3% річних;

- 7989,75грн інфляційних;

- 2269,92грн судового збору;

- 7799,73грн витрат на професійну правову допомогу.

3. У стягненні 2,76 грн 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.09.22

Суддя Вельмакіна Т.М.

1 - у справу;

2,3 сторонам (рек.) + ІНФОРМАЦІЯ_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2. - 42787668@mail.gov.ua;

4 - ПО "Українська ліга авторських і суміжних прав" (02002, м. Київ, вул. А.Аболмасова, 5, група приміщень 57, офіс 10) - рек.;

5 - ПО "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. А.Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 1) - рек.