Решение № 10615411, 21.07.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.10           Справа № 11/93-10. За позовом Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми

до відповідача Селянського (Фермерського) господарства “Воля”, м. Буринь, Буринського

району, Сумської області

про стягнення 2 661 грн. 00 коп.,

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача: Панченко О.М.

Від відповідача:           не з’явився

За участю секретаря судового засідання Чижик С.Ю.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача на рахунок Дяківської сільської ради (одержувач коштів – місцевий бюджет Дяківської сільської ради р/р 31514921700075, ОКПО 23635066, МФО банку 837013, УДК у Буринському районі) завдану державі шкоду в сумі 2661 грн. 00 коп. (грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням природоохоронного законодавства), для їх подальшого перерозподілу між бюджетами, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не подав, в засідання суду не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання.

Представник позивача заявив суду клопотання про недоцільність здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Суд задовольнив це клопотання, оскільки воно відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представнику позивача роз’яснено вимоги ст. ст. 20, 22 ГПК України щодо його процесуальних прав та обов’язків, зокрема право заявляти відводи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Відповідно до ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” підприємства, установи, організації та громадяни зобов‘язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в ході проведеної державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Сумській області 27.04.2010р. перевірки виявлено несанкціоноване звалище твердих побутових відходів в с. Дяківка по вул. Жовтневій та встановлено факт, що несанкціоноване звалище твердих побутових відходів на території зазначеної сільської ради загальною площею 40 кв.м. утворилося внаслідок господарської діяльності СФГ «Воля», що є порушенням ст. ст. 91, 95, 96 Земельного Кодексу України.

Як зазначає позивач, внаслідок цих дій була спричинена шкода навколишньому природному середовищу в розмірі 2 661 грн. 00 коп., розмір збитків розрахований за Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, яка затверджена в Міністерстві України від 25.04.2007р. № 422/13689, що підтверджується актом перевірки від 27.04.2010р. та розрахунком розміру збитків, поданим позивачем.

Позивач - Державна екологічна інспекція в Сумській області у позовній заяві просить суд стягнути збитки в сумі 2661 грн. 00 коп. на рахунок Дяківської сільської ради для їх перерозподілу між бюджетами відповідно до ст. 6, 47 Закону України «Про державний бюджет України».

Суд вважає позовні вимоги безпідставними, так як вони суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки позивач подав позовну заяву, в якій просить стягнути шкоду в розмірі 2661 грн. 00 коп. на користь іншої особи, яка не є стороною у справі, а стягнення суд зобов’язаний проводити на користь позивача у справі.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Згідно статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі є позивач і відповідач.

Частиною 4 статті 84 Господарського процесуального кодексу України також передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується, зокрема, найменування сторони, на користь якої вирішено спір. Як уже було зазначено, сторонами у справі є позивач та відповідач.

Таким чином, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позову, оскільки нормами процесуального законодавства не передбачено стягнення шкоди на користь іншої юридичної особи, яка не є стороною у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог - ВІДМОВИТИ.

СУДДЯ                                                                       Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Суддя