Постановление суда № 106224901, 14.09.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення скарги

14.09.2022м. ДніпроСправа № 904/1653/20

Розглянувши скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Царичанський добробут" на бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Царичанському районі Дніпропетровської області

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Царичанський добробут", смт Царичанка Дніпропетровської області

до Царичанської селищної ради, смт Царичанка Дніпропетровської області

про зобов`язання передати технічну документацію на будинок

Суддя Мельниченко І.Ф.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Царичанський добробут" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про передачу технічної документації на будинок.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.11.2020, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, зобов`язано Царичанську селищну раду передати за актом приймання-передачі Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку Царичанський добробут примірники технічної документації на будинок № 91-Б по вулиці Царичанській (колишня вул. Кірова) в селищі міського типу Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області:

- план земельної ділянки з усіма будинками та спорудами, що на ній розташовані, виготовлений відповідно до вимог Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98), затвердженої наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України від 09.04.1998 р. № 56, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23.06.1998 р. за № 393/2833;

- технічний паспорт багатоквартирного будинку № 91-Б;

- проектно-кошторисну документацію та виконавчі креслення на багатоквартирний будинок;

-схеми внутрішньобудинкових мереж централізованого постачання холодної води, водовідведення, газо- та електропостачання;

- виконавчі креслення контурів заземлення;

- кошториси, описи робіт з поточного та капітального ремонту;

- акти технічного огляду;

- протоколи виміру опору ізоляції електромереж;

- протоколи огляду системи вентиляції.

Стягнуто з Царичанської селищної ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Царичанський добробут 2 102,00 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення судом видано накази від 18.09.2020.

09.09.2022 від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Царичанський добробут" на бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Царичанському районі, в якій скаржник просить суд: визнати неправомірною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Царичанському районі щодо невиконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі № 904/1653/20 щодо стягнення судового збору з Царичанської селищної ради; зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Царичанському районі усунути порушення і поновити порушене право ОСББ "Царичанський добробут" на стягнення судового збору з Царичанської селищної ради шляхом стягнення судового збору з розрахункового рахунку виконавчого комітету Царичанської селищної ради.

В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на те, що Управління Державної казначейської служби України у Царичанському районі Дніпропетровської області не виконує рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2020 у справі № 904/1653/20 в частині стягнення судового збору з Царичанської селищної ради, у зв`язку з відсутністю у останнього розрахункового рахунку Царичанської селищної ради.

Розглянувши подану скаргу, господарський суд дійшов висновку про повернення останньої без розгляду з огляду на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини другої статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII«Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до статті 6 Закону № 1404-VIIIу випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами. Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Аналогічне положення закріплено в частині першій статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», відповідно до якого примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців.

Заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом (стаття 10 Закону № 1404-VIII).

Згідно зі статтею 14 Закону № 1404-VIIIучасниками виконавчого провадження є виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерт, спеціаліст, перекладач, суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання, особи, права інтелектуальної власності яких порушені, - за виконавчими документами про конфіскацію та знищення майна на підставі статей 176, 177 і 229 Кримінального кодексу України, статті 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для проведення виконавчих дій виконавець за потреби залучає понятих, працівників поліції, представників органів опіки і піклування, інших органів та установ у порядку, встановленому цим Законом.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (частини перша, друга статті 15 Закону № 1404-VIII).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIIIвиконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Водночас Закон України від 05 червня 2012 року № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який набрав чинності 01 січня 2013 року (далі - Закон № 4901-VI) встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом № 1404-VIII, та особливості їх виконання.

За нормами Закону № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган; державне підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Статтею 3 вказаного Закону передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215 (далі - Положення № 215), Держказначейство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з пунктом 3 Положення № 215 основними завданнями Держказначейства є: 1) реалізація державної політики у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів; 2) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах.

Пунктом 9 Положення № 215 передбачено, що Держказначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 45).

За правилами пункту 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Держказначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Міністерства фінансів України, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій)).

Відповідно до зазначеного Порядку безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов`язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.

Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави для висновку про те, що Держказначейство не є органом примусового виконання судових рішень і відповідно не здійснює заходів з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а є встановленою Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» особою на здійснення гарантованого державою забезпечення виконання рішень суду способом безспірного списання коштів з рахунку боржника (державного органу, державного підприємства або підприємства, примусова реалізація майна якого забороняється) у визначених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» випадках та з урахуванням установлених ним особливостей за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до пункту 15 Порядку дії органів Держказначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Держказначейства або суду. Проте ні в цьому Порядку, ні в Законі № 4901-VI не зазначено, до якого суду оскаржуються рішення, дії або бездіяльність органів Держказначейства.

Разом з тим Закон № 1404-VIII установлює правило, згідно з яким рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 цього Закону). Водночас можливість та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Держказначейства цим Законом не визначено.

Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», який визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус, також не визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів Держказначейства.

Згідно статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Наведені норми права є підставою для висновку про те, що ГПК України та Закон № 1404-VIII передбачають порядок оскарження лише рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час примусового виконання ними судових рішень і лише до судового органу, який видав виконавчий документ.

Разом з тим згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, спори, що виникають під час виконання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, судових рішень у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», розглядаються в порядку адміністративного судочинства.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 20 червня 2018 року у справі № 916/1227/16 (провадження № 12-105гс18) та від 27 лютого 2019 року у справі № 913/356/15 (провадження № 12-5гс19).

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що скарга Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Царичанський добробут" на бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Царичанському районі Дніпропетровської області підлягає під юрисдикцію адміністративного суду.

Крім того, господарський суд звертає увагу скаржника на те, що матеріали справи № 904/1653/20 містять лист Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області від 27.09.2021 № 04-11-11/1509, в якому повідомляється про реорганізацію відповідача, шляхом об`єднання в ОТГ, та його переходом на централізований облік.

Отже, з метою виконання рішення суду у даній справі позивачу необхідно встановити правонаступника відповідача та звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про заміну відповідача його правонаступником.

И лише після здійснення такої заміни, звернутися до Управління Державної казначейської служби України із заявою про виконання рішення.

Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Повернути без розгляду скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Царичанський добробут" на бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Царичанському районі Дніпропетровської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 14.09.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку, передбаченому статтями 256, 257 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення» цього Кодексу.

Суддя І.Ф. Мельниченко